З 15.10.2016 до 01.09.2017 ГО «Народний Захист» реалізовувало проект «Інтереси НЕ для преси» з питання конфлікту інтересів.
В рамках проекту проведено моніториниг повідомлення та врегулювання конфлікту інтересів депутатами Запорізької міської та обласної рад;складено каталог потенційного конфлікту інтересів на кожного з депутатів; досліджено рівень нормативного регулювання конфлікту інтересів; проведено семінари, тренінги та консультації для представників органів влади Запорізької області та громадськості; розроблено та поширено посібник для представників регіональної та місцевої влади з питання врегулювання конфлікту інтересів; розроблено та поширено проекти Порядку врегулювання конфлікту інтересів органами місцевої влади, ОДА та об’єктами комунальної власності; розроблено та поширено буклети з простим алгоритмом дій при проведенні громадського контролю; проведено регіональну Конференцію.
Висновки
1.В усіх органах публічної влади і у 10 юридичних осіб юридичного права відсутнє нормативне врегулювання питання конфлікту інтересів. Відсутня практика запобіганню конфлікту інтересів. На початку проекту був дуже низький рівень знань з питання нової системи антикорупційних органів, алгоритму і вимог до виявлення і врегулювання конфлікту інтересів.
2.Всі учасники семінарів проявляли велику зацікавленість до вивчення цього питання, яке на державному рівні не роз яснюється на місцевому та регіональному рівні. Майже всі відповідальні в органах влади за запобігання корупції (що пройшли навчання на наших семінарах) не розуміли сутності питання і оперували лише понятійним апаратом.
3.Єдиний орган влади в області- Запорізька міська рада повністю проігнорувала всі заходи проекту, демонструючи стійкий рівень закритості і небажання до впровадження антикорупційної реформи. При тому, що саме з неї ми отримали протоколи з ніби то врегулювання конфлікту інтересів і роз яснень, що є просто набором вибіркових фраз із Закону, що не роз яснюють і не врегульовують конкретну ситуацію.
4.В усіх органах влади , організаціях і підприємствах на початку реалізації проекту не було заяв про конфлікт інтересів . Самостійна спроможність до виявлення конфлікту інтересів була на нульовому рівні.
5.Громадськість має великий попит на отримання знань з питання запобігання і боротьби з корупцією.
6.Найбільшою перешкодою для впровадження антикорупційної реформи в органах публічної влади що досліджувались є керівники цих органів влади, які мають низький рівень мотивації для зміни системи важелів і існуючих схем з виводу бюджетних коштів.
7.ЗМІ маючи недостатньо інформації з питань кваліфікації правопорушень не завжди об єктивно висвітлюють випадки вручення адміністративних протоколів про правопорушення пов язані з корупцією, називаючи це фактами корупції, що не відповідає дійсності.
8.Правоохоронні і судові органи не розуміючи філософії змін в антикорупційному законодавстві воліють накладати старі підходи до нового законодавства, що звужує його дію і допомагає ухилитись від відповідальності при виявленні конфлікту інтересів.
9.Дослідження е-декларацій показує кілька механізмів для ухилення від відкриття інформації про майновий стан і джерела отримання доходів, що негативно впливає на процес виявлення конфлікту інтересів.
10.В Запорізькій області (серед об єктів дослідження) склалась негативна практика не дослідження е-декларацій і відсутності повідомлень про конфлікт інтересів під час проведення конкурсу на займану посаду в органах публічної влади.
11.Відповіді від НАЗК про розгляд наших заяв про правопорушення пов язані з корупцією свідчать про небажання розбиратись в тонкощах питання. Судячи з того, що відповіді на тестові аналогічні звернення до ЗОДА містять ту ж саму вибіркову аргументацію, НАЗК готує відповіді на підставі листів Органу влади, дії співробітників якого оскаржуються. Але частіше за все, на регіональному рівні саме керівник органу влади і формує таку політику і створює умови для розвитку корупції, які ми і оскаржуємо.
12.Законодавчо не визначено можливості виявлення і повідомлення уповноважених суб єктів у сфері протидії корупції апаратом/виконкомом місцевої ради про конфлікту інтересів в діях депутатів місцевих рад. Як зазначено в листі ОДА № 3157/01-16 від 10.08.2017 у відповідь на наше повідомлення про правопорушення пов язане з корупцією вчинене депутатом місцевої ради, згідно ч.7 ст.53 ЗУ Про запобігання корупції посадові і службові особи державних органів влади, посадові особи органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів зобов язані в межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб єкт у сфері протидії корупції. Ч.7 ст.53 ЗУ Про запобігання корупції не стосується депутатів місцевих рад. Таким чином, виявлення і повідомлення про правопорушення пов язані з корупцією або корупційних злочинів вчинених депутатам місцевих рад можливо здійснювати або повноважній постійній комісії (яка частіше за все не містить відповідних фахівців і системно не працює в цьому напрямі), або правоохоронним органам, або НАЗК. Ніхто з них не проводить скрізної перевірки в сторожовому режимі. Залишається лише громадськість згідно ст.21 ЗУ Про запобігання корупції.
Тобто, системи припинення, запобігання і притягнення до відповідальності депутатів місцевих рад відповідальними підрозділами органів місцевого самоврядування не існує, що несе серйозну загрозу місцевим ресурсам. Тим більше, в умовах децентралізації і обмеження контролюючих функцій прокуратури стосовно дій і рішень органів місцевого самоврядування.
13.В КУпАП України не міститься відповідальності за неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів при наявності вимоги про сповіщення в обов язковому порядку про його наявність. Відсутність відповідальності робить цю норму Закону «мертвою». Перевірено шляхом надання повідомлень про правопорушення пов язане з корупцією до НАЗК і їх відмову в притягненні до відповідальності.
Також не міститься відповідальності керівників за неналежне, або з порушенням строку розгляд і врегулювання конфлікту інтересів. Що спонукає керівників органів влади ігнорувати цю вимогу Закону. Так, голова Запорізької ОДА Бриль Костянтин Іванович не розглядає в розумінні Закону Про запобігання корупції Повідомлення про конфлікт інтересів і обмеження. Він лише повідомляє у листі що він вважає що тут конфлікту інтересів немає. Але жодного документу, що підтверджує висновки і дату розгляду надати не може. Голова комісії Запорізької міської ради з питань регламенту пан Согорін завив на сесії міської ради що вони будуть розглядати повідомлення про конфлікт інтересів впродовж 10 днів згідно ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні, а відповідь надавати в продовж 30 діб згідно ЗУ Про звернення громадян. Комісія ж обласної ради під головуванням пані Вишнякової взагалі не опікується цим питанням.
14.Повноважні постійні комісії місцевих рад (як міської, так і обласної) мають низький рівень знань з питання конфлікту інтересів, з впровадженням антикорупційної реформи не спішать, як і керівники цих органів влади ((Найбільші гальма реформи на місцевому і регіональному рівні).
Так до Запорізької обласної ради було направлено проект рішення прийняття радою Порядку запобігання конфлікту інтересів в обласній раді (у депутатів, апарату облради, юридичних осіб публічного права). В травні 2017 року, як свідчить відповідь облради за підписом керівника апарату облради Подорожко В.В., всі матеріали були направлені до постійної комісії з питань законності, боротьби з корупцією, регламенту, депутатської діяльності та депутатської етики, прав людини, свободи слова та інформації. Голова комісії: Вишнякова Ірина Олександрівна- РПЛ.
Члени комісії:
Балицький Віталій Броніславович- Безпартійний .Регіональна організація Політичної партії «Опозиційний блок» .
Грачов Сергій Володимирович-Безпартійний . Наш край.
Гришин Ярослав Володимирович-ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «УКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ – УКРОП».
Гугнін Едуард Анатолійович-БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ».
Шевченко Геннадій Миколайович- Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».
Станом на 27.08.2017 комісія це питання з метою прийняття нашого проекту Порядку запобігання корупції івнесення змін до Регламенту в частині приведення його до вимог антикорупційного законодавства не розглядала, до порядку денного сесії не вносила.
Така ж ситуація і в міській раді, куди ми направили аналогічний пакет документів (вих.№ 323 від 06.02.2017), який , як свідчить відповідь секретаря міської ради Руслана Пидорича, було також направлено до постійної комісії міської ради. Вих.№ 332 від 06.03.2017 року на адресу комісії було вдруге направлено проекти рішень і Положення. До порядку денного сесії міської ради наші пропозиції і проекти документів не вносились. Комісія їх не розглядала.
Склад постійної комісії:
Согорін Андрій Анатолійович – депутат міської ради від фракції «Солідарність» – голова комісії.
Члени комісії:
Володьков Микола Миколайович — депутат міської ради від фракції «Опозиційний блок»
Кальцев Володимир Федорович – голова фракції «Наш край»;
Корольов Олег Миколайович – депутат міської ради від фракції «Об’єднання «Самопоміч»;
Москаленко Володимир Анатолійович – депутат міської ради від фракції «ВО «Батьківщина»;
Сідельникова Олена Леонідівна – депутат міської ради від фракції «УКРОП».
Депутати, які відповідальні за додержання законодавства і боротьбу з корупцією, грубо порушують вимоги ЗУ Про звернення громадян і не вчинять дій на приведення Регламенту до вимог ЗУ Про запобігання корупції і ЗУ Про доступ до публічної інформації.
Жоден з них на семінарах не був, ані інформацію, ані матеріали методичні не отримав. Ніхто не розробив і не запропонував при створенні Регламенту привести проект до вимог ЗУ Про запобігання корупції. Така ж ситуація і з нашими пропозиціями стосовно приведення Регламентів до вимог ЗУ Про доступ до публічної інформації.
15. Під час визначення сумісництва і суміщення в Україні досі використовують ПОЛОЖЕННЯ про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України 28.06.1993 N 43. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 1993 р. за N 76. Яке дає можливість держслужбовцям до 240 годин на рік надавати викладацькій діяльності, отримуючи зарплату на основному місці роботи в повному обсязі. А в нашому випадку ще і з преміями за інтенсивність.
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/245-93-%D0%BF
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/z0076-93
Рекомендації
1.При проведенні фінансового контролю повноважними органами звертати увагу на пасивне приховування інформації в е-деклараціях декларантів через ненадання інформації членами родини, відсутність відомостей про вартість придбаних щойно активів, приховування джерел отримання доходів.
2.Рекомендувати Нацагентству України з питань державної служби звернути увагу на необхідність здійснення належного контролю за додержанням антикорупційного законодавства під час проведення конкурсів на державні посади.
3. Задля забезпечення об єктивності при проведенні перевірок , НАЗК варто проводити перевірки повідомлень пов язаних з корупцією шляхом дослідження витребуваних копій документів, а не переписування відповідей-відмазок органів влади, дії співробітників яких оскаржуються.
4.Звернутись до НАЗК з пропозицією налагодження автоматичного контролю своєчасності подання е-декларацій під час працевлаштування до органів публічної влади чи отриманні представницького мандату, синхронізувавши бази даних з іншими органами влади у форматі відкритих даних.
5.Організувати проведення освітніх заходів для представників правоохоронних органів, органів прокуратури та судів з питання конфлікту інтересів, незаконного збагачення і е-декларування.
6.Рекомендувати органам публічної влади і юридичним особам публічного права привести у відповідність до антикорупційного законодавства сої локальні НПА.
7.Проводити довготривалу широку інформаційну кампанію з питання конфлікту інтересів з метою залучення широкого кола осіб до виявлення конфлікту інтересів.
7.Дослідити, і при необхідності ініціювати внесення змін до ст. 25 Закону Про державну службу та Постанови КМУ №246 від 25.03.2016 в частині доповнення переліку документів Повідомленням про конфлікт інтересів і роботу в органі близьких осіб, що може привести у разі призначення на посаду до реального конфлікту інтересів.
8.Звернутись до КМУ з пропозицією внесення змін до Типового Регламенту ОДА, затвердженого Постановою КМУ 1270 від 31.10.2007 року в частині додавання у нього розділу «Врегулювання конфлікту інтересів» задля приведення локальної нормативно-правової бази облдержадміністрації у відповідність до діючого законодавства.
9.Внести зміни до ч.7 ст.53 ЗУ Про запобігання корупції, додавши до переліку депутатів.
10.Внести зміни до КУпАП, передбачивши відповідальність за неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів.
11.Переглянути ПОЛОЖЕННЯ про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України 28.06.1993 N 43, з метою приведення його до вимог діючого законодавства і духу антикорупційної реформи.
12.Продовжити адвокацію розміщення на веб-сайтах органів місцевого самоврядування копій протоколів засідань комісій, робочих груп тощо.
Докладно тут:
https://docplayer.net/75235036-Go-narodniy-zahist-interesi-ne-dlya-presi.html
Розпорядження ЗОДА_відповідальний
Розпорядження про затв Положення_апарат
Зарплати Департамети та управління ЗОДА
Реєстр:
Відео ТВ-інтерв ю:
https://youtu.be/Yq6y-kzDfS4
Більше інформації і матеріалів прес-конференції тут: http://www.vesti.zp.ua/news/view/1634-zaporojskie_topchinovniki_i_deputatyi_ne_soblyudayut_antikorruptsionnoe_zakonodatelstvo_infografika_video
Додатково: Проект «Інтереси НЕ для преси» реалізується за підтримки Програми Розвитку ООН та Міністерства закордонних справ Данії в межах програми «Участь організацій громадянського суспільства у впровадженні нового законодавства, спрямованого на запобігання корупції».
Дослідження проводились за допомогою аналітичної платформи Уoucontrol.
Оставить комментарий