Кейс відновлення терапевтичного відділення  Кам’янської лікарні №9  в Дніпропетровський області виявився не тільки наглядним прикладом використання капітальних видатків під виглядом інвестицій, а ще і повної закритості і нерозуміння змісту Реформи у Кам’янській міській раді.

Загалом, цей «  публічний інвестиційний проєкт» (ПІП), що не має ознак ПІП-у, можна розкладати на багато невідповідностей Реформі, але сьогодні мова про стан відновлення відділення, за результатом моніторингового візиту нашого експерта до лікарні.

Повна назва ПІП — «Капітальний ремонт приміщень та покрівлі нежитлової будівлі (лікарня (терапевтичне відділення)), що пошкоджена внаслідок ракетного обстрілу, комунального некомерційного підприємства Кам’янської міської ради «Міська лікарня № 9″ за адресою: м. Кам’янське, просп. Відродження, 72».

В ході візиту достеменно не вдалось встановити де саме знаходиться терапевтичне відділення, ступень його пошкодження і чи проводяться там якісь ремонтні роботи.

Робітники, що здійснюють ремонтні роботи двох корпусів лікарні повідомили, що терапевтичне відділення знаходиться у 7-поверховій будівлі і там ремонтні роботи не проводяться.

На вході у семиповерховий корпус, де знаходяться стаціонарні відділення, на ресепшені на запитання де знаходиться терапевтичне відділення насторожено запитала а хто ми такі. Хоча ми не відрізнялись від відвідувачів хворих у стаціонарних відділеннях. Ми представились, на що вона без пояснень побігла в невідомому напрямку, залишивши колегу слідкувати за нами.

Через 5 хвилин вона вийшла з якоюсь жінкою, яка знов попросила нас представитись і сказати про мету нашого візиту. Дізнавшись, вона відвезла нас на 6-й поверх “до керівництва”. В ліфті повідомила, що  всі корпуси належать “їм” і що терапевтичні відділення знаходяться всюди ( в т.ч. і в одному з пошкоджених корпусів, де проводяться наразі ремонтні роботи).

Ігор Костянтинович ( тел.097 925 90 01), який представився заступником генерального директора лікарні, категорично відмовився надавати будь-яку інформацію  про цей проєкт і показувати терапевтичне відділення, посилаючись на те, що лікарня відноситься до об’єктів критичної інфраструктури і по ній вже був прильот з руйнуваннями.

У відповідь на запитання від кого йому потрібен дозвіл, почав перелічувати “ військова адміністрація обласна, міськзраввідділ, мерія, ДСНС…”. На наше запитання навіщо йому дозвіл Дніпропетровської ОВА, змінив думку і попросив дозвіл від міської ВА. Після нашого повідомленням, що в Кам’янському немає міської військової адміністрації, почав шукати по інтернету. Знайшовши веб-сайт Кам’янської міської ради, на доказ своїх слів показав новину  про військову адміністрацію Кам’янського району, дозвіл від якої, на його думку, йому і потрібно. Але він остаточно не впевнений.

На запитання чи терапевтичне відділення знаходиться в цьому корпусі, сказав що так, але про ПІП “Капітальний ремонт приміщень та покрівлі нежитлової будівлі (лікарня (терапевтичне відділення)), що пошкоджена внаслідок ракетного обстрілу, комунального некомерційного підприємства Кам’янської міської ради «Міська лікарня № 9″ за адресою: м. Кам’янське, просп. Відродження, 72” йому нічого не відомо. Що ніякі ремонтні роботи після пошкодження будівлі не проводились.  Що якщо такий проєкт і є, то ним займається Управління з охорони здоров’я міськради, а лікарня жодного відношення до планування, фінансування та реалізації цього проєкту не має. Цю його заяву ми зафіксували на майбутнє.

На жодному з 6-ти поверхів корпусу терапевтичного відділення не знайдено. А відділення на сьомому верхньому поверсі не працює, зачинене, але через скляні двері пошкоджень в ньому не помічено.

Візуальний огляд семиповерхової будівлі і прилеглої території показав відсутність пошкоджень. Що є закономірним, оскільки локалізація влучання буда на рівні корпусів, що знаходяться на протилежному боці території лікарні, ближче до вул. Відродження, де і проводяться ремонтні роботи.

На виїзді з території лікарні за будівельними матеріалами нам вдалось побачити схему розташування будівель на території лікарні.

Терапевтичним корпусом був позначений один з корпусів (праворуч), де проводились ремонтні роботи і де робітники сказали, що тут немає терапевтичного відділення.

Що стосується будівлі, що на схемі позначена як терапевтичний корпус (а не відділення), то  проведення ремонтних робіт в будівлі не помічено.

Вікна третього поверху (де, за всіма ознаками, і знаходиться терапевтичне відділення) з фасадної сторони будівлі затягнуті плівкою. Вікна першого та другого поверхів ( за ознаками- поліклінічне відділення) забито листами OSB.

Дах містить ознаки пошкоджень.

З  іншого боку будівлі вибуховою хвилею пошкоджено частину вікон першого та другого поверхів.

Зі зворотнього боку будівлі частина вікон забита листами OSB, частина затягнута плівкою, в частині є металопластикові вікна. Встановити час їх монтажу не представляється можливим. Характерних  для нових вікон наліпок склопакети не містять, проте, пошкоджені відкоси можуть свідчити про те, що це нові вікна.

Проте, у відкритому доступі є численні публікації та фото наслідків обстрілу рф  лікарні в ніч проти 29 липня 2025 року і жодних заборон на проведення фотозйомки і отримання інформації про стан будівлі ніхто не мав.

Після обстрілу терапевтичний корпус виглядав так:

Видно, що на час прильоту в будівлі вже велись ремонтні роботи. І що журналістам було забезпечено вільний доступ до приміщення для широкого висвітлення стану приміщення після прильоту. Проте, контролюючим візитам в лікарні не раді. Що приховує така закритість будемо розбиратись.

Дані моніторингового візиту вказують на високий ризик закритості або службової недбалості.

Штучний опір та дезінформація: Заступник гендиректора Ігор Костянтинович заперечив будь-яку участь лікарні у плануванні чи фінансуванні проєкту, перекладаючи відповідальність на Управління охорони здоров’я та заявляючи, що робіт не було.

Документальне спростування: Кабінетний аналіз виявив, що саме КНП «Лікарня №9» є офіційним замовником закупівлі проєктно-кошторисної документації (ПКД) від жовтня 2025 року. Договір на її розробку діє і продовжений до 31 грудня 2026 року.

Свіжі фінансові зобов’язання: Попри заяви керівництва про необізнаність, у липні 2026 року лікарня уклала новий договір із тим самим виконавцем на коригування цієї ПКД та проходження держекспертизи. В телефонному режимі відповідальна особа не змогла пояснити ситуацію і пояснити коригування неіснуючого ПКД.

Реальний стан об’єкта: Візуальний огляд підтвердив відсутність будівельних робіт у «Терапевтичному корпусі» (вікна просто затягнуті плівкою та OSB), а персонал намагався заплутати перевіряючих щодо локалізації відділення.

Існує ПІП капітального ремонту терапевтичного відділення, проте:

Керівництво лікарні заперечує проведення будь-яких робіт у межах цього проєкту і дотичність до ПІП лікарні.

Реальний стан терапевтичного корпусу показує відсутність ремонтних робіт, окрім первинного закриття вікон плівкою та OSB.

Персонал та адміністрація свідомо плутають перевіряючих і приховують інформацію.

Керівництво лікарні № 9 не просто дезінформує моніторингову групу, а приховує факти укладання договорів, де підписантом є їхнє власне підприємство (КНП). Наявність договорів від липня 2026 року на коригування ПКД за повної відсутності реальних ремонтних робіт свідчить про  можливі ризики фінансових втрат при плануванні та проведенні закупівельних процедур КНП. А також про можливу нестачу бюджетних коштів для реалізації ПІП з бюджету міста.

Тобто, про проблеми з формуванням ЄПП та розподілом фінансування на його реалізацію.

Такий рівень закритості підвищив рівень нашої зацікавленості реалізацією цього проєкту. Ми направили до Управління охорони здоров’я запит не проведення моніторингового візиту у присутності керівника проєкту, що є представником Управління.

Цей матеріал створено в межах проєкту «Прозора Реформа публічних інвестицій», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Народний Захист»; її зміст не обов’язково відображає позицію ЄС.

За погодженням  Місцевої інвестиційної ради  у  Запорізькій міській територіальній громаді  сформовано Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій, який складається з 156 публічних інвестиційних проєктів (далі – ПІП) у 11 галузях (секторах) публічного інвестування, останні зміни  до якого були  внесені у травні поточного року. Актуальний Єдиний проєктний портфель ЗМТГ оприлюднений за  посиланням.

Усі проєкти ЄППІ перебувають у статусі розробки інвестиційного ТЕО або попереднього ТЕО – портфель перебуває в активній фазі наповнення та документального доопрацювання.

За результатами секторального аналізу, пріоритети інвестування громади розподілені таким чином:

1. Муніципальна інфраструктура та послуги – 90 проєктів (~57.7% від загальної кількості). Найбільший сектор, що охоплює критичну інфраструктуру (когенераційні установки, водоканал, тепломережі, а також значну кількість захисних споруд цивільного захисту).
2. Освіта і наука – 43 проєкти (~27.6%). Переважно стосуються нового будівництва протирадіаційних укриттів у школах, ліцеях та дитячих садках.
3. Житловий сектор – 17 проєктів (~10.9%). Спрямовані на капітальний ремонт і капітальне відновлення багатоквартирних будинків після влучання боєприпасів, а також створення простору для ВПО.
4. Охорона здоров’я – 16 проєктів (~10.3%). Реконструкція корпусів лікарень, капремонти амбулаторій та закупівля важкого медичного обладнання (КТ, МРТ, ангіографи).
5. Соціальна сфера – 6 проєктів (~3.8%). Придбання житла для дитячих будинків сімейного типу та капремонти центрів соцобслуговування.
6. Громадська безпека – 4 проєкти (~2.6%). Системи відеоспостереження та модернізація автоматизованої системи оповіщення.
7. Культура та інформація – 3 проєкти (~1.9%). Реконструкція палаців культури та капремонт бібліотек.
8. Публічні послуги та цифровізація – 3 проєкти (~1.9%). Мобільний застосунок «Цифрове Запоріжжя» та реконструкція приміщення під ЦНАП.
9. Юстиція – 1 проєкт (~0.6%). Забезпечення архівного зберігання документів громади.

Примітка: Сума відсотків перевищує 100%, оскільки деякі комплексні проєкти укриттів та енергоефективності мають крос-секторальне маркування «Муніципальна інфраструктура» / «Освіта» або «Охорона здоров’я»

Головними ініціаторами проєктів виступають профільні виконавчі органи Запорізької міської ради (ЗМР) та підпорядковані їм комунальні підприємства чи установи:

• Департамент освіти і науки ЗМР – виступає ключовим ініціатором у секторі «Освіта і наука» (зокрема, ініціював будівництво ПРУ для Запорізького академічного ліцею № 31 та ще понад 30 захисних споруд у закладах освіти).
• Департамент з управління житлово-комунальним господарством ЗМР – відповідальний за всі проєкти відновлення пошкодженого житлового фонду, ліфтового господарства та модернізації систем теплопостачання.
• Департамент з питань охорони здоров’я та медичного забезпечення ЗМР разом із керівництвом КНП (таких як «Міська лікарня № 4», «Міська лікарня № 9», «МЛЕ та ШМД») – ініціювали проєкти модернізації медичної інфраструктури та закупівлі обладнання.
• КП «Управління капітального будівництва» ЗМР – залучене як ініціатор масштабних інфраструктурних об’єктів цивільного захисту та ремонту транспортних споруд.

За інформацією аналітичної системи YouControl,

-Департамент освіти і науки  ЗМР, 37573094 зареєстровано 04.03.2011 року.  У власності має 15 транспортних засобів. З 21.04.2024 року керівником є Лисенко Віталій Володимирович, який з 09.05.2025 року знаходиться в статусі виконуючого обов’язки керівника Департаменту. 10.10.2025 року Запорізький апеляційний суд переглянув рішення суду першої інстанції і відсторонив від посади на два місяці тимчасового виконуючого обов’язки (т.в.о) директора департаменту освіти та науки міської ради Віталія Лисенка у зв’язку з підозрою у розтраті бюджетних коштів. За  матеріалами Суспільного:

«Справа про розтрату бюджетних коштів під час закупівлі систем безперебійного живлення

• 1 жовтня видання «Forpost» повідомили, що за Віталія Лисенка внесли заставу і він перебуває вдома. Суспільне також отримало підтвердження з власних джерел, що посадовець не перебуває під вартою.
• 29 вересня Запорізький апеляційний суд ухвалив змінити рішення Вознесенівського районного суду застосувавши до виконувача обов’язків директора Департаменту освіти Віталія Лисенка тримання під вартою (у СІЗО) замість нічного домашнього арешту
• 22 серпня Вознесенівський районний суд Запоріжжя вирішив не відсторонювати виконуючого обов’язки директора департаменту освіти та науки міської ради Віталія Лисенка з посади у зв’язку з підозрою у розтраті державних коштів.
• 21 серпня у Вознесенівському районному суді Запоріжжя обрали запобіжний захід в.о. директора департаменту освіти і науки Запорізької міськради Віталію Лисенку — йому призначили нічний домашній арешт на два місяці.
• 19 серпня з’явилася інформація щодо повідомлення про підозру першому заступнику директора Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради Віталію Лисенку щодо розтрати понад 8,6 мільйона гривень бюджетних коштів під час закупівлі систем безперебійного живлення для закладів освіти обласного центру.»

За інформацією аналітичної системи Уoucontrol, з 2014 до 2023 року  Департамент був фігурантом журналістських розслідувань. В портфелі судових справ Департаменту 168 документів цивільних судових справ, 908 господарських, 215 адміністративних та 59 криміналшьних.

-Департамент з управління житлово-комунальним господарством ЗМР, 38461952 зареєстровано 07.12.2012 року . Керівником з 01.01.2025 року є Чекер Петро Геннадійович. З 2023 року Депаратмент є фгурантом численних журналістських розслідувань. В своєму активі Депаратмент накопичив 143 документи у цивільних судових справах, 452 в господарських, 44 в адміністративних та 181 в кримінальних.

-Департамент з питань охорони здоров’я та медичного забезпечення ЗМР, 45418130  зареєстровано 26.08.2024 року. Керівником є Дуб Анна Михайлівна. Не дивлячись на свій дворічний термін існування Депаратмент вже зібрав 2 документи в адміністративних судових справах, 6 в господарських та 19 у цивільних.

-КП Управління капітального будівництва ЗМР зареєстровано 19.01.2004.  Має 17 працівникв. Керівником є Хижняк Вадим Володимирович. Починаючи з 2013  до 2020 року КП є фігурантом журналістських розслідувань. В активі КП 5 документів у справах про адміністративні правопорушення, 99 у цивільних справах, 803 у господарських та 164 у кримінальних.

За кожним ПІПом стоїть свій профільний ініціатор.

Джерела:

1. Відповідь Департаменту економічного розвитку Запорізької міської ради від 15.06.2026 р. на запит від 10.06.2026 р.
2. Єдиний проєктний портфель Запорізької міської територіальної громади.

До затвердження  ініційованих ПІП-ів і прийняття рішення про  першочерговість їх фінансування керівники структурних підрозділів-ініціаторів ПІП-ів відношення не мають.

Ключові виклики процесу оцінки:

1. Прифронтовий статус громади та безпекові ризики. Пріоритет при оцінці безальтернативно надавався безпековим факторам (будівництво ПРУ та укриттів, відновлення зруйнованого житла). Через це класичні критерії довгострокової економічної окупності та комерційного аналізу відходили на другий план або маркувалися як «Не застосовується».
2. Дефіцит фінансових ресурсів та завантаженість DREAM. Велика кількість проєктів (156) потребує колосального обсягу капітальних інвестицій. Головним викликом для комісії є реалістична оцінка джерел фінансування, оскільки бюджет громади обмежений воєнним станом, і більшість ТЕО розраховані на залучення державних субвенцій або міжнародної технічної допомоги.
3. Брак спроможності локальних команд замовників. Підготовка якісних інвестиційних ТЕО (особливо в частині розрахунку кліматичного впливу, принципу DNSH та оцінки ринку підрядників) потребує специфічних знань, які часто відсутні у штаті закладу освіти чи лікарні. Це призводить до стандартизації відповідей в ЄПП без глибокого аналізу ринку.

Відповідно, більшість ПІП-ів знаходиться в статусі відсутності фінансування.

Цей матеріал створено в межах проєкту «Прозора Реформа публічних інвестицій», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Народний Захист»; її зміст не обов’язково відображає позицію ЄС.

Другим етапом  після оновлення Стратегій розвитку регіонів мало стати створення Середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій, які мали затвердити новостворені Місцеві Інвестиційні ради.

Як видно з таблиці, в червні-серпні 2025 року в досліджуваних регіонах було створено Місцеві Інвестиційні ради. При цьому, в Запорізькій ОВА і в КМДА після цього змінювали склад ради.

Не всі офіційні веб-сайти цих органів публічної влади оприлюднили інформацію про створення Інвестиційних рад і протоколи їх засідань. У відкритому доступі знаходяться протоколи лише на веб-сайті КМДА.

Після розгляду Інвестиційними радами  проєкту СПІ, його затверджено керівником в Вінницькій і Запорізькій ОВА, і виконавчим органом КМДА.

В СПІ визначено сектори і напрями першочергового фінансування. Тобто, те, що  Інвестиційна рада вважає для регіону на сьогодні найважливішим.

Рішеннями Про затвердження Середньострокового плану пріоритетних публічних  інвестицій на 2026–2028 роки  кожен регіон самостійно визначає як кількість пріоритетних секторів, так і їх сферу.

Серед досліджуваних регіонів найбільшу кількість секторів  для пріоритетного фінансування  в своєму СПІ визначила Запорізька ОВА.

Найменшу  кількість пріоритетних векторів розвитку визначила Вінницька ОВА.

Сектори СПІ Вінницької області і відповідальні за їх реалізацію:

Сектори СПІ  КМДА:

Загалом, офіційний веб-сайт Департаменту фінансів Вінницької ОВА серед своїх  основних розділів  містить пряме посилання на сайт ГО Центр політичних студій і аналітики, але не містить  окремого розділу, присвяченого надважливій темі використання бюджетних коштів- Реформі управління публічними інвестиціями.

Дніпропетровська область у своїй закритості пішла ще далі. Жодної згадки про Реформу УПІ не знайдено на її офіційному веб-сайті. Як відсутні у відкритому доступі і документи щодо проходження етапів  реформування системи управління публічними інвестиціями.  Більш того, в перелік нормативно-правової бази, на підставі якої діє Департамент економічного розвитку Дніпропетровської ОВА не додано навіть документи, що регулюють впровадження Реформи УПІ.    Враховуючи вимоги статті 19 Конституції України, можна зробити висновок, що у профільного Департаменту відсутні повноваження з реалізації заходів з впровадження Реформи УПІ в Дніпропетровській області.

На фоні Дніпропетровської ОВА, Запорізька виглядає краще. Рішення можна знайти лише в Розпорядженнях голови ОДА Івана Федорова. Жодних протоколів на веб-сайті немає. Окрема рубрика не створена.

КМДА створила окремий розділ публічних інвестицій, але на головній сторінці офіційного веб-сайту його немає. В цьому розділі оприлюднено рішення про утворення Інвестиційної ради та протоколи її засідань, документи з затвердження СПІ, але  відсутні данні про Комісію з розподілу інвестицій.

Попри важливість Реформи УПІ, більшість проаналізованих суб’єктів обмежуються напівзаходами або демонструють повну інформаційну закритість, що шкодить  прозорості розподілу публічних інвестицій на місцях.

Цей матеріал створено в межах проєкту «Прозора Реформа публічних інвестицій», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Народний Захист»; її зміст не обов’язково відображає позицію ЄС.

Всі подальші кроки та ресурси  при  управління  публічними інвестиціями  мають бути направлені  саме  на реалізацію стратегічних цілей.

СПІ має показати управлінський вибір: що фінансуємо першочергово, що етапуємо, що шукає зовнішнє джерело.

Сильний СПІ пояснює: чому саме ці сектори/напрями пріоритетні для громади, чому зараз, який очікуваний результат і в межах якого ресурсу.

Свій СПІ розробляє і затверджує громада. Свій СПІ розробляє і затверджує область.

Публічний інвестиційний проєкт (ПІП) громади, що відповідає напрямам СПІ громади в першу чергу фінансується коштом цієї громади.

Якщо окрім відповідності напрямам СПІ громади реалізація ПІП сприяє ще і досягненню цілей регіону, ПІП громади може претендувати і на додаткове фінансування коштом обласного бюджету через включення цього ПІП до СПІ області.

На початку моніторингу впровадження Реформи УПІ на місцевому рівні  експерти ГО «Народний Захист» надіслали запити до Вінницької, Запорізької, Дніпропетровської ОВА та до КМДА. І жоден з цих органів не надав навіть часткового переліку  ПІП-ів, що планується реалізувати в 2026 році в регіоні. Ми вирішили придивитись до СПІ області на прикладі Запорізької області.

Перші ж кроки показали закритість процесу впровадження Реформи УПІ в Запорізькій області. Офіційний веб-сайт Запорізької ОДА не містить жодного документу з УПІ окрім однієї новини про навчання DREAM в Запоріжжі.

Дослідження довелось проводити виключно по Розпорядженням голови Запорізької ОВА Івана Федорова (оприлюдненим фрагментарно), який в одноособовому режимі здійснює керування прифронтовим регіоном. В якому зазначено: «Середньостроковий план розроблено Департаментом економічного розвитку і торгівлі обласної державної (військової) адміністрації на підставі пропозицій структурних підрозділів Запорізької обласної державної (військової) адміністрації та відповідно до ключових положень Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року, а також в межах доведеного Департаментом фінансів Запорізької обласної державної (військової) адміністрації орієнтовного граничного обсягу публічних інвестицій на середньостроковий період, що забезпечує узгодженість цілей та ефективність заходів.»

Оприлюднені документи показують, що:

01.09.2025 року Розпорядженням  голови Запорізької ОВА № 919  затверджено Середньостроковий  план пріоритетних публічних інвестицій Запорізької області на 2026-2028 роки. Контроль за його виконанням покладено на Івана Федорова.

Тобто, пріоритетні сектори/напрями на 2028 рік визначені без розуміння стратегічних цілей розвитку регіону в 2028 році.

СПІ повідомляє, що «Пріоритетні галузі (сектори) для публічного інвестування, що містяться в середньостроковому плані є ключовими для області та саме на них спрямовуватимуться публічні інвестиції на середньостроковий період.

Пріоритетні галузі (сектори) для публічного інвестування були відібрані, та впорядковані на період дії середньострокового плану, враховуючи потреби, пріоритети та спроможності регіону, а також вимоги Бюджетного кодексу України щодо спрямування не менше 70 відсотків обсягу публічних інвестицій на продовження (завершення) реалізації розпочатих проєктів та програм.

З метою досягнення стратегічних цілей розвитку Запорізької області та забезпечення реалізації завдань спрямованих на відновлення інфраструктури, підтримки соціально-економічного розвитку і покращення якості життя жителів протягом 2026-2028 років середньостроковим планом пропонується визначити 15 ключових секторів (галузей) для публічного інвестування.»:

Привертають увагу кілька цільових показників в секторі «Освіта і наука». А саме:

Тобто, за прогнозами запорізької влади, проблема  обстрілів міста та близкості до  фронту буде існувати ще і в 2028 році. Відповідно, команда Івана Федорова планує до 2029 року занурити половину закладів  шкільної освіти і частково дошкільну та вищу- під землю, збудувавши 12 дитячих садочків, 55 так званих підземних шкіл і 1 університет.

Такий підхід до формування  пріоритетних секторів/напрямів розвитку регіону дозволив претендентами на  першочергове фінансування коштом обласного бюджету в 2026 році поставити такі ПІП-и, частина з яких не мають ознак ПІП-у, як:

Як бачимо, ПІП-ами названо проєкти, які реєструвались раніше в якості проєктів відбудови, частина з яких є  тільки капітальними видатками або закупівлею товарів,  що  не має ознак ПІП і не відповідає  вимогам УПІ.

Додатково до цього, проєкт Реконструкція парку Металургів ім.В.А.Сацького в м.Запоріжжя готується до фінансування  в розмірі 100 164 002,00 грн і з міського бюджету Запоріжжя. Інінціатором є КП «Титан».   Користь від цього проєкту має отримати 20 000 людей.

Тобто, на реконструкцію парку планується подвійне фінансування, як 100 млн. з міського бюджету, так і  131 млн. з обласного бюджету.

Професійно сформований СПІ дозволяє громаді пояснити: чому саме ці сектори/напрями, чому зараз, який очікуваний результат і в межах якого ресурсу.

Які сектори обрали Вінницька, Дніпропетровська, Запорізька області та КМДА  розглянемо в наступній публікації.

При цьому жоден досліджуваний регіон не розробив власної дорожньої карти впровадження в своїй області Реформи УПІ.

Здебільшого ОВА при розробці кроків. посилались на розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 року № 588-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024–2028 роки». Що показує  рефлекторність реагування і відсутність власного планування впровадження Реформи в регіоні.

Тільки КМДА Розпорядженням виконавчого органу КМДА № 115 від 16.07.2026 розширила план  впровадження Реформи УПІ, фактично створивши урізаний план першочергових заходів з впровадження Реформи УПІ. З червня 2026 наші експерти в ході моніторингу надсилали запити про конкретні кроки з впровадження Реформи в КМДА. Маємо надію що вони посприяли деталізації дорожньої карти впровадження Реформи УПІ в Києві.

Цей матеріал створено в межах проєкту «Прозора Реформа публічних інвестицій», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Народний Захист»; її зміст не обов’язково відображає позицію ЄС.

Ключові фактори зміни доходів:

• Доходи родичів: Для багатьох депутатів значна частина або більшість доходу формується за рахунок доходів членів їхніх родин (дружин/чоловіків), які займаються підприємницькою діяльністю або мають значні дивіденди/активи.

• Операції з активами/інвестиції: Значні суми доходів часто походять від дивідендів, погашення Облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), продажу рухомого/нерухомого майна або цінних паперів.

• Зміни у складі сім’ї: Зникнення члена родини з декларації призводить до різкого зменшення задекларованого доходу.

• У період з травня 2025-го по травень 2026 року Верховну Раду залишили 16 народних депутатів. Основними підставами для дострокового припинення повноважень стали смерть (7 випадків), особиста заява (6) та обвинувальний вирок суду (3). Водночас депутатські повноваження набули 5 нових парламентарів, усі у складі фракції “Слуга Народу”.

Як ми рахували?

Фахівці YouControl вивчили дані Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстр декларацій). А саме: розділ 11 “Доходи, у тому числі подарунки” та розділ 12 “Грошові активи”. Суми з розділу “Грошові активи” в іноземних валютах перераховані в гривні за середньорічним курсом НБУ. У підрахунку загальних сум доходу і грошових активів враховувались показники як самих народних депутатів, так і членів їхніх родин. Станом на 08.06.2026 року у Верховній Раді 390 народних обранців. З них 11 парламентарів не мають оприлюднених декларацій за 2024-2025 рр. І ще 3 нових нардепів не подавали декларації за 2024 рік.

Нардепи збідніли: доходи впали на 14% за рік

Сукупний дохід 379 народних депутатів за 2025 рік становив 6,07 млрд грн, що на 14% (майже на 1 млрд грн) менше порівняно з доходами чинних 376 парламентарів у 2024 році. До порівняння не увійшли троє новообраних депутатів від “Слуги Народу”: Сергій Мельнік, Сергій Карабута та Дмитро Слинько, які не подавали декларацій за 2024 рік. Найбільше падіння доходів у гривневому еквіваленті в понад 500 млн грн зафіксовано у Петра Порошенка з “Європейської Солідарності” та Степана Івахіва з “Партії “За майбутнє”. Попри це, обидва парламентарі входять до п’ятірки лідерів за загальним обсягом задекларованих доходів.

Доходи 150 чинних народних депутатів, що становить понад третину від їхньої загальної кількості, у 2025 році були нижчими, ніж у 2024-му. При цьому у 34 парламентарів загальна сума доходів, відображених у розділі 11 “Доходи, у тому числі подарунки”, зменшилася щонайменше наполовину. До прикладу, у члена фракції “Слуга Народу” Олександра Куницького в декларації за 2025 рік доходи відсутні, тоді як у 2024 році він задекларував понад півмільйона грн. В 10 разів знизились і доходи народних депутатів Андрія Пузійчука з “Батьківщини” та позафракційного Муси Магомедова. Доходи першого за підсумками 2025 року складаються лише із заробітної плати народного депутата, тоді як у 2024 році він отримав подарунки у грошовій формі в 9 млн грн. А ось сукупний дохід пана Магомедова у 2025 році  знизився через зникнення з декларації його дружини Тетяни Магомедової. Саме її доходи у 2024 році становили більшу частину.

Сукупний дохід за 2025 рік зріс у більш ніж половини проаналізованих народних депутатів. А для 8 народних обранців приріст перевищив п’ятикратний рівень. Найвищий відсотковий приріст (понад 844%) зафіксовано у члена фракції “Платформа за життя та мир” Суто Мамояна, що зумовлено продажем рухомого майна на суму 5,94 млн грн. 

Скріншот з системи YouControl, розділ “Декларанти, НПД та пов’язані особи”

Найбільший абсолютний приріст сукупного доходу в понад 27 млн грн за підсумками 2025 року задекларували народні депутати Руслан Горбенко (“Слуга Народу”), Костянтин Бондарєв (“Батьківщина”) та Борис Приходько (“Довіра”).

Що з зарплатами нардепів

Середня річна заробітна плата чинних народних депутатів України 9 скликання у 2025 році становила майже 747 тис. грн. Цей показник майже не змінився порівняно з даними про зарплату, задекларованими нардепами у 2024 році. У 2025 році для 140 народних обранців заробітна плата становить 50% і вище від загальної суми доходу. Виключно “на зарплату” в минулому році жили 39 з них.

Найбільша заробітна плата у 2025 році була у голови Верховної Ради Руслана Стефанчука (1,13 млн грн) та депутата “Слуги Народу” Олександра Мережка (1,01 млн грн). А найменші зарплати отримали Степан Івахів з “Партії “За майбутнє” (10,8 тис. грн) та позафракційний Віктор Бондар (342,3 тис. грн).

Загальна сума грошових активів 379 чинних народних обранців, що оприлюднили декларації у 2025 році, становить 14,97 млрд грн. Що трохи більше, ніж аналогічний показник для 376 нардепів у 2024 році (14,5 млрд грн). Грошових активів на суму більш ніж 500 млн грн у 2025 році задекларували 4 депутати: Петро Порошенко з “Європейської Солідарності” (5,4 млрд грн), Вадим Столар з “Відновлення України” (1,1 млрд грн), Степан Івахів з “Партії “За майбутнє” (741,2 млн грн) та Григорій Суркіс з “Платформи за життя та мир” (688,3 млн грн). 

Більш ніж чверть (105) чинних нардепів є ключовими або пов’язаними особами до 95 корпоративних груп в системі YouControl. Водночас в переліку ключових та пов’язаних осіб деяких груп присутні по декілька нардепів.

Примітка: Корпоративна група — у загальному сенсі це сукупність компаній із фінансової та/або промислової сфер, які належать до одного чи групи кінцевих бенефіціарних власників та здійснюють взаємодію між собою для досягнення спільних цілей, таких як отримання фінансової вигоди чи оптимізація виробничих процесів (надалі вживатимемо “корпоративна група” або “група”). Є аналітичною інформацією YouControl. 

Хто пішов і хто прийшов: зміни у складі Верховної Ради у 2025–2026 рр.

У період із січня 2025 по травень 2026 року зі складу Верховної Ради 9 скликання вибули 16 народних депутатів. Причиною припинення повноважень 7 з них стала смерть: Андрій Парубій та Степан Кубів  з “Європейської Солідарності”, троє “Слуг Народу”: Олексій Кабанов, Орест Саламаха та Сергій Швець, а також Володимир Мороз з “Відновлення України” та Ярослав Рущишин з “ГОЛОСу”.

Ще 6 народних обранців склали свої повноваження за особистою заявою:

• Ірина Кормишкіна (“Слуга Народу”) — дружина ключової особи корпоративної групи “Південна Аграрно-Експортна Компанія” Юрія Кормишкіна. За інформацією NV “ВАКС оголосив вирок екснардепці Кормишкіній та її чоловіку” від 21.03.2025 року, Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором САП, Іриною Кормишкіною та її чоловіком. Суд призначив їм по п’ять років позбавлення волі. Водночас їх звільнили від відбування покарання з випробувальним строком на два роки. Також обох позбавили права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на два роки.

• Олесь Довгий (позафракційний) — ключова особа корпоративної групи “Група родини Довгих”, один із найзаможніших позафракційних нардепів за підсумками 2024 року.

• Анна Колісник зі “Слуги Народу”.

• Дмитро Наталуха (“Слуга Народу”) — чоловік першої заступниці Міністра розвитку громад та територій України Альони Шкрум. Пан Наталуха склав свої повноваження 14.01.2026 року і в цей день призначений головою Фонду держмайна.

• Дар’я Володіна зі “Слуги Народу”.

• Володимир Цабаль з “ГОЛОСу”.

Ще 3 народних депутатів достроково припинили повноваження згідно з п.2 частини 2 ст. 81 Конституції України, бо щодо них суд виніс обвинувальний вирок, який набрав чинності:

• Андрій Одарченко (“Слуга Народу”) — за даними Forbes Ukraine (“ВАКС засудив депутата Андрія Одарченка до восьми років в’язниці за спробу дати хабар у біткоїнах Мустафі Найєму” від 14.11.2024 року, ВАКС визнав винним пана Одарченка у спробі підкупити біткоїнами ексголову Держагентства з відновлення Мустафу Найєма. За інформацією “Судово-юридичної газети” “Апеляційна палата ВАКС підтвердила заочний вирок нардепу Андрію Одарченку” від 10.10.2025 року, Апеляційна палата ВАКС залишила в силі вирок щодо 8 років позбавлення волі. Сам нардеп за даними видання втік за кордон і оголошений в національний та міжнародний розшук.

• Федір Христенко (позафракційний) — за інформацією “Української правди” “Суд затвердив угоду про визнання вини підозрюваного у держзраді нардепа Христенка” від 09.12.2025 року, Печерський районний суд Києва затвердив угоду про визнання вини нардепа, обраного від забороненої партії “ОПЗЖ”, Федора Христенка, якого підозрювали у державній зраді. Його повноваження припиненні 03.01.2026 року.

• Анатолій Гунько (“Відновлення України”) — за даними “Главкому” “Апеляція ВАКС відправила нардепа Гунька за ґрати” від 09.02.2026 року, Апеляційна палата ВАКС визнала народного депутата Анатолія Гунька винним у підбурюванні до надання хабаря та шахрайстві. За даними НАБУ, депутат разом із помічником та спільником вимагали й отримали хабар від представника аграрної компанії в обмін на дозвіл обробляти державні землі.

 У період із 2025 року по травень 2026 року повноваження народних депутатів отримали п’ятеро осіб, які стали членами фракції “Слуга Народу”:

• Сергій Мельнік (15.04.2025) — за даними інтернет-видання “Лівий берег, “Замість Кормишікної: Сергій Мельнік став народним депутатом від «Слуги народу» від 15.04.2025 р.”,  військовослужбовець запасу, бойовий офіцер, ветеран російсько-української війни пан Мельнік замінив у Верховній Раді вищезгадану Ірину Кормишкіну.

• Дмитро Слинько (04.11.2025) — за інформацією “Суспільне.Медіа” “У Раді новий нардеп: замість фігурантки справи НАБУ Колісник присягу склав «слуга» Дмитро Слинько” від 04.11.2025 року, пан Слинько зайшов у парламент замість Анни Колісник, яка достроково склала мандат на тлі підозри від НАБУ у внесенні неправдивих відомостей в декларацію.

• Сергій Карабута (03.02.2026) — увійшов до парламенту, замінивши померлого Олександра Кабанова. В матеріалі “Слідства.Інфо” “Новий нардеп Карабута прийшов у політику з портфелем нерухомості на понад 18 мільйонів гривень” від 09.02.2026 року, згадується, що раніше Карабута займався туристичним бізнесом. На момент входження в політику чоловік мав значний портфель нерухомості в Києві та області вартістю понад 18 млн грн.

• Олеся Отраднова (24.02.2026) — за даними NV “ЦВК зареєструвала Олесю Отраднову народною депутаткою від Слуги народу” від 18.02.2025 року, у 2020−2025 роках вона обіймала посаду директорки Тренінгового центру прокурорів України. 11 лютого 2026 року ЦВК визнала Отраднову обраною народною депутаткою від “Слуги Народу” замість Романа Кравця, який відмовився від мандата. Раніше, 19 січня, у ЦВК повідомили, що після призначення Дмитра Наталухи головою Фонду держмайна до складу Верховної Ради за списком “Слуги Народу” мав увійти Роман Кравець.

• Олена Київець (28.04.2026) — замінила у складі Верховної ради України 9 скликання Дар’ю Володіну. Вона є професоркою КНЕУ імені Вадима Гетьмана.

Джерело: https://youcontrol.com.ua/data-research/za-2025-rik-nardepy-otrymaly-6-mlrd-hrn-dokhodu-detalnyy-rozbir-deklaratsiy/

Україна потребувала  координальних змін в законодавстві і підходах до планування, витрачання та звітування за використання бюджетних ресурсів.

На подолання цієї проблеми починаючи з 2024 року Україна впроваджує реформу управління публічними інвестиціями (УПІ), яка змінює підходи до планування, відбору та фінансування інвестиційних проєктів. Що особливо  необхідно  в процесі реалізації  масштабного відновлення.

Реформа не тільки уніфікує процедури, а і створює єдині системи  для планування та роботи з проєктами. Відповідно, має спрощувати доступ громадськості до інформації про  стан  планування/реалізації і фінансування публічних інвестицій.

На сьогодні вже створене нормативно-правове забезпечення, сформовані відповідні структури на всіх рівнях влади, сформовані  плани, переглянуті інвестиційні проєкти…..

Громади розпочали пошук фінансів для їх реалізації.

ГО «Народний Захист» разом з колегами з усієї України розпочали масштабний моніторинг  стану впровадження УПІ. Наш моніторинг наступні 7 місяців буде поширюватись на Вінницьку, Дніпропетровську, Запорізьку області та місто Київ.

Що саме на сьогодні мали зробити громади і що зробили?

1.Сформувати Місцеву Інвестиційну раду;

2.Сформувати Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій);

3.Ініціювати публічні інвестиційні проєкти (ПІП) та програми публічних інвестицій (ППІ);

4.Сформувати секторальні портфелі та провести галузеві оцінки;

5.Сформувати Єдиний проєктний портфель та провести експертну оцінку.

При цьому, процес передбачає широке залучення громадськості на всіх етапах.

Зміни до Бюджетного Кодексу України вимагають , починаючи з 2025 року  разом з Бюджетною декларацією готувати Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій (СПІ), який розробляється на 3 роки.

СПІ-це документ, що визначає у які галузі та  пріоритетні напрямки капітального інвестування громада/регіон планує спрямовувати публічні інвестиції. Разом з тим визначається орієнтовна фінансова потреба для реалізації кожного напряму.

СПІ формується виключно на основі Стратегії розвитку території.

Відповідно, початок всьому  мають  покласти внесення змін до Стратегій розвитку громад. Оскільки  результатом Реформи має стати чітка спрямованість кожної гривні виключно на виконання Стратегічних і оперативних цілей розвитку територій.  Що і раніше передбачав Бюджетний  Кодекс України. Проте, розпорошеність законодавчого регулювання і безконтрольність не сприяла формуванню практики застосування цієї вимоги.

І першим, з чого ми розпочали  дослідження, стало питання внесення змін до Стратегій розвитку громад.

І перші ж результати показали, що впровадження Реформи буксує вже на першому кроці.

КМДА  не надала інформацію.

Стратегія розвитку  міста Запоріжжя до 2028 року затверджена рішенням міської ради від 20.12.2017 №57.

Стратегія розвитку міста Запоріжжя  до 2028 року не оновлена. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про засади державної регіональної політики»  стратегій розвитку територіальних громад розробляються, на строк та з урахуванням пріоритетів, що визначені Державною стратегією регіонального розвитку України та відповідними регіональними стратегіями розвитку. На 15.06.2026 р. Стратегія регіонального розвитку Запоріжжя  не оновлена.

Але є і  частково позитивні кейси:

Стратегія розвитку Вінницької міської територіальної громади до 2030 року була затверджена 26.02.2021 року рішенням Вінницької міської ради №194.

Процес формування змін до Стратегії розвитку м.Вінниця розпочався 08.09.2025 року з Розпорядження міського голови №124/р «Про затвердження Положення, критеріїв та вимог до складу Ради зі стратегічного розвитку Вінницької територіальної громади та організації конкурсного відбору її складу»

19 січня 2026 року Стратегію розвитку Вінниці, її візію та місію обговорила Рада зі стратегічного розвитку Вінницької міської територіальної громади. Засідання Ради відбулося після близько 20 зустрічей, проведених упродовж останніх двох місяців за участі мешканців громади — підприємців, освітян, аналітиків і науковців, військових та ветеранів.

І не дивлячись на те, що  інформації про затвердження змін до Стратегії не оприлюднена, процес оновлення запущено. І триває він за участі громадськості.

Стратегія розвитку Кам’янської міської територіальної громади до 2027 року було затверджено 18.12.2020 рішенням Кам’янської міської ради №27-03/VIII.

Офіційний веб-сайт Кам’янської міської ради інформації про оновлення Стратегії розвитку міста Кам’янське Дніпропетровської області  не містить.

Текст  оновленої після 2022 року Стратегії розвитку міста на офіційному веб-сайті Кам’янської міської ради відсутній.

14.05.2026 року запущено процес оновлення Стратегії громади. Станом на сьогодні за підтримки ГО «Агенція відновлення та розвитку» проводиться серія розширених консультацій з громадськістю.  Тож, процес оновлення триває і відбувається він на участі громадськості.

Широківська сільська рада Запорізької області  затвердила оновлену Стратегію розвитку Широківської сільської територіальної громади на період до 2027 року та План заходів до неї  05.06.2025 року своїм рішенням №1.

Процес оновлення  Стратегії розвитку Петриківської громади Дніпропетровської області  розпочався 06.06.2025 року  з Розпорядження селищного голови Про утворення робочої групи з розроблення Стратегії розвитку Петриківської селищної територіальної громади на період 2026-2036 роки.

19.02.2026 року оновлений варіант Стратегії було  затверджено рішенням Петриківської селищної ради №1179-35/VIII.

Рішенням Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 7 від 18.09.2025 року було продовжено строк реалізації Мтратегії Матвіївської сільської територіальної громади. Цим же рішенням створено робочу групу для підготовки оновленого проєкту Стратегії розвитку громади до 2030 року.

Відповідно до розпорядження сільського голови від 05.01.2026 № 001/аг «Про проведення громадського обговорення проекту Стратегії розвитку Матвіївської сільської територіальної громади до 2027 року» в період з 06.01.2026 по 04.02.2026 включно проведена процедура громадського обговорення проекту Стратегії розвитку Матвіївської сільської територіальної громади до 2027 року для опрацювання зауважень та пропозицій громадськості щодо проекту Стратегії, які надходитимуть від мешканців громади до Матвіївської сільської ради.

19.02.2026 року своїм рішенням № 18 Матвіївська сільська рада затвердила оновлену Стратегію громади до 2027 року.

Відповідно, на сьогодні картина виглядає наступним чином:

В процесі оновлення стратегій розвитку територій спостерігається аналогічна ситуації з розробкою Планів відновлення.  Чим менша громада, тим вище рівень управлінської дисципліни.

Цей матеріал створено в межах проєкту «Прозора Реформа публічних інвестицій», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Народний Захист»; її зміст не обов’язково відображає позицію ЄС.

Мелітопольський район став виключенням з правил. Єдина громада ТОТ, в якій не створено ВА- Мелітопольська міська.

За даними аналітичної системи УouСontrol, керівниками цих військових адміністрацій є:

Формування військових адміністрацій в Запорізькій області відбувалось неоднорідно.

За даними аналітичної системи УouСontrol, керівниками цих військових адміністрацій  Василівського району є:

Не дивлячись на те, що тимчасова окупація 70% території Запорізької області  відбулась у перші ж дні широкомасштабного вторгнення, формувались ці військові адміністрації в період з 2022 до 2024 року включно.

Спікер Руслан Стефанчук та ініціатори проєкту називають це історичним кроком до оновлення приватного права. Проте для екосистеми відкритих даних (Open Data), журналістів-розслідувачів, банківського сектору та комплаєнс-систем цей документ у його нинішньому вигляді виглядає як вирок. Під гаслами захисту приватності та «цифрового образу» депутати створюють інструмент для зловживань, який знищить механізми фінансового моніторингу (KYC/AML), дозволить компаніям приховувати «російський слід» та подарує корупціонерам легальне право переписати власну історію.

Юристи YouControl розбиралися, які саме норми проєкту №15150 несуть загрозу для прозорості та що варто змінити до другого читання.

Право на забуття чи індульгенція для корупціонерів?

Найбільший резонанс викликає стаття 328, яка закріплює так зване «право на забуття». Відповідно до неї, фізична особа може вимагати видалити інформацію про себе з пошукових систем та баз даних не лише якщо вона недостовірна, а й якщо вона просто «втратила суспільний інтерес».

У європейському GDPR (стаття 17) право на забуття чітко збалансоване свободою слова та виконанням юридичних обов’язків. В українському ж варіанті розмитий критерій «втрати інтересу» створює ідеальний інструмент для зловживань.

Уявімо: колишній бенефіціар підсанкційної компанії або фігурант корупційного скандалу п’ятирічної давнини подає позов проти медіа чи аналітичної системи з вимогою деіндексувати та/або видалити історію його бізнес-зв’язків. Якщо ця норма запрацює, медіа та аналітичні системи будуть змушені або вилучити інформацію по особі або «відбілювати» репутацію таких діячів. Це повністю суперечить принципам прозорості та підзвітності дій, руйнує цілісність історичних корпоративних даних та робить неможливою процедуру перевірки контрагентів.

Як має бути: Право на видалення чи знеособлення інформації із загальнодоступних джерел має застосовуватися виключно якщо така інформація обробляється незаконно чи є недостовірною (аналогічно до статті 8 Закону України «Про захист персональних даних»).

Приватність для юридичних осіб: оксюморон у законі

Якщо захист персональних даних людини є зрозумілим концептом, то наділення юридичних осіб правом на «приватність» – це правовий нонсенс. Проте автори проєкту №15150 пішли саме цим шляхом.

Статті 345 та 353 гарантують юридичній особі право на власний «цифровий образ» (акаунти, персональні сторінки, цифрові профілі тощо) і прямо визначають: обробка даних щодо цифрового образу юридичної особи можлива лише за її згодою.

Бізнес за своєю природою не може мати приватності у розумінні прав людини. Діяльність компаній має бути абсолютно прозорою для забезпечення безпеки господарського обороту. Вимога отримувати згоду компанії на обробку її цифрового профілю – це легальний щит для рейдерів, фіктивних медіа та фіктивних фірм. На практиці це може обмежити можливість агрегування даних про податкові борги, судові рішення, санкції або зв’язки компаній у публічні досьє в аналітичних системах зокрема.

В умовах, коли прозорість корпоративної структури є ключовою для запобігання шахрайству, відмиванню коштів та фінансуванню ризикових операцій, така норма може створити додаткові бар’єри для добросовісних учасників ринку та водночас — нові можливості для недоброчесних.

Як має бути: У тексті необхідно чітко зафіксувати, що обробка даних щодо цифрового образу юридичної особи (за винятком електронних підписів і печаток) не потребує згоди юридичної особи.

«Цифровий простір» як кінець автоматизованої аналітики

Ще одна загроза криється у статтях 321, 332 та 336, що регламентують право фізичної особи на цифровий особистий простір та цифрову приватність. Проєкт визначає, що цифровий образ охоплює «будь-які форми її представлення в цифровому середовищі… цифрові профілі», і знову ж таки – їх обробка потребує згоди.

Як працюють сучасні OSINT-системи та комплаєнс-сервіси? Вони автоматично агрегують відкриті дані (ЄДР, судові реєстри, бази НАЗК) та формують аналітичне досьє (той самий «цифровий профіль»). Під дією статті 336 створення такого профілю без згоди корупціонера чи боржника стане порушенням Цивільного кодексу. Для захисту приватності цілком достатньо контролювати те, що людина створює сама, а не те, що генерує про неї держава у вигляді відкритих даних.

Як має бути: Варто уточнити, що цифровий образ особи охоплює акаунти, сторінки, аватари та цифрові профілі, виключно ті, що особисто створені цією особою. Це дозволить не блокувати обробку відкритих державних даних, гарантовану Конституцією України та Законом «Про доступ до публічної інформації».

Право на «інформаційний спокій»: ера SLAPP-позовів

Вишенькою на торті є стаття 337 – «Право на інформаційний спокій». Задумана як право працівника не відповідати в робочий чат на вихідних, концептуально ця норма перенесена у площину загальних цивільних прав.

Це відкриває «ящик Пандори» для так званих SLAPP-позовів (стратегічних позовів проти участі громадськості). Ризикові контрагенти зможуть вимагати від журналістів-розслідувачів та реєстрів припинити публікацію розслідувань чи видачу інформації про борги, цинічно обґрунтовуючи це тим, що суспільна увага порушує їхній «інформаційний спокій».

 Замість висновку

У прагненні осучаснити Цивільний кодекс та наблизити його до європейських стандартів (що саме по собі є позитивним), законодавці припустилися серйозної помилки, змішавши приватне життя з публічною звітністю.

Прийняття проєкту №15150 у нинішній редакції без урахування специфіки відкритих даних скасує презумпцію відкритості державних реєстрів. Це відкине Україну на 10 років назад у сфері прозорості та протидії корупції. У профільного комітету та депутатів ще є час до другого читання, щоб виправити ці критичні помилки та не дозволити перетворити Цивільний кодекс на кодекс захисту тіньового капіталу.

Команда YouControl закликає бізнес, медіа та громадськість до активної позиції, публічного обговорення проєкту нового Цивільного кодексу та внесення пропозицій щодо правок до найбільш критичних частин документа. Ми вже запропонували правки до статей, які  стосуються сфери відкритих даних, проте в Цивільному кодексі на 800+ сторінок є ще чимало небезпечних тлумачень, які варто негайно виправляти. Адже від того, яким у підсумку буде новий Цивільний кодекс, залежить в якій країні та за якими правилами ми житимемо. Сподіваємося, не в авторитарній, а в демократичній та європейсько-орієнтованій.

Джерело: https://youcontrol.com.ua/articles/pravo-na-bezpamiatstvoyak-novyy-tsyvilnyy-kodeks-prykhovuie-koruptsioneriv-ta-znyshchuie-vidkryti-dani/

Створення військових адміністрацій у Запорізькій області здійснювалося на основі системи законодавчих та нормативно-правових актів України:

Законодавча база

• Закон України «Про правовий режим воєнного стану» (стаття 4) — базовий законодавчий акт, який визначає правові засади, порядок утворення, статус та повноваження військових адміністрацій населених пунктів, районних та обласних ВА.

• Закон України «Про оборону України» — регулює питання забезпечення оборони держави та функціонування державних органів в умовах відсічі збройної агресії.

• Укази Президента України про запровадження та продовження воєнного стану — нормативні акти, що вводять та продовжують відповідний правовий режим на території України (зокрема, Указ від 24.02.2022 № 64/2022).

Акти Президента України щодо утворення ВА Запорізької області

Військові адміністрації утворюються безпосередньо рішеннями Президента України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування:

• Указ Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 — про утворення обласних та районних військових адміністрацій (зокрема Запорізької ОВА та районних ВА Запорізької області).

• Спеціальні укази Президента про утворення ВА населених пунктів (громад та міст області):

  • Указ № 525/2022 (Приморська міська ВА);

  • Указ № 673/2022 (Андрівська, Андріївська, Берестівська ВА);

  • Указ № 197/2023 (Енергодарська, Оріхівська, Дніпрорудненська та ще 16 ВА населених пунктів);

  • Указ № 239/2024 (Водянська, Кирилівська, Михайлівська, Приазовська та інші ВА);

  • Указ № 597/2024 (Василівська та Пологівська міські ВА).

За даними аналітичної системи Уoucontrol, керівниками військових адміністрацій є:

Військові адміністрації населених пунктів та громад бердянського району

При тому, що всі вони були створені в різний період з 2022 по 2025 роки.