Україна має цілий комплекс проблем у сфері благодійної діяльності.
Покращенню ситуації у цій царині сприятиме ухвалена Президентом
Стратегія розвитку громадянського суспільства. Про це у програмі
«Досвід» на «Першому національному» повідомила Марина Ставнійчук,
радник Президента України – керівник Головного управління з питань
конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України.
«Ухвалений ще у 1997 році закон «Про благодійництво і благодійну
діяльність» містить абсолютно застарілі пострадянські механізми, які
не дають можливості розвивати сьогодні благодійну діяльність в Україні
так, як це можна було б робити з метою вжиття суспільно необхідних
заходів, допомоги тим чи іншим людям. Саме Стратегія, розроблена в
тому числі з метою вдосконалення інституту благодійництва, передбачає
серйозні стимули. Вони пов’язані насамперед зі спрощенням процедур
організації фондів, які будуть займатись меценатською діяльністю, з
можливістю для благодійників в Україні здійснювати свою діяльність на
території всієї країни (незалежно від місця реєстрації тієї чи іншої
благодійної організації), з чітким визначенням статусу благодійних
організацій та благодійної діяльності», — зазначила М.Ставнійчук.
«Щоб зареєструвати комерційну компанію, необхідно 3 робочі дні, а міжнародний благодійний фонд – 2 місяці. Це явна дискримінація благодійників з боку держави», – заявляє Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень.
Як свідчать дані реєстру неприбуткових організацій України, у державі зареєстровано 10 тисяч 654 благодійних фонди та благодійних організацій.
«У порівнянні із загальною кількістю НПО це невелика цифра. Бо загалом до реєстру НПО включено 214 тис. 800 організацій. Самі ж благодійні фонди за минулий рік задекларували доходи у розмірі 3 млрд 443 млн грн», – повідомила статистичні дані Наталія Хоцянівська, начальник Управління адміністрування податку на прибуток та податкових платежів Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПС України.
Однією з причин доволі невеликої кількості БО в Україні можна назвати відсутність стимулів для розвитку благодійництва. Зокрема, зазначає О.Вінніков, великою проблемою на сьогодні є податкові пільги. «Якщо подивитись на європейський досвід – там майже всі країни мають податкові пільги для благодійників. Під час кризи жодна країна ці пільги не зменшила, а навпаки – деякі збільшили. Наприклад, у Литві компанії можуть жертвувати до 100% прибутку (раніше було 40%). Україна сьогодні посідає останнє місце в Європі за втратами бюджету на пільги по благодійності», – каже експерт.
На думку представників благодійних фондів, які взяли участь у програмі, держава має бути більш відповідальним замовником благодійної діяльності. Зокрема, директор БФ «Розвиток України» Анатолій Заболотний зазначив, що держустановам не завжди необхідна та діяльність, яку провадять благодійні організації. «Соціальна сфера не реформувалась протягом довгих 20-ти років. Вона як була радянською, так нею і залишилася, хоча світ сильно змінився. Мені здається, що держструктури мають стати більш відповідальним замовником благодійної діяльності», – наголошує А.Заболотний.
З моменту прийняття Податкового кодексу Наталія Заболотна неодноразово ставила питання зміни оподаткування ІГС .
При розробці Податкового кодексу ЗОГО «Народний захист» першою в Україні підняла питання невідповідності вимог документу філософії роботи ІГС.
На той час «Народному захисту» вдалося досягти повної зміни статті про оподаткування ІГС, зменьшивши податкове навантаження правозахисних, екологічних і інших громадських організацій.
Але питання ще не вичерпано.
Податкове навантаження на ІГС, неоднозначні тлумачення питання оподаткування безоплатно наданих послуг громадськими організаціями і досі не дозволяють їм спокійно працювати.
http://blagozakon.org.ua/?p=2516
Оставить комментарий