З 2016 року, вивчаючи проекти обласних Програм , ми неодноразово натикались на Програми оборонного сектору. Ми писали зауваження, юридичне обгрунтування неприпустимості фінансування коштом місцевих бюджетів оборонних функцій, що віднесено до функцій держави. Наша методологія зараз активно використовується при аналізі проектів Програм в Запорізькій обласній раді. Але не дивлячись на зауваження ради, оборонні Програми продовжують прийматись і фінансуватись.
Громадяни зі своїх податків до Державного бюджету фінансують оборонну функцію держави. З 2014 року другим джерелом наповнення громадянами оборонного бюджету став військовий збір (1,5%). Але мало хто здогадувався, що він фінансує оборонну сферу ще і з третього джерела- місцевих бюджетів. Які мають направлятись виключно на соціально-економічний та культурний розвиток регіонів. А також на оборонні і правоохоронні заходи лише місцевого значення.
Підтримка Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) дала нам можливість дослідити наявність і рівень фінансування оборонних Програм в усіх областях України.
Дослідження показали що всі регіони України мають оборонно-правоохоронні обласні Програми. Фінансуються вони шляхом надання субвенцій місцевих бюджетів Державному бюджету. І через Міністерство фінансів України і профільні Міністерства кошти надходять до обласних військових комісаріатів (ОВК), КЕВів, та військових частин (в/ч), підпорядкування Міністерства оборони (МО) та МВС. Одночасно ці програми фінансують і органи прокуратури, ДФС, СБУ, цивільний захист та наповнення матеріального резерву. В класифікацію оборонних і правоохоронних Програм входять і видатки на суди. Але такі видатки обласних бюджетів впродовж 2018-2019 років нами виявлені не були.
Оборонні Програми в обласних бюджетах були і в 2013 році. За період 2014-2019 роки видатки за цими Програмами виросли у 100 разів. І складають майже 20% від об’єму Міжнародної військової допомоги.
Однією з рекомендацій міжнародних експертів, які у 2017 році проводили в Міноборони незалежну зовнішню оцінку внутрішнього аудиту, є створення аудиторського комітету, що передбачено п. 3 Плану заходів щодо виконання рекомендацій, наданих Міністерству оборони України за результатами незалежної міжнародної зовнішньої оцінки внутрішнього аудиту, затвердженого Міністром оборони України (рішення від 11.09.2017 № 4415/з/3, від 15.12.2017 № 4415/з/6, від 12.03.2018 № 4415/з/8-2017).
Рішенням Міністра оборони України від 04.01.2019 № 3297/у/1 затверджено підготовлену Департаментом аудиту Концепцію (засади) створення у Міноборони аудиторського комітету (далі — Концепція). Однак запровадження аудиторського комітету було перенесено на час після проведення оборонного огляду Збройних Сил (рішення Міністра оборони України від 10.01.2019 № 173/у/2-2018). https://www.mil.gov.ua/diyalnist/vnutrishnij-audit/
Тож, внутрішній аудит було запроваджено в МО- в 2019 році. А в МВС- в 2017 році.
Проте, це не завадило аудиту тільки в Міноборони виявити за три попередні роки більше 1 млрд. гривень втрат і збитків. При цьому, тільки з обласних бюджетів за 2014-2018 роки оборонний бюджет було наповнено на 1,2 млрд.грн.
Питання доцільності і обгрунтованості таких видатків (які фактично покривають втрати і збитки в МО) постає знов.
Про це в подальших наших публікаціях.
Ця стаття створена ГО «Народний Захист» в рамках проекту, який виконує Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії. Думка та позиції висловлені в цій статті не обов’язково відображають позицію МЗС Королівства Норвегії та Інститут висвітлення війни та миру (IWPR)
Оставить комментарий