1 липня почався черговий важливий етап медичної реформи. Яке місце буде в ній для приватного сектору? Аналітики компанії YouControl та галузеві експерти дослідили ринок приватної медицини та проаналізували його перспективи в контексті реформи.
2018 рік ознаменувався стартом в Україні довгоочікуваної медичної реформи, котра має вийти на фінішну пряму лише 2020 року. І 1 липня почався один із найважливіших її етапів. По-перше, від цього часу починає діяти затверджений Міністерством охорони здоров’я список послуг, які надаватимуться пацієнтам як первинна допомога. По-друге, медичні установи, що уклали угоди з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), будуть фінансуватися за новим принципом – гроші за кожного пацієнта.
5 червня НСЗУ завершила укладати договори із першими 149 закладами первинної допомоги. А 26 червня Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я України, повідомив, що Служба також підписала перші 12 договорів уже з приватними закладами. Серед них – заводська поліклініка, приватні клініки та навіть лікарі-ФОПи. Загалом станом на 25 червня, за словами чиновника, українці вже підписали понад 10 млн декларацій зі своїми сімейними лікарями, педіатрами чи терапевтами.
Та, незважаючи на ентузіазм представників влади, не всі українці позитивно сприймають такі медичні трансформації. Дехто скептично налаштований щодо грошового забезпечення, адже за одного пацієнта заклади отримуватимуть лише 370 гривень на рік. Хтось не вірить в те, що державні поліклініки принципово щось змінять у своєму підході до сервісу чи інших нюансів взаємодії з пацієнтами. Частина українців не знають, якого лікаря обрати, щоб підписати з ним декларацію, адже попередній досвід лікування у державних медичних закладах не залишив приємного враження. А дехто просто не хоче ускладнювати собі життя підписанням якихось декларацій.
Причин для недовіри у потенційних пацієнтів до вітчизняної державної медицини більш ніж достатньо, і формувалися вони десятиліттями. Тож певна частина наших громадян вимушена шукати альтернативу – приватні заклади, котрі з кількома винятками поки знаходяться поза реформою. Тож аналітики компанії YouControl та галузеві експерти дослідили ринок приватної медицини та проаналізували його перспективи в контексті реформи.
Реалії ринку
Ринок приватної медицини почав плавно розвиватися ще в 90-х роках, однак активно нові заклади – клініки, лабораторії, лікувально-курортні установи – почали з’являтися в 2000-2010-х роках. Та все одно, на думку експертів, домінуюча роль в цілому їм поки не належить.
“Приблизний обсяг приватної медицини в Україні становить 10-15%. Донині більшість людей або звертаються за звичкою в державні клініки, або не мають можливості оплатити приватну медицину. Щодо динаміки зростання, то, на мою думку, приватна медицина зробила величезний стрибок років 10-12 тому, коли був пік появи і розвитку різних центрів”, – зазначає Володимир Марухно, завідувач Координаційного центру Київської обласної клінічної лікарні.
Однак популярність та кількість звернень саме до приватних закладів все ж зростає, впевнена Катерина Островська, сімейний лікар, завідувач філією мережі медичних центрів «Здорове покоління». При чому категорії населення, котрі обирають приватну медицину, – теж дещо дивують.
“Несподівано активно стали звертатися жителі передмістя, області. В першу чергу це відчули вузькоспеціалізовані фахівці. Думаю, причина – в недоступності їхніх консультацій в державних лікувальних установах через незручне розташування, графік роботи або необхідність очікування. Також частіше стали записуватися і пенсіонери. Багато клінік мають систему лояльності для пільгових категорій населення. Зараз відкриваються установи, що здійснюють високотехнологічні маніпуляції. Наприклад, допоміжні репродуктивні технології, складні хірургічні операції і терапія онкозахворювань. Окремі клініки можуть похвалитися монопольним володінням унікальними методиками лікування і дорогою апаратурою, забезпечити які можна тільки шляхом приватних інвестицій”, – розповідає Катерина Островська.
Юрій Коваленко, виконавчий секретар Асоціації радіологів України, наголошує на тому, що певні процедури чи дослідження пропонує в першу чергу приватна медицина: “Більше половини комп’ютерних та магнітно-резонансних томографій виконується у приватних закладах. І цей відсоток буде збільшуватися, оскільки більшість державних та муніципальних медичних закладів не можуть обслуговувати коштовне діагностичне обладнання, у них немає коштів на відрядження спеціалістів на навчання. А без цього немає якісної діагностики, яким би досконалим обладнання не було”.
Лідери ринку: доходи, мережі та інші особливості
За роки роботи приватних медичних закладів деякі з них стали очевидними “передовиками” ринку. Їхні прибутки стали вимірюватися десятками, а то й сотнями мільйонів гривень. Однак все ж беззаперечним лідером за цим показником стало ТОВ “Сінево Україна”, дохід якого за 2016 рік перевищив 800 млн грн. При чому ця компанія є засновником ТОВ “Сінево Схід”, яка за той же рік отримала 150-200 млн доходу. Також до першої трійки потрапили компанії ТОВ “Медікс-рей Інтернешнл Груп” (Лікарня ізраїльської онкології “LISOD”) та ТОВ «Медичний центр “Медікап” (Медичний центр “INTO-SANA”).
https://youcontrol.com.ua/images/loaded/news_medicine_grf_1_UA.png
ТОП-20 медзакладів за доходом у 2016 році.
Серед перелічених компаній у більшості назви юридичних осіб співвідносяться з назвами закладів. Однак є й такі, що потребують уточнення бренду. До других, окрім названих вище, лікарні ізраїльської онкології “LISOD” та Медичного центру “INTO-SANA”, відносяться:
• ТОВ “Неомед 2007” – Медичний центр “Мати та дитина”;
• ТОВ “Капитал” – Універсальна клініка “Оберіг”;
• ТОВ “Дім медицини” – Медичний дім Odrex.
Показово, що компанії-лідери отримали такі доходи, маючи на сьогодні критично різну кількість закладів в Україні. Наприклад, медичних лабораторій “Сінево” наразі в різних регіонах нашої країни налічується понад дві сотні. А от лікарня ізраїльської онкології “LISOD” досить вагомі гроші отримала лише з одного закладу в Київській області. Інші лабораторії, що потрапили до переліку, нині налічують 50-70 окремих відділень. Клініки також мають від 1 до 10 закладів по всій країні. А лікувально-оздоровчі установи з ТОПу складаються з 4-11 об’єктів.
Кількість відділень по Україні у ТОП-20 приватних медзакладів.
Очікувано, що більшість великих клінік знаходиться в столиці та мають філії в інших крупних містах України. У той же час є компанії, які спочатку відкрилися в іншому регіоні (наприклад, у Львові “Медичний Центр Святої Параскеви”), але нині мають заклади і в Києві. Ще одна особливість – наявність в переліку медичної лабораторії, котра орієнтована лише на Південь України. Мова йде про “Смартлаб”. Загалом карта, на якій відображена регіональна присутність ТОП-20 приватних медичних закладів України, практично заповнена позначками медичних лабораторій. Вони мають досить розвинену мережу та присутні практично в кожній області, що і забезпечує їм місця в переліку закладів з найвищими доходами.
https://www.google.com/maps/d/viewer?mid=1OpnrQEMOkhdS5GXkYoOpv5JTtNUeQ8kB&ll=48.510047555428095%2C30.387879999999996&z=6
Карта представництв ТОП-20 приватних медзакладів по Україні
Загалом місця в першій двадцятці приватних медичних закладів дісталися досить різноманітним установам. Це говорить про те, що українці звертаються до приватної медицини в різних ситуаціях – від відвідувань звичайних лікарів та діагностики до вирішення більш складних питань, зокрема – в онкології та репродуктології.
Спеціалізація лідерів приватних медзакладів.
Приватні заклади в медреформі: приєднатися чи конкурувати?
Медична реформа з часом внесе свої корективи в роботу більшості закладів ринку, і не лише державних. Та чи варто всерйоз розглядати приватні медичні установи як частину реформи і які їхні мотиви приєднуватися до неї? Чи, може, вони все ж будуть конкурувати з державними (або ж за новими умовами співпраці з НСЗУ – комунальними некомерційними підприємствами), боротися за пацієнтів та розвивати свої мережі?
Думки експертів щодо найближчих перспектив приватної медицини в контексті реформи розділилися.
“Реформа переверне медичний ринок. Переконаний, що роботи вистачить усім. Але люди стануть частіше звертатися до приватних клінік просто тому, що державна медицина, на жаль, не має подібних умов, зокрема – щодо перебування пацієнтів. І нові клініки будуть відкриватися. Це добре, адже тільки в конкуренції народжується кришталево чиста медична послуга”, – переконаний Дмитро Гавриченко, головний лікар Медичного дому Odrex.
Ще один варіант розвитку подій: як альтернатива державній медицині – створення нових приватних закладів чи виникнення відгалужень у вже існуючих мереж, але з досить низьким прайсом. “У багатьох видах бізнесу є різні цінові сегменти. З цієї причини можна передбачити зростання мереж медичних центрів, доступних більшості жителів України. За рахунок великого обороту і масовості відвідувачів їм можна пророкувати хорошу окупність”, – прогнозує Катерина Островська, сімейний лікар, завідувач філією мережі медичних центрів «Здорове покоління».
“Реформа має привести до збільшення державно-приватного партнерства, яке є нині лише у невеликій кількості міст. Вже сьогодні є недорогі приватні медичні заклади, які можна розглядати як альтернативу державним. Державно-приватне партнерство може помітно покращити якість медичної допомоги, зокрема на первинному рівні”, – вважає Юрій Коваленко, виконавчий секретар Асоціації радіологів України.
А от Володимир Марухно, завідувач Координаційного центру Київської обласної клінічної лікарні, говорить, що поки до кінця незрозуміло, які можуть бути наслідки реформи для обох напрямків ринку. “Якщо все буде так, як обіцяють, державні клініки почнуть міркувати з точки зору ведення бізнесу й цінувати кожного клієнта, який звернувся до них. В такому випадку вони зможуть забрати частину потоку у приватної медицини. Якщо не буде прив’язки до прописки пацієнта і буде можливість звертатися в будь-яку державну клініку без додаткових «внесків», він віддаватиме перевагу саме їм. Та це все за умови забезпечення належного сервісу. Це дуже велика система, в якій повинні зійтися багато пазлів. Але якщо це трапиться, приватним клінікам доведеться напружитися в боротьбі за клієнта”, – передбачає Володимир Марухно.
З огляду на те, що реформа лише стартувала, а вже 12 приватних клінік підписали договори з НСЗУ, є шанси, що з часом їхня кількість збільшуватиметься. Та все ж наскільки для них це вигідно та які їхні мотиви участі у реформі?
“Для приватних клінік надання послуг в рамках медичної реформи видається ризикованим. Закладена на рік тарифікація згідно з існуючими прайсами зможе покрити витрати на поодинокі консультації фахівців. Тут не враховуються транспортні витрати на огляди вдома, експлуатація та амортизація медичного обладнання, необхідна лабораторна діагностика. Кошти також витрачаються на утримання і догляд за приміщенням, елементи клієнтського сервісу, оплату праці, навчання персоналу. Сама концепція приватних медичних установ, здається, суперечить рекомендованому вирішенню питань переважно в кабінеті сімейного лікаря. Власники клініки зацікавлені в записі й до інших лікарів. Та й за станом здоров’я хворому це буває вкрай необхідно”, – пояснює Катерина Островська.
Тож вона зазначає, що поки мотиви, за якими приватні структури вирішують вступити у відносини з НСЗУ – не до кінця зрозумілі. За словами експерта, можна припустити, що це пояснюється бажанням збільшити приплив потенційних клієнтів на більш дорогі послуги.
А чи має право заклад надавати послуги?
Робота в медичній галузі вимагає наявності у закладів, що до неї належать, певних дозвільних документів. Зокрема, в системі YouControl у відповідній вкладці картки компанії можна дізнатися, чи має медична установа необхідні ліцензії й чи може вона виконувати вказані послуги.
Більше інформації та інфографіки тут:https://youcontrol.com.ua/news/kupliu-zdorovia-top-pryvatnykh-medychnykh-zakladiv-ukrayiny/
Оставить комментарий