Податкова інформує!

«Гаряча лінія» з начальникомЗапорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області Юліаною Козаченко на тему:

«Плата за землю»

Чи є платником земельного податку ФО – власник земельної ділянки, яка зареєстрована підприємцем – платником ЄП, у разі надання земельної ділянки в оренду?

Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Земельна ділянка це – частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п.п. 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої — третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Господарська діяльність — діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектари, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Враховуючи зазначене, якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (а також у випадку оформлення права власності на земельну ділянку на фізичну особу – підприємця), і земельна ділянка використовується для провадження господарської діяльності, то такий підприємець – платник єдиного податку звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку (з урахуванням п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Хто з ЮО є платниками земельного податку, орендної плати за землі державної та комунальної власності?

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Орендну плату за земельну ділянку державної і комунальної власності сплачує орендар земельної ділянки (п.п.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 п. 287 ПКУ).

З урахуванням зазначеного, платниками земельного податку є суб’єкти господарювання — власники земельних ділянок та постійні землекористувачі, які відповідно до чинного законодавства набули права власності та/або постійного користування земельною ділянкою.

У разі набуття права власності на будівлю, споруду (її частину) земельний податок за площі під таким майном, сплачує власник нерухомості з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

За земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, частина якого перебуває у власності суб’єкта господарювання, земельний податок сплачує особа, яка набула право власності або користування такою земельною ділянкою.

Платниками орендної плати за землі державної та комунальної власності є суб’єкти господарювання, що уклали з відповідним органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою) або органом виконавчої влади договір оренди земельної ділянки.

З якої дати ЮО сплачує податок за земельну ділянку внесену до статутного фонду ЮО її засновником?

Відповідно до ст. 269, 270 Податкового кодексу України від 02 грудня року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Згідно зі ст. 82 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, зокрема у разі внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

Статтею 126 ЗКУ визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952).

Отже, юридична особа сплачує податок за земельну ділянку, внесену до статутного фонду юридичної особи її засновником, починаючи з дня виникнення права власності на таку ділянку, тобто з моменту державної реєстрації цих прав.

Чи нараховуються штрафні санкції та пеня за порушення строків сплати податкового зобов’язання по платі за землю, якщо платник податку не сплатив податкове зобов’язання, задеклароване в податковій декларації з плати за землю, а погашення податкового боргу відбулося внаслідок подання уточнюючої декларації щодо зменшення суми раніше нарахованих зобов’язань?

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПКУ податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг — сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ (п.п. «а» п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Пеня, визначена п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявносіі та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Пунктом 129.9 ст. 129 ПКУ передбачено, що у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до ст. 50 ПКУ пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.

Отже, якщо податкове зобов’язання з плати за землю, самостійно визначене платником в податковій декларації, не сплачено протягом строків, визначених Кодексом, а погашення/ скасування податкового боргу відбулося внаслідок подання платником податків уточнюючої декларації зі зменшенням суми раніше нарахованого зобов’язання, і така уточнююча декларація подана після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, то на суму податкового боргу, який був наявний до такого уточнення, нараховується пеня відповідно до норм ст. 129 ПКУ.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує, зокрема узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Норми ст. 126 ПКУ встановлюють відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ.

У випадку подання уточнюючої декларації об’єкт застосування штрафних санкцій відсутній, оскільки подання уточнюючої декларації не є сплатою узгодженої суми податкового зобов’язання, а нарахування штрафних санкцій на підставі ст. 126 ПКУ залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

ГФС регламентировала деятельность центров обслуживания плательщиков

ГФС приказом от 20.05.2016 г. № 458 утвердила Примерное положение о Центре обслуживания плательщиков.

Центр обслуживания плательщиков (ЦОП) — постоянно действующий орган ГФС, в котором предоставляются услуги структурными подразделениями ГУ ГФС, ГНИ и работниками отделений, ответственными согласно функциональным обязанностям за предоставление админуслуг, консультаций, прием отчетности, входящей корреспонденции и выдачу ключей ЭЦП.

К услугам, предоставляемым физическим и юридическим лицам в ЦОП, относятся:

- административные услуги;

- прием и регистрация входящей корреспонденции;

- прием отчетности, представленной исключительно на бумажных носителях;

- прием отчетности, представленной на бумажных носителях с добавлением копий, подготовленных на электронных носителях (электронные носители возвращаются субъектам обращений после считывания соответствующих данных);

- устные консультации;

- выдача ключей ЭЦП;

- доступ к электронным сервисам;

- доступ для работы с документами, содержащими публичную информацию;

- предварительная запись граждан на личный прием;

- сопутствующие услуги.

Время приема посетителей в ЦОП — с понедельника по четверг с 9:00 до 18:00, в пятницу — с 9:00 до 16:45, в субботу — с 9:00 до 13:00. Обеденный перерыв начинается в 13.00, а заканчивается в 13.45.

Оптимальное время обслуживания одного посетителя 10 — 20 минут.

Обязаны ли кредитные союзы применять РРО при приеме или выдаче вкладов?

Перечень хозяйственных операций, при выполнении которых субъекты хозяйствования имеют право не применять РРО и РК, определен ст. 9 Закона от 06.06.1995 г. №265/95-ВР «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг» с изменениями и дополнениями.

Этот перечень не включает в себя предоставление финансовых услуг в сфере кредитования. Финансовыми также считаются услуги по предоставлению средств в заем, в том числе на условиях финансового кредита (п. 6 ч. І ст. 1 Закона № 2664).

Кредитные союзы относятся к финансовым учреждениям (п. 1 ч. І ст. 1 Закона № 2664). Поэтому при проведении расчетов за предоставленные финансовые услуги с приемом/выдачей наличных денежных средств кредитные союзы обязаны применять РРО в соответствии с требованиями Закона № 265.

В то же время РРО не применяется в случае осуществления расчетов исключительно через банковские учреждения.

Щодо оподаткування податком на додану вартість компенсації земельного податку, яку орендодавець отримує від орендаря

Пунктом 185.1 статті 185 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Постачання послуг — це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

У той же час згідно з підпунктом «а» пункту 188.1 статті 188 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Враховуючи вказані положення Кодексу, сплата платником податку земельного податку та отримання компенсації за понесені витрати зі сплати земельного податку не може розцінюватись як операція з постачання послуг для цілей оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, отримання коштів як компенсація понесених витрат зі сплати орендної плати за землю не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Редакція журналу «Вісник. Право знати все про податки і збори» розпочинає видання нового журналу «Вісник. Рейтинг»

З травня цього року редакція офіційного видання Державної фіскальної служби України журналу «Вісник. Право знати все про податки і збори» розпочинає видання нового журналу «Вісник. Рейтинг».

Головною метою видання Журналу є інформування широкого загалу про внесок платників податків в економіку держави у співвідношенні з фінансовими результатами діяльності суб’єктів господарювання.

На сторінках Журналу буде висвітлюватись інформація щодо підприємств різних галузей економіки у розрізі регіонів України та видів податків, митних платежів за певні періоди часу.

Змінено заяви про державну реєстрацію юридичних осіб, підприємців та громадських формувань

Міністерством юстиції України внесено зміни до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (наказ від 06.05.2016 р. № 1327/5 «Про затвердження Змін до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»).

Наказом №1327/5 також затверджено:

- заяву про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи;

- заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Наказ набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування (опубліковано в Офіційному віснику України від 24.05.2016 року №38), тобто з 04.06.2016 року.

Фіскальна служба доопрацювала електронний сервіс «Реєстрація договорів про визнання електронних документів»

З метою покращення сервісного обслуговування платників при поданні податкових документів в електронній формі, ДФС України доопрацьовано електронний сервіс «Реєстрація договорів про визнання електронних документів».

Процес укладання Договорів, надісланих в електронній формі, спрощено.

Так, починаючи з 25 листопада 2015 року, платником податків укладається один Договір з територіальним органом ДФС за основним місцем обліку.

До Договору додаються посилені сертифікати відкритих ключів.

Для формування та подання Договору розроблено новий електронний формат за кодом JI 391004.

Крім того запроваджується новий електронний сервіс управління ЕЦП, який надає можливість керівнику вносити до системи подання документів в електронному вигляді інформацію щодо сертифікатів відповідальних осіб та самостійно визначити термін, на який відповідальній особі надається право підпису податкових документів (в межах строку діїсертифікату такої відповідальної особи).

Фіскальною службою запроваджується новий електронний сервіс управління ЕЦП

З метою покращення сервісного обслуговування платників при поданні податкових документів в електронній формі, запроваджується новий електронний сервіс управління ЕЦП.

Такий сервіс надає можливість керівнику вносити до системи подання документів в електронному вигляді інформацію щодо сертифікатів відповідальних осіб та самостійно визначити термін, на який відповідальній особі надається право підпису податкових документів (в межах строку діїсертифікату такої відповідальної особи).

В повідомленні може бути наданаінформації щодо нового сертифіката керівника (до закінчення строку діїпопереднього сертифікату) або бухгалтера.

Для формування та подання платниками інформації щодо ЕЦП велектронному вигляді до автоматизованої системи «Єдине вікно поданняелектронної звітності» розроблено новий електронний формат Повідомлення закодом JI391102.

Сформоване повідомлення підписується керівником електронним цифровим підписом, сертифікат якого на момент отримання Повідомлення вже наявний у системі подання документів в електронному вигляді як діючий сертифікат керівника платника податків.

Виправлення підприємцем на загальній системі оподаткування помилок в Книзі обліку доходів та витрат

Фізичні особи — підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді.

Внесення виправлень до Книги підприємцем на загальній системі оподаткування, який веде облік доходів у паперовому вигляді, здійснюється шляхом закреслення помилкового запису та внесення нового, який засвідчується підписом.

У Книзі в електронному вигляді допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від’ємне або позитивне значення.

Книга зберігається у підприємця на загальній системі оподаткування протягом трьох років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються підприємцем на загальній системі оподаткування для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481.

До 1 серпня необхідно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в декларації

Згідно з нормами Податкового кодексу України, кожна фізична особа, яка задекларувала доходи, отримані протягом минулого року, зобов’язана самостійно до 1 серпня сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Отже, податкові зобов’язання зі спати податку на доходи фізосіб та військового збору необхідно сплатити не пізніше 31 липня 2016 року.

Податковий календар

15 червня 2016 року

Останній день подання:

- платником інших податків і зборів заяви про перехід на спрощену систему оподаткування;

- платником єдиного податку заяви про перехід на іншу групу платника єдиного податку.

17 червня 2016 року

Останній день сплати:

- авансових внесків з єдиного податку фізичними особами – підприємцями, що обрали спрощену систему оподаткування І та ІІ груп.

Останній день подання:

- платником єдиного податку заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування.

Підтвердженням реєстрації платником ПДВ є інформація про таку реєстрацію в реєстрі платників ПДВ

Законом України від 24.10.2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано:

- свідоцтво про реєстрацію особи платником ПДВ;

- свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування,

та надано право платникам ПДВ за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.

Отримання витягів з реєстру платників ПДВ не є обов’язковим для платників.

Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником ПДВ є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному веб – порталі ДФС.

ДФС України на власному офіційному веб-сайті щоденно оприлюднює:

- дані з реєстру платників ПДВ із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника податку;

- інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників податку анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.

Надання та отримання поворотної або безповоротної фінансової допомоги не оподатковується ПДВ

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Оскільки надання та отримання поворотної або безповоротної фінансової допомоги не є операцією з постачання товарів/послуг, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Зазначена норма визначена пп. 14.1.185; пп. 14.1.191 ст. 14 та пп. «а» та «б» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України.

У разі відсутності у підприємця на загальній системі оподаткування Книги обліку доходів і витрат застосовується штраф

Фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги, яку ведуть фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність) та Порядок її ведення затверджені наказом Міндоходів України від 16.09.2013 № 481.

Ненадання платником податків фіскальним органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Крім того, ст. 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ці дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма визначена ст. 121 та п. 177.10 ст.177 Податкового кодексу України.

Підприємець на загальній системі оподаткування самостійно заповнює Книгу обліку доходів і витрат

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді.

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Дохід, отриманий від здійснення господарської діяльності відображається сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, і включає, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Наймані особи, які перебувають у трудових відносинах із самозайнятою особою Книгу не ведуть і записи в ній не здійснюють.

Тобто фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування заповнює Книгу самостійно за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Книга зберігається у підприємця протягом трьох років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються підприємцем для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Книга обліку доходів і витрат за вибором підприємця на загальній системі оподаткування ведеться в паперовому або електронному вигляді

Облік доходів і витрат фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування ведуть у Книзі обліку доходів і витрат.

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді.

У разі обрання ведення Книги у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник Книги.

На титульному аркуші Книги зазначаються:

- прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті),

- податкова адреса,

Прошнурована та пронумерована Книга безоплатно реєструється у фіскальному органі.

У разі обрання ведення Книги в електронній формі самозайнята особа зобов’язана:

- отримати посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованими центрами сертифікації ключів, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді,

- укласти договір про визнання електронних документів з фіскальним органом,

- сформувати заяву на отримання Книги і надіслати її до фіскального органу за місцем податкового обліку засобами електронного зв’язку.

Фіскальний орган протягом 3 робочих днів формує і надсилає повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням реєстраційного номера та дати її реєстрації.

Після отримання повідомлення про реєстрацію Книги платник податків здійснює її ведення.

Сектор організації роботи

Запорізької ОДПІ

ГУ ДФС у Запорізькій області