Податкова інформує!

Облік платників податків.

На підставі яких документів фізична особа- підприємець та юридична особа заповнюють рядок 8 заяви за ф. № 1-ОПП (для юридичної особи та відокремлених підрозділів) та рядок 5 заяви за ф. № 5-ОПП (для самозайнятих осіб) у разі зміни місцезнаходження з території АР Крим та міста Севастополя на місцезнаходження в областях та місті Києві?

Контролюючі органи проводять внесення змін і доповнень до Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб на підставі інформації органів державної реєстрації або документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни».

Тобто, місцезнаходження платників податків в заяві за ф. № 1-ОПП або 5-ОПП заповнюється відповідно до:

даних, внесених до ЄДР, — для платників податків, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі;

даних документа про реєстрацію, легалізацію, акредитацію чи засвідчення факту створення іншим способом — для платників податків, відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі.

Як знятися з обліку суб’єктам господарювання, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів на території Східної України (Луганськ, Донецьк тощо)?

У зв’язку із проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців проводяться державними реєстраторами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17.06.2014 за № 640/25417. На період простою у роботі територіальних органів Луганської та Донецької областей виконання функціональних обов’язків з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку в територіальних органах Міндоходів, що дислокуються у мм. Донецьку та Луганську, покладаються у межах компетенції на контролюючі органи відповідно розподілу, встановленого наказом Міністерства доходів і зборів України від 08.07.2014 № 381 «Про встановлення простою у роботі територіальних органів Міндоходів» .

Чи потрібно подавати заяви за ф. № 1-ОПП, ф. № 5-ОПП та ф. № 20-ОПП при здійсненні перереєстрації суб’єкта господарювання в органах доходів і зборів, у разі зміни місцезнаходження або місця проживання з території АР Крим та міста Севастополя на місцезнаходження або місце проживання в областях та міста Києва?

Для взяття на облік за новим місцезнаходженням, у разі зміни місцезнаходження з території АР Крим та м. Севастополя на місцезнаходження в областях та м. Києві, заяву за ф. № 1-ОПП (5-ОПП) та документи про проведення зазначених змін в установленому порядку до податкової інспекції за новим місцезнаходженням подають платники податків, для яких законом встановлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру.

У разі зміни місцезнаходження або місця проживання з території АР Крим та міста Севастополя на місцезнаходження або місце проживання в областях та міста Києва при здійсненні перереєстрації суб’єкта господарювання в контролюючих органах повторно подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП не потрібно.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається платниками податків до контролюючих органів за новим місцем обліку за умови створення чи відкриття нового об’єкта, у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, у разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання.

Плата за землю

Як з метою сплати податку визначається розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено?

Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюється у договорі оренди.

Разом з цим, якщо у договорі оренди землі розмір орендної плати, в порушення вимог Типового договору оренди землі, встановлено у грошовому розмірі, то орендарю доцільно звернутись до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.

Чи сплачує платник ФСП орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності?

Платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками земельного податку за земельні ділянки, які використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, але орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності сплачують відповідно до укладеного договору оренди землі.

Чи повинна юридична особа – платник єдиного податку сплачувати земельний податок за земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, нежиле приміщення у багатоквартирному жилому будинку, що перебуває у власності такої особи, якщо правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні?

Юридична особа — платник єдиного податку, яка має у власності нерухоме майно без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, не є платником податку за земельну ділянку, на якій розташоване зазначене майно, але за умови що ця земельна ділянка використовується таким платником для ведення господарської діяльності.

Якщо зазначені земельні ділянки не використовуються для ведення господарської діяльності, то податок за такі земельні ділянки сплачується на загальних підставах.

За яку площу гаражно-будівельний кооператив обчислює плату за землю, якщо серед членів кооперативу є громадяни, які належать до пільгових категорій?

У випадку, якщо земельна ділянка передана у власність гаражно-будівельному кооперативу, то незалежно від наявності серед членів кооперативу громадян, які відносяться до пільгових категорій платників земельного податку, кооператив як платник податку повинен сплатити земельний податок за усю виділену площу землі.

Хто є платником земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей?

Земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Чи будуть користуватись пільгами по земельному податку фізичні особи, яким призначено пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, в разі втрати годувальника тощо) після досягнення ними пенсійного віку?

Фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком тільки після досягнення ними пенсійного віку, мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за ділянки, що належать їм на правах приватної власності.

Об уплате юрлицами сбора за первую регистрацию транспортного средства

Юрлица в десятидневный срок после первой регистрации в Украине транспортного средства подают соответствующему контролирующему органу по месту своего нахождения и по месту регистрации транспортного средства расчет суммы сбора за такие транспортные средства.

К расчету обязательно прилагаются копии регистрационных документов, заверенные соответствующим уполномоченным госорганом, который проводил такую регистрацию.

Таким образом, сбор за первую регистрацию транспортного средства уплачивается юрлицом по месту регистрации транспортного средства по ставкам, действующим на день уплаты.

Если местонахождение юрлица и место регистрации транспортного средства не совпадают, то сбор за первую регистрацию транспортного средства по месту нахождения юрлица не уплачивается, поскольку он уплачивается по месту регистрации транспортного средства .

Податок на додану вартість

Реєструвати накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних можна з півночі до 23-ї години

Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній або розрахунку коригування, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі — Реєстр) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній фіскальній службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру (п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246).

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Враховуючи викладене, подавати накладну до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних потрібно з 0 до 23-ї години.

Чи можна в рядку «Номер телефону» податкової накладної зазначати номер мобільного телефону?

Формою податкової накладної, яка затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за № 185/24962 (далі – Порядок № 10), крім обов’язкових реквізитів передбачені й інші додаткові реквізити, зокрема, «Номер телефону» продавця та покупця.

Для заповнення рядка «Номер телефону» податкової накладної передбачено десять клітинок, які заповнюються у числовому форматі. При заповненні цього рядка слід зазначати телефонний номер абонента з кодом населеного пункту або відповідним кодом мобільного оператора. Номер телефону вирівнюється по правому краю поля і не повинен містити жодних інших знаків та символів (п. 2 Порядку № 10).

Враховуючи викладене, податкова накладна, в якій платником ПДВ зазначено номер мобільного телефону (за умови вірно заповнених всіх обов’язкових реквізитів та інших рядків) не вважається заповненою з порушеннями.

Терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не переносяться

Реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється платником ПДВ не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Якщо п’ятнадцятий день, що настає за днем їх виписки, припадає на святковий чи вихідний день, то терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, не переносяться.

Відповідна норма визначена п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями.

Роз’яснення щодо військового збору

Що є об’єктом оподаткування та яка ставка збору?

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Згідно з пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу ставка збору становить 1,5 % від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 цього пункту.

Як перераховується до бюджету військовий збір юридичною особою, яка має відокремлені підрозділи?

Абз. 2 пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ встановлено, що податок на доходи, нарахований працівникам неуповноваженого відокремленого підрозділу, юридична особа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого неуповноваженого відокремленого підрозділу.

Однак вищезазначена норма регламентує порядок перерахування податку до місцевого бюджету, а оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, зазначена в абзац 2 пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ норма не може бути виконана для військового збору.

Таким чином, юридична особа перераховує військовий збір як за себе, так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцем розташування.

На які рахунки необхідно сплачувати військовий збір та за яким кодом бюджетної класифікації?

Починаючи з 06.08.2014 р., Державною казначейською службою відкрито рахунки за кодом класифікації доходів бюджету 11011000 «Військовий збір».

Інформацію про реквізити рахунків для сплати у розрізі територіально-адміністративних одиниць оприлюднено на веб-порталі у рубриці «Бюджетні рахунки» (http://minrd/gov/ua/byudjetni-rahunki).

Чи підлягають оподаткуванню військовим збором доходи, нараховані до 03.08.2014 р., а виплачені після 03.08.2014 р.?

Доходи, нараховані до 03.08.2014 р., а виплачені після 03.08.2014 р., не підлягають оподаткуванню військовим збором.

Чи підлягають оподаткуванню доходи, які нараховуються (виплачуються) за цивільно-правовим договором, укладеним на виконання певних робіт (послуг)?

Якщо цивільно-правовий договір укладено з фізичною особою — підприємцем, то нараховані (виплачені) доходи за виконання певних робіт (послуг) не є об’єктом оподаткування військовим збором. Ця норма не застосовується, якщо буде встановлено, що відносини за цивільно-правовим договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця.

Чи включаються до складу заробітної плати, яка підлягає оподаткуванню військовим збором, матеріальна допомога?

У разі виплати матеріальної допомоги, яка має систематичний характер і надається всім або більшості працівникам (наприклад, допомога на оздоровлення), така допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати, є об’єктом оподаткування військовим збором.

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума щомісячних виплат, що здійснюються роботодавцем згідно з колективним договором на користь працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною?

Якщо працедавцем здійснюються виплати на користь працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, та мають систематичний характер і відносяться до структури заробітної плати, то такі виплати є об’єктом оподаткування військовим збором.

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором допомога на поховання, що виплачується за рахунок коштів роботодавця та/або соціальних фондів?

У разі надання працедавцем окремим працівникам матеріальної допомоги за їх заявами (у зв’язку з витратами на поховання), яка носить разовий характер та допомоги на поховання відповідно до норм Закону України від 18.01.2001 N 2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», сума таких виплат не входить до складу заробітної плати, тому не розглядається як об’єкт оподаткування військовим збором.

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором матеріальна допомога разового характеру, яка надається роботодавцем працівнику у зв’язку з сімейними обставинами?

Враховуючи визначення поняття заробітної плати та її структуру, слід зазначити, що у разі якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад, на вирішення соціально-побутових потреб, вона не входить до складу заробітної плати, тому не розглядається як об’єкт оподаткування військовим збором.

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності?

Виплати по листках непрацездатності (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування військовим збором прирівнюються до заробітної плати.

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума коштів, що перераховується працедавцем на рахунок закладу охорони здоров’я на лікування працівника та придбання лікарських засобів?

У разі якщо сума коштів на лікування працівника та придбання лікарських засобів не виплачується (не компенсується) працівнику, а перераховується працедавцем на рахунок закладу охорони здоров’я, то такий дохід слід розглядати як надання працедавцем цільової благодійної допомоги разового характеру, що не є об’єктом оподаткування військовим збором.

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період?

Збереження та нарахування середнього заробітку працівників на час виконання державних або громадських обов’язків є гарантійною виплатою, яка входить до складу додаткової заробітної плати, а, отже, сума середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.

Оподаткування військовим збором цивільно-правових договорів

Відповідно до пп. 16 1.1.1 п. 16 1.1 ст. 16 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, а саме фізична особа — резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об’єктом оподаткування збором є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (пп. 16 1.1.2 п. 16 1.1 ст. 16 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ).

Тобто під об’єктом оподаткування військовим збором розуміється дохід, який нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Результатом цивільно-правового договору є факт виконання робіт (надання послуг).

За цивільно-правовими договорами (договором підряду / договором про надання послуг) оплачується виконана робота / надана послуга, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема, актами виконаних робіт (актами приймання-передачі).

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) за договором підряду (цивільно-правовим договором) одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша ст. 901 ЦКУ).

Отже, для цілей оподаткування військовий збором факт оплати у межах цивільно-правового договору (договору підряду / договору про надання послуг) кваліфікується як об’єкт оподаткування.

Таким чином, оподаткуванню військовим збором підлягають доходи, отримані за цивільно-правовими договорами, зокрема договором підряду та/або договором про надання послуг, виконання робіт та/або надання послуг яких підтверджуються актами виконаних робіт (актами приймання-передачі), на підставі яких провадиться їх оплата.

«Гаряча лінія» з начальником ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області Георгієм Рассоловим на тему:

«Єдиний соціальний внесок»

1. Чи передбачена відповідальність до фізичної особи, яка уклала договір про добровільну сплату єдиного соціального внеску та не сплатила суму цього внеску?

Чинним законодавством не передбачено адміністративної відповідальності або застосування штрафних санкцій до фізичної особи, яка уклала договір про добровільну сплату єдиного внеску та не сплатила або несвоєчасно сплатила даний внесок. За порушення умов договору, а саме несплату єдиного внеску, договір про добровільну участь достроково розривається.

Водночас зазначаємо, що фізична особа, яка уклала договір про добровільну сплату єдиного внеску, але не сплатила єдиного внеску, втрачає право на отримання допомоги при настанні страхового випадку, який визначений у заключеному договорі. Такій особі в подальшому буде відмовлено в укладанні договору.

2. Як відображається заробітна плата мобілізованих працівників у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску?

Відповідно до пунктів 7, 8 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 р. № 80, за працівниками, призваними на військові збори, зберігаються місце роботи і середня заробітна плата. Зазначеним особам виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв’язку з від’їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на зборах заробітна плата виплачується у звичайні строки, встановлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов’язаний. Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 р. № 1644 «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів» виплата середнього заробітку військовозобов’язаним, у тому числі резервістам, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни. На період мобілізації, на особливий період, але не довше ніж один рік, за працівниками також зберігаються місце роботи і середня заробітна плата. Таку норму запроваджено з 01.04.2014 р. Законом України від 27.03.2014 р. № 1169-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації». Отже, трудові відносини протягом зазначених строків з такими працівниками не перериваються. Спеціального коду типу нарахувань для відображення середньої заробітної плати у табл. 6 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міндоходів України від 09.09.2013 р. № 454, нормативно не встановлено. У разі якщо період мобілізації або перебування працівника на військових зборах лежить у межах одного місяця, середня заробітна плата, нарахована за цей час, відображається сукупно із заробітною платою за такий звітний місяць. Якщо період виходить за межі одного календарного місяця, то «перехідна» сума середньої заробітної плати відображається окремим рядком за наступний календарний місяць, аналогічно відпускним, але без зазначення типу нарахування. У разі якщо військовозобов’язаний був призваний зі щорічної чи додаткової відпустки за погодженням із роботодавцем, відпустки підлягають продовженню після закінчення зборів або перенесенню на інший строк. В останньому випадку перерахунок відпускних, а саме їх сторнування, відображається у табл. 6 додатка 4 відповідно до загальновстановлених правил формування персоніфікованих даних у таких випадках, із застосуванням знака «–». Нарахування єдиного внеску на суму компенсацій за невикористану відпустку.

3. Чи є об’єктом для нарахування та утримання єдиного внеску сума компенсації за невикористані дні щорічної відпустки?

Статтею 1 Закону про оплату праці визначено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Структуру заробітної плати визначено ст. 2 цього Закону, у тому числі інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні й інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачено актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми. Отже, до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати входять суми грошових компенсацій у разі невикористання, зокрема, щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством. Таким чином, зазначені виплати є об’єктом для нарахування та утримання єдиного внеску. Відповідно до ст. 24 Закону України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей. У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошову компенсацію за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням має бути перераховано на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник. Згідно зі ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у цей день не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Враховуючи викладене, у випадку невикористання працівником щорічної відпустки cуми грошових компенсацій виступають як оплата за невідпрацьований час, відповідно: якщо компенсацію нараховано працівнику, який звільняється, у день його звільнення, єдиний внесок на такі суми нараховується; якщо компенсацію нараховано працівнику, який звільняється, на наступний день після дня його звільнення,єдиний внесок на такі суми не нараховується. У разі якщо суму компенсації за невикористані дні щорічної відпустки перераховано роботодавцем на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник (за бажанням, у разі зміни місця роботи), така сума також є об’єктом для нарахування та утримання єдиного внеску.

4. Скажіть, будь ласка, чи повинен я сплачувати єдиний внесок, якщо я здійснюю підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування і водночас є пенсіонером за віком?

Так, повинні.

Фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування, яка отримує пенсію за віком, повинна нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальних підставах. Винятків та пільг для зазначеної категорії фізичних осіб чинним законодавством не передбачено.

Пільги передбачено лише для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування. Ця категорія підприємців звільняється від сплати єдиного соціального внеску за себе, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, згідно з частиною 4 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Сума соціальної допомоги по вагітності та пологам не підлягає оподаткуванню військовим збором

З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року N 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів» (далі — ПКУ), яким, зокрема, тимчасово, до 1 січня 2015 року встановлено військовий збір.

Згідно з пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ для цілей розділу IV ПКУ заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Право працівників на відпочинок визначено ст. 2 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП), ст. 2 Закону України від 15 листопада 1996 року N 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон N 504) та іншими законами й нормативно-правовими актами України.

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами є соціальною відпусткою (ст. 4 Закону N 504), яка надається жінкам на підставі медичного висновку у відповідності до ст. 179 КЗпП та ст. 17 Закону N 504.

Фінансування допомоги по вагітності та пологах провадиться з коштів державного соціального страхування (абзац 4 ст. 23 Закону N 504).

Так, відповідно до частини 1 ст. 38 Закону України від 18 січня 2001 року N 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі — Закон N 2240) допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Тобто, допомога по вагітності та пологах надається за той період, коли працівниця фактично знаходилась у соціальній відпустці по вагітності та пологах і не отримувала заробітної плати.

Крім того, жінки, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, також мають право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, яка виплачується на умовах, передбачених Законом України від 21.11.92 N 2811-XII «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Враховуючи зазначене, сума соціальної допомоги по вагітності та пологам не підлягає оподаткуванню військовим збором.

Сума вихідної допомоги при звільненні найманого працівника підлягає оподаткуванню військовим збором

Об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами (пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підр. 10 р. XX ПКУ від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами і доповненнями).

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ст. 97 КЗпП).

Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (абз. 1 ст. 21 КЗпП).

Загальні підстави, випадки та порядок припинення трудового договору встановлено ст. 36 — 45 КЗпП. При припиненні трудового договору працівнику виплачується вихідна допомога.

Вихідна допомога — це грошова виплата працівнику, звільненому з роботи не з його вини, та яка виплачується роботодавцем з підстав та у розмірах, встановлених ст. 44 КЗпП.

Розміри вихідної допомоги, визначені ст. 44 КЗпП, є мінімальними та диференціюються залежно від підстави, з якої провадиться звільнення. Колективним договором у межах повноважень підприємства, установ, організацій можуть встановлюватися вищі розміри вихідної допомоги.

Згідно п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 N 100 (далі — Порядок N 100), сума вихідної допомоги, що виплачується при звільненні працівника, обчислюється із середньомісячної заробітної плати.

Так, у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (частина 2 п. 8 Порядку N 100).

Крім того, особливості визначення складу витрат платника податку на прибуток підприємств на оплату праці встановлені ст. 142 ПКУ, зокрема, п. 142.2 якої встановлено, що до складу витрат платника податку включаються обов’язкові виплати, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, сума вихідної допомоги, яка є обов’язковою виплатою працівнику підприємства у зв’язку з припиненням трудових відносин, підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

Сума коштів, що перераховується працедавцем для лікування працівника на рахунок закладу охорони здоров’я, не оподатковується військовим збором

У разі якщо сума коштів на лікування працівника та придбання лікарських засобів не виплачується (не компенсується) працівнику, а перераховується працедавцем на рахунок закладу охорони здоров’я, то такий дохід слід розглядати як надання працедавцем цільової благодійної допомоги разового характеру. Тобто, така сума коштів військовим збором не оподатковується.

Нагадаємо, об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями).

Дивиденды с фиксированным размером выплаты облагаются военным сбором

ГФСУ вписьме от 08.09.2014 г. № 3095/6/99-99-17-03-03-15 предоставила разъяснения относительно обложения доходов военным сбором, в частности:

- под объектом обложения военным сбором нужно понимать доход, который начислен в связи с отношениями трудового найма в соответствии с условиями трудовых, гражданско-правовых договоров и относится к фонду оплаты труда;

- также к объектам обложения сбором относятся и выигрыши игрока (участника), полученные от организаторов азартных игр, а также от проведения денежных лотерей. Налоговым агентом при начислении (предоставлении) призов или выигрышей в лотерею является лицо, осуществляющее такое начисление;

- начисленные налогоплательщику дивиденды по акциям или другим корпоративным правам, имеющим привилегированный или иной статус (с фиксированным размером выплаты), приравниваются к заработной плате и облагаются военным сбором;

- начисленные до 03.08.2014 г., но не выплаченные после этой даты доходы военным сбором не облагаются. Однако это не касается суммы доходов, которые начислены после 03.08.2014 г. за период до указанной даты;

- при обложении военным сбором натуральный коэффициент, предусмотренный п. 164.5 НКУ, не применяется;

- средний заработок работников, которые проходят военную службу по призыву при мобилизации, облагается военным сбором;

- военный сбор уплачивается (перечисляется) в бюджет, на счет по коду классификации доходов бюджета 11011000 «Военный сбор», во время выплаты налогооблагаемого дохода единым платежным документом.

За неначисление, неудержание или неуплату (неперечисление) военного сбора к налоговым агентам применяется финансовая и административная ответственность.

Визначення граничного строку подання податкової декларації

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Однак, термін сплати податків і зборів, у такому випадку, не переноситься. Тобто, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації. При цьому, платник не повинен враховувати перенесення термінів подання звітності у зв’язку з вихідними чи святковими днями.

Відповідна норма передбачена ст.49 та ст.57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Час для митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення

Митне оформлення здійснюється протягом чотирьох робочих годин з моменту пред’явлення органу фіскальної служби товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з МКУ товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред’явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей.

При цьому, зазначений строк може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:

1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів (відповідно до ч. 8 ст. 247 Митного кодексу України – далі МКУ);

2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;

3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються (відповідно до ч. 21 ст. 356 МКУ);

4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються (відповідно до ч. 5 ст. 255 МКУ);

5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України від 02.12.2010 № 2735 – VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»;

6) подання додаткових документів (відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ).

Порядок митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення регламентується розділом VIII Митного кодексу України.

Податок на додану вартість

До якого контролюючого органу здійснюється подання податкової звітності з ПДВ та сплата податку у період перереєстрації платника ПДВ, у зв’язку зі зміною його місцезнаходження (місця проживання)?

Відповідно до п. 183.15. ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого контролюючого органу зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника податку, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку платник податку подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.

Відповідно до п. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання — платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Зазначена норма стосується платників податків — юридичних осіб та не поширюється на фізичних осіб – підприємців.

Переведення платників податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) здійснюється згідно з р. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок).

Відповідно до п. 7.3 Порядку у контролюючому органі за місцем попередньої реєстрації, де платник залишається як за неосновним місцем обліку після зміни місцезнаходження, платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Таким чином, подання податкової звітності з ПДВ та сплата податку після переведення юридичної особи до іншого контролюючого органу у зв’язку із зміною місцезнаходження здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду. Для фізичних осіб – підприємців сплата податку та подання звітності з ПДВ здійснюється за новим місцем проживання з дати взяття на облік контролюючим органом за новим місцем проживання.

Крім того, наказом Міністерства юстиції України від 23.07.2014 № 1197/5 «Про проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, місцезнаходженням / місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2014 за № 859/25636, визначено перелік реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України, державні реєстратори яких проводять реєстраційні дії щодо юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, місцезнаходженням / місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь.

Після взяття на облік платники сплачують податки, збори, єдиний внесок, подають податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконують інші обов’язки платників за новим місцем реєстрації в областях та м. Києві.

Як оподатковуються ПДВ операції з постачання відходів як вторинної сировини (за винятком відходів і брухту чорних і кольорових металів)?

Згідно із п.п. «а» п.п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Відповідно до п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Тобто, операції з постачання відходів як вторинної сировини (за винятком відходів і брухту чорних і кольорових металів) підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою ПДВ.

За якою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту та які операцій з вивезення звільняються від оподаткування ПДВ?

Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

Пунктом 195.2 ст. 195 ПКУ передбачено, що у разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положення Розділу V ПКУ, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка.

Зокрема, звільнені від оподаткування ПДВ операції визначені ст. 197 ПКУ.

При цьому до деяких операцій з експорту товарів не застосовується нульова ставка, зокрема:

операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до п. 5 ч. І ст. 86 Митного кодексу України, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ (п. 206.5 ст. 206 ПКУ);

операції з вивезення культурних цінностей у митному режимі експорту (п. 210.7 ст. 210 ПКУ);

до 31 грудня 2014 року включно звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення в митному режимі експорту зернових товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім вивезення сільськогосподарськими підприємствами — виробниками таких зернових та технічних культур, вирощених на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у їх власності або постійному користуванні на дату такого експорту (п. 15 прим. 1 підр. 2 р. ХХ ПКУ);

до 31 грудня 2014 року включно операції з вивезення в митному режимі експорту необроблених шкур та чиненої шкіри без подальшої обробки (товарні позиції 4101 — 4103, 4301) звільняються від оподаткування ПДВ (п. 16 підр. 2 р. ХХ ПКУ);

до 1 січня 2015 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з вивезення в митному режимі експорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 23 підр. 2 р. ХХ ПКУ).

Як оподатковуються ПДВ операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів (у т.ч. операцій з їх імпорту та експорту), а також постачання паперу та картону для утилізації?

Згідно з п. 23 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями тимчасово до 1 січня 2015 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання та імпорту яких звільняються від обкладення ПДВ, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15.

Чи можна зарахувати суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню і є підтвердженою, в рахунок сплати ПДВ котролюючим органам при імпорті товарів?

Відповідно до п. 200.6 та п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов’язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Слід зазначити, що згідно із п. 206.1 ст. 206 ПКУ під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Таким чином, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, може використати вказані суми податку у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, або повернути суму бюджетного відшкодування на рахунок в банку. А суми ПДВ, нараховані контролюючим органом при ввезенні товарів на митну територію України, підлягають сплаті до державного бюджету коштами і не можуть бути погашені сумою ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Який порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання зернових та технічних культур?

Згідно із п. 15 прим. 1 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово до 31 грудня 2014 року включно від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами — виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств — виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість, крім вивезення сільськогосподарськими підприємствами — виробниками таких зернових та технічних культур, вирощених на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у їх власності або постійному користуванні на дату такого експорту.

При формуванні податкового кредиту по придбаних або виготовлених необоротних активах, які одночасно використовуються в оподатковуваних і не оподатковуваних податком на додану вартість операціях, зазначених в абзацах першому та другому п. 15 прим. 1 підр. 2 р. ХХ ПКУ, норми ст. 199 ПКУ не застосовуються, сплачені (нараховані) суми ПДВ по таких необоротних активах включаються до податкового кредиту.

Норми п. 15 прим. 1 підр. 2 р. ХХ ПКУ не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються ПДВ у порядку, встановленому ПКУ.

До 31 грудня 2014 року включно призупинена дія п. 197.21 ст. 197 ПКУ.

В приложении Д6 операции с неплательщиками НДС отражаются общей суммой

В приложении Д6 к декларации по НДС расшифровываются операции, которые не являются объектом налогообложения, операции по поставке услуг за пределами таможенной территории Украины, освобожденные от налогообложения операции (далее – льготные операции). Такое приложение составляется налогоплательщиком в разрезе контрагентов – плательщиков НДС с указанием общего объема льготных операций по такому контрагенту, осуществленных за отчетный период.

Информация о льготных операциях, которые осуществлялись налогоплательщиком с неплательщиками НДС, не подлежит детализации и отражается в приложении Д6 общей суммой без расшифровки по контрагентам (в таком же порядке, как и до внесения изменений).

То есть в приложении Д6 не нужно детализировать информацию по операциям с физическими лицами, которые не являются субъектами предпринимательской деятельности, а также с физическими лицами – предпринимателями и юридическими лицами, которые не зарегистрированы плательщиками НДС.(Письмо Миндоходов от 25.02.2014 г. № 3981/5/99-99-19-04-02-16).

При списании кредиторской задолженности по полученной предоплате продавец может уменьшить налоговые обязательства по НДС

Если продавцом на дату получения авансового платежа от покупателя были определены налоговые обязательства по НДС и в дальнейшем возникли обстоятельства, в связи с которыми кредиторская задолженность по полученному авансу списывается, то объект налогообложения в данном случае отсутствует.

Следовательно, в указанной ситуации поставщик-исполнитель имеет право уменьшить начисленную сумму налоговых обязательств по НДС.

В случае изменения налоговых обязательств продавца в связи с возвратом покупателю денежных средств или возвратом товаров покупателем, расчет корректировки выписывается в день возврата независимо от периода, в котором осуществлена поставка и составлена налоговая накладная.

Если на дату возврата товаров сумма оплаты за них засчитывается в счет оплаты иного товара/услуги, то есть эти средства обретают статус предоплаты за другой товар/услугу, то поставщик на эту дату должен выписать отдельную налоговую накладную на другие товары/услуги и, соответственно, начислить налоговые обязательства.(Письмо Миндоходов от 23.06.2014 г. № 11237/6/99-99-19-03-02-15).

Изменения в администрировании НДС: сейчас и после Нового года

Парламент принял Закон «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые другие законодательные акты Украины» от 31.07.2014 г. № 1621-VII.

Этим Законом в части НДС с 1 января 2015 года вводится следующее:

– представление отчетности по НДС в контролирующий орган всеми плательщиками в электронной форме с соблюдением условия относительно регистрации электронной подписи подотчетных лиц;

– электронное администрирование НДС;

– обязательная регистрация всех налоговых накладных в ЕРНН;

– увеличение порога обязательной регистрации плательщиком НДС с 300 тыс. грн. до 1 млн грн.

Кроме того, уже с 3 августа 2014 года:

– отменено обложение НДС по нулевой ставке услуг по перевозке пассажиров скоростными поездами Интерсити+;

– отменено освобождение от обложения НДС операций по поставке лесоматериалов, топливной древесины, отходов лесоперерабатывающей промышленности;

– продлено до 31 декабря 2014 года включительно освобождение от обложения НДС операций по экспорту зерновых и технических культур (установлено п. 151 подразд. 2 разд. ХХ НКУ).

Какие коды освобождений от уплаты ввозной пошлины и НДС применять при импорте спецсредств индивидуальной защиты и лекарств

На период проведения АТО и (или) введения военного положения освобождаются от обложения ввозной пошлиной и НДС специальные средства индивидуальной защиты по определенным кодам согласно УКТВЭД, а также лекарственные средства и медицинские изделия.

Объемы ввоза лекарственных средств и медицинских изделий определяются Кабмином.

До внесения изменений в Классификатор освобождений от уплаты таможенных платежей при импорте, таможенное оформление указанной категории товаров следует применять с использованием таких кодов освобождений от уплаты ввозной пошлины и НДС:

«161» – специальные средства индивидуальной защиты, бронежилеты, нити и ткани для изготовления бронежилетов;

«162» – лекарственные средства и медицинские изделия в соответствии с пп. «в» п. 193.1 Налогового кодекса;

«163» – лекарственные средства и медицинские изделия без их государственной регистрации и разрешительных документов о возможности их ввоза.

Письмо ГФСУ от 24.07.2014 г. № 203/7/99-99-19-04-01-17.

Как откорректировать НДС по услугам от нерезидента

При корректировке налоговых обязательств поставщик товаров/услуг составляет соответствующий расчет.

Корректировка налогового кредита отражается в строке 16 декларации по НДС.

Учитывая то, что в действующей форме декларации по НДС не предусмотрено отдельной строки для отражения корректировки налогового кредита по полученным от нерезидента услугам (строка 12.4 раздела II налоговой декларации по НДС), до внесения соответствующих изменений в форму декларации такую корректировку необходимо отражать в строке 16.1 раздела II.(Письмо Миндоходов от 12.05.2014 г. № 8239/6/99-99-19-03-02-15).

Путевки от предприятия облагаются НДС

Путевки за счет соцстраха не облагаются НДС и в налоговом учете предприятия не отражаются ни в момент получения путевок, ни в момент выдачи их работникам.

Путевки за счет предприятия под обложение НДС подпадают. Так, в момент приобретения путевки у предприятия возникает право на налоговый кредит по НДС, а при ее поставке работнику начисляется налоговое обязательство, исходя из договорной стоимости путевки (п. 188.1, п. 198.3 НКУ).

Однако из любого правила есть исключение. Освобождаются от налогообложения НДС в соответствии с пп. 197.1.6 НКУ путевки на санаторно-курортное лечение, оздоровление и отдых на территории Украины для детей до 18 лет, инвалидов, детей-инвалидов.(Письмо Миндоходов от 26.05.2014 г. № 9358/6/99-99-19-03-02-15).

Истекает срок исковой давности по оплате товаров: что с налоговым кредитом

Товары/услуги, полученные плательщиком НДС и не оплаченные в течение срока исковой давности, считаются безвозмездно полученными, так как отсутствует факт их приобретения (оплаты).

После истечения срока исковой давности по оплате товаров/услуг налогоплательщик теряет право на налоговый кредит по суммам НДС, входящим в стоимость таких товаров (услуг).

В отчетном периоде, в котором истек срок исковой давности по оплате таких товаров/услуг, налогоплательщик обязан на основании бухгалтерской справки снять начисленный НДС и отразить эту сумму в строке 16.1 раздела II декларации.(Письмо Миндоходов от 25.06.2014 г. № 11459/6/99-99-19-03-02-15).

Единщики I и II групп, у которых единственный наемный работник в декретном отпуске, имеют право на отпуск

Так, согласно действующему законодательству ФЛП — плательщики единого налога I и II групп, которые не используют труд наемных лиц, освобождаются от уплаты налога в течение одного календарного месяца в год на время отпуска, а также за период болезни, подтвержденной копией листка (листков) нетрудоспособности, если она длится 30 и более календарных дней.

При расчете общего количества лиц, состоящих в трудовых отношениях с плательщиком единого налога — физлицом, не учитываются наемные работники, которые находятся в декретных отпусках.

Таким образом, предприниматель — единщик I и II группы, у которого один наемный работник находится в декретном отпуске, может воспользоваться правом на отпуск при наличии должным образом оформленных документов. При этом в заявлении на получение отпуска должны быть обязательно указаны сведения о пребывании в декретном отпуске такого наемного работника.

Інформацію надано

Інформаційно-комунікаційним сектором

ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя