Щодо необхідності реєстрації всіх податкових накладних в електронній формі у Єдиному реєстрі податкових накладних незалежно від суми
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі — ПКУ) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Крім того, відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість — продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних з першого січня 2012 року запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень.
Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.
При цьому податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.
Крім цього, відповідно до пункту 4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1246 (далі — Порядок N 1246), не підлягають реєстрації податкові накладні, які не видаються покупцеві та залишаються у продавця в порядку, встановленому Державною податковою службою.
Щодо можливості накладення протягом п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання, електронного цифрового підпису/печатки на податкові накладні в електронній формі, незалежно від суми, які передаються покупцю
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Відповідно до пункту 2 Порядку N 1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.
Операційний день триває з 00 годин до 23-ї години.
Відповідно до пунктів 5 та 6 Порядку N 1246 продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.
Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб платника податку у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
За відсутності у продавця посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис керівника; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
Продавець, що є фізичною особою — підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис фізичної особи — підприємця, другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
Після накладення електронного цифрового підпису продавець здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх Державній податковій службі засобами телекомунікаційного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у продавця.
Спадкоємці-нерезиденти сплачують податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини
Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права), що підлягає оподаткуванню, зазначається у річній податковій декларації. Водночас, це правило не стосується спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини. Також виняток становлять спадкоємці, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку.
Нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату податку з вартості об’єкта спадщини.
Зазначена інформація відображається нотаріусами в податковому розрахунку за формою №1ДФ.
Сума депозиту, яка зараховується на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця, не включається до складу доходу
Якщо банк за умовами договору зараховує фізичній особі-підприємцю на його розрахунковий рахунок суму депозиту, така сума не включається до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід. Тобто оподатковується різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Нагадаємо, що вклад (депозит) – це кошти, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають поверненню згідно із законодавством України та умовами договору. Таке визначення наведено у Положенні про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 р. № 516 (із змінами та доповненнями).
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі — підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Враховуючи викладене, сума депозиту, яка зараховується на розрахунковий рахунок фізичної особи — підприємця, не включається до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі). Також зазначена сума не відображається у Книзі обліку доходів та витрат.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, та який обрав загальну систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу України.
Відділ взаємодії із ЗМІ та громадськістю ДПІ
в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
Оставить комментарий