«Нещодавно була ухвалена Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства, завданням якої, у першу чергу, є вдосконалення практики демократії участі», — сказав Дмитро Андрєєв, директор Департаменту інформації і комунікації з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України. Інші важливі інструменти демократії участі в Україні, які зазначив пан Дмитро, це – громадські ради при органах виконавчої влади, консультації з громадськістю, Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства, ініціатива «Партнерство «Відкритий уряд».
Демократія участі є процесом, що виносить на перший план широку і тривку участь виборців у політичній системі. Слід зазначити, що фундаментальна роль демократії участі полягає не в тому, щоби замінити собою представницьку демократію, засновану на засадах поділу влади, багатопартійної системи та вільних виборів, а, скоріше, у тому, щоби доповнити її, та в такий спосіб зробити її більш функціональною. Для досягнення цієї мети демократія участі виконує декілька важливих функцій:
• Вона надає громадянам можливість залучатися до політичного життя на регулярній основі, а не тільки в ході виборів, і створює необхідні для цього умови.
• Вона створює платформу, за допомогою якої громадяни захищають свої законні інтереси і, таким чином, беруть участь у розвитку динамічного демократичного суспільства.
• Вона робить діяльність органів державної влади більш прозорою і близькою до виборців.
• Вона сприяє підвищенню якості затвердженої державної політики та її безупинній, безперешкодній реалізації.
• Вона сприяє контрольній ролі організацій громадянського суспільства у впровадженні ухвалених політик.
Як зазначила Марина Ставнійчук, демократія участі передбачає взаємодію влади і громадськості на всіх рівнях: «Жодна реформа в державі, навіть найефективніша та найпотрібніша, не буде сприйматися суспільством, якщо суспільство на рівні фаховго та експертного середовищ, а також на рівні громадського обговорення не буде задіяне до розробки, прийняття і контролю за виконанням тих чи інших реформ, рішень управлінського характеру на всіх рівнях».
http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=P34KszHCo1k
Залучення громадян до ухвалення рішень як на національному рівні, так і місцевому, — одна з передумов дієвого громадянського суспільства. І, на думку пані Марини, ідею розвитку громадянського суспільства повинна ініціювати саме громадськість, при цьому завдання держави – створити для цього сприятливе правове поле. Власне, зрушення в цьому напрямку вже відбуваються: ідея започаткування Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства належить громадським активістам, і згодом була ухвалена Президентом України.
У свою чергу, Драган Голубович запевнив, що немає демократії участі, без політики демократії і слід збагнути, що демократія участі ні в якому разі не замінює політику демократії, а підсилює її. Також він акцентував увагу на тому, що Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства – вагомий документ, і щоб він працював на практиці, громадянське суспільство повинно вести активну діяльність і бачити переваги та вигоди від цього.
«Участь – це, перш за все, відповідальність, як держави, так і громадськості. — Вважає Інна Підлуська. – Демократія участі неможлива без дієвого громадянського суспільства, яке діє в сприятливому правовому полі, без доступу до інформації, без відкритості уряду, без діалогу та довіри до влади».
Існування механізмів демократії участі не забезпечують їхнього ефективного використання. Адже демократію участі, як і загалом демократію, переконана пані Інна, легко імітувати: як з боку влади, так з боку організвцій громадянського суспільства. Тому важливо створювати реальні ситуації, які стимулюють зміни, а не концентруватися на процесі, який ні до чого не призводить.
Учасники обговорення визнали, що хоч і створюються умови для організацій громадянського суспільства, які сприяють їхньому залученню, проте Україна ще досі не вийшла на той рівень діалогу між владою та громадськістю, який забезпечує результат. Які є основні інструменти демократії участі національного і місцевого рівнів? Які є ефективні форми діалогу між органами влади і громадянським суспільством? Ці та інші питання порушили під час експертного обговорення «Інструменти демократії участі в Україні»,
Про консультації з громадськістю як один із інструментів демократії участі, що існують в Україні, розповіла присутнім Тетяна Андрійчук: «На державному рівні консультації з громадськістю – це один із найправильніших механізмів демократії участі». Однак на практиці існує ціла низка проблемних питаньщодо ефективного функціонування цього інструменту, серед них:
• Низький рівень участі громадськості в обговореннях;
• Відсутність належної прозорості проведення консультацій;
• Нечітке визначення кола питань, які повинні публічно обговорюватися;
• Недостатня підготовка фахівців у органах виконавчої влади, відсутність механізмів координації, належного фінансового забезпечення;
• Обмежене коло механізмів, які застосовуються для проведення консультацій.
Про консультації з громадськістю як один із інструментів демократії участі, що існують в Україні, розповіла присутнім Тетяна Андрійчук: «На державному рівні консультації з громадськістю – це один із найправильніших механізмів демократії участі». Однак на практиці існує ціла низка проблемних питаньщодо ефективного функціонування цього інструменту, серед них:
• Низький рівень участі громадськості в обговореннях;
• Відсутність належної прозорості проведення консультацій;
• Нечітке визначення кола питань, які повинні публічно обговорюватися;
• Недостатня підготовка фахівців у органах виконавчої влади, відсутність механізмів координації, належного фінансового забезпечення;
• Обмежене коло механізмів, які застосовуються для проведення консультацій.
«За останніми даними статистики, 85% органів виконавчої влади різних рівнів виконали вимоги відповідно до Постанови № 996 щодо формування громадських рад», — повідомив учасникам конференції Володимир Купрій.
В українському варіанті громадські ради, принаймні на просторах пострадянських країн, – це унікальний інструмент, який наділяє організації громадянського суспільства досить впливовими функціями, і, в ідеалі, ефективні громадські ради, їх робота має безпосередньо впливати на якість державної політики. Однак сьогодні велика кількість громадських рад демонструють свою недієздатність, яка є результатом неадекватної процедури формування громадських рад, неправильного розуміння призначення цього інструменту і, відповідно, його застосування, низької спроможності працювати, як з боку органів влади, так і громадськості тощо.
Досить впливовим інструментом демократії участі, про який розповіла Оксана Ващук, є громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади. Процедура громадської експертизи фактично дає можливість ОГС стати учасниками вироблення державної політики в різних сферах та бути громадськими контролерами за її реалізацією.
Проте, незважаючи на ці можливості, громадська експертиза ще не широко використовується в Україні. Основними перешкодами, що створються органами влади, є несприяння проведенню громадської експертизи, нерозгляд та неврахування пропозицій, неоприлюднення інформації щодо проведення експертизи. На думку пані Оксани, успішно проведена експертиза можлива лише за умови публічності та співпраці органів влади та ОГС.
Учасники обговорення дійшли висновку, що побудова демократичної, соціальної і правової держави передбачає не лише створення цілої системи правових механізмів залучення громадян до формування та реалізації державної політики, а й ефективне застосування наявних механізмів як представниками органів влади, так і громадськості.
Підбиттям підсумків конференції стали рекомендації представників організацій громадянського суспільства та органів влади щодо ефективного застосування інструментів демократії участі в Україні, які були спільно розроблені під час роботи в чотирьох секціях.
Для довідки: Захід було організовано проектом ПРООН «Розвиток громадянського суспільства» у партнерстві з громадськими організаціями — Творчий центр ТЦК, ІСАР «Єднання», УНЦПД та Європейський центр некомерційного права.
В українському варіанті громадські ради, принаймні на просторах пострадянських країн, – це унікальний інструмент, який наділяє організації громадянського суспільства досить впливовими функціями, і, в ідеалі, ефективні громадські ради, їх робота має безпосередньо впливати на якість державної політики. Однак сьогодні велика кількість громадських рад демонструють свою недієздатність, яка є результатом неадекватної процедури формування громадських рад, неправильного розуміння призначення цього інструменту і, відповідно, його застосування, низької спроможності працювати, як з боку органів влади, так і громадськості тощо.
Досить впливовим інструментом демократії участі, про який розповіла Оксана Ващук, є громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади. Процедура громадської експертизи фактично дає можливість ОГС стати учасниками вироблення державної політики в різних сферах та бути громадськими контролерами за її реалізацією.
Проте, незважаючи на ці можливості, громадська експертиза ще не широко використовується в Україні. Основними перешкодами, що створються органами влади, є несприяння проведенню громадської експертизи, нерозгляд та неврахування пропозицій, неоприлюднення інформації щодо проведення експертизи. На думку пані Оксани, успішно проведена експертиза можлива лише за умови публічності та співпраці органів влади та ОГС.
Учасники обговорення дійшли висновку, що побудова демократичної, соціальної і правової держави передбачає не лише створення цілої системи правових механізмів залучення громадян до формування та реалізації державної політики, а й ефективне застосування наявних механізмів як представниками органів влади, так і громадськості.
Підбиттям підсумків конференції стали рекомендації представників організацій громадянського суспільства та органів влади щодо ефективного застосування інструментів демократії участі в Україні, які були спільно розроблені під час роботи в чотирьох секціях.
До участі у конференції було запрошено Наталію Заболотну, але через доповідь на засіданні комісії обласної ради з питання внесення до порядку денного чергової сесії обласної ради вона не змогла прийняти участь у заході. Наразі промови учасників свідчать про важливість і результативність попередньої зустрічі в Кіровограді.
http://xn—80ane0bfp.zp.ua/2012/06/1030/
Для довідки: Захід було організовано проектом ПРООН «Розвиток громадянського суспільства» у партнерстві з громадськими організаціями — Творчий центр ТЦК, ІСАР «Єднання», УНЦПД та Європейський центр некомерційного права.
Оставить комментарий