Суддя Воробйов узаконює закриття декларацій запорізьких суддів

23.08.2016 року Заболотна Наталія Олександрівна звернулась до Хортицького районного суду м.Запоріжжя із запитом, в якому просила надати на електронну адресу таку інформацію/документи:

1) Копій майнових декларацій всіх суддів за 2011-2015 роки;
2) Копії автобіографічних довідок всіх суддів Хортицького районного суду;
3) Навантаження на кожного суддю (кількість справ) в 2013-2015 роках;
4) Кількість скарг, що надійшли до суду по кожному з суддів у 2013, 2014, 2015 роках із зазначенням причин скарги.

03.08.2016 року на вищевказаний запит було надано відповідь, в якій зазначено про неможливість надання їй частини запитуваних інформації/документів (копія додається).
Запит 1
Відповідь Хортицького суду

Зокрема, відмовили у наданні копій майнових декларацій та копій автобіографічних довідок суддів. Неможливість надання запитуваних інформації/документів обґрунтовується віднесенням інформації до інформації з обмеженим доступом, а саме до конфіденційної інформації згідно ст.6 ЗУ Про доступ до публічної інформації, а також ст.14 ЗУ Про захист персональних даних. Додатково неможливість надання запитуваної інформації/ копій документів обґрунтовується Інструкцією з діловодства № 173 від 17.12.2013 року.

Відмова у наданні запитуваних інформації /документів є незаконною і має ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 212-3 КУпАП, що потребує реагування з боку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Як видно із вищезгаданої відповіді на запит, інформація про майнові декларації суддів неправомірно без врахування вимог ч.6 ст.6 ЗУ Про доступ до публічної інформації віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Надаючи можливість обмеження доступу до конфіденційної інформації про особу (див. частину 1 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»), стаття 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлює виключення із цього правила. Зокрема, частина 6 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка є спеціальною правовою нормою по відношенню до загального правила, передбачає:

«Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформленої за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», крім відомостей, зазначених в абзаці другому частини другої статті 12 цього Закону».

Абзац 2 частини 2 статті 12 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» не дозволяє оприлюднювати лише відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта громадянина України, а також відомості щодо місця проживання та реєстрації декларанта і щодо місцезнаходження об’єктів, які наводяться в Декларації. Вся інша інформація, зазначена у Деклараціях, в тому числі і відомості про майно, доходи і витрати членів сім’ї декларанта, є відкритою і підлягає опублікуванню та наданню на запити.

Так само необґрунтовано віднесено до інформації з обмеженим доступом і автобіографічні довідки суддів, оскільки це є суспільно важлива інформація і підлягає наданню у відповідь на запит.

До того ж, розпорядником проігноровано ч.7 ст.6 ЗУ Про доступ до публічної інформації. А саме: «Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.» і неправомірно послався на Інструкцію з діловодства без врахування вимог прикінцевих положень ЗУ Про доступ до публічної інформації.

Таким чином, посадові особи Хортицького районного суду м.Запоріжжя ( Кучерук І.Г., Мороз В.С.), які готували відповідь на запит порушили право на інформацію, яка є відкритою, що прямо заборонено законом. В їх діях містяться ознаки порушення п.1 ч.1 ст.3; ч.2 ст.5; ч.6 та 7 ст.6; п.6 ч.1 ст.14; статей 4 та 22 ЗУ Про доступ до публічної інформації. Відповідно, в їх діях є ознаки правопорушення, передбаченого статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

А саме:
-надання неповної відповіді на запит;
-необгрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;
-ненадання відповіді на запит в частині майнових декларацій та автобіографій;
-навмисне приховування інформації.
Останнє підтверджується отриманням нами відповідей на запити від кількох судів м.Запоріжжя, текст яких має ознаки шаблонного. І направлений на приховування інформації.

Згідно з п. 8-1 частини 1 статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) у справах про правопорушення, передбачені статтею 212-3 КУпАП (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Скаргу відповідного змісту було направлено на адресу Омбудсмана, якою було відкрито відповідне провадження.
Восени 2017 року адмінпротокол у відношенні заступника голови Хортицького суду Кучерука І.Г. було скеровано за місцем здійснення дій, що мають ознаки правопорушення. Тобто до Хортицького районного суду м.Запоріжжя.

26.10.2017 року Апеляційний суд Запорізької області приймає рішення, з метою неупередженості розгляду справи, направити адмінпротокол на розгляд до Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя. Системою визначено суддю Воробйова , який вже через місяць 24.11.2017 закрив провадження у справі за відсутності в діях Кучерука І.Г. події та складу адміністративного правопорушення. (справа 337/3839/17), чим перегорнув нову сторінку в практиці забезпечення права на доступ до публічної інформації.

Пан Воробйов спромігся, із посиланням на рішення ЄСПЛ та ст.62 Конституції, знайти порушення купи презумпцій. А також подискутувавши сам с собою про законодавче визначення повноти інформації, героічно вийти на закриття справи. При цьому проігнорувавши такий простий факт, як перелік запитуваної інформації і відмова у наданні її частини.
Суддя Воробйов навіть Омбудсмана фактично звинуватив у перевищенні своїх повноважень через захист нею прав громадських організацій, звернення яких розцінюються як колективні звернення.

Запутався у трьох соснах він і в питанні ретушування даних декларації , що складають закриту інформацію, плутаючи відомості з документами, що чітко розмежовано в ЗУ Про доступ до публічної інформації , і не розуміючи що треба надавати на запит: інформацію чи документ.

Особливо цікавим виглядає посилання на Інструкцію, яке вважає ретушовані документи не автентичними, не розуміючи ані духу, ані букви закону. І не знаючи що надання запитуваної достовірної інформації це обов’язок розпорядника. Тим більше, коли мова йде про апріорі відкриту інформацію. В цьому випадку, відомості декларацій суддів.
Особливо кумедним виглядає висновок судді Воробйова про те, що пані Заболотна не запитувала у суду копії декларацій. Цікаво які матеріали розглядав цей сулля і як саме?

Загалом це рішення суду є чудовою ілюстрацією не тільки розуміння Запорізькими судами права на доступ до публічної інформації, а і принципу «рука руку миє».