Логин

Январь 2015
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Дек   Фев »
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  
180х68 YOUCONTROL
transparency_ua-01
ЦЕДЕМ
47887_original
banner_PRAVO-Z_180x68
banner_ZMINA_180x68
banner_UNCPD_180x68
banner_GURT_180x68
banner_GROM-PROS_180x68

Наша кнопка

Разместите нашу кнопку
у себя на сайте

Народная защита
Размер кнопки - 180x68px

код кнопки:
<a href="http://захист.zp.ua" > title="Народная защита" target="_blank"> <img src= "http://xn--80ane0bfp.zp.ua/wp-content/uploads/2012/03/nz-banner_180x68.gif" /></a>

Чи звільняється від оподаткування податком на доходи вартість подарунків, які надаються роботодавцями працівникам за рахунок коштів підприємств в період новорічно – різдвяних свят?

Положеннями Податкового кодексу України визначено, що  податком на доходи  не оподатковується вартість подарунків у межах  50 відсотків  мінімальної заробітної плати,   встановленої на 1 січня звітного податкового року. У цьому році вартість подарунка, який не оподатковується податком на доходи, становить 609 гривень на місяць. Якщо вартість подарунка перевищує 609 гривень, сума перевищення вважається додатковим благом  та оподатковується податком на доходи на загальних підставах.

Зазначена норма  застосовується тільки  у разі надання подарунків у натуральній формі. Якщо підприємство надає працівникам чи іншим громадянам подарунки у грошовій формі, вартість таких подарунків є додатковим благом та оподатковується податком на доходи на загальних підставах.

Чи відображається вартість  подарунків у податковій звітності?

Вартість подарунків, які не оподатковуються податком на доходи, роботодавці та інші податкові агенти  відображають  у Податковому розрахунку  за формою 1ДФ  за ознакою доходу «160». Дохід, отриманий громадянином у вигляді додаткового блага, відображається у Податковому розрахунку  за ознакою доходу «126».

Чи звільняється від оподаткування податком на доходи вартість дитячих новорічних подарунків, які надаються профспілковими організаціями  членам профспілки?

Вартість святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, які  надаються профспілковими організаціями дітям  членів профспілки, не оподатковується податком на доходи.

Зазначена норми передбачена Законом України «Про звільнення від  оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків». Цей Закон,  як виняток з Податкового кодексу України,  діє щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року.

Які умови   звільнення від оподаткування  дитячих новорічних подарунків?

Дитячі святкові подарунки, які  надаються профспілковими організаціями дітям членів профспілки не оподатковуються податком на доходи при виконанні наступних умов:

- такий подарунок  містить лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва а також  фрукти незалежно від країни виробника;

- загальна вартість новорічного дитячого подарунка не перевищує 8 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного року. У цьому році  ця сума становить 97 грн. 44 коп. (близько 98 грн.).

Чи встановлена гранична вартість квитків на новорічні дитячі вистави, які надаються профспілковими організаціями дітям членів профспілки для звільнення від оподаткування  податком на доходи?

Законом України «Про звільнення від  оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків»  гранична  вартість квитків на новорічні  дитячі вистави  не встановлена. Тому вартість квитків на новорічні  дитячі вистави, які надаються  профспілковими організаціями дітям членів профспілки,  податком на доходи не оподатковується  незалежно від вартості квитків.

Чи звільняється від оподаткування вартість путівок, які надаються   профспілковими організаціями для відпочинку членів профспілки на період новорічно – різдвяних свят?

Вартість путівок які надаються  профспілковою організацією членам профспілки   не оподатковується податком на доходи  при виконанні таких умов:

-  така путівка передбачає відпочинок, оздоровлення та лікування тільки  на території України;

- путівка надається профспілкою  тільки працівникам – членам профспілки та їх дітям віком до 18 років.

Якщо профспілкова організація  надає путівку на інших умовах, вартість такої путівки є додатковим благом та оподатковується податком на доходи  на загальних підставах.

Якщо путівка на відпочинок надається громадянину не профспілкою, а роботодавцем, чи оподатковується такий дохід?

Дохід у вигляді  вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) є додатковим благом, отриманим громадянином та оподатковується податком на загальних підставах. Тому при оплаті роботодавцем путівки для відпочинку працівників чи інших осіб, її вартість оподатковується податком на доходи за ставкою 15 відсотків. Якщо вартість додаткового блага   перевищить десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2014 році 12180  грн.), ставка податку становить 17 відсотків від суми перевищення.

Підприємством сплачена вартість навчання працівника підприємства. Чи оподатковується зазначена сума податком на доходи?

Сума, сплачена роботодавцем за навчання громадян у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах не оподатковується податком  на доходи при додержанні таких умов:

- сума сплачена за навчання не повинна перевищувати 1710 грн. за кожний повний або неповний місяць навчання. Також обов’язковою умовою звільнення від оподаткування вартості навчання є укладення договору про взяті зобов’язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу  не менше ніж три роки.

Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага   та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

У яких випадках податковий агент не має права застосовувати податкові соціальні пільги?

Положеннями Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

- у разі одночасного отримання громадянами заробітної плати та  стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів,  військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

Податкові соціальні пільги також не застосовуються до доходу само зайнятих  осіб  від здійснення  підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Чи здійснюється податковим агентом – роботодавцем  перерахунок заробітної  плати працівника у разі його звільнення?

Положеннями Податкового кодексу визначено, що перерахунок суми доходів, здійснюється  у таких випадках:

- за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

- Також перерахунок проводиться  під час проведення остаточного розрахунку з громадянином, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу  за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного  року та сплачується  громадянином самостійно.

Працівник  підприємства є студентом очної форми навчання та отримує стипендію з бюджету. Чи застосовується податкова соціальна пільга до заробітної плати працівника – студента, який одночасно отримує бюджетну стипендію?

Положеннями  Податкового кодексу визначено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Тому до заробітної плати працівника – студента, який отримує у навчальному закладі стипендію з бюджету,  податкова соціальна пільга не застосовується.

Чи оподатковуються податком на доходи проценти, які нараховуються банками на  депозитні рахунки громадян?

Починаючи з  2 серпня 2014 року  оподаткуванню податком на доходи  підлягають такі види процентів та інших пасивних доходів:

– проценти, нараховані на суму поточного або депозитного банківського рахунку;

– процентні або дисконтні доходи за ощадними (депозитними) сертифікатами;

– проценти на депозит члена кредитної спілки у кредитній спілці;

– відсотки, які  розподіляються на пайові членські внески членів кредитної спілки;

– доходи за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та деякі інші доходи.

Доходи у вигляді процентів оподатковуються  податком на доходи за ставкою 15 відсотків незалежно від розміру нарахованого доходу.

Слід зазначити, що  проценти, які нараховуються  на поточні банківські рахунки, відкриті виключно для виплат  заробітної плати,   стипендій,  пенсій,   соціальної  допомоги та інших соціальних виплат, податком на доходи не оподатковуються.

Хто безпосередньо перераховує податок до бюджету — громадянин, якому нараховані проценти, чи банківська установа?

Податковим агентом  стосовно   утримання та перерахування податку  в бюджет у разі нарахування  процентів,   є особа, яка здійснює таке нарахування, тобто банківська чи інша фінансова установа.

Банківською чи іншою фінансовою установою податок,  утриманий із загальної суми процентів, перераховується в бюджет протягом 30  календарних днів, наступних за місяцем нарахування.

У  податковому розрахунку 1ДФ  податкові агенти відображають  загальну суму нарахованих у звітному  періоді процентів  та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковій  звітності  не зазначається інформація про суми окремого банківського рахунку.

Який порядок перерахування податку на доходи до бюджету фізичними особами?

Фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:

а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, — за місцем реєстрації у контролюючих органах;

б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам — за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);

в) в інших випадках — за її податковою адресою.

Переведення (евакуація) матеріальних активів з ВЕЗ «Крим» на іншу територію України

Згідно з підпунктом «б» пункту 15.1 статті 15 Закону N 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі — Закон N 1636, ВЕЗ «Крим») надається звільнення від будь-якого оподаткування (у тому числі згідно із статтею 271 Митного кодексу України (далі — МКУ)) основних засобів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать юридичним особам, які переносять місце своєї діяльності з тимчасово окупованої території на іншу територію України, та вивозяться для подальшого використання у господарській діяльності, за умови, що такі основні засоби перебували на балансі підприємства станом на 1 січня 2014 року у вільному обігу на території України.

При переведенні (евакуації) з ВЕЗ «Крим» на іншу територію України матеріальних активів для підтвердження права на застосування пільгового режиму оподаткування, визначеного підпунктом «б» пункту 15.1 статті 15 Закону N 1636, платник може подати до митного органу документи, які підтверджують перебування таких запасів та матеріальних активів на балансі платника станом на 1 січня 2014 року.

Такими документами можуть бути:

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (додаток АМ до декларації);

- баланс підприємства (інша фінансова звітність) станом на 1 січня 2014 року, в якому відображена інформація про наявні необоротні активи;

- інвентаризаційна відомість, складена за результатами проведення інвентаризації необоротних активів станом на 1 січня 2014 року;

- для основних засобів, ввезених на митну територію України та випущених для вільного обігу на тимчасово окупованій території України, — митна декларація, оформлена до 1 січня 2014 року за правилами, встановленими МКУ;

- первинні документи, що підтверджують придбання (створення, виробництво) основних засобів до 1 січня 2014 року.

Основні засоби, переведені (евакуйовані) з ВЕЗ «Крим» на іншу територію України, можуть бути відчуженими до їх введення в експлуатацію за новим місцем розташування на іншій території України чи протягом 12 місяців після такого введення в експлуатацію за умови сплати податків, зборів згідно із статтею 30 розділу I Податкового кодексу України (далі — ПКУ).

Тобто встановлена підпунктом «б» пункту 15.1 статті 15 Закону N 1636 умова надання податкової пільги визначає цільове призначення для основних засобів, ввезених на іншу територію України з території ВЕЗ «Крим», та встановлює обмеження щодо періоду їх відчуження.

Згідно з пунктом 30.8 статті 30 розділу I ПКУ податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, якщо основні засоби, ввезені з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України, будуть відчужені без введення їх в експлуатацію або до завершення 12 місяців після такого введення в експлуатацію, платник податку, який здійснив постачання таких основних засобів, має, крім податкових зобов’язань, нарахувати пеню в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за період з дати їх розмитнення до дати сплати нарахованих сум податку в бюджет.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у листі ДФС України від 03.12.2014 N 13311/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України.

Операції з імпорту товарів.

Як оподатковуються ПДВ операції з тимчасового ввезення (імпорту) на митну територію України та вивезення (експорту) з митної території України товарів?

До операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл.18 Митного кодексу України (далі – МКУ):

умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст.105 МКУ;

умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст.106 МКУ. Сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок.

До операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл.19 МКУ.

Який порядок оподаткування ПДВ операцій з ввезення (імпорту) ОФ за умовами договору оперативного лізингу з нерезидентом та повернення (експорту) таких ОФ нерезиденту?

При ввезенні (імпорті) основних фондів за умовами договору оперативного лізингу з нерезидентом, право на податковий кредит у платника податку виникає на дату сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями, визначеними в МД, за умови подальшого використання об’єкта оперативного лізингу в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Операція з вивезення (експорту) за межі митної території України основних фондів, попередньо ввезених (імпортованих) на умовах оперативного лізингу, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, за необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування.

Зокрема, база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни).

Як оподатковуютья ПДВ операції з ввезення товарів у митному режимі реімпорту?

Згідно з п.206.3 ст.206 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування, крім операцій із ввезення відповідно до п.3 ч. другої ст.78 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі — МКУ), що оподатковуються податком за ставкою, визначеною пп.194.1.1 п.194.1 ст.194 ПКУ.

Пунктом 3 ч. другої ст.78 МКУ передбачено, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені, товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Чи має право СГ включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену при імпорті безоплатно отриманих від нерезидента товарів?

Оскільки при безоплатному отриманні імпортних товарів відсутній факт придбання товарів, як це передбачено у п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на податковий кредит відсутнє.

Чи має право платник ПДВ подати уточнюючий розрахунок та включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену контролюючим органам при імпорті товару, якщо з дати виникнення права на податковий кредит минуло понад 365 днів?

Оскільки платник податку у зв’язку із здійсненням операції із ввезення на митну територію України товарів суму податку на додану вартість включає до складу податкового кредиту на підставі митної декларації, то право на подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість за такою операцією у такого платника податку зберігається впродовж терміну, передбаченого статтею 50 Податкового кодексу України (1095 днів).

Як оподатковуються ПДВ операції з ввезення іноземних товарів для їх переробки на митній території України з подальшим вивезенням продуктів переробки за межі митної території України?

Операції із вивезення товарів, які були поміщені у митний режим переробки на митній території та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України або у вигляді продуктів їх переробки (в межах визначеного Митним кодексом України (далі – МКУ) строку), звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

До операцій із ввезення товарів, що були поміщені у митний режим переробки на митній території України та в межах визначеного МКУ строку не вивозяться за межі митної території України, застосовується часткове звільнення від оподаткування податком на додану вартість.

Особливості сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, що одночасно здійснюють незалежну професійну діяльність

Особа, яка є підприємцем та одночасно займається незалежною професійною діяльністю, є платником єдиного внеску як фізична особа-підприємець. Тобто, єдиний внесок фізична особа сплачує  тільки з доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності. При цьому, така особа не має обов’язку щодо обліку та сплати єдиного внеску із сум доходу, отриманого від її незалежної професійної діяльності.

Якщо особа перебуває на обліку платників єдиного внеску в органах ДФС як підприємець, але підприємницьку діяльність не здійснює та доходів від цієї діяльності не отримує, така особа повинна стати на облік як платник єдиного внеску – фізична особа, яка забезпечує себе роботою самостійно – займається незалежною професійною діяльністю, та сплачувати єдиний внесок з доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності.

Фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Єдиний внесок фізичні особи сплачують самі за себе шляхом перерахування безготівкових коштів з  банківського рахунку. Платники, які не мають банківського рахунка, сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку у такі терміни:

фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування сплачують єдиний внесок до 10 лютого року, наступного за звітним;

фізичні особи — підприємці на спрощеній системі оподаткування сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок;

фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску регулюється Законом України від 08.07.2010 р. №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

За яких умов фізичні особи-підприємці можуть бути платниками єдиного податку другої групи

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку чи населенню, виробництво або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними утрудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

Це визначено пп.2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями .

Водночас, дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої або п’ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп.

У заяві про застосування спрощеної системи зазначається всі місця провадження господарської діяльності

Якщо фізична особа — підприємець — платник єдиного податку має декілька місць здійснення господарської діяльності, то відповідно у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування такий платник зазначає всі місця провадження господарської діяльності.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої та другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку.

Перелік обов’язкових відомостей, які зазначаються у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, визначений пп. 298.3  ст. 298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

22 грудня 2014 року – останній день подання декларації з ПДВ за листопад

Суб’єкти господарювання, які звітують з ПДВ помісячно податкову декларацію за листопад 2014 року повинні подати до 22 грудня 2014 року включно. Водночас, останнім днем сплати суми податкового зобов’язання, зазначеної у поданій податковій декларації, буде 30 грудня 2014 року.

Нагадуємо, що разом із декларацією потрібно подати копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді за листопад 2014 року.

Платники ПДВ, які звітують поквартально також повинні щомісячно (в терміни, що передбачені для подання податкової звітності – календарний місяць) подавати копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді. За листопад 2014 року – до 22 грудня 2014 року включно.

Відповідна норма визначена п.49.18, п.49.20  ст.49 та п.57.1 ст. 57 розділу II, п.201.15 ст.201 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

В якому випадку зупиняється нарахування пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД

Відповідно до ст. 4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями  порушення резидентами, крім суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених ст. 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми  неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені ст. 1 і 2 Закону або встановлені Національним банком України, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені  Законом або встановлені Національним банком України відповідно, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених ст. 1 і 2 Закону  або встановлених Національним банком України, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Контролюючі органи вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену ст. 4  вказаного Закону.

Про туристичний збір

Платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння туристичного збору може здійснюватися такими податковими агентами:

- адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

- квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

-   юридичними особами або фізичними особами — підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

Також, податкові агенти повинні щоквартально подавати до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації декларацію по туристичному збору.

Якщо ж податковий агент має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, то зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.

Питання туристичного збору висвітлене в ст. 268 р. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями.

 

Оставить комментарий

  

  

  


− 7 = два

Вы можете использовать эти HTML-тэги

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>