Про надання пояснень зі складання декларації з податку на прибуток підприємств
Державна фіскальна служба України нагадує про надання роз’яснення листом від 12.02.2016 №5009/7/99-99-19-02-01-17 «Про надання пояснень зі складання декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – лист). Так, зазначеним листом роз’яснено окремі питання відображення в податковій звітності з податку на прибуток підприємств за 2015 рік щомісячних авансових внесків з податку на прибуток та авансових внесків, сплачених при виплаті дивідендів.
З листом можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/66604.html
До уваги платників ПДВ!
Особливості заповнення податкової декларації з ПДВ викладено у Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 „Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість”.
При заповненні додатка 2 до податкової декларації з ПДВ „Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)” в колонці 2 табличної частини зазначається індивідуальний податковий номер (ІПН) платника податку постачальника, а при формуванні від’ємного значення за рахунок сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів на митну територію України, – власний ІПН платника податку (покупця).
Про особливості заповнення додатка 4 до податкової декларації екологічного податку
Державна фіскальна служба України листом від 10.02.2016 № 4499/7/99-99-15-04-02-17 роз’яснила особливості заповнення додатку 4 до податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2016 № 715, а саме.
Податкові зобов’язання з екологічного податку, в частині екологічного податку за утворення радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року відходів обчислюються із застосуванням коригуючого коефіцієнта, що визначений п. 247.2 ст. 247 Податкового кодексу України.
Лист Державної фіскальної служби України з зазначеного питання розміщено за адресою http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/66437.html.
Про податкову декларацію з податку на додану вартість з 1 січня 2016 року
Державна фіскальна служба України нагадує про особливості подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2016 року.
Так, Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесено суттєві зміни до Податкового кодексу України в частині визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість та їх сплати до бюджету, зокрема, сільськогосподарськими товаровиробниками.
З метою забезпечення виконання нових правил оподаткування, запроваджених з 1 січня 2016 року, Міністерством фінансів України наказом від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі – наказ № 21) затверджена нова форма декларації з податку на додану вартість. Наказ № 21 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 та опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» 30 січня 2016 року.
Враховуючи те, що останні зміни в оподаткуванні, які запроваджено з 1 січня 2016 року, повною мірою можуть бути відображені лише в податковій декларації з податку на додану вартість, що затверджена наказом № 21, податкова звітність з ПДВ, починаючи із звітного періоду січень 2016 року, усіма платниками податку подається за новою формою в електронному вигляді.
Відповідні роз’яснення надано листом ДФС від 02.02.2016 № 3240/7/99-99-19-03-00-17 «Про податкову декларацію з податку на додану вартість з 1 січня 2016 року», з яким можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/66246.html).
Також зауважимо, що 22 лютого п.р. — останній день подання декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю.
Про порядок декларування акцизного податку виробниками тютюнових виробів
Державна фіскальна служба України нагадує, що листом від 10.02.2016 № 4506/7/99-99-19-03-03-17 «Про порядок декларування акцизного податку виробниками тютюнових виробів» (далі – лист) було проінформовано про зміни в адмініструванні акцизного податку, що стосуються платників акцизного податку – виробників та імпортерів тютюнової продукції, у зв’язку із прийняттям Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909).
Слід звернути увагу, що відповідно до змін, внесених Законом № 909 до статті 214 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України та/або ввезеного на митну територію України, за встановленими виробником та/або імпортером максимальними роздрібними цінами з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (п.п.214.1.1, 214.1.2 п.214.1 ст.214 Кодексу).
Крім того, внесено зміни до статті 213 Кодексу, зокрема пункт 213.3 «операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування», доповнено новим підпунктом 213.3.12 в частині операцій з реалізації відходів тютюнової сировини за умови документального підтвердження їх утворення та подальшого знищення або утилізації.
Зазначені норми Кодексу діють з 01 січня 2016 року і повинні бути враховані при декларуванні акцизного податку за січень 2016 року.
Відповідні зміни до декларації акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (далі – наказ №14), знаходяться в стадії затвердження.
До запровадження нових форм звітності виробники та імпортери тютюнових виробів, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів та відповідно до підпунктів 212.1.1, 212.1.2 пункту 212.1 статті 212 Кодексу є платниками акцизного податку, подають декларацію за формами, затвердженими наказом №14. Однак при розрахунку суми акцизного податку у додатку 2 до декларації акцизного податку у колонці 5 «Максимальна роздрібна ціна (далі – МРЦ) без ПДВ та з урахуванням акцизного податку» мають вказувати МРЦ із урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.
Щодо операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування згідно з підпунктом 213.3.12 пункту 213.3 статті 213 Кодексу (реалізація відходів тютюнової сировини за умови документального підтвердження їх утворення та подальшого знищення або утилізації), то такі операції повинні зазначатися у додатках 1 (колонка 15) та 4 (колонка 9) до декларації, а також переноситись до графи Б12 декларації акцизного податку.
Більш детально з листом із зазначених питань можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/236035.html).
Про відмову від застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ
Державна фіскальна служба України повідомляє, що листом від 11.02.2016 № 4698/7/99-99-19-03-02-17 «Про відмову від застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ» (далі – лист) надано роз’яснення щодо можливості відмови сільськогосподарського підприємства за добровільним рішенням від застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, визначеного статтею 209 Податкового кодексу України, і переходу на загальну систему оподаткування ПДВ та перенесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів, які не були використані при виробництві сільськогосподарської продукції із податкової декларації з ПДВ із позначками «0121» — «0123» до податкової декларації з ПДВ із позначкою «0110».
З листом можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/66418.html).
Зменшення суми податку на прибуток підприємств на суму щомісячних авансових внесків, нарахованих у 2015 році.
Сума нарахованих авансових внесків за період січень – грудень 2015 р. відображається у повному обсязі у рядку 16.1 Додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.10.2015 р. №897 (далі – Декларації №897). Якщо така сума перевищує суму нарахованого податку на прибуток підприємств за 2015 р. ( рядок 06+ рядок 08+ рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 Декларації), то в рядку 17 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» Декларації №897 відповідно до зазначеної у цьому рядку формули «рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 – рядок 16 ЗП» відображається від’ємне значення податку на прибуток, яке свідчить про наявність переплати, сформованої за рахунок нарахованих за 2015 р. щомісячних авансових внесків.
При цьому звертаємо увагу, що у 2015 р. нарахування щомісячних авансових внесків здійснювалось за січень – лютий 2015 р. згідно з розрахунком 1/12 нарахованої суми податку, визначеного в декларації з податку на прибуток за 2013 р., за березень – грудень 2015 р. – у декларації за 2014 р.
Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів
Для розрахунку авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) передбачено Додаток АВ до рядка 20 АВ Декларації №897.
У рядку 1 Додатка АВ відображається загальна сума виплачених у звітному (податковому) періоді дивідендів (прирівняних до них платежів). При цьому у рядках 1.1 – 1.5 Додатка АВ слід зазначити інформацію про суми дивідендів (прирівняних до них платежів), виплачених окремими категоріями власників корпоративних прав та окремими категоріями емітентів корпоративних прав, а саме:
- фізичним особам (рядок 1.1);
- інститутом спільного інвестування (рядок 1.2);
- платника податку, прибуток якого звільнено від оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу – у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у періоді, за який виплачуються дивіденди (рядок 1.3);
- материнською компанією (рядок 1.4).
Також у рядку 1.5 слід зазначити інформацію про суму частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до ст. 111 Закону України «Про управління об’єктами державної власності».
Звертаємо увагу, що наведений у рядках 1.1 – 1.5 Додатка АВ перелік сум виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) і значення показника, відображеного у рядку 1 Додатка АВ, може відрізнятися від суми рядків 1.1 – 1.5 Додатка АВ. Підпунктом 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу визначено, що авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене.
У рядку 2 Додатка АВ відображається сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди.
Чи можна включати до складу податкової знижки витрати, понесені ФО на лікування?
До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно п.п..166.3.4 п..166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Чи оподатковується ПДФО сума комунальних платежів, яка відшкодовується податковим агентом ФО — орендодавцю, відповідно до договору оренди?
Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), дохід з джерелом їх походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.
Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з підпунктами 170.1.1 та 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку — орендодавця щодо доходу, отриманого від надання в оренду нерухомого майна є орендар.
Відповідно до п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Враховуючи вищевикладене, податковий агент при виплаті доходу фізичній особі — орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
За якою ставкою ПДФО оподатковується дохід, отриманий ФО від продажу товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна іншій ФО?
Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Базою оподаткування платника податку є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розд. IV ПКУ (п. 164.1 ст. 164 ПКУ).
Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.2, п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 — 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Платники податку зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно до розд. IV ПКУ подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку (п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особо, яка здійснює продаж (реалізацію) товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, іншій фізичній особі, то дохід, отриманий від такої діяльності, включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податку та підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Застосування права на податкову знижку при відчуженні об’єкта іпотеки
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. При цьому, Податковим кодексом України визначені умови, при додержання яких громадянин має право на застосування податкової знижки по сумам сплачених процентів. Зокрема, право на включення до податкової знижки суми процентів за іпотечним кредитом, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність громадянина та починає використовуватися як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.
Застосування права на податкову знижку при компенсації процентів за умовами молодіжного житлового кредиту
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Тобто, повернення податку на доходи може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.
Якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів, платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.
Подання річної декларації громадянами, які провадять незалежну професійну діяльність
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб тобто до 1 травня наступного за звітним року. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.
У податковій декларації про майновий стан і доходи такі платники відображають суму отриманого доходу за звітний рік, суму сплаченого протягом року податку, та визначають податкове зобов’язання з податку на доходи та військового збору.
Сума податку на доходи та військового збору, зазначена у податковій декларації за минулий 2015 рік, сплачується особами, які провадять незалежну професійну діяльність, до 1 серпня наступного року.
Нагадаємо, що незалежна професійна діяльність визначена Податковим кодексом, як участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Єдиний внесок на суми перехідних лікарняних за період 2015 року, нарахованих у 2016 році обчислюється за ставкою 20%
Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку нараховується єдиний внесок.
Отже, єдиний внесок на суми перехідних лікарняних за період 2015 року, нарахованих у січні 2016 року, обчислюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діє на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку нараховується єдиний внесок у розмірі 22%.
Перехідні відпускні, нараховані у 2015 році за період, який припадає на січень 2016 року, перерахунку не підлягають.
Зазначена норма визначена ст. 4, 7 та 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 N2464 (зі змінами, внесеними Законом України від 24.12.15 N 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році»).
Платник єдиного податку четвертої групи при виплаті дивідендів сплачує авансовий внесок з податку на прибуток
Якщо юридична особа здійснює виплату своїм акціонерам (власникам) і такий платіж називається дивідендом, то він оподатковується під час виплати згідно з нормами п. 57.1 -1 ст. 57 Податкового кодексу, незалежно від того, чи є особа платником податку на прибуток.
Тобто емітент корпоративних прав (незалежно від того, є він платником податку на прибуток, чи ні) у разі прийняття рішення про виплату дивідендів, повинен нараховувати та вносити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток підприємств.
При цьому, авансовий внесок з податку на прибуток не справляється у разі виплати дивідендів, зокрема, фізичним особам.
Отже, юридична особа — платник єдиного податку четвертої групи зобов’язана при виплаті дивідендів (за винятком виплати дивідендів фізичним особам) нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток за ставкою 18%.
Такий авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
При цьому суми нарахованого податкового зобов’язання з єдиного податку не зменшуються на суму авансового внеску податку на прибуток, сплаченого у зв’язку з виплатою дивідендів.
Зазначена норма визначена пп. 57.1- 1. ст. 57 Податкового Кодексу України.
У разі списання зіпсованих ТМЦ необхідно нараховувати податкове зобов’язання з ПДВ
По товарах/послугах, необоротних активах, придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Якщо платником ПДВ здійснюється операція зі списання зіпсованих товарно-матеріальних цінностей, то такі ТМЦ починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю.
Оскільки під час придбання товарно-матеріальних цінностей суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник податку повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за ставкою 20% виходячи з вартості придбання таких товарно-матеріальних цінностей.
Зазначена норма передбачена п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.
Платники єдиного податку 3-ї групи протягом року можуть змінити ставку з 3% на 5% у разі анулювання реєстрації платником ПДВ
У платника єдиного податку третьої групи, який застосовує ставку єдиного податку 3% анулюється реєстрація платника ПДВ, у разі обрання ним ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку (5%).
У разі анулювання реєстрації платника ПДВ, платник єдиного податку, що застосовує ставку 3% зобов’язаний перейти на сплату єдиного податку за ставкою 5%, шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.
Отже платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ та оподатковують дохід за ставкою в розмірі 3%, мають право протягом року змінити ставку на 5% за умови анулювання їх реєстрації як платників ПДВ.
Зазначена норма передбачена п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України.
Плательщик НДС может выбрать специальный режим
Сельскохозяйственное предприятие-плательщик НДС может выбрать специальный режим, подчеркнув, что это его право, а не обязанность. Такое сельхозпредприятие может переходить со спецрежима на общую систему налогообложения НДС по добровольному решению.
Для этого предприятие-плательщик НДС должно подать в контролирующий орган, в котором он зарегистрирован как субъект спецрежима, регистрационное заявление на общих условиях по форме № 1 -НДС с пометкой «Перерегистрация».
Процедура снятия с регистрации, определена Положением № 1130, происходит в течение 3 рабочих дней со дня получения такого заявления. При этом дата регистрации плательщиком НДС не изменяется, а датой исключения из реестра субъектов специального режима является дата внесения соответствующей записи в такой реестр.
Начиная с даты исключения сельхозпроизводитель должен подать в ГФСУ по месту налогового учета исключительно налоговую декларацию по НДС с пометкой «0110″(письмо от 11.02.2016 г. № 4698/7/99-99-19-03-02-17).
Средний заработок мобилизованных работников не будет компенсироваться из бюджета
С 01.01.2016 г. средний заработок мобилизованных работников не будет компенсироваться из бюджета, а следовательно, не будут действовать нормы относительно неналогообложения НДФЛ и военным сбором.
Если работодатель начисляет средний заработок мобилизованным работникам в 2016 году, то на такой заработок начисляется ЕСВ по ставке 22 %. Кроме того, необходимо провести удержание НДФЛ по ставке 18 % и военного сбора по ставке 1,5 %.(Письмо ГФСУ от 11.02.2016 г. № 2975/10/28-10-06-11).
Сектор організації роботи
Запорізької ОДПІ
ГУ ДФС у Запорізькій області
Оставить комментарий