Логин

Июль 2014
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Июн   Авг »
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  
180х68 YOUCONTROL
transparency_ua-01
ЦЕДЕМ
47887_original
banner_PRAVO-Z_180x68
banner_ZMINA_180x68
banner_UNCPD_180x68
banner_GURT_180x68
banner_GROM-PROS_180x68

Наша кнопка

Разместите нашу кнопку
у себя на сайте

Народная защита
Размер кнопки - 180x68px

код кнопки:
<a href="http://захист.zp.ua" > title="Народная защита" target="_blank"> <img src= "http://xn--80ane0bfp.zp.ua/wp-content/uploads/2012/03/nz-banner_180x68.gif" /></a>

Податкова інформує!

Обновлены Справочники налоговых льгот

Миндоходов утвердило новые редакции Справочников налоговых льгот по состоянию на 01.07.2014 г.:

– налоговых льгот, являющихся потерями доходов бюджета (№ 71/1);

– прочих налоговых льгот (№ 71/2).

 

Утвержден новый перечень медизделий, ввоз которых облагается НДС по ставке 7%

 

Кабинет министров постановлением от 01.07.2014 № 216 утвердил новый Перечень медицинских изделий, операции по поставке на таможенной территории Украины и ввозу на таможенную территорию Украины которых подлежат обложению налогом на добавленную стоимость по ставке 7%.

Постановлением предусмотрено введение пониженной ставки НДС на все медицинские изделия, что соответствует подходу Европейского Союза, отраженному в Директиве Совета 2006/112/ЕС об общей системе налога на добавленную стоимость. Согласно статье 98 указанной Директивы, пониженные ставки применяются только к поставке товаров или услуг, по категориям, определенным в Приложении III, в котором, среди прочего, приведена фармацевтическая продукция, медицинское оборудование, вспомогательные и другие устройства.

Принадлежность изделий к категории «медицинское изделие» будет подтверждаться документом, который в соответствии с законодательством Украины позволяет обращение медицинского изделия:

- свидетельство о госрегистрации медицинского изделия или соответствующее подтверждение для медицинских изделий, прошедших такую регистрацию,

- декларация о соответствии — для медицинских изделий, прошедших процедуру оценки соответствия,

- заявление о медицинских изделиях особого назначения — для медицинских изделий, произведенных на заказ или предназначенных для оценки характеристик.

Gредыдущий перечень, утвержденный постановлением Кабмина от 23.04.2014 № 118, утратил силу 1 июля 2014 года.

Отчетность за специальное использование воды: как не допустить ошибок

Начиная с 1 апреля 2014 года в Украине действуют новые ставки сбора за специальное использование воды.

При расчете налоговых обязательств за период с 01.01.2014 по 31.03.2014 г. включительно плательщики сбора за специальное использование воды применяют ставки, действовавшие в 2013 году, а начиная с 01.04.2014 г. – новые, увеличенные ставки сбора.

В связи с изменением ставок сбора за специальное использование воды, в налоговой декларации за первое полугодие 2014 года и последующие отчетные (налоговые) периоды Миндоходов рекомендует отражать данные двумя отдельными строками, с соответствующим примечанием:

– за первое полугодие 2014 года: за период «с 01.01.2014 по 31.03.2014 включительно» – по ставкам, действовавшим до 01.04.2014 г., и за период «с 01.04.2014 по 30.06.2014 включительно» – по новым ставкам, которые начали действовать с 01.04.2014 г.;

– за три квартала 2014 года: за период «с 01.01.2014 по 31.03.2014 включительно» – по ставкам, действовавшим до 01.04.2014 г., и за период «с 01.04.2014 по 30.09.2014 включительно» – по новым ставкам, которые начали действовать с 01.04.2014 г.;

– за 2014 год: за период «с 01.01.2014 по 31.03.2014 включительно» – по ставкам, действовавшим до 01.04.2014 г., и за период «с 01.04.2014 по 31.12.2014 включительно» – по новым ставкам, которые начали действовать с 01.04.2014 г.

Письмо Миндоходов от 18.06.2014 г. № 14287/7/99-99-15-04-01-17.

 

 

НДС по операциям с лекарственными средствами

Миндоходов (письмо от 16.06.2014 г. № 53341/10/26-15-11-01-06)разъясняет, как надо было облагать НДС операции с лекарственными средствами в период с 1 апреля 2014 года и какими перечнями Кабмина руководствоваться.

Операции по ввозу на таможенную территорию Украины лекарственных средств, разрешенных к производству и использованию в Украине и внесенных в Госреестр лекарственных средств, а такжемедицинских изделий:

 

Период НПА, утверждающий перечень товаров Ставка НДС
01.04.2014 — 19.04.2014 постановление № 867 20 %
19.04.2014 — 26.04.2014 постановление № 867 7 %
26.04.2014 — 01.07.2014 постановление № 118 7 %
с 01.07.2014 постановление № 216 7 %

 

Операции по поставке лекарственных средств, разрешенных к производству и использованию в Украине и внесенных в Госреестр лекарственных средств, а также медицинских изделий:

 

Период НПА, утверждающий перечень товаров Ставка НДС
01.04.2014 — 26.04.2014 постановление № 867 7 %
26.04.2014 — 01.07.2014 постановление № 118 7 %
с 01.07.2014 постановление № 216 7 %

 

 

Перший звітний період для подачі Звіту про контрольовані операції

Першим звітним періодом для подачі Звіту про контрольовані операції платників податків буде 2013 рік. Для визначення обсягу контрольованих операцій враховується вартісний показник усіх операцій окремо з кожним контрагентом у цілому за календарний рік. Тобто з 1 січня по 31 грудня 2013 року. У звіті за 2013 рік платник податку повинен зазначити контрольовані операції, здійснені у період з 01.09.2013 по 31.12.2013. Такий Звіт платники  податку повинні подати до 1 жовтня 2014 року.

Нагадуємо, що з 1 вересня 2013 року набрав чинність Закон України від 04 липня 2013 року № 408 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення», згідно з яким визначається перший звітний період для подачі Звіту про контрольовані операції.

Про це та інші питання щодо трансфертного ціноутворення йдеться в Узагальнюючій податковій консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міндоходів від 01.07.2014 № 368 «Про внесення змін до Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженого наказом Міндоходів від 22.11.2013 № 699».

 

 

Про витрати на гарантійний ремонт

До складу інших витрат включаються витрати на збут, які серед іншого включають витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування. Це встановлено абз. «є» п.п. 138.10.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 140.1.4 ст. 140 ПКУ  при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток враховуються будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, у розмірі, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих/оприлюднених платником податку.

Термін «оприлюднення» означає розповсюджене в рекламі, технічній документації, договорі або іншому документі зобов’язання продавця щодо умов та строків гарантійного обслуговування.

У разі здійснення гарантійних замін товарів платник податку зобов’язаний вести облік покупців, що отримали таку заміну товарів або послуги з ремонту (обслуговування). Таке передбачено п.3 Порядку обліку покупців, що отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування), який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 грудня 2012 року №1263 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 за №2158/22470).

Здійснення заміни товару без зворотного отримання бракованого товару або без належного ведення зазначеного обліку не дає права на збільшення витрат продавця такого товару на вартість замін.

Отже, витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, по яких оприлюднено зобов’язання продавця щодо їх гарантійного обслуговування, враховуються платником податку – продавцем при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток за умови належного ведення обліку покупців, що отримали таку заміну товарів або послуги з ремонту (обслуговування), незалежно від їх статусу (фізичні або юридичні особи) та підтвердження таких витрат належним чином оформленими первинними документами.

Більш детально про це – в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, затвердженої наказом Міндоходів від 01.07.2014 № 366.

 

 

Порядок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти

Нарахування, утримання та перерахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі безготівкової іноземної валюти здійснюється банками (фінансовими установами) за дорученням клієнтів банку. При цьому, суми утриманого та перерахованого на рахунки Державного казначейства України збору не включаються до складу, відповідно, доходу та витрат при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток такими банками (фінансовими установами).

Водночас, у разі сплати збору за власними операціями банку (у тому числі за власними зовнішньоекономічними договорами та за операціями з купівлі іноземної валюти, що здійснюються на міжбанківському валютному ринку України в межах лімітів відкритої валютної позиції банку), сума сплаченого банком збору на обов’язкове державне пенсійне страхування враховується при визначенні оподатковуваного прибутку у складі інших операційних витрат.

Детальніше про це йдеться в Узагальнюючій податковій консультації про сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти, затвердженій наказом Міндоходів України 01.07.2014 №365.

 

 

Строк зберігання товарів у митному режимі митного складу не перевищує 3 роки

Строк зберігання товарів у митному режимі митного складу не може перевищувати 1095 днів від дня поміщення цих товарів у зазначений митний режим.

Строк зберігання у такому митному режимі підакцизних товарів, іноземних товарів, які були попередньо поміщені у митні режими транзиту, тимчасового ввезення або переробки на митній території України, а також продуктів переробки не може перевищувати 365 днів від дня поміщення їх у митний режим митного складу.

Іноземні товари, що зберігаються в митному режимі митного складу, до закінчення строку їх придатності або строків зберігання повинні бути задекларовані для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі або реекспортовані.

Якщо іноземні товари під час зберігання в митному режимі митного складу були зіпсовані або ушкоджені внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили, такі товари за умови належного підтвердження зазначених фактів дозволяється декларувати для вільного обігу на митній території України так, ніби вони були ввезені в зіпсованому (ушкодженому) стані.

Строк зберігання у митному режимі митного складу товарів, призначених для експорту, не може перевищувати одного року з дати поміщення їх у цей режим. До закінчення зазначеного строку такі товари повинні бути вивезені за межі митної території України.

У разі невиконання вимог щодо розпорядження товарами, що зберігаються в митному режимі митного складу, утримувач митного складу повинен протягом 30 днів після закінчення строку зберігання цих товарів у такому митному режимі передати їх на склад органу доходів і зборів, а в разі закінчення строку придатності зазначених товарів — задекларувати їх у митний режим знищення або руйнування.

 

 

Довідка про доходи осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, надається тільки за звітний рік

Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, можуть отримати довідку про доходи. Для цього  зазначені особи повинні подати відповідний запит до органу доходів і зборів за місцем своєї податкової адреси. Така довідка видається не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Довідка формується на підставі поданої податкової декларації такої фізичної особи.

Оскільки звітним періодом для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, є рік, то довідку про доходи  таких суб’єктів господарювання  орган доходів і зборів надає за період, що дорівнює звітному року.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регулюється положеннями ст. 178 Податкового кодексу України.

 

 

 

Податок на прибуток підприємств

 

Як оподатковується поворотна фінансова допомога, отримана підприємством -платником податку на прибуток від особи, яка не є платником податку на прибуток?

 

Як визначено Податковим кодексомУкраїни поворотна фінансова допомога це — кошти, що надійшлиу користування за угодою, що не передбачає нарахування процентів або надання  інших видів компенсацій та є обов’язковою до повернення.

До складу іншихдоходів, щооподатковуються податком на прибуток, включається, зокрема, поворотна фінансова допомога, отримана у звітному податковому періоді, що залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками  податку  на прибуток

.   При цьому, якщо в подальшому, у майбутніх податкових періодах підприємство повертає таку поворотну фінансову допомогу або її частину, то в такому звітному  періоді  відображаються витрати на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини).

 

     Чи виникає об’єкт оподаткування у особи, яка надає поворотну фінансову допомогу?

 

    Відповідно до норм Податкового кодексу у особи, яка надає поворотну фінансову допомогу не виникає об’єкт оподаткування, тобто податкові зобов’язання не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

 

      Як обліковувати поворотну фінансову допомогу, отриману від засновника підприємства?
Положеннями Податкового кодексу України передбачено, що суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365-ти календарних днів з дня її отримання не оподатковується податком на прибуток підприємств.

При цьому, статус засновника: тобто є він платником податку на прибуток чи ні, та чи є він резидентом чи нерезидентом не впливає на застосування цієї норми, тобто в межах 365-ти календарних днів наслідки з оподаткування будуть однакові для поворотної фінансової допомоги, отриманої як від засновника-платника податку на прибуток на загальних підставах, так і від засновника приватного підприємця, платника єдиного податку чи фізичної особи.

Отже, якщо  поворотну фінансову допомогу отримано від засновника (незалежно від його податкового статусу) та повернуто впродовж 365-ти календарних днів із дня її надходження, то не відображаються ні доходи, ні витрати, ні умовні проценти.

 

Які податкові наслідки виникають, якщо підприємство протягом 365 днів не повернуло засновнику, який є платником податку на прибуток поворотну фінансову допомогу?

 

У разі, якщо підприємство прострочить встановлений в межах 365-ти календарних днів граничний термін, то необхідно нараховувати умовні проценти на суму поворотної фінансової допомоги чи її частини, яка залишилась непогашеною на кінець звітного податкового періоду, у якому пройшло 365 днів.

В такому разі умовні проценти необхідно розраховувати за дні фактичного користування поворотною фінансовою допомогою після завершення встановленого 365-ти денного ліміту, тобто з 366-го дня.

 

     Поворотну фінансову допомогу підприємству надав засновник-фізична особа, але підприємство не повернуло її. Чи виникає у підприємства дохід?

 

     Якщо до завершення звітного податкового періоду, в якому пройшло 365 календарних днів підприємство-позичальник не повертає поворотну фінансовоу допомогу засновнику, ця сума вважається боргом, що включається до складу іншого доходу.

У майбутньому, коли підприємство поверне засновнику таку прострочену поворотну фінансовоу допомогу  збільшуються витрати на погашену суму.

 

    Які податкові наслідки виникають якщо засновник, який надав поворотну фінансову допомогу, виходить зі складу учасників підприємства?

 

Якщо засновник вийшов зі складу учасників підприємства до закінчення 365-денного строку та не забрав раніше надану поворотну фінансову допомогу, то таку допомогу, непогашену до кінця звітного податкового періоду, у якому засновник вийшов зі складу учасників необхідно включити до складу іншого доходу з відповідним оподаткуванням податком на прибуток на загальних підставах.

 

     Чи включається до доходу платника податку на прибуток сума неповерненої поворотної фінансової допомоги, що була отримана таким підприємством під час сплати єдиного податку?

 

       Умовою для включення до складу доходів поворотної фінансової допомоги є те, що така допомога отримана безпосередньо платником податку на прибуток у звітному періоді та залишається неповерненою до кінця цього періоду.

Отже, поворотна фінансова допомога, що отримана під час перебування на спрощеній системі оподаткування від неплатника податку на прибуток та залишилась неповерненою

на дату переходу такого підприємства на загальну систему оподаткування, не включається до складу доходів при її отриманні та до складу витрат при поверненні.

Якщо поворотна фінансова допомога, отримана підприємством-єдинником від підприємства-платника податку на прибуток та на кінець звітного періоду вона залишається неповерненою, то при переході такого платника на сплату податку на прибуток його доходи збільшуються на суму умовно нарахованих процентів у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожен день фактичного використання такої допомоги у такому звітному періоді.

Оподаткування доходів громадян

 

Громадянин отримує заробітну плату від двох роботодавців.  Чи має право громадянин на застосування податкової соціальної пільги?

Згідно з положеннями статті 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).  Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги.  Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Таким чином працівник має право на застосування податкової соціальної пільги на умовах, визначених Податковим кодексом,  до заробітної плати, яка нараховується одним роботодавцем.

 

Працівник нашого підприємства є студентом очної форми навчання та отримує стипендію з бюджету.  Чи застосовується податкова соціальна пільга до заробітної плати працівника – студента, який одночасно отримує бюджетну стипендію?

 

Положеннями статті 169 Податкового кодексу визначено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Таким чином  до заробітної плати працівника – студента, який  отримує у навчальному закладі стипендію з бюджету,  податкова соціальна пільга не застосовується.

 

У липні цього року дитині нашої працівниці, яка користувалася пільгою на дитину як одинока мати,  виповнюється 18 років.  Чи застосовується  з липня цього року  податкова соціальна пільга до заробітної плати працівниці?

 

Податкова соціальна пільга, передбачена підпунктом 169.1.2 та підпунктами «а», «б» підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку — до кінця року, на який припадає смерть. Право на отримання такої податкової соціальної пільги втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.  Зазначена норма передбачена Податковим кодексом України.

Тобто,  якщо дитині виповнилося 18 років у липні цього року, працівниця підприємства має право на застосування податкової соціальної пільги  до кінця 2014 року.

 

Чи застосовується податкова соціальна пільга у разі нарахування працівнику сум відпускних, якщо  дні відпустки  випадають на  два календарних місяці?

 

Згідно з положеннями Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2014 році 1710 грн. на місяць).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 та підпунктами «а» і «б» підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

 

Чи здійснюється податковим агентом – роботодавцем  перерахунок заробітної  плати працівника у разі його звільнення?

 

Положеннями  статті 169 Податкового кодексу визначено, що роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:

а) за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 цієї статті;

в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.

 

Чи має право на  застосування  податкової соціальної пільги, як одинока  мати, працівниця підприємства, яки перебувала у шлюбі, але на даний час шлюб розірвано?

 

Положеннями Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженому Постановою   КМУ від 29.12.2010р.  № 1227 передбачено, що для застосування пільги з підстави, передбаченої  у підпункті 169.1.3 «а» статті 169 Кодексу, крім заяви про застосування пільги одинока матір, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років подають:

- копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;

- копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

- копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);

- копію паспорта.

Для цілей цього пункту одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної підпунктом «а» підпункту 169.1.3 пункту 169.1 статті 169 Кодексу, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.

Таким чином,  якщо працівниця підприємства не перебуває у зареєстрованому  шлюбі та має дітей віком до 18 років,  до її заробітної плати застосовується податкова соціальна пільга на загальних підставах, в порядку, визначеному Податковим кодексом.

 

Який порядок оподаткування податком на доходи  сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та  не повернутої у встановлений строк?

 

Згідно з положеннями статті 170 Податкового кодексу податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого   строку, є особа, що видала таку суму, а саме:

- на відрядження — у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з розділом ІІІ цього Кодексу;

- під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, — у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Для цілей цього пункту до суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, в межах граничного розміру таких витрат, передбаченого у розділі ІІІ цього Кодексу, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

У разі коли платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що видала такі кошти, сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а у разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного (податкового) року.

Якщо повне утримання такої суми податку є неможливим внаслідок смерті платника податку чи визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення його судом померлим, така сума утримується під час нарахування доходу за останній для такого платника податку податковий період, а в непогашеній частині визнається безнадійною до сплати.

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку  завершує таке відрядження чи  завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

 

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Дія цього пункту поширюється також на витрати, пов’язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:

-  у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа — платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;

-  у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа — платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

 

Якими посадовими особами завіряється  Податковий розрахунок 1ДФ?

 

Положеннями Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, який затверджено  наказом   Міністерства доходів і зборів України  від 21.01.2014р.  №49 визначено, що Податковий розрахунок на останньому аркуші завіряється:

- для юридичної особи — підписами керівника юридичної особи і головного бухгалтера та засвідчується печаткою;

- для фізичної особи — податкового агента — підписом особи, яка подає податковий розрахунок, та засвідчується печаткою у разі її наявності.

 

Які нові коди  додані до Довідника ознак доходів, який застосовується при заповненні Податкового розрахунку 1ДФ? 

 

Наказ Міндоходів від 21 січня 2014 року N 49 набув чинності з 1 квітня 2014 року. Цим наказом затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого  на користь платників податку, і сум утриманого з них податку   та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку за формою 1 ДФ.  Перший раз Податковий розрахунок за формою, затвердженою наказом N 49, надавався  за   I квартал 2014 року. Довідник ознак доходів доповнений п’ятьма новими кодами, зокрема, це такі коди:

- 179 «Доходи, отримані від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД»;

-180 «Дохід, отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт дорогоцінних металів, крім доходу, отриманого за брухт дорогоцінних металів, проданий НБУ»;

-181 «Доходи від операцій з конвертації цінних паперів у разі, якщо їх обмін здійснюється за звичайними цінами або за вартістю чистих активів у розрахунку на один цінний папір, які не призводять до відчуження інвестицій та проводяться з цінними паперами ІСІ, що перебувають в управлінні однієї компанії з управління активами»;

-182 «Доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено нормами р. IV ПКУ»;

-183 «Інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та казначейськими зобов’язаннями України, емітованими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти».

 

Застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності фізичними особами – підприємцями!

 

Які фізичні особи – підприємці не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування?

 

Не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи — підприємці, які здійснюють:

- діяльність з організації, проведення азартних ігор;

- обмін іноземної валюти;

- виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

- видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

- видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

- діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу України;

- діяльність з управління підприємствами;

- діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

- діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

- діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

- технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту.

Також не можуть бути платниками єдиного податку:

- фізичні особи — підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

- страхові (перестрахові) брокери;

- фізичні особи — нерезиденти;

- суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідна норма визначена статтею  291 V Податкового кодексу України.

 

 Який порядок обрання  або  переходу на спрощену систему оподаткування?

 

Згідно з положеннями статті 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:

- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

 

-  державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи — підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої — шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи — підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених цим Кодексом для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої — шостої груп, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої — шостої груп, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

 

Від сплати яких податків звільняються платники єдиного податку?

 

Статтею 297 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

- податку на прибуток підприємств;

- податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою;

- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 підпункту 293.3.1 пункту 293.3 або підпунктом 1 підпункту 293.3.2 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу;

- земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;

- збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

- збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у пункті 297.1 цієї статті, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені цим Кодексом.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Платник єдиного податку виконує передбачені цим Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

Інформацію надано:

Інформаційно-комунікаційним сектором

ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

 ГУ Міндоходів у Запорізькій області

 

Оставить комментарий

  

  

  


− три = 3

Вы можете использовать эти HTML-тэги

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>