« Гаряча лінія» з першим заступником начальника ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області  Оксаною Андріюк на тему :

«Єдиний соціальний внесок»

 

1. 1.      В якому вигляді (електронному чи на паперових носіях) подається звіт щодо сум нарахованого ЄВ до органів доходів і зборів?

 

Звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік в органах доходів і зборів в один із таких способів:
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;

- на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п’яти.
     Звіт, надісланий поштою, не вважається поданим.

Складений звіт з порушенням вимог та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.

Відповідальним за правильність заповнення звіту є страхувальник

 

2. В який термін та за якою формою подають звіт щодо сум нарахованого ЄСВ підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування без використання праці найманих працівників?

Фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, без використання праці найманих працівників, формують та подають звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Звітним періодом є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно таблиць 2, 4 додатку 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» до «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 454.

При цьому, звіт не подається платниками єдиного податку, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

 

3. Чи повинні сплачувати ЄСВ підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування за період, в якому не отримували дохід (прибуток) ?

Фізичні особи — підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, не повинні сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за періоди, в яких не отримували дохід (прибуток), у разі наявності підтверджуючих документів.

 

4. Який термін сплати ЄВ фізичними особами — підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування без використання найманої праці з 01.10.2013р.?

Фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування без використання найманої праці, сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Платники можуть сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та не можуть бути менше мінімального страхового внеску на місяць.

Лицензию на торговлю алкоголем можно получить в центрах обслуживания налогоплательщиков

В приложении к лицензии на право розничной торговли алкогольными напитками субъектом хозяйствования указывается адрес места торговли и перечень электронных контрольно-кассовых аппаратов, а также информация о них: модель, модификация, заводской номер, производитель, дата изготовления; регистрационные номера книг учета расчетных операций, находящихся в месте торговли.

Приказом от 21 октября 2013 года № 603 Министерство доходов и сборов утвердило Порядок организации работы главных управлений Миндоходов по приему документов и выдаче лицензий на право розничной торговли алкогольными напитками и табачными изделиями.

В соответствии с Порядком лицензии на право розничной торговли алкогольными напитками и табачными изделиями выдаются субъектам хозяйственной деятельности всех форм собственности, зарегистрированным на территории Украины, в том числе их производителями, при наличии у них лицензий, по месту торговли субъекта хозяйствования, а в поездах, на морских или речных судах — по месту формирования поезда (приписки судна).

Лицензия выдается на основании заявления и документов, перечень которых определен Законом «О государственном регулировании производства и оборота спирта этилового, коньячного и плодового, алкогольных напитков и табачных изделий», поданных субъектом хозяйствования (лично или через представителя, или направленных заказными письмами) в Главное управление или в Центр обслуживания налогоплательщиков (далее ЦОНП) по месту осуществления субъектом хозяйствования торговой деятельности.

Для получения лицензии на право розничной торговли алкогольными напитками к заявлению прилагается справка органа доходов и сборов о регистрации электронных контрольно-кассовых аппаратов(книг учета расчетных операций), находящихся в месте торговли.

Документы, являющиеся основанием для выдачи лицензии, представляются в одном экземпляре в копиях, заверенных нотариально или органом, который выдал оригинал документа, и принимаются по описи, копия которой выдается заявителю за подписью уполномоченного лица с указанием даты приема документов.

Решение об отказе в выдаче лицензии принимается в случае:

- недостоверности данных в представленных заявителем документах;

- несоответствия заявителя согласно поданным документам условиям осуществления лицензируемой деятельности.

Лицензия или решение об отказе в ее выдаче выдается заявителю не позднее 10 календарных дней со дня получения документов. В решении об отказе в выдаче лицензии должно быть указано основание для отказа.

 

Як розраховується сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб?

Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за1 кв. метрбази оподаткування й становлять:

не більше 1 відсотка — для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів;

2,7 відсотка — для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів;

1 відсоток — для різних видів об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких не перевищує 740 кв. метрів;

2,7 відсотка — для різних видів об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких перевищує 740 кв. метрів.

 Застосування реєстраторів розрахункових операцій

Які зміни щодо подання звітності про використання РРО застосовуються у поточному році?       

З 1 січня 2013 року введено в дію норми статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» стосовно подання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій  до органів Міністерства доходів і зборів.

Згідно зазначеної норми суб’єкти господарювання здійснюють перехід з подання щомісячної звітності про використання РРО на електронну форму по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднанні за технологією Національного банку України передаються до Системи зберігання та збору даних реєстраторів розрахункових операцій  Міндоходів.

Законом України №357 перенесений термін набуття чинності норми про застосування до суб’єктів господарювання штрафних санкцій за неподання електронної звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, з 1 липня 2013 року на 1 січня 2014 року.

Тобто, притягання суб’єктів господарювання до відповідальності за неподання електронної звітності, пов’язаної із застосуванням РРО здійснюватиметься з 1 січня 2014 року.

Яким чином подається звітність з використання реєстраторів розрахункових операцій?

Суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій та відповідно до  статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щоденно подають до Міністерства доходів і зборів України по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, тобто перейшли на електронні форми звітування,  щомісячний паперовий звіт не подають.

Такий щомісячний звіт до органів Міндоходів подають суб’єкти господарювання, які у випадках, визначених законодавством не застосовують реєстратори розрахункових операцій та проводять розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.

Чи мають право суб’єкти господарювання застосовувати реєстратори розрахункових операцій, які відсутні у Державному реєстрі РРО?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій або в безготівковій формі при продажу товарів (робіт, послуг) зобов’язані застосовувати тільки ті реєстратори розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до Рішення технічної комісії затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

В порівнянні з попередньою редакцією з Державного реєстру вилучені моделі РРО, які не забезпечують виконання вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі та передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО дротовими або бездротовими каналами зв’язку.

Чинним законодавством передбачено попередження суб’єктів господарювання щодо відміни реєстрації РРО, які  не включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій  за 30 днів.

Таким чином, суб’єкти господарювання до отримання відповідного попередження від органу доходів і зборів та протягом місяця після його отримання мають можливість використовувати при проведенні розрахунків наявну касову техніку та здійснити заходи щодо її доопрацювання з метою виконання норм чинного законодавства щодо електронного звітування.

РРО що не увійшли до Держреєстру будуть зняті з обліку до 1 грудня 2013 року.

Чи необхідно здійснювати перереєстрацію РРО у разі встановлення програмного забезпечення для надання звітності в електронному вигляді?

Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів,  які до них приєднанні.

Для забезпечення виконання зазначених норм  суб’єкти господарювання мають використовувати РРО з вбудованим модемом або РРО з зовнішнім модемом та відповідно оновленим  програмним забезпеченням.

При проведенні такого оновлення програмного забезпечення, не змінюються дані щодо фіскального номера реєстратора, дати занесення фіскального номера реєстратора, індивідуального номера платника, дати занесення індивідуального номера платника, тому перереєстрація  РРО не здійснюється.

Отже, суб’єктам господарювання не потрібно здійснювати перереєстрацію реєстратора розрахункових операцій у разі оновлення його програмного забезпечення.

Чи необхідно з 18 жовтня 2013 року, тобто з дати набрання чинності нового «Порядку реєстрації і ведення розрахункових  книжок, книг обліку розрахункових операцій», затвердженого наказом №417, реєструвати і вести нову КОРО чи можливо використовувати стару, поки вона не закінчиться? 

У додатках 1 і 2 нового «Порядку реєстрації і ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій» затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України  №417, який  набрав чинності з 18 жовтня 2013 року,  визначені форми книг обліку розрахункових операцій. В цих формах передбачені додаткові реквізити на титульній сторінці, скорочено кількість граф у розділі 3 книги, зареєстрованій на реєстратор розрахункових операцій, та кількість граф в книзі обліку розрахункових операцій зареєстрованій на господарську одиницю.

Якщо суб’єкт господарювання використовує книгу обліку розрахункових операцій старого зразка, то і в подальшому можливо використовувати таку книгу, додавши ті реквізити, які мають книги нового зразка, зареєстровані на реєстратор розрахункових операцій на титульній сторінці, а саме: дані про зовнішній модем (модель і заводський номер). Інші розділи книги заповнюються у порядку передбаченому  раніше.

Стосовно розрахункової книжки, то у зв’язку із застосуванням нового Порядку №417 змінилась тільки форма її реєстраційної сторінки, отже розрахункова книжка за старою формою можливо використовувати до її закінчення.

У яких випадках необхідно подавати реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація»?

Згідно з  розділом ІІ Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) №417, у разі:

- зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні,

- зміни сфери застосування  реєстратора розрахункових операцій,

- зміни версії внутрішнього програмного забезпечення РРО,

- встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для користування,

суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.

Після встановлення зовнішнього модему та електронного звітування підприємство продовжувало надавати щомісячний звіт про використання РРО в паперовому вигляді. Чи необхідно виправляти дублювання інформації про суми реалізованих товарів?

Суб’єкти господарювання, які застосовують РРО та подають до Міністерства доходів і зборів України по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків  паперовий звіт за формою N ЗВР-1 не подають.

Якщо суб’єкт господарювання поряд з електронним звітуванням надав щомісячну звітність у паперовій формі за формою №ЗВР-1, то вірна інформація знаходиться на створеній контрольній стрічці в електронній формі.

Який порядок реєстрації реєстраторів розрахункових операцій для підприємств, що мають філії?

Відповідно до розділу ІІ «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)» № 417, реєстрація реєстраторів розрахункових операцій здійснюється в органі доходів і зборів за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, крім підприємств, які сплачують цей податок консолідовано, реєструє РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої територіальної громади і є платниками податку на прибуток.

Тобто платники податку на прибуток (крім платників консолідованого податку) реєструють РРО за місцезнаходженням своїх структурних підрозділів, що сплачують податок на прибуток самостійно.

Таким чином, при використання РРО в структурних підрозділах платники податку на прибуток повинні реєструвати РРО за місцезнаходженням такого структурного підрозділу, неплатники податку на прибуток  реєструють РРО тільки за основним місцем податкового обліку (ставити на облік РРО  за місцем його використання уже не потрібно).

Підприємство-платник єдиного податку має відокремлений підрозділ. Чи необхідно ставити на облік РРО за місцезнаходженням підрозділу?

Як визначено «Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)»,   реєстрація РРО здійснюється в органі доходів і зборів за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, крім суб’єктів, які прийняли рішення про сплату податку консолідовано, реєструє РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої територіальної громади і є платниками податку на прибуток.

Отже, підприємство-платник єдиного податку, що має відокремлений підрозділ повинно зареєструвати РРО тільки за основним місцем його податкового обліку (ставити на облік РРО  за місцем його використання у філії уже не потрібно).

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

Інформацію надано:

Інформаційно-комунікаційний сектор

 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

 ГУ Міндоходів у Запорізькій області