У який спосіб можна отримати розстрочення податкового боргу та які документи для цього потрібні?
Розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти.
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання.
Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу приймається територіальним органом Міндоходів у межах одного бюджетного року. Також платник податків має право звернутися до суду із заявою про отримання розстрочки (відстрочки) грошових зобов’язань.
Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу, або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Що таке податкова вимога та в яких випадках вона має бути надіслана?
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, у відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України, територіальний орган Міндоходів надсилає йому податкову вимогу, коли загальна сума податкового боргу перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, територіальний орган Міндоходів надсилає податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Які заходи щодо стягнення коштів та продажу майна боржників передбачені Податковим кодексом?
Територіальний орган Міндоходів здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності — шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання або вручення такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання територіальним органам Міндоходів, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Територіальний орган Міндоходів звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення територіального органу Міндоходів підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби.
В яких випадках виникає право податкової застави, та яке майно не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?
Право податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені Податковим Кодексом України, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, — з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, — з дня виникнення податкового боргу.
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім окремих випадків, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
В які строки перераховується податок на доходи фізичних осіб до бюджету?
Згідно з положеннями статті 168 Податкового кодексу України (ПКУ) податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
На нашому підприємстві працює працівник, який є зареєстрованим приватним підприємцем. Чи можливо застосувати до нарахованої йому заробітної плати податкову соціальну пільгу?
Згідно з положеннями пп.169.2.3 статті 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Таким чином податкова соціальна пільга до заробітної плати фізичної особи – підприємця застосовується на загальних підставах, в порядку визначеному статтею 169 Податкового кодексу України.
З якої дати застосовується податкова соціальна пільга працівникам, які прийняті на роботу протягом місяця?
Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.
Працівнику підприємства нараховуються суми відпускних за відпустку частина якої припадає на вересень, а частина на жовтень. Який порядок оподаткування податком на доходи сум відпускних?
Згідно з положеннями статті 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2012 році 1500 грн. на місяць).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 та підпунктами «а» і «б» підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.
Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.
ГУ Міндоходів у Запорізькій області
Інформацію надано:
Інформаційно-комунікаційний сектор
ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
ГУ Міндоходів у Запорізькій області
Оставить комментарий