Переукладання договору про визнання електронних документів
Відповідно до ст. 6 Закону України від 22.05.2003 р. N 852 «Про електронний цифровий підпис» сертифікат ключа містить такі обов’язкові дані:
• найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру);
• зазначення, що сертифікат виданий в Україні;
• унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа;
• основні дані (реквізити) підписувача — власника особистого ключа;
• дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката;
• відкритий ключ;
• найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа;
• інформацію про обмеження використання підпису.
Згідно із п. 5.1 розділу III Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. N 233 «Про подання електронної податкової звітності» (далі — Інструкція), платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатки підприємства. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці.
Відповідно до Інструкції платник податку може надіслати до органу доходів і зборів засобами телекомунікаційного зв’язку податкові документи в електронному вигляді, після того як з органом доходів і зборів укладено договір про визнання електронних документів, а також органу доходів і зборів надано посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів.
Слід зазначити, що Інструкцією затверджено текст Примірного договору про визнання електронних документів, що наведено у Додатку 1 до Інструкції (далі — договір), який укладається двома сторонами (органом доходів і зборів і платником податків) у письмовій формі.
Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу доходів і зборів нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення строку чинності нових посилених сертифікатів ключів.
Якщо у платника податків виникають зміни облікових даних (змінюються посадові особи, податкова адреса, у тому числі у межах одного адміністративного району), то у строк до моменту подання наступної електронної звітності потрібно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів на посадових осіб платника, які мають право підпису документів, та переукласти договір про визнання електронних документів.
Якщо договір про визнання електронних документів укладається в електронній формі, то ЕЦП платника податків та його посадових осіб імпортуються в базу сертифікатів разом з договором. Тому для імпортування в базу сертифікатів нового ЕЦП зазначений договір необхідно переукласти.
Порядок подання запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ
З 1 січня 2014 року набрали чинності закони, якими внесено зміни до порядку реєстрації осіб як платників податків, у тому числі, скасовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ та надано право отримати витяг з реєстру платників ПДВ в органах доходів і зборів.
Запит про отримання витягу з реєстру платників ПДВ за формою № 1-ЗВР подається особисто платником ПДВ або уповноваженою на це особою або надсилається поштою до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника податків. Форма такого запиту затверджена наказом Міндоходів України від 16.01.2014 р. № 26 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість».
У запиті зазначаються критерії пошуку відомостей у реєстрі платників ПДВ (індивідуальний податковий номер платника ПДВ або податковий номер платника податків), а також спосіб отримання витягу з реєстру (поштою або безпосередньо в органі доходів і зборів).
Витяг з реєстру платників ПДВ за формою №2 – ВР формується за відповідним критерієм пошуку та містить відомості з реєстру, які є актуальними на дату формування витягу.
У витязі зазначають:
- найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника;
- індивідуальний податковий номер платника ПДВ;
- дату податкової реєстрації;
- строк дії реєстрації платника ПДВ;
- дату реєстрації суб’єктом спеціального режиму оподаткування;
- перелік видів діяльності сільськогосподарського підприємства, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства;
- дату внесення запису про види діяльності.
Витяг надається безоплатно протягом двох робочих днів від дати надходження запиту.
Как единщику получить справку о доходах
Для получения справки о доходах за иной, нежели квартальный (годовой) отчетный период, физическому лицу — предпринимателю на едином налоге необходимо подать декларацию с пометкой «довідково».
В поле «місяць» строки 2 раздела I «Загальні відомості» декларации через тире арабскими цифрами проставляется порядковый номер первого и последнего месяца (включительно), за который подается такая декларация, а в поле «рік» арабскими цифрами указывается год.
Такая декларация не является основанием для начисления или уплаты налогового обязательства. И в то же время не освобождает такого налогоплательщика от обязанности представления налоговой декларации в установленный срок.
Визначення граничного терміну сплати податків і зборів
Термін сплати податків і зборів не переноситься у зв’язку з перенесенням термінів подання податкових декларацій. Якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то Податковим кодексом (далі — ПКУ) не передбачено перенесення термінів сплати.
Тобто платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації (без урахування перенесення термінів подання звітності у зв’язку з вихідними чи святковими днями).
Нагадуємо, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Тобто граничні строки подання податкової декларації збільшуються.
Відповідна норма визначена п. 57.1 ст. 57 та п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України. Також з цим та іншими питаннями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Міндоходів — «ЗІР» (веб-портал Міндоходів, вкладинка «Інформаційно-довідковий ресурс»).
Міндоходів ініціює спрощення процедури обчислення та сплати єдиного внеску
Міністерство доходів і зборів України ініціює уніфікацію звітності зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування по фізичних особах-підприємцях.
Це пропонується здійснити шляхом об`єднання в одну таблиць 1, 2, 3 Додатку 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Відомством розроблено проект макету об`єднаної звітності „Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску” , який розміщено на офіційному веб-порталі Міндоходів.
На думку фахівців Міністерства, об`єднання трьох таблиць в одну посприяє спрощенню умов ведення бізнесу та підвищить ефективність реалізації податкової реформи.
Ознайомитись з макетом можна на головній сторінці офіційного веб-порталу Міндоходів у розділі „Діяльність” (Діяльність>Взаємодія з громадськістю>Консультації з громадськістю >Громадське обговорення).
Також на головній сторінці порталу можна висловити свою думку стосовно спрощення звітності, взявши участь в опитуванні у розділі „Опитування”.
Змінено порядок оподаткування пасивних доходів
Верховною Радою України прийнято Закон України „Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні”, яким змінено порядок оподаткування пасивних доходів – дивідендів, процентів, роялті та інвестиційних доходів.
Відповідно до Закону, до загального річного доходу платника включатиметься дохід, отриманий у вигляді дивідендів, виграшів, призів та процентів, окрім тих процентів, сума яких не перевищує в рік сімнадцять прожиткових мінімумів для працездатної особи. Також не включатимуться до такого доходу проценти та дивіденди, що не підлягають оподаткуванню відповідно до норм Податкового кодексу.
„Оподаткування пасивних доходів, отриманих фізичними особами протягом звітного місяця, здійснюватиме податковий агент за ставкою 15 відсотків. У свою чергу отримувач таких доходів повинен буде здійснити річний перерахунок”, – пояснив начальник Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Міндоходів Сергій Наумов.
Оподатковуватимуться пасивні доходи за ставками 15%, 20% та 25% в залежності від їх загальної суми під час проведення річного перерахунку, результати якого зазначаються громадянами в податковій декларації.
Так, якщо отриманий дохід не перевищив 204 прожиткових мінімуми (а у 2014 році – це 248 472 грн.), ставка податку складатиме 15%.
Якщо сума доходу сягає від 204 до 396 прожиткових мінімумів (від 248 472 грн. до 482 328 грн.), до суми перевищення застосовуватиметься вже 20%.
У разі отримання пасивного доходу понад 396 прожиткових мінімумів ставка, за якою оподатковуватиметься сума перевищення, становить 25%.
Під час річного перерахунку нарахований до сплати податок зменшується на суму, яка вже була утримана податковими агентами. Отриману позитивну різницю податку платник повинен включити до річної податкової декларації.
Прийнятим Законом також запроваджується оподаткування пенсій або щомісячного грошового утримання, які виплачуються з Пенсійного фонду України чи бюджету, якщо вони перевищують 10 тис. гривень. До суми перевищення застосовуватимуться ставки 15% або 17%.
Зазначені норми Закони набирають чинності з 1 липня 2014 року. При цьому порядок нарахування та оподаткування доходів у вигляді заробітної плати, доходів від підприємницької діяльності, в т.ч. платників єдиного податку, цим Законом не змінюється.
Нюансы передачи электронной отчетности по РРО.
Электронная контрольно-отчетная информация по РРО в органы доходов и сборов может передаваться по проводным или беспроводным сетям, каналам проводной и мобильной связи.
РРО с модемом должен, в частности, обеспечивать накопление отчетной информации в случае невозможности передачи ее из-за нарушения связи с сервером обработки информации по любым причинам и автоматическую передачу накопленной информации на сервер после восстановления связи, обеспечивать индикацию исправного и неисправного состояния модема и канала передачи информации.
Проведение расчетных операций автоматически блокируется в случае возникновения технической неисправности присоединенного модема, за исключением неисправностей канала передачи информации (только для РРО с контрольной лентой в электронной форме) и невозможности передачи отчетной информации на сервер в течение 72 часов. Блокировка снимается после устранения причины ее возникновения.
Таким образом, если после выполнения Z-отчета РРО в течение 72 часов сервером не получена отчетная информация от РРО, он блокируется, а сразу после восстановления связи РРО автоматически передаст накопленную информацию на сервер и будет разблокирован.
На период выхода из строя РРО и осуществления его ремонта или в случае временного, но не более 72 часов (7 рабочих дней), отключения электроэнергии проведение расчетных операций осуществляется с использованием КУРО и РК или с применением резервного РРО (письмо Министерства доходов и сборов от 11.03.2014 г. № 4479/6/99-99-18-03-01-15).
Отчет № 1ДФ, в котором больше пяти строк, подается в электронном виде
С 1 апреля изменились способы представления отчета по ф. № 1ДФ.
Так, его нужно подавать одним из следующих способов:
- средствами электронной связи в электронной форме с соблюдением условия относительно регистрации электронной подписи ответственного лица налогового агента;
- на бумажном носителе вместе с электронной формой на электронном носителе информации;
- на бумажном носителе, если количество строк в нем не превышает пяти.
Для реалізації права громадян на застосування податкової знижки необхідно подати декларацію
Громадяни — платники податку на доходи фізичних осіб, які мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року, для її отримання, повинні заповнити та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Декларація подається до податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку. 05
Крім декларації, на вимогу контролюючого органу, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку. А також підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Для цього, особи, які відповідно до положень Податкового кодексу України мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих податкових соціальних пільг та суму утриманого податку (пп. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі. В довідці, крім загальної інформації про фізичну особу (ПІБ, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), обов’язково зазначається наступна інформація:
сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);
розмір та сума податкової соціальної пільги;
сума нарахованого та утриманого єдиного соціального внеску;
сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.
Нагадаємо, умови та порядок нарахування податкової знижки, а також перелік витрат, дозволених для включення до складу податкової знижки визначені у ст. 166 ПКУ. Для реалізації права платника на податкову знижку за наслідками 2013 року, декларація громадянами подається по 31 грудня 2014 року включно.
«Декларування доходів громадян, отриманих в 2013 році»
Минулого року громадянин отримував доходи в іншій країні. Чи необхідно декларувати дохід, отриманий в іншій державі?
Задекларувати іноземний дохід громадянин зобов’язаний в будь – якому випадку, незалежно від того, сплачено чи не сплачено податок за кордоном. Декларується такий дохід за загальними правилами, тобто до 1 травня року, що настає за звітним.
У річній податковій декларації відображається сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного року податку та податкового зобов’язання. Сума податкового зобов’язання, зазначена в податковій декларації, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним. Зазначений дохід оподатковується податком на доходи за ставкою 15 – 17 відсотків.
Протягом минулого року громадянин отримував заробітну плату та інші доходи від декількох підприємств. Чи необхідно надавати річну декларацію?
Обов’язкове подання декларації передбачено для громадян, які отримували у минулому році доходи не від податкових агентів та доходи, з яких протягом минулого року податок не утримувався.
Також обов’язкове подання річної декларації передбачено для громадян, які у звітному минулому році отримували доходи у вигляді заробітної плати та за цивільно-правовими договорами від двох або більше податкових агентів і при цьому загальна річна сума таких доходів перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного – у 2013 році 137 640 грн.
Тобто, якщо загальна сума доходів у вигляді заробітної плати та за цивільно – правовими договорами, отриманих від декількох податкових агентів у 2013 році перевищує 137 640 грн., громадянин зобов’язаний подати річну податкову декларацію.
Якщо загальна річна сума оподатковуваних доходів, отриманих від податкових агентів у 2013 році у вигляді заробітної плати та доходів за цивільно – правовими не перевищить 137 640 грн., та відсутні інші підстави для надання річної податкової декларації, декларація не подається.
У минулому році громадянин отримував доходи від надання послуг з ремонту будинків (квартир) іншим громадянам. Чи необхідно декларувати зазначені доходи?
Як визначено положеннями Податкового кодексу, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Таким чином громадяни, які отримували протягом звітного року доходи від громадян за надання будь-яких послуг, в тому числі і з ремонту будинків або квартир, зобов’язані до 1 травня 2014 року, надати податкову декларацію, в якій відобразити суму отриманого доходу, суму сплаченого протягом 2013 року податку та податкового зобов’язання.
Сума податкового зобов’язання, зазначена в податковій декларації, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня 2014 року.
В який термін надається декларація громадянами які бажають скористатися правом на нарахування податкової знижки?
Слід зазначити, що платники податку на доходи, які бажають скористатися правом на нарахування податкової знижки мають право надати податкову декларацію про майновий стан і доходи до кінця податкового року, наступного за звітним, тобто включно по 31 грудня 2014 року.
Минулого року громадянином відчужено акції, отримані ним в процесі приватизації. Чи необхідно декларувати зазначений дохід за підсумками року?
Дохід, отриманий громадянином протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів згідно з підпунктом 165.1.40 Податкового кодексу України не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу.
Підпунктом 165.1.40 статті 165 Податкового кодексу України визначено, що сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними статтею 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Тобто якщо громадянином протягом минулого року відчужено акції, отримані ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, та відсутні інші підстави для надання річної податкової декларації, декларація громадянином не подається.
Чи мають право батьки скористатися податковою знижкою за навчання студента, який отримував доходи за цивільно-правовим договором (договором підряду)?
Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом (пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 цього Кодексу встановлено обмеження права на нарахування податкової знижки. Так, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 зазначеного Кодексу.
Згідно з визначенням терміна «заробітна плата», наведеним у пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, для цілей розділу IV цього Кодексу – це основна і додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Відносини трудового найму регулюються трудовим законодавством, зокрема КЗпП. При укладанні трудового договору з працівником працедавець видає наказ про зарахування його на роботу (у штат підприємства), на підставі якого робиться відмітка у трудовій книжці такого працівника про прийняття його на роботу на відповідну посаду.
Згідно зі ст. 21 цього Кодексу трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Цивільно-правовий договір – це угода між громадянином і організацією (підприємством тощо) на виконання першим певної роботи (а саме договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
Таким чином, якщо студент протягом звітного податкового року одержував доходи за цивільно-правовим договором (договором підряду), який є відмінним від трудового договору, то члени сім’ї першого ступеня споріднення мають право на податкову знижку щодо сум, сплачених за навчання такого студента, за умови додержання усіх вимог, установлених статтями 166, 176 Податкового кодексу.
ГУ Міндоходів у Запорізькій області
Інформацію надано:
Інформаційно-комунікаційним сектором
ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
ГУ Міндоходів у Запорізькій області
Оставить комментарий