Налоговая информирует!

Планируется упорядочить расчет налогов и сборов при операциях купли-продажи недвижимости

Миндоходов разработан законопроект «О внесении изменений в статью 172 Налогового кодекса Украины относительно совершенствования порядка определения дохода от отчуждения объектов недвижимого имущества», призванный упорядочить расчет налогов и сборов при операциях купли-продажи недвижимости физическими лицами (законопроект от 04.07.2013 г. № 2539а).

При осуществлении операций купли-продажи объектов недвижимости физлицами на сегодня уплачиваются НДФЛ, сбор на обязательное государственное пенсионное страхование и государственная пошлина. При этом действующими законодательными актами, регулирующими уплату указанных налогов и сборов, установлены разные базы налогообложения.

Законопроектом предлагается установить одинаковую базу при продаже объекта недвижимости для всех налогов и сборов. Предлагается рассчитывать такую базу исходя из стоимости, указанной в договоре купли-продажи, но не ниже оценочной стоимости этой недвижимости.

Действующие ставки налогов и сборов, уплачиваемых при операциях купли-продажи, порядок и сроки их уплаты законопроектом не меняются. При уплате надлежащих налогов и сборов может использоваться оценочная стоимость недвижимого имущества, определенная любым субъектом оценочной деятельности, разумеется, если он соответствует законодательным требованиям.

 

Оснований для привлечения физлиц-предпринимателей к админответственности согласно ст. 165-1, 188-23 КоАП нет

Пенсионный фонд в письме от 25.06.2013 г. № 16243/09-10 проинформировал относительно привлечения к административной ответственности физлиц-предпринимателей.

В документе напоминается, что ст. 165¹ и 188²³ Кодекса Украины об административных правонарушениях (далее — КоАП) за нарушение законодательства о сборе и учете единого взноса на общеобязательное госсоцстрахование и общеобязательное государственное пенсионное страхование и за препятствование уполномоченным лицам Пенсионного фонда Украины, центрального органа исполнительной власти, реализующего госполитику в сфере занятости населения и трудовой миграции, фондов общеобязательного госсоцстрахования в проведении проверок предусмотрено наложение штрафа на должностных лиц.

При этом указано, что определение терминов «должность» и «должностное лицо» встречается только в Законе «О государственной службе». Кроме того, в Уголовном кодексе существует определение термина «служебное лицо».

Так, в соответствии со ст. 2 Закона «О государственной службе» должность — это определенная структурой и штатным расписанием первичная структурная единица госоргана и его аппарата, на которую возложен установленный нормативными актами круг служебных полномочий.

Согласно ч. 1 примечания к ст. 364 Уголовного кодекса служебными лицами являются лица, которые постоянно или временно осуществляют функции представителей власти, а также занимают постоянно или временно на предприятиях, в учреждениях или организациях независимо от формы собственности должности, связанные с выполнением организационно-распорядительных или административно-хозяйственных обязанностей, или исполняют такие обязанности по специальному полномочию.

Также в нормах постановления Пленума Верховного Суда от 26.04.2002 г. № 5 «О судебной практике по делам о взяточничестве» определяется, что выполнение организационно-распорядительных и административно-хозяйственных обязанностей предусматривает нахождение лица на определенной должности в органах власти, предприятии, учреждении, организации.

В свою очередь, указывается, что гражданин-предприниматель осуществляет свою деятельность на принципах свободы предпринимательства и согласно принципам, предусмотренным ст. 44 Хозяйственного кодекса, то есть свободного выбора видов предпринимательской деятельности, самостоятельного формирования программы деятельности, привлечения финансовых и других видов ресурсов, свободного найма работников и др. Поскольку штатное расписание предусмотрено лишь у субъектов предпринимательской деятельности — юрлиц, то физлица, зарегистрированные как предприниматели без создания юрлица, не занимают определенной должности.

Из вышеуказанного сделан вывод о том, что оснований для привлечения к административной ответственности согласно ст. 165¹, 188²³ КоАП физлиц-предпринимателей нет.

Госзанятости напомнило о механизме компенсации за создание новых мест

Государственный центр занятости в письме от 20.06.2013 г. № Д4-01-3626/0/6-13 напомнил относительно компенсации за создание новых мест.

Так, согласно Законам «Об общеобязательном государственном социальном страховании на случай безработицы» и «О занятости населения» физлицо-предприниматель имеет право получать за счет средств Фонда общеобязательного государственного социального страхования Украины на случай безработицы:

- как работодатель — информационно-консультационные и другие услуги, предусмотренные законодательством;

- как застрахованное лицо — материальное обеспечение на случай безработицы и социальные услуги.

Законом «О занятости населения», который вступил в силу с 1 января2013 г., предусмотрено стимулирование работодателей к созданию новых рабочих мест и трудоустройству на них граждан, имеющих дополнительные гарантии в содействии трудоустройству, в частности, молодежи, которой предоставляется первое рабочее место, одиноких родителей, инвалидов, лиц, которым до наступления пенсионного возраста осталось 10 и менее лет и прочих.

Механизм компенсации работодателю выплат в размере единого взноса на общеобязательное госсоцстрахование определен постановлением КМУ от 15.04.2013 г. № 347 «Некоторые вопросы реализации статьи 26 и части второй статьи 27 Закона Украины «О занятости населения», которое вступило в силу 30 мая 2013 г. Компенсация работодателю выплачивается ежемесячно на протяжении одного года со дня трудоустройства лица при условии сохранения его занятости в течение 2 лет.

Нововведением является также стимулирование субъектов малого предпринимательства к созданию новых рабочих мест в приоритетных отраслях экономики. Так, субъект малого предпринимательства, создающий новые рабочие места и трудоустраивающий на них безработных на 2 года, в течение года может получать ежемесячную компенсацию в размере единого взноса. При этом работники, принятые на работу с выплатой компенсации, не могут быть уволены по инициативе работодателя и по согласию сторон.

Частные предприниматели не считаются должностными лицами

Пенсионный фонд пришел к выводу, что штатное расписание предусмотрено лишь у субъектов предпринимательской деятельности – юридических лиц и что физические лица, зарегистрированные как предприниматели без создания юридического лица, не занимают определенной должности.

Из этого следует вывод, что ответственность в виде наложения штрафа на должностных лиц, предусмотренная ст. ст. 165¹ и 188²³ КоАП (за нарушение законодательства о сборе и учете ЕСВ и за препятствование уполномоченным лицам Пенсионного фонда Украины, центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере занятости населения и трудовой миграции, фондов общеобязательного государственного социального страхования в проведении проверок), к физическим лицам – предпринимателям не применяется.

Подробнее – письмо ПФУ от 25.06.2013 г. № 16243/09-10.

 

Порядок подання податкового розрахунку за ф. №1ДФ

Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується платнику податку та підлягає оподаткуванню до або під час такої виплати.

Податкові агенти повинні подавати податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку. Такий розрахунок подається до органу Міндоходів за місцем розташування податкового агента у строки, встановлені для податкового кварталу (пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України).

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день терміну подання податкового розрахунку припадає на вихідний чи святковий день то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Зауважимо, якщо до закінчення граничного строку подання податкового розрахунку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період розрахунку, він має подати новий розрахунок з виправленими показниками за такий самий звітний період. Штрафні санкції та адміністративні штрафи в такому разі не застосовуються.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (ф.№1ДФ) та Порядок її заповнення і подання податковими агентами затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020.

 

Приватний підприємець здійснює діяльність з ведення бухгалтерського обліку суб’єктів господарювання. Чи може він перейти на спрощену систему оподаткування?

Як визначено підпунктом 291.5.2  статті 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платникам єдиного податку фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність у сфері аудиту.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 № 3125-XII (із змінами та доповненнями) аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV і(з змінами та доповненнями) визначено, що бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Отже оскільки діяльність у сфері бухгалтерського обліку та діяльність у сфері аудиту за своєю є різними видами діяльності, то фізичні особи – підприємці, які надають виключно бухгалтерські послуги мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

 

Чи необхідно розраховувати курсові різниці, якщо підприємство повністю перерахувало нерезиденту вартість імпортованого основного засобу до його фактичного отримання і оприбуткування?

Відповідно до підпункту 153.1.3 статті 153 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 6  П(С)БУ 21 «Вплив змін валютних курсів» затвердженого наказом МФУ від 10.08.2000 № 193 (зі змінами та доповненнями), у разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.

Як визначено пунктами  7 та 8 П(С) БО  21, курсові різниці визначають лише за монетарними статтями балансу в інвалюті. Відповідно, немонетарні статті не перераховують, тобто за ними курсові різниці не виникають

Отже, якщо підприємство здійснює авансові платежі в рахунок поставки імпортованого основного засобу, то заборгованість, що утворилась визначається як немонетарна стаття балансу, що не передбачає визначення курсових різниць ні на дату балансу, ні на дату здійснення господарської операції.

 

Отримуючи заробітну плату у конверті працівник втрачає права на соціальні гарантії

 

За 7 місяців 2013 року  Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області виявлено 518 неоформлених належним чином найманих працівників,  які в подальшому були працевлаштовані на постійну роботу.

«Справа в тому, що не добропорядні працедавці не тільки обкрадають працівника, позбавляючи його права на лікарняні, відпускні, пенсійні виплати, трудовий стаж, можливість отримати кредит чи податкову знижку, але й спричиняють втрати державного бюджету,  не сплачуючи єдиний соціальний внесок та податок на доходи фізичних осіб. Нами постійно проводиться робота з виявлення та притягнення до відповідальності таких працедавців, які виплачують заробітну плату «у конвертах» та не оформлюють своїх працівників.

Так, з початку року за наслідками перевірок суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату з порушенням діючого законодавства донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі  1,5 млн. грн., з цієї суми порушниками погашено вже близько 74 відсотків.

При виявленні порушень виплати заробітної плати «у конвертах» матеріали перевірок правопорушників направляються до пенсійного фонду, територіальної інспекції праці та прокуратури для стягнення зборів (внесків) та притягнення винних осіб до відповідальності.» —  заявив на прес-конференції начальник ДПІ в в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області Георгій Рассолов.

У допомогу майбутнім працівникам

Статтею 2. Кодексу законів про працю (далі – КзоП) обумовлено право громадян України на працю, зокрема, на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру.

(З 01.01.2013р. мінімальна заробітна плата складає 1147 грн., з 01.12.2013р. – 1218 грн.)

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Як визначено ст.23 Глави III КЗоПу трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Відповідно до ст. 24 КЗоПу  трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим, зокрема, але не виключно, у таки випадках:

у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 

при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

при укладенні трудового договору з роботодавцем — фізичною особою;

При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.  (ст.26 КЗоПу)

Заробітна плата

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.(ст.115 КЗоПу)

Якщо заробітна плата не перевищує у 2013 році 1610 грн. працівник має право подати роботодавцю заяву на податкову соціальну пільгу (далі – ПСП). Порядок застосування  ПСП регламентується ст.169 Податкового Кодексу України.

Розміри податкової соціальної пільги у 2013 році:

Загальна – 573,5 грн. = 1147*50%;

Підвищена – 860,25 грн. =  (1147*50%)*150%;

Максимальна – 1147 грн. = (1147*50%)*200%.

Розглянемо випадок виплати мінімальної заробітної плати без застосування ПСП:

Ставки ЄСВ у розмірі 3,6 % та ставки ПДФО у розмірі 15 %.

Формула розрахунку чистої заробітної плати, яка підлягає виплаті працівнику

 

939,85 грн. = 1147-3,6% — 15%

Розраховуємо ПДФО із застосуванням ПСП:

ПДФО = (нарахована сума доходу – ЄСВ – ПСП) * 15%

79,83 грн. = (1147 – 3,6% — 573,5 грн.) * 15%

Розрахунок чистої заробітної плати, яка підлягає виплаті працівнику при застосуванні ПСП:

1025,87грн.  = 1147 – 3,6% — 79,83 грн.

Інформаційно-комунікаційний сектор

ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

ГУ Міндоходів у Запорізькій області