Голові обласної ради варто звернути увагу і на зміст відповідей, які готують їй на підпис виконавці. Особливо на наявність документального підтвердження кожної зазначеної у відповіді інформації.  З забезпечення надання у відповідь на запит запитуваних копій документів.

Від 26.05.2023 концентрація всієї відповідальності  за порушення ЗУ Про доступ до публічної інформації в частині підпису відповідей на запити (адміністративна відповідальність), за рішенням  заступника Голови обласної ради  Владислава Куценко, де-факто перекладена саме на голову облради.

Після 24 лютого з офіційного веб-сайту Запорізької ОДА прибрано майже всю публічну інформацію. В основному сайт перетворено з сайту органу публічної влади у новинний сайт.  При тому, що  ОВА отримала додатковий об’єм повноважень, інформація і документи про здійснення яких є апріорі відкритою інформацією. Тим більше, під час воєнного стану, коли громадяни мають право на отримання важливої інформації  у скорочені терміни.

Натомість, на офіційному веб-сайті ОВА не тільки відсутні структура та функції структурних підрозділів, контактні данні , місце та режим роботи,  а і прізвища їх керівників. Відповідно, в умовах фізичної небезпеки, люди не мають інформації як, до кого і за якою допомогою їм звертатись. І в таких умовах в ОВА повертаються люди з корупційними хвостами. Така тотальна закритість ОВА  несе велику небезпеку життю та здоров’ю людей. Як і інтересам регіону.

Протоколи засідань комісії ТЕБ НС в місті, що за 50 км. від ЗАЕС в умовах постійної інформації про її замінування, не оприлюднюються  більше 2 років:

Перелік пунктів укриття в місті Запоріжжя дублював список клієнтів тепломереж. А після масових перевірок повної достовірності не отримав. Там і досі відображена не коректна інформація. У порушення законодавства, не зазначається дата та час розміщення публікації.

А розпорядження голови ОВА в умовах одноособового розпорядження бюджетом та комунальною власністю, оприлюднюються вибірково:

Навіть цей вибірковий  скринінг доводить порушення Запорізькою ОВАп. 5, 7 ст.6  та  ст.15 ЗУ Про доступ до публічної інформації.

Законом України «Про правовий режим воєнного стану» (ст.16, ч.6, п.8) передбачено, що накази, видані начальником ОВА  в межах повноважень місцевих рад мають бути оприлюднені (окрім інформації з обмеженим доступом), а їхня юридична сила рівноцінна  рішенням місцевої ради:

6. Начальник військової адміністрації:

8) видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради (рад). Накази, видані в межах повноважень місцевих рад, мають бути оприлюднені, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом.

П.5 ст.6 ЗУ Про доступ до публічної інформації:  «Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю»), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України «Про основи національного спротиву«)».

Відсутні на веб-сайті ОВА  і Розпорядження голови ОВА про  ухвалення паспортів бюджетних програм всіх структурних підрозділів  та внесення змін до них.

З доступом до публічної інформації в активній формі ситуація не краща.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19/conv#n165

Так, на наш запит від 11.05.2023  на адресу обласної ради (який було перенаправлено належному розпоряднику публічної інформації) з проханням надати копію бюджету області, замість бюджету з усіма додатками від Запорізької ОВА   вих.№ 79-3-133-е від 25.05.2023 (вик. Медвідь С., підписант Малашко Ю.)  ми отримали лише Додаток 3 та Додаток 7 до нього. Що спонукало нас робити повторний запит. В результаті на отримання запитуваної інформації (вих.№ 79-3-145-е від 07.06.2023 (вик. Медвідь С., підписант Малашко Ю.) ми витратили  27  днів замість 5 передбачених Законом. І навіть після цього нам не було надано зміни до бюджету. Що є наданням неповної та недостовірної інформації. Оскільки, очевидно, нас цікавила оперативна достовірна та повна інформація на дату направлення запиту.

- Аналіз отриманої інформації дає підстави  стверджувати про низький рівень співпраці між структурними підрозділами ОВА і безладу в документообігу. Оскільки інформація у вих.№ 79-3-134-е від 07.06.2023  вик. Медвідь С., підписант Малашко Ю.  не відповідає інформації з цього ж питання, наданій Департаментом охорони здоров’я вих.№ 03.3/47-інф від 20.06.2023 вик. Савченко Р., підписант Клименко В.  І це при тому, що питання стосується розпорядження бюджетними коштами, управління комунальною власністю та правами людей.

- На наш запит від 12 червня 2023 з проханням надати Копію звіту про виконання Бюджету області у 2022 році з усіма додатками, ми також отримали неправомірну відмову вих.№ 79-3-166-е від 21.06.2023 вик.Медвідь С., підписант Малашко Ю. Оскільки  складання звіту про виконання бюджету області  ніхто з повноважень структурних підрозділів  ОВА не вилучав.

А ч.1 п.3 ст.15 ЗУ Про правовий режим воєнного стану повноваження з затвердження звітів покладає на ОВА. Про що не знати керівник місцевого фінансового органу не міг. Як і голова ОВА.

«…обласна військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, а також у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення, передбаченого частиною третьою статті 10 цього Закону, або у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області повноваження із:

1) складання та затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання.»

Тож, ОВА як розпорядник  публічної інформації зобов’язана  володіти запитуваною  інформацією. Відповідно, ми маємо ненадання запитуваної інформації.   Додатково, відповідь надано  ще і з порушенням 5-денного строку. Відсутність же затвердженого звіту про виконання Бюджету області в 2022 році зовсім інше порушення.

-Необгрунтоване ненадання запитуваної інформації ми фіксуємо і у відповідь на наш запит від 15.06.2023 року.  Оскільки у відповідь на прохання надати:

1. Копії звітів про виконання бюджету області в 2021 та 2022 роках з усіма додатками.

2.Копію переліку організаційних заходів Плану заходів на 2022 та 2023 роки з реалізації Стратегії розвитку Запорізької  області на 2021-2027роки.

3. Копії звітів про результати проведення внутрішнього та зовнішнього оцінювання Плану заходів з реалізації Стратегії в 2021 та 2022  роках. Дату та адреси  посилання  на їх  оприлюднення.

Ми отримали фактичну відмову, що не відповідає вимогам ЗУ «Про доступ до публічної інформації» під приводом того, що обласна рада у зв’язку з воєнним станом сесії не проводить, звіти не затверджує. Ми не просили ЗАТВЕРДЖЕНИЙ  ОБЛРАДОЮ  звіт. А звіт ОВА, якого не може не бути у розпорядника як інформації, так і бюджетних коштів.

Тим не менше, у  відповіді вих.№ 79-3-164-е від 21.06.2023 (вик. Маш’янова Ю., підписант Малашко Ю.) запитувана нами інформація нам не надана.

А в частині звіту про виконання Стратегії розвитку області відмовлено з надуманих причин.

Ст.19 ЗУ “Про доступ до публічної інформації” визначено такі вимоги до запиту: він має містити загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо це відомо. Вказування змісту документа в запиті, по суті, є описом інформації, що в ньому міститься. Закон не вимагає від запитувача зазначення точних назв чи реквізитів запитуваного документу. Але покладає обов’язок на розпорядника публічної інформації її надати. Тим більше, коли те, що зветься системою обліку публічної інформації ЗОДА не відповідає вимогам Закону. І не дає можливості запитувачу самостійно визначити точну назву та реквізити запитуваних документів. Невідповідність системи обліку публічної інформації Запорізької ОДА, яка мала б з третього підходу бути створена та оприлюднена ще в 2013 році, є ще одним камінцем в системі перешкоджання запитувачу у отриманні запитуваної інформації.

За незрозумілості  формулювання запиту, розпоряднику слід спочатку спробувати з’ясувати відсутню інформацію в робочому порядку, а не відмовляти одразу з формальних підстав  (п. 4 ч. 1 ст. 22 Закону). Це в інтересах самого розпорядника, до якогопісля відмови в задоволенні запиту цей запит у більшості випадків надійде повторно з повними даними, які вимагаються Законом, або відмовубуде оскаржено – в обох випадках в розпорядника виникатиме зайвийдокументообіг та витрати робочого часу, яких можна було б уникнутипростим телефонним дзвінком чи запитанням електронною поштоюзапитувачу. Що ми пояснюємо на семінарах розпорядникам з 2011 року.  При цьому слід пам’ятати, що таке уточнення реквізитів не перериває  5-денного строку відповіді на запит, передбаченого Законом. Проте, ніхто до нас за уточненнями  не звертався. Що дає додаткові підстави стверджувати про ознаки приховування публічної інформації.

При цьому, пані Маш’янова чудово зрозуміла зміст запиту. Оскільки у своїй відповіді на наш запит вих.№ 07-3-023-е від 27.01.2022 року  зазначала:

Підтвердивши що розуміє  коли в неї запитують заходи Плану, то запитують План. А коли запитують  внутрішні  ЗВІТИ, то мова про два звіти, які готуються самою ОВА (Звіт ПРО  оцінку результативності реалізації регіональної Стратегії та ПРО результати проведення  моніторингу Плану заходів з реалізації Стратегії).  Якими володіє розпорядник. Зовнішній контроль здійснюють як органи системи державного фінансового  контролю, так і Мін.розвитку громад та територій. Відповідно, запит на надання  Звітів з внутрішнього та зовнішнього оцінювання охоплюють обидві форми контролю.  Не знати про які відповідальна посадова особа не може. Тобто, з тексту запиту зрозуміло які документи запитуються.  І про які 2 форми контролю, існуючого в Україні іде мова. Проте, жоден з запитуваних Звітів у відповідь на запит не надано.

Ч.5 ст.14 Закону закріпляє  перелік обов’язків розпорядника публічної інформації. Серед яких надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до ст. 22, п. 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Відповідь  розпорядника визнається неправомірною, коли він  не  дає відповіді по суті, імітуючи умисне  ніби то нерозуміння суті питання. Намагаючись прикрити формальним підходом своє приховування публічної інформації.  Як ми бачимо в цьому випадку.  Натомість, термінологію  нами взято з Методичних рекомендацій Мін.розвитку громад та територій з порядку розроблення, затвердження, реалізації,  проведення моніторингу та оцінювання реалізації Стратегій розвитку територіальних громад. Що має рекомендаційний характер. І які, схоже, не відомі в ЗОВА. Прикриття за формальним підходом зазвичай демонструють посадовці з низькою кваліфікацією, або з високою мотивацією до приховування апріорі відкритої інформації.

Тобто, співробітники ЗОВА замість  забезпечення  ПРАВА на доступ до публічної інформації, обирають, маніпулюючи поняттями та ігноруючи норми Закону,  приховувати публічну інформацію. І, нажаль, ці підходи з часів корупційних попередників  є системними в ЗОВА.

-На запит від  16.06.2023 року з  проханням надати:

1. Копії всіх рішень про релокацію об’єктів комунальної власності ЗОР.

2. Структурний підрозділ/Особу, відповідальну за контроль за законністю дій  та рішень керівників об’єктів комунальної власності ЗОР. В т.ч. виконання ними рішень ЗОР та ЗОДА.

3. Перелік документів (Закон,  Постанова,  Розпорядження, Положення, посадова інструкція тощо), якими регулюються ці контролюючі функції.

Ми отримали відповідь вих.№ 79-3-167-е від 26.06.2023 року за підписом Валерія Шевченко (вик. В.Литвиненко) з питань  у  СФЕРІ ЖКГ не відбувалась. Дивно не тільки незнання заступником голови ОВА вимог діючого законодавства в частині строків, достовірності  та повноти надання відповіді на запит. А і нерозуміння рівня своєї посади. Оскільки заступник голови ОВА має підписувати відповіді на запити  свого рівня, а не  відповіді окремого розпорядника публічної інформації, яким є структурний підрозділ ОВА (що є окремим розпорядником публічної інформації).

Так само вчинив і  інший заступник голови ЗОВА Віталій Сиволап, підписуючи  аналогічну відповідь вих.№ 79-3-167-е від 22.06.2023 від імені окремого розпорядника публічної інформації- Департаменту соцзахисту.

Обидві відповіді  при цьому оформлені на бланку Запорізької ОДА (ОВА) і містять інформацію інших розпорядників публічної інформації. І не містять повної  відповіді по суті запиту.  Відсутня не тільки повна відповідь на 1 питання, але і взагалі ігнорується відповідь на друге та третє питання. Що має ознаки адміністративного правопорушення -  ненадання запитуваної інформації. Більш того, про перенаправлення нашого запиту іншим розпорядникам ОВА нас не повідомляла. Окремо ще надійшла відповідь вих.№ 03.З/47-інф від 20.06.2023 від ДОЗ за підписом вікторії Клименко; відповідь від Департаменту освіти і науки вих.№ 12-2803.2-27/3 від 20.06.2023 та Департаменту культури та інформаційної політики.  Що свідчить по повний хаос в сфері забезпечення доступу до публічної інформації в Запорізькій ОВА. І нерозуміння рівня своїх повноважень окремими заступниками голови ОВА. Оскільки при перенаправленні запиту належним розпорядникам публічної інформації  в особі структурних підрозділів ОВА,  законом надання відповідей перекладається вже на цих розпорядників публічної інформації, з дотриманням ними  5-денного строку на відповідь. Тобто, відповідь мали б надавати вони на своїх бланках за підписом відповідальної особи цього розпорядника. При цьому, ОВА мала б у строк не пізніше 5 днів повідомити нас про перенаправлення запиту належному розпоряднику публічної інформації. І тільки у випадку, коли сама не володіє запитуваною інформацією.  

Такого повідомлення  про перенаправлення ми не отримували. Тобто,  за законом ми мали б отримати  відповіді від  усіх  розпорядників публічної інформації, кому було за належністю перенаправлено наш запит. Відсутність повідомлення про перенаправлення нашого запиту належним розпорядникам публічної інформації лишила нас змоги знати від скількох структурних підрозділів ОВА нам отримувати відповіді. І чи всі вони ці відповіді надали. ОВА цей процес також не контролювала.

Після перенаправлення запиту належним розпорядникам публічної інформації ОВА втратила  обов’язок надавати інформацію у зв’язку з тим, що вона цією інформацією не володіє.  І відмовилась від  функції самостійного збору  інформацію від розпорядників, систематизації та  формування єдиної відповіді і надсилання її на бланку ОВА за підписом керівника ОВА.

Закон не передбачає системи, за якою ОВА в особі заступників ОВА та керівників структурних підрозділів одночасно  надають інформацію. Тобто спамлять. При тому, що законом передбачено єдиний привід для перенаправлення- відсутність запитуваної інформації  у розпорядника публічної інформації, до якого направлено запит. Тож, надання заступниками голови ОВА на бланку ОВА (розпорядник публічної інформації- ОВА) часткової інформації у відповідь на запит, який перенаправлено ( чим ОВА фактично повідомила про відсутність у неї запитуваної інформації) свідчить про протиправність дій ОВА з перенаправлення запиту, оскільки ОВА володіє запитуваною інформацію. Що і підтверджують 2 відповіді двох заступників голови ОВА. Що Закон кваліфікує як ненадання запитуваної інформації у відповідь на запит.

Більш того, не зрозуміло що коїться з діловодством в ОВА, бо на один запит ми отримали дві різні неповні  відповіді за одним номером з різними датами реєстрації. Зрозуміло що відповідь надається під номером реєстрації запиту. Але Закон не передбачає надання купи відповідей від одного розпорядника публічної інформації на один запит. Це означає надання інформації в неповному обсязі. Що, як і ненадання запитуваної інформації, несе ознаки адміністративного правопорушення.

Навіть цей вибірковий  скринінг доводить порушення Запорізькою ОВА ст.15 ЗУ Про доступ до публічної інформації.

Законом України «Про правовий режим воєнного стану» (ст.16, ч.6, п.8) передбачено, що накази, видані начальником ОВА  в межах повноважень місцевих рад мають бути оприлюднені (окрім інформації з обмеженим доступом), а їхня юридична сила рівноцінна  рішенням місцевої ради:

6. Начальник військової адміністрації:

8) видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради (рад). Накази, видані в межах повноважень місцевих рад, мають бути оприлюднені, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом.

Відсутні на веб-сайті ОВА Розпорядження голови ОВА про  ухвалення паспортів бюджетних програм всіх структурних підрозділів  та внесення змін до них.

З доступом до публічної інформації в активній формі ситуація не краща.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19/conv#n165

Так, на наш запит від 11.05.2023  на адресу обласної ради (який було перенаправлено належному розпоряднику публічної інформації) з проханням надати копію бюджету області, замість бюджету з усіма додатками від Запорізької ОВА   вих.№ 79-3-133-е від 25.05.2023 (вик. Медвідь С., підписант Малашко Ю.)  ми отримали лише Додаток 3 та Додаток 7 до нього. Що спонукало нас робити повторний запит. В результаті на отримання запитуваної інформації (вих.№ 79-3-145-е від 07.06.2023 (вик. Медвідь С., підписант Малашко Ю.) ми витратили  27  днів замість 5 передбачених Законом. І навіть після цього нам не було надано зміни до бюджету. Що є наданням неповної та недостовірної інформації. Оскільки, очевидно, нас цікавила оперативна достовірна та повна інформація на дату направлення запиту.

- Аналіз отриманої інформації дає підстави  стверджувати про низький рівень співпраці між структурними підрозділами ОВА і безладу в документообігу. Оскільки інформація у вих.№ 79-3-134-е від 07.06.2023  вик. Медвідь С., підписант Малашко Ю.  не відповідає інформації з цього ж питання, наданій Департаментом охорони здоров’я вих.№ 03.3/47-інф від 20.06.2023 вик. Савченко Р., підписант Клименко В.  І це при тому, що питання стосується розпорядження бюджетними коштами, управління комунальною власністю та правами людей.

- На наш запит від 12 червня 2023 з проханням надати Копію звіту про виконання Бюджету області у 2022 році з усіма додатками, ми також отримали неправомірну відмову вих.№ 79-3-166-е від 21.06.2023 вик.Медвідь С., підписант Малашко Ю. Оскільки  складання звіту про виконання бюджету області  ніхто з повноважень структурних підрозділів  ОВА не вилучав.

А ч.1 п.3 ст.15 ЗУ Про правовий режим воєнного стану повноваження з затвердження звітів покладає на ОВА. Про що не знати керівник місцевого фінансового органу не міг. Як і голова ОВА.

«…обласна військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, а також у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення, передбаченого частиною третьою статті 10 цього Закону, або у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області повноваження із:

1) складання та затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання.»

Тож, ОВА як розпорядник  публічної інформації зобов’язана  володіти запитуваною  інформацією. Відповідно, ми маємо ненадання запитуваної інформації.   Додатково, відповідь надано  ще і з порушенням 5-денного строку. Відсутність же затвердженого звіту про виконання Бюджету області в 2022 році зовсім інше порушення.

-Необгрунтоване ненадання запитуваної інформації ми фіксуємо і у відповідь на наш запит від 15.06.2023 року.  Оскільки у відповідь на прохання надати:

1. Копії звітів про виконання бюджету області в 2021 та 2022 роках з усіма додатками.

2.Копію переліку організаційних заходів Плану заходів на 2022 та 2023 роки з реалізації Стратегії розвитку Запорізької  області на 2021-2027роки.

3. Копії звітів про результати проведення внутрішнього та зовнішнього оцінювання Плану заходів з реалізації Стратегії в 2021 та 2022  роках. Дату та адреси  посилання  на їх  оприлюднення.

Ми отримали фактичну відмову, що не відповідає вимогам ЗУ «Про доступ до публічної інформації» під приводом того, що обласна рада у зв’язку з воєнним станом сесії не проводить, звіти не затверджує. Ми не просили ЗАТВЕРДЖЕНИЙ  ОБЛРАДОЮ  звіт. А звіт ОВА, якого не може не бути у розпорядника як інформації, так і бюджетних коштів.

Тим не менше, у  відповіді вих.№ 79-3-164-е від 21.06.2023 (вик. Маш’янова Ю., підписант Малашко Ю.) запитувана нами інформація нам не надана.

А в частині звіту про виконання Стратегії розвитку області відмовлено з надуманих причин.

Ст.19 ЗУ “Про доступ до публічної інформації” визначено такі вимоги до запиту: він має містити загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо це відомо. Вказування змісту документа в запиті, по суті, є описом інформації, що в ньому міститься. Закон не вимагає від запитувача зазначення точних назв чи реквізитів запитуваного документу. Але покладає обов’язок на розпорядника публічної інформації її надати. Тим більше, коли те, що зветься системою обліку публічної інформації ЗОДА не відповідає вимогам Закону. І не дає можливості запитувачу самостійно визначити точну назву та реквізити запитуваних документів. Невідповідність системи обліку публічної інформації Запорізької ОДА, яка мала б з третього підходу бути створена та оприлюднена ще в 2013 році, є ще одним камінцем в системі  Запорізької ОВА з перешкоджання запитувачу у отриманні запитуваної інформації.

За незрозумілості  формулювання запиту, розпоряднику слід спочатку спробувати з’ясувати відсутню інформацію в робочому порядку, а не відмовляти одразу з формальних підстав  (п. 4 ч. 1 ст. 22 Закону). Це в інтересах самого розпорядника, до якогопісля відмови в задоволенні запиту цей запит у більшості випадків надійде повторно з повними даними, які вимагаються Законом, або відмовубуде оскаржено – в обох випадках в розпорядника виникатиме зайвийдокументообіг та витрати робочого часу, яких можна було б уникнутипростим телефонним дзвінком чи запитанням електронною поштоюзапитувачу. Що ми пояснюємо на семінарах розпорядникам з 2011 року.  При цьому слід пам’ятати, що таке уточнення реквізитів не перериває  5-денного строку відповіді на запит, передбаченого Законом. Проте, ніхто до нас за уточненнями  не звертався. Що дає додаткові підстави стверджувати про ознаки приховування публічної інформації.

При цьому, пані Маш’янова чудово зрозуміла зміст запиту. Оскільки у своїй відповіді на наш запит вих.№ 07-3-023-е від 27.01.2022 року  зазначала:

Підтвердивши що розуміє  коли в неї запитують заходи Плану, то запитують План. А коли запитують  внутрішні  ЗВІТИ, то мова про два звіти, які готуються самою ОВА (Звіт ПРО  оцінку результативності реалізації регіональної Стратегії та ПРО результати проведення  моніторингу Плану заходів з реалізації Стратегії).  Якими володіє розпорядник. Зовнішній контроль здійснюють як органи системи державного фінансового  контролю, так і Мін.розвитку громад та територій. Відповідно, запит на надання  Звітів з внутрішнього та зовнішнього оцінювання охоплюють обидві форми контролю.  Не знати про які відповідальна посадова особа не може. Тобто, з тексту запиту зрозуміло які документи запитуються.  І про які 2 форми контролю, існуючого в Україні іде мова. Проте, жоден з запитуваних Звітів у відповідь на запит не надано.

Ч.5 ст.14 Закону закріпляє  перелік обов’язків розпорядника публічної інформації. Серед яких надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до ст. 22, п. 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Відповідь  розпорядника визнається неправомірною, коли він  не  дає відповіді по суті, імітуючи умисне  ніби то нерозуміння суті питання. Намагаючись прикрити формальним підходом своє приховування публічної інформації.  Як ми бачимо в цьому випадку.  Натомість, термінологію  нами взято з Методичних рекомендацій Мін.розвитку громад та територій з порядку розроблення, затвердження, реалізації,  проведення моніторингу та оцінювання реалізації Стратегій розвитку територіальних громад. Що має рекомендаційний характер. І які, схоже, не відомі в ЗОВА. Прикриття за формальним підходом зазвичай демонструють посадовці з низькою кваліфікацією, або з високою мотивацією до приховування апріорі відкритої інформації.

Тобто, співробітники ЗОВА замість  забезпечення  ПРАВА на доступ до публічної інформації, обирають, маніпулюючи поняттями та ігноруючи норми Закону,  приховувати публічну інформацію. І, нажаль, ці підходи з часів корупційних попередників  є системними в ЗОВА.

-На запит від  16.06.2023 року з  проханням надати:

1. Копії всіх рішень про релокацію об’єктів комунальної власності ЗОР.

2. Структурний підрозділ/Особу, відповідальну за контроль за законністю дій  та рішень керівників об’єктів комунальної власності ЗОР. В т.ч. виконання ними рішень ЗОР та ЗОДА.

3. Перелік документів (Закон,  Постанова,  Розпорядження, Положення, посадова інструкція тощо), якими регулюються ці контролюючі функції.

Ми отримали відповідь вих.№ 79-3-167-е від 26.06.2023 року за підписом Валерія Шевченко (вик. В.Литвиненко) про те, що релокація об’єктів комунальної власності  у  СФЕРІ ЖКГ не відбувалась. Дивно не тільки незнання заступником голови ОВА вимог діючого законодавства в частині строків, достовірності  та повноти надання відповіді на запит. А і нерозуміння рівня своєї посади. Оскільки заступник голови ОВА має підписувати відповіді на запити  свого рівня, а не  відповіді окремого розпорядника публічної інформації, яким є структурний підрозділ ОВА (що є окремим розпорядником публічної інформації).

Так само вчинив і  інший заступник голови ЗОВА Віталій Сиволап, підписуючи  аналогічну відповідь вих.№ 79-3-167-е від 22.06.2023 від імені окремого розпорядника публічної інформації- Департаменту соцзахисту.

Обидві відповіді  при цьому оформлені на бланку Запорізької ОДА (ОВА) і містять інформацію інших розпорядників публічної інформації. І не містять повної  відповіді по суті запиту.  Відсутня не тільки повна відповідь на 1 питання, але і взагалі ігнорується відповідь на друге та третє питання. Що має ознаки адміністративного правопорушення -  ненадання запитуваної інформації. Більш того, про перенаправлення нашого запиту іншим розпорядникам ОВА нас не повідомляла. Окремо ще надійшла відповідь вих.№ 03.З/47-інф від 20.06.2023 від ДОЗ за підписом вікторії Клименко; відповідь від Департаменту освіти і науки вих.№ 12-2803.2-27/3 від 20.06.2023 та Департаменту культури та інформаційної політики.  Що свідчить по повний хаос в сфері забезпечення доступу до публічної інформації в Запорізькій ОВА. І нерозуміння рівня своїх повноважень окремими заступниками голови ОВА. Оскільки при перенаправленні запиту належним розпорядникам публічної інформації  в особі структурних підрозділів ОВА,  законом надання відповідей перекладається вже на цих розпорядників публічної інформації, з дотриманням ними  5-денного строку на відповідь. Тобто, відповідь мали б надавати вони на своїх бланках за підписом відповідальної особи цього розпорядника. При цьому, ОВА мала б у строк не пізніше 5 днів повідомити нас про перенаправлення запиту належному розпоряднику публічної інформації. І тільки у випадку, коли сама не володіє запитуваною інформацією.  

Такого повідомлення  про перенаправлення ми не отримували. Тобто,  за законом ми мали б отримати  відповіді від  усіх  розпорядників публічної інформації, кому було за належністю перенаправлено наш запит. Відсутність повідомлення про перенаправлення нашого запиту належним розпорядникам публічної інформації лишила нас змоги знати від скількох структурних підрозділів ОВА нам отримувати відповіді. І чи всі вони ці відповіді надали. ОВА цей процес також не контролювала.

Після перенаправлення запиту належним розпорядникам публічної інформації ОВА втратила  обов’язок надавати інформацію у зв’язку з тим, що вона цією інформацією не володіє.  І відмовилась від  функції самостійного збору  інформацію від розпорядників, систематизації та  формування єдиної відповіді і надсилання її на бланку ОВА за підписом керівника ОВА.

Закон не передбачає системи, за якою ОВА в особі заступників ОВА та керівників структурних підрозділів одночасно  надають інформацію. Тобто спамлять. При тому, що законом передбачено єдиний привід для перенаправлення- відсутність запитуваної інформації  у розпорядника публічної інформації, до якого направлено запит. Тож, надання заступниками голови ОВА на бланку ОВА (розпорядник публічної інформації- ОВА) часткової інформації у відповідь на запит, який перенаправлено ( чим ОВА фактично повідомила про відсутність у неї запитуваної інформації) свідчить про протиправність дій ОВА з перенаправлення запиту, оскільки ОВА володіє запитуваною інформацію. Що і підтверджують 2 відповіді двох заступників голови ОВА. Що Закон кваліфікує як ненадання запитуваної інформації у відповідь на запит.

Більш того, не зрозуміло що коїться з діловодством в ОВА, бо на один запит ми отримали дві різні неповні  відповіді за одним номером з різними датами реєстрації. Зрозуміло що відповідь надається під номером реєстрації запиту. Але Закон не передбачає надання купи відповідей від одного розпорядника публічної інформації на один запит. Це означає надання інформації в неповному обсязі. Що, як і ненадання запитуваної інформації, несе ознаки адміністративного правопорушення.

З вищезазначеного очевидно, що в Запорізькій ОВА спостерігаються  масові системні порушення ЗУ Про доступ до публічної інформації. Як в частині оприлюднення, надання відповідей на запити, так і в частині організації роботи з публічною інформацією взагалі.

Очевидним є  і низькій рівень обізнаності у питаннях забезпечення доступу до публічної інформації керівництва ОВА, відповідального за підписання відповідей на запити.

Як і  у питаннях відкритості, прозорості, підзвітності. А також знанням   об’єму інформації, якою володіє орган публічної влади, який вони очолюють. Оскільки раніше у відповідь  на наш запит з проханням надати  ПЕРЕЛІК  релокованих об’єктів комунальної власності нам було надано відповідь ОВА  вих.№ 79-3-134-е від 07.06.2023   вик. Медвідь  С. підписант Малашко Ю. Навіщо було організовувати спам з запиту на надання копій РІШЕНЬ про релокацію не зрозуміло. Але в результаті цього, ОВА, як розпорядник публічної інформації, який володіє запитуваною інформацією, намагаючись приховати це, не надало  копії жодного РІШЕННЯ  про релокацію. Тобто, не надало запитувану інформацію в повному обсязі. Відповідь може бути одна- для можливого приховування некомпетентності,  бездіяльності або зловживань  у вирішенні цього питання з боку ОВА.

ОВА, закликаючи «довіряти лише офіційним джерелам» – тобто, лише представникам влади, мала б розуміти  покладання на неї додаткової  відповідальності  за оперативність, достовірність і повноту  інформування суспільства в умовах війни. Натомість, ми фіксуємо згортання відкритості, прозорості та підзвітності  в Запорізькій ОВА до критичного рівня.  Зміна керівництва  ситуацію  з порушенням прав громадян на доступ до публічної інформації  не змінила. І це в умовах  наданого річного терміну  Україні на приведення  цього  питання до міжнародних стандартів відкритості влади.

Встановленню  повного переліку  осіб, відповідальних за порушення права громадян на доступ до публічної інформації з боку Запорізької ОВА перешкоджає відсутність  навіть цієї інформації на офіційному веб-сайті ОВА. І за вимагання коштів апаратом ОВА за надання інформації про розподіл повноважень керівництва ОВА.

Окремо стоїть питання вимагання ОВА  коштів за  інформацію, яка не тільки є в електронному вигляді і не потребує додаткового сканування. А і до того ж, має бути оприлюднена на офіційному веб-сайті розпорядника негайно (але не пізніше 5 діб з дня її прийняття).

-Це наглядно демонструє перебіг подій, який має ознаки умисного приховування інформації, яку ми запитали у ОВА ще 31 травня 2023 року:

1. Дати відпусток голови та заступників голови Запорізької ОВА в 2022-2023 роках.

2.Копії табелів відпрацьованого часу голови та заступників голови Запорізької ОВА в 2022 та 2023 роках.

3.Копії відомостей з виплати всіх видів  виплат голові та заступникам голови Запорізької ОВА в 2022-2023 роках.

4.Копію рішення/розпорядження про розподіл обов’язків між головою та заступниками голови ОВА в 2022 та 2023 роках.

Але станом на 21 липня  2023 року досі її не отримали. Через те, що спочатку своїм листом  вих.№ 79-3-146-е від 08.06.2023 року керівник апарат ЗОВА Зінаїда Бойко повідомила нам про подовження строку на розгляд запиту через те, що нібито «питання, порушене в запиті потребує додаткового часу для опрацювання». Кількість цього часу зазначено не було. У строк, визначений Законом, відповідь нам направлена не була. І тільки після оприлюднення цієї інформації на нашому веб-сайті, ми отримали часткову відповідь вих.№ 79-3-146-е від 28.06.2023 року підписану  Зінаїдою Бойко з Рахунком за оплату  за 59 аркушів документів,  публічна інформація на яких не тільки становить суспільний інтерес, а і має знаходитись в оцифрованому вигляді у Запорізької ОВА.  Чи Запорізька ОВА в час розвинутої діджиталізації  заповнює табелі та пише Розпорядження вручну????  Більш того, частина з них має бути оприлюднена на офіційному веб-сайті ОВА.

При цьому, частина реквізитів на Рахунку в нечитабельному вигляді. А нам обіцяють  завірені для чогось Розпорядження про розподіл обов’язків № 833 від 17.12.2021  та №22 від 10.05.2022. При тому, що ми не просили завіряти копії документів. І Закон цього не передбачає.

А на  офіційному веб-сайті Запорізької ОВА в розділі «Керівництво облдержадміністрації»  розміщено не актуалізована (тобто, недостовірна) інформація про розподіл обов’язків між головою та заступниками ЗОВА.

Оскільки,  згідно відповіді на запит  вих.№ 79-3-146-е від 08.06.2023 року за підписом Зінаїди Бойко, розподіл повноважень після цього змінювались двічі. Розпорядженням голови ЗОДА № 833 від 17.12.2021 та № 222 від 10.05.2022.

В розділі «Нормативно-правова база»  вдалося знайти лише Розпорядження №222. Але для цього потрібно знати реквізити документу. Інакше пошук займає години. Що порушує принцип «трьох кліків». Проте, навіть знаходження цього Розпорядження не свідчить про його актуальність.

Натомість, за інформацією ЗМІ був і ще один перерозподіл  повноважень у жовтні 2022 року:

https://zabor.zp.ua/new/v-zaporozhskoy-ova-soobshchili-chto-zamglavy-oblasti-zlatu-nekrasovu-lishili-ne-vsekh-polnomochiy

Але про це Розпорядження немає згадки у відповіді. І на веб-сайті його немає. Що може означати надання ОВА недостовірної інформації. 1 червня 2023 року призначено нових  заступників голови Запорізької ОВА . Розпорядження з  розподілу обов’язків між ними станом на 21 липня  не надано. І у відповіді не зазначено. Враховуючи  вимоги Закону надавати всю наявну у розпорядника  інформацію, це означає що  півтора місяці нові заступники працюють з отриманням зарплати бюджетним коштом без визначення повноважень?

Повертаючись до питання оплати за  відшкодування ФАКТИЧНИХ витрат на копіювання та друк запитуваних документів, то варто зауважити, що ці  норми  суперечать Закону. І  закладено це  на рівні локальної нормативної бази. Наприклад, розроблений Зінаїдою Бойку та затверджений  Розпорядженням голови ОДА № 177 від 06.05.2020  Порядок відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Запорізька обласна державна адміністрація,  містить   умови для необгрунтованого затягування надання  запитуваної інформації через механізм оплати. Пункт 12 якого всупереч ст. 20 Закону передбачає надання  запитуваних документів  протягом ЩЕ 3-х робочих днів після отримання обладміністрацією документу, що підтверджує повну оплату виставленого Рахунку. При цьому, п.11 цього ж Порядку не містить порядку та відповідальної особи для надсилання запитувачем копії платіжного документу.

Відповідно, протиправно відтерміновуючи надання запитуваної інформації ще на 3-5 днів. Що суперечить ст.20 Закону. Оскільки строк надання запитуваної  інформації  штучно та безпідставно подовжується на строк, що перевищує визначений законом. Це має ознаки перевищення повноважень.

Це негативна практика, яка використовується в ЗОДА для штучного  НЕОБГРУНТОВАНОГО відтягування строків надання запитуваної інформації після відтермінування строку надання відповіді (надсилання рахунку за відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк). Варто пам’ятати, що зазначені норми – це не фіксована вартість друку чи сканування. Це максимум, який дозволено законодавством. Конкретні суми, тобто розміри відшкодування, повинні визначати самі розпорядники інформації залежно від фактичних витрат, понесених на друк, копіювання. Але підтвердження фактичних витрат при затвердженні  розміру цієї плати не надається.

І посадова особа, що створювала цю систему штучного затягування, зараз використовує її на повну. Зазвичай таке спостерігається в органі влади, керівник якої  не має політичної волі на забезпечення права громадян на доступ до публічної інформації. І дав на це відповідну неофіційну вказівку. Або має низький рівень обізнаності в  цих питаннях.

Варто керівництву Запорізької ОВА нагадати, що випадки, коли запитувач просить надати публічну інформацію, яка відповідно до Закону повинна розміщуватися на офіційному веб-сайті (тобто розпорядник повинен володіти такою  інформацією в електронній формі), на електронну пошту (в електронній формі) має надаватись безкоштовно. І дії, коли  розпорядник  інформації виставляє рахунок за копіювання і друк, суперечать діючому законодавству. Вочевидь надання такої інформації на електронну  пошту не вимагає, власне, копіювання і друку документів, отже, має бути безкоштовним. Надсилання рахунку завиготовлення копій у випадку, коли задоволення запиту на інформацію не вимагає виготовлення паперових копій чидруку документів, визнається  неправомірною відмовою в отриманні інформації. Вся запитувана інформація, за надання якої виставлено  нам рахунок, має міститись в електронному вигляді і не потребує додаткових витрат на її копіювання. Очевидно, що вимагання оплати за документи, що вже знаходяться в електронному вигляді, є безпідставною та такою, що умисно перешкоджає наданню запитуваної інформації.

Додатково до цього, обіцяні 10 безкоштовних аркушів (зазначених в якості додатків у відповіді на запит) НЕ НАДАНО.

У підсумку, в процесі намагання отримання інформації про розподіл  повноважень керівництва ОВА, розміри оплати їм бюджетним  коштом та кількість відпрацьованого часу, ми зафіксували з боку ОВА цілу низку порушень законодавства:

1. Відповідь вих.№ 79-3-146 е від 28.06.2023 в порушення  ЗУ Про доступ до публічної інформації (далі- Закон),  надіслана з порушенням строків на надання відповіді на запит.

2.У порушення ст.21 Закону, фактично не надіслані 10 перших аркушів (хоч їх надсилання і зазначено у відповіді). А виставлено вимогу оплати за суспільно важливу інформацію.

3.Необгрунтоване подовження строку на надання відповіді.

4. Необгрунтоване вимагання коштів за «копіювання та друк» документів, що вже є в електронному вигляді.

Додатково варто ще раз нагадати: Згідно ст.15 Закону всі Розпорядження  мають бути оприлюднені на  офіційному веб-сайті розпорядника публічної інформації. Тим більше, Розпорядження про розподіл обов’язків між  головою та заступниками голови ОВА. Тим більше, під час воєнного стану. Але на офіційному веб-сайті міститься  застаріла не актуалізована інформація.

Варто зазначити, що на надання відповді на аналогічні запитання обласній раді знадобилось 5 календарних днів. Що гарно характерезує не тільки рівень відкритості обох органів публічної влади, а і  рівень організації та діловодства в них.

Міжнародний принцип щодо доступу до публічної інформації , відповідно до якого плата за надання інформації, якщо вона існує, не повинна ставати перешкодою в подаванні інформаційних запитів, в українському законодавстві реалізується у ст.21 Закону. У статті 21 Закону зазначено, що у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. В усіх інших випадках інформація надається безкоштовно.

При наданні особі інформації про неї та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Представники медіа та громадських об’єднань запитують інформацію не для власного використання, а з метою проведення громадського контролю та інформування суспільства. Саме для убезпечення від цього органи влди зазвичай і приховують публічну інформацію. Що може розглядатись і в розрізі ст.60 ЗУ про запобігання корупції.

Так, наприклад, інформація може вважатись суспільно необхідною, якщо її поширення сприяє:

• посиленню підзвітності і підконтрольності влади суспільству загалом, у тому числі шляхом забезпечення прозорості процесу підготовки і прийняття владних рішень;
• дієвому контролю за надходженням та витрачанням публічних коштів, розпорядженням державним або комунальним майном, розподіленням соціальних благ;
• запобіганню розтраті, привласненню публічних коштів і майна, запобіганню незаконному особистому збагаченню публічних службовців;
• інформуванню про діяльність органів публічної влади (державних органів, органів місцевого самоврядування), про їхні внутрішні правила, організацію роботи тощо;
• інформуванню про діяльність та поведінку публічних осіб, тобто людей, які обіймають посади публічної служби та/або користуються публічними ресурсами;
• викриттю недоліків у діяльності органів публічної влади, їхніх працівників;
• виявленню порушень прав людини, зловживання владою, корупційних правопорушень, неетичної поведінки публічних службовців, невиконання (чи неналежного, недбалого виконання) ними своїх обов’язків, дискримінації за будь-якою ознакою;
• виявленню фактів введення громадськості в оману, тощо.

І саме така інформація запитувалась.

Більш того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №420/8512/20 наголосив, що «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, котра має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об’єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов’язані зі збереженням, примноженням, захистом чинних цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства.

Крім того, визначаючи, чи є інформація суспільно важливою, треба враховувати:

1) Особу запитувача. Якщо інформацію запитує журналіст або людина, яка, користуючись сучасними засобами комунікації, створює площадку для суспільного обговорення важливих питань, систематично інформує суспільство про суспільні події, представник громадської організації, це є додатковим аргументом на користь наявності суспільного інтересу запитуваної інформації;

2) Кількість осіб (фізичних чи юридичних), яких стосується запитувана інформація. Так, наприклад, інформація про структуру тарифу оплати комунальних послуг стосується кожного члена територіальної громади, на яку поширюється відповідне рішення. Тому чим більша кількість людей, на чиї права, обов’язки та інтереси впливає запитувана інформація, тим більший суспільний інтерес до неї;

3) Наявність суспільної дискусії на момент отримання розпорядником інформації запиту (стосується актуальної дискусії, яка ведеться, наприклад, у медіа, парламенті чи місцевій раді);

4) Час, який минув з моменту створення інформації/документа. Так, чим більше часу проходить з моменту створення інформації/документа, тим меншою, здебільшого, є потенційна шкода від розголошення і, відповідно, тим більша перевага надається розкриттю інформації;

5) Що менша ймовірність завдання шкоди, то більша перевага надається розкриттю інформації;

6) Якщо інформація стосується публічного діяча або людини, яка претендує на зайняття публічної посади, то це додатковий аргумент на користь розкриття інформації. Така інформація може бути обмежена в доступі лише через серйозні обставини та високу ймовірність завдання істотної шкоди. Публічними діячами у цьому контексті можуть вважатись люди, які обіймають посади публічної служби (посади в державних органах, органах місцевого самоврядування) або користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі). Що вищою є посада публічної служби, яку займає або на яку претендує людина, то меншою є можливість обмеження доступу до інформації про неї;

7) Лише дуже серйозні доводи на користь суспільного інтересу в розголошенні інформації можуть переважити можливу шкоду інтересам захисту права на невтручання в особисте життя та захисту персональних даних, коли йдеться про так звані вразливі персональні дані (дані про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також дані, що стосуються здоров’я, статевого життя, біометричних або генетичних даних).

Суспільний інтерес до інформації, згідно духу Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів – це турбота громадян про управління державними справами, що, зокрема, гарантовано і статтею 38 Конституції України.

І чим скоріше запорізькі  посадовці  це зрозуміють, тим скоріше ми матимемо шанс на оновлення України і звільнення її від совка.

Загалом, зафіксовано порушення  у забезпеченні права на доступ до публічної інформації у наступній формі:

Загалом з наших 8  запитів, направлених на адресу ОВА, порушення в забезпеченні права на доступ до публічної інформації зафіксовано в 7.

В порівнянні з цим, Запорізька обласна рада забезпечує незрівнянно вищий рівень відкритості та забезпечення доступу до публічної інформації. Відповідальні-голова облради та апарат ради.

Встановлюючи чи змінився  стан  забезпечення доступу до публічної інформації в Запорізькій ОВА  за час воєнного часу, ми порівняли ці данні з даними попереднього нашого дослідження. https://xn—80ane0bfp.zp.ua/2022/10/proyekt-strategichnij-roz-pil-zaversheno/

З 10 запитів, відповідь надано лише на 8. І то після звернення до Офісу Омбудсмана зі скаргою.

Загалом, до оголошення воєнного стану ефективність забезпечення права на доступ до публічної інформації було на рівні 20%. На сьогодні він впав до 12,5%.

Загалом, при оскарженні останніх  порушень до Офісу Омбудсмана  сьогодні мало б бути 13  адміністративних проваджень. Або 7 позовів до суду з проханням визнання протиправності дій, визнання порушення прав та спонукання в судовому порядку надати запитувану інформацію. Але  чи на часі зараз це? Додатково, після трьох   адміністративних протоколів поспіль можна було б ставити питання про орг.висновки щодо Сергія Медвідя, як мінімум. Але, враховуючи важку ситуацію в Запорізькій області, де зараз проводяться активні контрнаступальні дії та призначення керівника з досвідом  управління ВЦА, ми вирішили звернутись до нього з пропозицією  впорядкувати систему забезпечення права на доступ до публічної інформації в Запорізькій ОВА, провести перевірку виявлених фактів та притягнути до дисциплінарної відповідальності виконавців та заступників голови ОВА, які порушили вимоги законодавства. Війни між владою і громадськістю, яку вчергове намагається влаштувати  апарат ОВА, не буде!

Преамбула Конвенції Тромсе зазначає, що здійснення права доступу до офіційних документів:

• надає суспільству джерело інформації;
• допомагає громадськості формувати думку про стан суспільства та про державні органи;
• сприяє єдності, результативності, ефективності та підзвітності державних органів, допомагаючи, тим самим, підтверджувати їхню легітимність.

Варто зазначити, що пропускання через всі кола перешкод є сталою негативною практикою окремих посадовців в Запорізькій ОВА. Оголошення та ведення чергових  війн з медійниками та громадськістю не найкращий шлях для органу публічної влади. Тим більше під час повномасштабної війни за 35 км. від лінії фронту. В час, коли Президент  закликає до єдності. На єдність та Перемогу працює вся громадськість.

Право на доступ до публічної інформації є конституційним правом людини, передбаченим і гарантованим статтею 34 Конституцією України, яка, у свою чергу, ґрунтується на положеннях статті 10 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, статті 19 Загальної декларації прав людини, статтях 18 та 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права тощо. Так, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір. І чим скоріше  розпорядники публічної інформації це зрозуміють, тим скоріше ми почнемо рух до оновленої  України.

Висновки:

-          ОВА системно порушує вимоги ст.15 ЗУ Про доступ до публічної інформації. Як в частині забезпечення активного, так і пасивного доступу. Спостерігається  знищення  майже всієї публічної інформації на офіційному веб-сайті. З вибірковим і обмеженим оприлюдненням Розпоряджень Голови ОВА. Що порушує право громадян на отримання оперативної достовірної інформації в пасивному вигляді. Що в умовах воєнного стану є вкрай необхідним. Мешканці області (не кажучи про ВПО) не мають доступу до інформації про структуру та керівників структурних підрозділів ОВА, їх контактів, реалізуємих ними програм, звітів. Приховується і оперативна інформація про розподіл обов’язків заступників голови ОВА, їх присутність на робочих місцях, ефективність їх роботи тощо.

-          Не забезпечується належним чином доступ до публічної інформації  і в активній формі. В адміністрації  активно діє раніше створена система  приховування публічної інформації. Особливо активно приховується публічна інформація про використання бюджетних коштів, управління  об’єктами комунальної власності, рівень дотримання трудової дисципліни  та зарплати керівництва ОВА. Що є суспільно важливою і апріорі відкритою.

-          Загалом, закритість та ретельність, з якою відбувається приховування публічної інформації обласною адміністрацією  може свідчити про приховування можливих корупційних злочинів. Особливо в умовах безконтрольного одноособового розпорядження бюджетними коштами керівництвом без належного рівня знань з питань бюджетування та відкритості.

-Мета приховування бюджетної інформації Запорізькою ОВА має стати предметом первірок компетентними інституціями.

Рекомендації:

1. Голові ОВА при розподілі обов’язків між заступниками голови ОВА повноваження  з забезпечення права на доступ до публічної інформації  надати фахівцю з цього питання. При призначенні заступників  перевагу надавати  кандидатам з досвідом діяльності у сфері відкритості та прозорості органів влади і знанням практики забезпечення права на доступ до публічної інформації.
2. Відповідальному за забезпечення доступу до публічної інформації  провести повний аудит локальної нормативної бази та усталеної практики в ОВА з приведенням їх до вимог законодавства.
3. Забезпечити розміщення на офіційному веб-сайті ОВА в  повному обсязі публічної інформації, визначеної в ст. 15 ЗУ  Про доступ до публічної інформації.
4. Взяти на контроль питання належного виконання вимог статей 3, 14, 15, 20 ЗУ Про доступ до публічної інформації.
5. Запровадити практику притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, винних у неналежному виконанні вимог ЗУ Про доступ до публічної інформації.

Ми готові оприлюднити коментарі та позицію Запорізької ОВА та Запорізької обласної ради з цього питання.

Дослідження проведено ГО Народний Захист в рамках проєкту «На часі!», на волонтерських засадах.

Підтримати нашу діяльність можна перерахувавши кошти на рахунки

В гривні:

Рахунок UA333510050000000002900300005 в АТ «УКРСИББАНК»

Отримувач: Громадська організація «Народний захист»,  ЄДРПОУ 36534850

Призначення платежу: На статутну діяльність ГО Народний Захист.

В євро:

Рахунок UA393510050000026003878802005  в АТ «УКРСИББАНК».

Банк бенефеціара: 07205696, UKRSIBBANK

ANDRIIVSKA STREET 2/12

KYIV, UKRAINE

SWIFT-код: KHABUA2K

Банк-посередник: 07205696, BNP PARIBAS SA

Paris, FRANCE

SWIFT-код: BNPAFRPP

Бо Стратегії розвитку регіонів- це якість нашого життя.

І  четвертий  розділ відео-посібника вже у відкритому доступі:

https://www.youtube.com/watch?v=nn5L6uE0b6I&list=PLwTfcQBCaT7KPZSkJ7tcvojLR4LdAK0Xl&index=4

Відео-посібник  розроблено ГО «Народний Захист» в рамках проекту, який виконує Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії.
Проєкт ГО «Народний Захист»- «Стратегічний роз-ПИЛ».
Думка та позиції, висловлені у цьому відео не обов’язково відображають позицію МЗС Королівства Норвегії та Інституту висвітлення війни та миру (IWPR).

Але, коли у дію вступають чиїсь приватні інтереси, то кулуарні домовленості беруть верх над найякіснішими висновками і пропозиціями.

У своїх намаганнях «протягти» кулуарні рішення, голова обласної ради створює умови для неоприлюднення за 20 днів до сесії (ст.15 ЗУ Про доступ до публічної інформації), внесення до Розпорядження про скликання сесії 60% проектів рішень з внесенням ще 40% з голоса в сесійній залі. Проведення позачергових засідань. Останням часом втаємничими вже доходили до сесії близько 60% проектів рішень.

Все це, на додачу до безіндикаторних, необгрунтованих, з суперечливим и заходами проектів Програм підняли рівень неефективності до небачених висот.

На початку 2019 року віртуозність дійшла до застосування кількох механізмів приховування інформації одночасно.

У відповідь на це 09.04.2019 Голова Правління ГО «Народний Захист» Наталія Заболотна подала позов до суду про скасування 5 рішень обласної ради, які містили в собі кілька порушень процедури, в т.ч. і порушення строку на оприлюднення проектів рішень, і наявність зауважень апарату обласної ради чи профільних комісій. Що не завадили голові облради Григорію Самардаку внсети ці питання до порядку денного 28 сесії (14 березня 2019 року), проведено яку було на вимогу голови ЗОДА Костянтина Бриля, в позачерговому режимі. Без дотримання відповідних вимог до розгляду питань порядку денного, які було прийнято без розгляду, без позитивних висновків бюджетної комісії облради.
Оприлюднення проектів рішень 28 позачерговій сесії

Більш того, внесення змін до бюджету було проведено без дотримання обов’язкової вимоги ст.78 БК про перевиконаня мінімум у 5%, без надання обов’язкових додатків, що підтверджують рівень виконання бюджету. І навіть без розгляду звіту про виконання обласного бюджету в 2018 році.
Відповідь на запит ЗОР

Ось так, в 4 руки Костянтин Бриль і Григорій Самардак за мовчазної згоди депутатів, які проігнорували зазначені в запереченях тези про заборону фінансування окремих заходів коштом обласного бюджету, всупереч закону, направили 25 925,6 тис.грн. на:
Рішення№18- «Про внесення змін та доповнень до обласної Програми профілактики правопорушень та забезпечення громадської безпеки в Запорізькій області, розвитку матеріально-технічної бази Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, прокуратури Запорізької області, Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України, Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, Головного управління ДФС в Запорізькій області, Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції на 2017-2021 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 06.04.2017 № 56».

Рішення№19- «Про внесення змін до Програми сприяння розвитку громадянського суспільства у Запорізькій області на 2017-2020 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 08.06.2017 № 84» (зі змінами).

Рішення№28- «Про внесення змін до Програми матеріально-технічної підтримки діяльності органів виконавчої влади в Запорізькій області на 2017-2019 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 06.04.2017 № 63, зі змінами» (питання №28 порядку денного сесії).

Рішення№40- «Про затвердження Програми розвитку міжнародного співробітництва, євроінтеграційних процесів та формування позитивного іміджу Запорізької області на 2019-2021 роки» (питання №40 порядку денного сесії).

Рішення№46- «Про внесення змін і доповнень до рішення обласної ради від 20.12.2018 № 63 «Про обласний бюджет на 2019 рік» (зі змінами та доповненнями)» ( питання №46 порядку денного сесії).
Відповідь ОДА- сума перерозподілу

уточнена позовна заява — копия

У забезпеченні позову(Справа № 280/1345/19) суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В. відмовила, забезпечивши безперебійне витрачання коштів обласного бюджету.

Не зайвим буде сказати, що ця сама суддя своїм рішенням визнала законним неподання Костянтином Брильом декларації за 2015 рік, за що в т.ч. його справу (розслідування НАБУ) розглядає Антикорупційний суд.

Ця ж суддя впродовж всього судового розгляду дозволяла викликаючи себе вести представникам облради і ОДА, надавати ними суду необгрунтовані аргументи і недостовірні докази. Перебиваючи позивача, яка постійно ловила їх на брехні.

Присутні на останніх засіданнях представники громадськості були обурені зневагою і образами, які сипались в залі суду на Позивача.

Як і намаганням облради і ОДА ще на попередньому засідання закрити провадження через визнання Наталії заболотної неналежним позивачем.
Виявляється законодавчо не визначено порушенням прав членів територіальної громади незаконного і неефективного використання їх спільного бюджету.

Що тільки не наговорили ці юристи орагнів влади в суді. І що депутати не мають читати проекти рішень. ОДА пише, а роль депуьатів лише голосувати за це.

Що жодні комісі депутатські не важливі при розгляді бюджетних питань. Натомість БК відводить їм провідну роль, прописуючи алгоритм розгляду проектів рішень.

І що громадськість ніхто. І що не варто вказувати владі що їй робити.

І що голови фракцій з трибуна на початку сесії не озвучують офіційну позицію фракції, а висловлюють свою суб’єктивну думку.

Наталія Заболотна, доводячі безпідставність і необгрунтованість терміновості розгляду оспорюваних питань, доводила і порушення свого права на доступ до публічної інформації.

Що в повній мірі залишилось поза увагою судді при винесенні відмови у задоволенні позову. Яку Наталія Заболотна і досі не отримала. Судом постійно в судовому реєстрі приховувалась інформація про засідання, ставлячи на цей час інші справи. Рішення суду було розміщено лише після оскарження неоприлюднення Наталією Заболотною.
Рішення Стрельнікової

Рішення Стрельнікової

На сьогодні Наталія Заболотна подала апеляційну скаргу, розгляд якої призначено на 5 березня 2020.

Судова практика показує що члени територіальної громади не можуть в законному порядку домогтися законного використання місцевого бюджету, що наповнюється їх податками і має слугувати на благо громади.

1) Копій майнових декларацій всіх суддів за 2011-2015 роки;
2) Копії автобіографічних довідок всіх суддів Хортицького районного суду;
3) Навантаження на кожного суддю (кількість справ) в 2013-2015 роках;
4) Кількість скарг, що надійшли до суду по кожному з суддів у 2013, 2014, 2015 роках із зазначенням причин скарги.

03.08.2016 року на вищевказаний запит було надано відповідь, в якій зазначено про неможливість надання їй частини запитуваних інформації/документів (копія додається).
Запит 1
Відповідь Хортицького суду

Зокрема, відмовили у наданні копій майнових декларацій та копій автобіографічних довідок суддів. Неможливість надання запитуваних інформації/документів обґрунтовується віднесенням інформації до інформації з обмеженим доступом, а саме до конфіденційної інформації згідно ст.6 ЗУ Про доступ до публічної інформації, а також ст.14 ЗУ Про захист персональних даних. Додатково неможливість надання запитуваної інформації/ копій документів обґрунтовується Інструкцією з діловодства № 173 від 17.12.2013 року.

Відмова у наданні запитуваних інформації /документів є незаконною і має ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 212-3 КУпАП, що потребує реагування з боку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Як видно із вищезгаданої відповіді на запит, інформація про майнові декларації суддів неправомірно без врахування вимог ч.6 ст.6 ЗУ Про доступ до публічної інформації віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Надаючи можливість обмеження доступу до конфіденційної інформації про особу (див. частину 1 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»), стаття 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлює виключення із цього правила. Зокрема, частина 6 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка є спеціальною правовою нормою по відношенню до загального правила, передбачає:

«Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформленої за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», крім відомостей, зазначених в абзаці другому частини другої статті 12 цього Закону».

Абзац 2 частини 2 статті 12 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» не дозволяє оприлюднювати лише відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта громадянина України, а також відомості щодо місця проживання та реєстрації декларанта і щодо місцезнаходження об’єктів, які наводяться в Декларації. Вся інша інформація, зазначена у Деклараціях, в тому числі і відомості про майно, доходи і витрати членів сім’ї декларанта, є відкритою і підлягає опублікуванню та наданню на запити.

Так само необґрунтовано віднесено до інформації з обмеженим доступом і автобіографічні довідки суддів, оскільки це є суспільно важлива інформація і підлягає наданню у відповідь на запит.

До того ж, розпорядником проігноровано ч.7 ст.6 ЗУ Про доступ до публічної інформації. А саме: «Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.» і неправомірно послався на Інструкцію з діловодства без врахування вимог прикінцевих положень ЗУ Про доступ до публічної інформації.

Таким чином, посадові особи Хортицького районного суду м.Запоріжжя ( Кучерук І.Г., Мороз В.С.), які готували відповідь на запит порушили право на інформацію, яка є відкритою, що прямо заборонено законом. В їх діях містяться ознаки порушення п.1 ч.1 ст.3; ч.2 ст.5; ч.6 та 7 ст.6; п.6 ч.1 ст.14; статей 4 та 22 ЗУ Про доступ до публічної інформації. Відповідно, в їх діях є ознаки правопорушення, передбаченого статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

А саме:
-надання неповної відповіді на запит;
-необгрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;
-ненадання відповіді на запит в частині майнових декларацій та автобіографій;
-навмисне приховування інформації.
Останнє підтверджується отриманням нами відповідей на запити від кількох судів м.Запоріжжя, текст яких має ознаки шаблонного. І направлений на приховування інформації.

Згідно з п. 8-1 частини 1 статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) у справах про правопорушення, передбачені статтею 212-3 КУпАП (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Скаргу відповідного змісту було направлено на адресу Омбудсмана, якою було відкрито відповідне провадження.
Восени 2017 року адмінпротокол у відношенні заступника голови Хортицького суду Кучерука І.Г. було скеровано за місцем здійснення дій, що мають ознаки правопорушення. Тобто до Хортицького районного суду м.Запоріжжя.

26.10.2017 року Апеляційний суд Запорізької області приймає рішення, з метою неупередженості розгляду справи, направити адмінпротокол на розгляд до Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя. Системою визначено суддю Воробйова , який вже через місяць 24.11.2017 закрив провадження у справі за відсутності в діях Кучерука І.Г. події та складу адміністративного правопорушення. (справа 337/3839/17), чим перегорнув нову сторінку в практиці забезпечення права на доступ до публічної інформації.

Пан Воробйов спромігся, із посиланням на рішення ЄСПЛ та ст.62 Конституції, знайти порушення купи презумпцій. А також подискутувавши сам с собою про законодавче визначення повноти інформації, героічно вийти на закриття справи. При цьому проігнорувавши такий простий факт, як перелік запитуваної інформації і відмова у наданні її частини.
Суддя Воробйов навіть Омбудсмана фактично звинуватив у перевищенні своїх повноважень через захист нею прав громадських організацій, звернення яких розцінюються як колективні звернення.

Запутався у трьох соснах він і в питанні ретушування даних декларації , що складають закриту інформацію, плутаючи відомості з документами, що чітко розмежовано в ЗУ Про доступ до публічної інформації , і не розуміючи що треба надавати на запит: інформацію чи документ.

Особливо цікавим виглядає посилання на Інструкцію, яке вважає ретушовані документи не автентичними, не розуміючи ані духу, ані букви закону. І не знаючи що надання запитуваної достовірної інформації це обов’язок розпорядника. Тим більше, коли мова йде про апріорі відкриту інформацію. В цьому випадку, відомості декларацій суддів.
Особливо кумедним виглядає висновок судді Воробйова про те, що пані Заболотна не запитувала у суду копії декларацій. Цікаво які матеріали розглядав цей сулля і як саме?

Загалом це рішення суду є чудовою ілюстрацією не тільки розуміння Запорізькими судами права на доступ до публічної інформації, а і принципу «рука руку миє».

https://dostup.pravda.com.ua/stories/publications/chomu-v-khortytskomu-sudi-zaporizhzhia-ne-nadaiut-na-zapyt-deklaratsii-suddiv

Додаткового законодавчого  врегулювання потребує інститут інформаційного комісара або колегії. Як свідчить  міжнародний, досвід ці форми чудово зарекомендували себе в інших країнах.  Необхідність запровадження нової інституції пов язана з тим, що законодавці переклали  контролюючі і каральні функції за неналежне виконання Закону з органів прокуратури на Офіс Омбудсмана. Це здається логічним з точки зору захисту права на інформації, як і інших прав громадян. Але особливість діяльності Уповноваженого з прав людини в тому, що їй не притаманні каральні функції. І на сьогодні, з моменту передачі  контролюючих повноважень від органів прокуратури в 2015 році, де-факто ніхто їх виконати в законному порядку не може. Уповноважена з прав людини не може навіть складати обов язкові для виконання  розпорядниками приписи. Проблеми виникають і з кадровим забезпеченням (20 осіб на всю країну), і  з складанням  адміністративних протоколів, для отримання яких необхідні персоналні данні  і дотримання коротких термінів. Тож інформаційний комісар чи  інформаціна колегія вже давно необхідна Україні.

Натомість,для запровадження нового механізму в Україні необхідно внесення змін до Конституції. Нардепам вже не в перше на розгляд направляється  розроблений і обговорений з громадськістю, законопроект про внесення змін до Конституції. Але, як засвідчила Вікторія Сюмар, його внесеннядо порядку денного на сьогодні блокується «найбільшою фракцією». А попередній проект  по дорозі до сесійної зали дивним чином змінився з створення нової  незалежної інституції на введення карної відповідальності за відмову у наданні публічної інформації журналістам. Це викликало шквал критики не тільки з боку громадськості, а і  багатьох журналістів, які не тільки не зрозуміли такої підміни змін, а  і  необхідності вибвркового посилення відповідалності взагалі. Бо про це мова навіть не йшла. На сьогодні у ВР знов проект змін. Для внесення його до порядку денного  ВР необхідно 150 підписів нардепів, яких наразі немає. Тому  через 5 років дії Закону  досі не зникає нагальність удосконалення законодавства, як і його належного громадського обговорення.

В 2016 році світ відзначав 250-річчя права на інформацію, оскільки в світі є країни, де держава втратила монополію на інформацію ще чвертьсторіччя тому. Відповідно чиновники цих країн вже давно позбулися звички приховувати інформацію, а країни мають  сталу  незалежну інституцію, що опікується забезпеченням цього права.  Поки Україна не завершить формування незалежних контролюючих і караючих інституцій, тягар моніторингу і надалі буде покладатись на громадських експертів, підміняючи громадським контролем парламентський. Лише щире бажання Уповноваженої та Офісу дозволяють  на сьогодні  існувати  цим двом видам контролю одночасно, досягаючи максимуму ефективності.  Але, як ми вже неодноразово відзначали, кадрові ротації можуть все водночас змінити.  «Неприпустимим єзалежність реалізації прав  громадян від  політичної волі  єдиної особи — керівника. Але на сьогодні саме так і відбувається. Кожна ротація це суттєва зміна вектору забезпечення прав , оскільки як рівень взаємодіїз громадськістю, так і рівень забезпечення  доступу до інформації  не мають інституційної сталості і в повній мірі залежать від рівня знань і  відкритості первої особи органу влади. Тому налагодження сталої, ефективної і незалежної системи  державного контролю за реалізацією права на доступ до публічної інформації вкрай важливе для України»_ вважає Наталія Заболотна голова Правління ГО «Народний Захист», громадський експерт і учасник всіх моніторингів,  експертних обговорень політик, змін і новел; а також  ініціатор і співзасновник Платформи Омбудсман+. Саме Наталія Заболотна ставила питання  необхідності створення єдиної методології  моніторингу реалізації ЗУ Про доступ до публічної інформації, яка і була створена в 2016 році громадськими експертами разом з Офісом Омбудсмана.

На сьогодні  всі баєаючі проводити моніторнг  в цій царині мають використовувати саме цю єдину методологію, затверджену Уповноваженою  ВР з прав людини. Застосування єдиних підходів забезпечить дію в єдиній системі координат і  унеможливлення  впливу  суб єктивних факторів на результати мніторингу.

29 вересня 2017 року громадські експерти Платформи Омбудсман+ презентували перші результати застосування цієї методології в усіх 4 напрямах. До об єктів щорічних моніторингів долучились суди, органи поліції та комунальні підприємства Харківської та Київської областей. Представники саме цих органів влади долучились до учасників Дня права  знати, отримавши свої відзнаки в своїх  номінаціях.  Здивуванням заходу стало нагородження  в якості ТОР- 1 Донецької ОДА, якій навіть особливий статус  частини території не завадив найкращим чином демонструвати відкритість і забезпечення права на інформацію.

На Конференції  оголошено рейтинги рівня забезпечення доступу до публічної інформації.

Запорізька ОДА- 8 місце,

Запорізька міська рада — 10 місце,

Апеляційний суд Запорізької області — 13 місце,

Запорізька обласна рада- 16 місце,

ГУ НП в Запорізькій області — 23 місце.

Результати Запорізької області не такі вражаючі і мало чим відрізняються від тогоріччя. Пов язане це з  небажанням керівництва Запорізької ОДА і Запорізької міської ради обговорювати, реагувати і впроваджевати результати нашого моніторингу і рекомендації. Це убезпечило їм стабільно низькі рейтинги.

Що стосується Запорізької обласної ради, то  забезпечене співробітниками апарату обговорення і розгляд рекомендацій було повністю зневільоване  головою обласної ради Григорієм Самардаком.  Тож низький результат області повністю на відповідальності перших осіб цих органів влади.

Громадськість зацікавила і статистика покарань. Так, за словами Ірини Кушнір, 90%  адміністративних протоколів  задовольняються судами і порушники  притягаються до адміністративної відповідальності.

Валерія Лутковська запевнила представників органів влади що ніхто не буде входити у їх становище, і контроль за забезпеченням права на доступ до публічної інформації буде здійснюватись незалежно, неупереджено і у  повній відповідності до законодавства.

При цьому підняла дискусію про корупційність порушень права на інформацію. Виявилось що це питання ще в 2015 році підіймала лише одна організація в Україні — ГО «Народний Захист» під час моніторингу декларацій депутатів Запорізької обласної ради. Саме Наталія Заболотна виявилась єдиним експертом в Україні, яка підіймала це питання ще в 2015 році, направивши  заяви про правопорушення пов язані з корупцією  стосовно  службових осіб Запорізької обласної ради за ненадання інформації, але відсутність  масового застосування цього підходу призвело до того, що і досі притягнення до відповідальності  за правопорушення пов язані з корупцією (за ненадання інформації) не застосовується в Україні, а всі заяви Народного Захисту ГПУ було перенаправлено до Офісу Омбудсмана (що свідчить про нерозуміння і органами прокуратури цбого підходу до кваліфікації порушення права на інформацію), за яким в 2017 році притягнуто до відповідальності голову Запорізької обласної ради.

Від Запорізької області на заході були присутні Наталія Заболтна-  ГО «Народний Захист»,  Денис Кас яненко- Запорізька ОДА, Віктор Городовенко — Апеляційний суд Запорізької області.

Якщо раніше консультації  здебільшого стосувались  оформлення  запитів, то на сьогодні більш запитуваною є послуга з оскарження  порушення права на інформацію.

Окрім допомоги у оформленні скарг, ми супроводжували і виграли в суді 2 стратегічні справи з 2-х. Третя  резонансна, проти ДФС України на сьогодні знаходиться на розгляді в касаційній інстанції. Дві попередні інстанції підтвердили законність наших вимог на відкриття  результатів перевірок комунальних підприємств, установ і закладів. Очікуємо на рішення касації.

http://xn—80ane0bfp.zp.ua/2016/01/avtorske-pravo-ne-privid-dlya-nenadannya-informaci%D1%97/

http://xn—80ane0bfp.zp.ua/2017/01/sud-vigrano-informaciya-pro-komunalnu-vlasnist-vidkrita/

Закритість ДФС України відмічають не тільки в Офісі Омбудсмана, але і журналісти. Так на черговий запит запорізьких журналістів про  результати службової перевірки щодо екс-керівника Запорізького відділення ДФС, остання, як завжди, інформації не надала, посилаючись цього разу на відсутність реєстрацї запиту в цьому органі.

Тож на сьогодна, після розробки стратегії оскарження, всі звернення і запити вже направлені адресатам. ГО «Народний Захист» буде супроводжувати цю справу.

Натомість, відсутність реєстрації як привід для ненадання запитуваної інформацї стає все більш вживаним у розпорядників публічної інформації. Так чергове звернення від громадських активістів також  вимагає реакції Омбудсмана через відмову в реєстрацї запиту. В останньому випадку, це Комунальна установа «Обласний медичний центр репродукції людини» Запорізької обласної ради  під керівництвом незмінного депутата обласної ради Наталії Авраменко (Термiн дiї контракту: з 25.01.2015 р. до 25.01.2020 р.), яка змінюючи політичні сили, залишається вірною  комісії з охорони здоров я. Яку вона очолювала в раді попереднього скликання.(Веб-сайт:  http://omcrl.zp.ua).

Під час проведення нами в 2015 році моніторингу декларацій депутатів обласної ради, вона не надала свою декларацію. Керівництво ради повідомило що і у них її декларації немає. Тож одна з 24 заяв про правопорушення пов язане з корупцією було і у відношенні Наталії Авраменко.

http://xn—80ane0bfp.zp.ua/2015/10/monitoring-deklaracij-deputativ-oblasno%D1%97-radi/

Копія акту перевірки ДФІ  КУ Запорізька обласна інфекційна лікарня ЗОР перевіряючими було встановлено що інфекційна лікарня при проведенні  обслуговування  співробітників Центру Наталії Авраменко чомусь, на відміну від інших КУ, КП, КЗ, не взяв з пані Авраменко грошей за ці послуги, що визнано порушенням фінансової дисципліни. Кошти любі друзі після виявлення порушення повернули в касу інфекційки.

http://xn—80ane0bfp.zp.ua/2017/01/otrimano-akt-perevirki-infekcijno%D1%97-likarni/

Тож зараз пані Авраменко матиме ще і скаргу на порушення права на доступ до публічної інформації.

Це в черговий раз доводить обгрунтованість наших пропозицій голові Запорізької обласної ради внести зміни до контрактів керівників об єктів комунальної власності, додавши туди окрім обов язку забезпечувати доступ до публічної інформації, ще і відповіальність за порушення ЗУ Про доступ до публічної інформації, визначивши це значним порушення, наслідком якого буде притягнення до дисциплінарної відповідальності з усіма витікаючими.

Ми в судовому порядку вимагали від  Державної Фіскальної Служби України надати копію акту перевірки КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» і просиди визнати відмову  ДФС України  надати цю інформацію протиправними діями .

http://xn—80ane0bfp.zp.ua/2016/11/rozpochinaemo-bitvu-v-sudi-za-vidkritist-informaci%D1%97-komunalnix-ustanov-zakladiv-ta-pidpriyemstv/

Наш позов розглядала колегія судей.

http://xn—80ane0bfp.zp.ua/2016/11/nash-pozov-do-dfs-ukra%D1%97ni-budut-rozglyadati-kolegialno/

Не дивлячись на всі  уловки суду, на несвоєчасне повідомлення про засідання, на тиск під час судового засідання,  на незрозуміле одноособове залучення судом обласної лікарні у якості третьої сторони, на відмову у залученні третьою стороною Офіс Омбудсмана, на неявки відповідача і третьої сторони, на відсутність від них будь-яких дій і заперечень, суд першої інстанції пристав  таки на сторону закону і задовольнив наш позов.

http://xn—80ane0bfp.zp.ua/2016/11/narodnij-zaxist-oskarzhuye-di%D1%97-kiyevskogo-adminsudu/

http://xn—80ane0bfp.zp.ua/2017/01/sud-vigrano-informaciya-pro-komunalnu-vlasnist-vidkrita/

Після вступу рішення в законну силу,  ДФС України  подає апеляційну скаргу.  Суд поновлює порушені строки і приймає цю скаргу до розгляду. Результат: відмова у задоволенні скарги ДФС.

http://xn—80ane0bfp.zp.ua/2017/01/sud-vigrano-informaciya-pro-komunalnu-vlasnist-vidkrita/

Отже, ДФС України за рішенням суду зобов язане переглянути наш запит. При тому, що їх дії  з відмови у наданні запитуваної інформації визнані  неправомірними.  Суд  зазначив що виніс таке рішення оскільки в судовому порядку йому не вдалося встановити чи проводилась  перевірка КУ Запорізька обласна клінічна лікарня ЗОР в 2016 році (акт якої ми запитуємо), чи ні. Саме тому  таке рішення.

10 квітня  2017 року ДФС України направляє на адресу ЗОГО «Народний Захист»  відповідь на наш запит від 24.05.2016 року, яка  практично є калькою  їх відповіді, надання якої було в судовому порядку було визнано неправомірними діями.

14 червня 2017 року ми отримуємо  з Вищого Адміністративного Суду України Ухвалу по справі К/800/11101/17 від 26.05.2017 про  відкриття   касаційного провадження по скарзі ДФС України, яка вимагає:

1. Зупинити виконання  постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.12.2016 та Ухвали Київського апеляційного  суду від 16.03.2017 у справі № 826/15745/16 до закінчення перегляду  Вищим  адміністративним  судом України  цих судових рішень в порядку касації.

2.Скасувати постанову  Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.12.2016 та Ухвалу  Київського апеляційного  суду від 16.03.2017 у справі № 826/15745/16 в частині  задоволення позовних вимог і ухвалити  в цій частині нове рішення, яким відмовити ЗОГО «Народний Захист» у задоволенні позовних вимог.

3.Справу розглядати за участі представника ДФС.

При цьому додатки до скарги нам не надіслано, як і не бачимо у переліку  квітанції про сплату судового збору, бо вже стало традицією вимога ДФС покласти сплату судових витрат на ЗОГО «Народний Захист». Державна установа, керівник якої підозрюється у неправомірному отриманні 2 млрд. вимагають сплати  судового збору за розгляд справи про  порушення  ним права на доступ до публічної інформації громадським об єднанням.

Дивним також виглядає вимога розгляду справу у присутності представника ДФС, яка жодного разу цим правом не скористалась.

І вже мабуть знущанням над судом і Позивачем виглядає текст касаційної скарги, яка є практично калькою з апеляційної скарги і відповіді, яку в судовому порядку визнано неправомврною.

Вже очевидно що ДФС просто затягує процес  для відтягування дня визнання неправомірності їх дій. Така практика на сьогодні вже  широко використовується  органами публічної влади. Розуміючи бесперспективність своєї позиції в суді, вони просто відтягують у часі дату визнання  протиправності своїх дій, направляючи в суди різних інстанцій ідентичні скарги. При цьому  тільки дурень не   зрозуміє хибності такої стратегії ( якщо мета — виграти справу). Не можуть юристи не розуміти бесперспективності  таких дій, окрім звісно, відтягування  остаточного рішення і засипання судів (витрачання бюджетних коштів і часу суду) «фейковими» скаргами.

Тож, можливо і в данному випадку ми маємо випадок  зловживання правом на  судовий захист з боку ДФС України. Принаймні все так виглядає.

Додатково:

ЗОГО «Народний Захист» подала  інформаційний запит до ДФС в Запорізькій області  на отримання копії акту перевірки КУ Запорізька обласна клінічна лікарня ЗОР за 2016 рік. Відповіді від  розпорядника інформації ми не отримали, а відмову нам прислала  ДФС України, до якої ЗОГО «Народний Захист» і позивалась до суду.

Ця стратегічна справа в суді  розглядалась за підтримки Фонду захисту права на інформацію, ТІ, Доступу до правди. Багато колег з різних регіонів України підтримували нас в цій справі, за що ми дуже всім вдячні!

http://cedem.org.ua/news/yurysty-fondu-vygraly-spravu-proty-derzhavnoyi-fiskalnoyi-sluzhby/

https://dostup.pravda.com.ua/news/publications/sud-zoboviazav-dfs-povtorno-rozhlianuty-zapyt-zaporizkykh-aktyvistiv

Ця стратегічна справа в суді  розглядалась за підтримки Фонду захисту права на інформацію, ТІ, Доступу до правди. Багато колег з різних регіонів України підтримували нас в цій справі, за що ми дуже всім вдячні!

http://cedem.org.ua/news/yurysty-fondu-vygraly-spravu-proty-derzhavnoyi-fiskalnoyi-sluzhby/

https://dostup.pravda.com.ua/news/publications/sud-zoboviazav-dfs-povtorno-rozhlianuty-zapyt-zaporizkykh-aktyvistiv

Не дивлячись на всі судові негаразди, які призвели до оскаржень дій суду. нам все ж таки вдалося отримати  позитивне рішення в суді першої інстанції.

http://xn—80ane0bfp.zp.ua/2016/11/narodnij-zaxist-oskarzhuye-di%D1%97-kiyevskogo-adminsudu/

Не дивлячись на  часткове задоволення позову- нам не надають бесперечно запитувану інформацію, а зобов’язують ДФС переглянути запит, це пермога.  Мотивувальна частина  Постанови не залишає розпоряднику шансу на відмову.

Суд  зазначив що виніс таке рішення оскільки в судовому порядку йому не вдалося встановити чи проводилась  перевірка КУ Запорізька обласна клінічна лікарня ЗОР в 2016 році (акт якої ми запитуємо), чи ні. Саме тому суд виніс таке рішення.

Що це рішення означає для запитувачів?

Рішення суду першої інстанції: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63718029

До цього часу запитувачі постійно стикалися з відмовами у наданні інформації комунальними установами, закладами, підприємствами. Органи місцевого самоврядування, в управлінні яких знаходяться ці об’єкти комунальної власності також не воліли відкривати інформацію про використання бюджетних коштів і розпорядження комунальною власністю. І наостанов перевіряючі органи відмовляли в наданні актів перевірки об’єктів комунальної власності. Звісно, всі ці дії були протиправними. Але роз’яснення не допомагали, а перемовини вони сприймали за слабкість.

Громадськості залишався єдиний шлях для остаточного вирішення цього питання — до суду (куди постійно посилали на різні органи влади).

Від сьогодні ані комунальні установи, заклади, підприємства; ані органи місцевого самоврядування, ані контролюючі і перевіряючі органи не можуть відмовляти у наданні запитуваної інформації стосовно використання бюджетних коштів і розпорядження комунальною власністю. Відтепер  ВСЯ інформація є відкритою!

З чим ми всіх і вітаємо!

Користуйтесь цим правом щоб воно  не «вмерло». На його реалізацію наша організація витратила 2 роки.

Маємо надію що за вашої допомоги практика відкритості набуде сталості.

Перше засідання відбулося 23.11.2016 року. Розгляд справи  № 826/15745/16 проходив колегіально колегією суддів під  головуванням судді Балась Т.П.

З перших кроків дії суду, на наш погляд, були, м’яко кажучи, дивними,- каже голова Правління ЗОГО «Народний Захист» Наталія Заболотна.

Ухвалою про відкриття провадження по справі від 13.10.2016  було визначено витребувати у  Позивача ( ЗОГО «Народний Захист» )  письмові пояснення  з приводу обставин, що обумовили  звернення Позивача до  ДФС України із запитом та ще купу  документів, серед яких і письмові  підтвердження того, що  у провадженні судів України  немає справи із  спору  між тими ж сторонами та про той же предмет.

Дивна вимога суду суперечить  ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації, яка  закріплює право запитувача не пояснювати навіщо йому запитувана інформація.

Стаття 19. Оформлення запитів на інформацію

1. Запит на інформацію — це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

2. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

3. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Одночасно суд зобов’язав Відповідача (ДФС України) надати письмові заперечення, чого Відповідач не зробив. Більш того, він жодного разу не  відвідав судові засідання.

Тому своєю Ухвалою про закінчення підготовчого провадження від 03.11.2016 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору —  КУ Запорізька обласна клінічна лікарня ЗОР і запропонував вже лікарні подати  пояснення по суті позовних  вимог (????)

Тобто  дати пояснення з приводу порушення ДФС України права ЗОГО «Народний Захист»на доступ до публічної інформації щодо використання бюджетних коштів і комунальної власності. При тому, що це апріорі відкрита інформація і пояснювати навіщо вона запитувачу нема потреби.

А також 13.10.2016  було визначено що розгляд справи буде проводити суддя Балась Т.П. А Ухвалою від 03.11.2016, що судовий розгляд буде здійснюватись колегією суддів під головуванням судді Балась Т.П.

Не меньш дивно у дусі перехресного допиту проходило і перше засідання з розгляду справи по суті.

Затримкою  на півтори години початку засідання нікого не здивуєш. Якби не строки отримання Позивачем повісток. Повістку на попереднє засідання Позивач отримав  за три дні до суду і не зміг прийняти участь у справі через відсутність білетів на потяг. Повістку ж на наступне засідання судом було надіслано так, що Позивач в Запоріжжі отримав її  в переддень суду і прогнозовано мав не з’явитися в суді. Але з’явився.

Суддя Балась Т.П. при оголошенні складу суду дуже тихо і швидко назвала склад суду. Його не те, щоб записати, а навіть розчути не вдалося.

І ось ці дві невстановлені досі судді почали перехресно допитувати  голову Правління ЗОГО «Народний Захист» про все теж: навіщо їм запитувана інформація. Допит продовжувався на притязі всього засідання так, що Наталія Заболотна навіть жодного разу не присіла, як і адвокат, який простояв все засідання, марно намагаючись заперечити суду про запитання, які не мають відношення до суті справи. Йому просто не надавали слова. Одного разу Наталія Заболотна навіть вимушена була зупинити суддю і завершити роз’яснення вимог закону про доступ до публічної інформації.

Все б було нічого, якби ті дві невстановлені судді вели себе  належним чином, без приниження Позивача. Але вони нагадували курятник, де всі одночасно щось кричать. Одночасно задають запитання, на які не дають можливості надати повну і обгрунтовану відповідь, одночасно з цим, інша суддя, розвалившись у кріслі, з огидою тримаючи копію запиту кінчиками пальців за куточок листка, висміювала його. І по формі (Що це за електронний запит? Ви що не знаєте що документи необхідно надсилати поштою, на бланку, за підписом і з повідомленням). І по суті (Чому це не вказані реквізити Акту, ЄДРПУО лікарні і таке інше). Зі слів цих двох суддів виходило, що  ніхто не знає куди звертатись, і навіщо інформація, і взагалі навіщо відволікати  поважний орган своїми  пустощами від роботи. Тому Наталії Заболотній доводилось на протязі всього засідання роз’яснювати норми ЗУ «Про доступ до публічної інформації», про який, скидалося, судді взагалі нічого не чули. Як і про процедуру розгляду справ по суті, і про етичні норми.

Натомість, по суті справи не було жодного запитання.

Після цього суддя Балась Т.П. в режимі швидкомовної речі повідомила що подальше засідання буде проходити в письмовому режимі, що суд прийме рішення сам, а Позивач має право його оскаржити до Апеляційного суду. Після чого одразу ж оголосила засідання закритим.

Ані Позивача, ані адвоката Позивача про форму подальшого розгляду справи не  питали і не дали вставити ані  своєї думки з приводу письмового провадження, ані заперечень з приводу відсутності розгляду справи по суті, чим, як вважають юристи, порушили право Позивача. Оскільки письмове провадження можливе лише за згоди Сторін. Згоди, про яку навіть не питали.

При цьому, суд на початку засідання відмовив у задоволенні клопотання Позивача у залученні до справи третьою особою Уповноваженого  ВР з прав людини. Але адвокату вдалося долучити до матеріалів справи  лист Уповноваженного про відкриття провадження з  предмету спору.

Таким чином, розглянувши справу без її розгляду по суті впродовж півгодини, не маючи заперечень з боку Відповідача та долученої за ініціативи суду (при запереченні адвокату Позивача) третої сторони, суд одноособово, без погодження зі Сторонами, перевів справу в письмове провадження.

Чи можна за таких умов очікувати законного рішення, залишається тільки гадати.

Але таке  невизнаня ЗУ «Про доступ до публічної інформації» судом, позови про порушення якого належать саме до компетенції адміністративних судів,  у столиці України, на 5 році дії закону, вражає.

«Ми звісно не маємо наміру залишати цей випадок без уваги, і готуємо  до ВККС скаргу на дії суддів під час розгляду справи», повідомила Наталія Заболотна.

Для цього ми  направили запит до суду з проханням повідомити  ПІБ суддів, що приймали участь у справі, їх автобіографічні довідки та копії скарг що отримав суд на дії чи бездіяльність цих суддів впродовж 2015-2016 років.

На що наступної ж хвилини отримали відмову….  навіть у прийнятті запиту.

«Доводимо до Вашого відома, що в силу положень абз. 2 п.п. 2.2.6 п. 2.2  Інструкції з діловодства в адміністративних судах, затвердженої наказом ДСА України № 174 від 17.12.2013, направлений Вами на електронну адресу суду документ не підлягає обробленню та реєстрації внаслідок відсутності електронного цифрового підпису.
Одночасно повідомляємо про можливість направлення належним чином оформленого документа.

Для підтвердження офіційного статусу документів, отриманих електронною поштою, не скріплених електронно-цифровим підписом, або отриманих каналами факсимільного зв’язку, повинні бути надані (надіслані) їх оригінали. 
До підтвердження оригіналами такі документи мають статус «інформаційних» — пункт 2.2.18 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України»

Ми вражені таким відкритим ігноруванням судом прав запитувачів, і вже надіслали на адресу Уповноваженого ВР з прав людини скаргу на порушення Окружним адміністративним судом м.Києва  права на доступ до публічної інформації ЗОГО «Народний Захист». Але це не зупинить нас у наданні скарги на дії суддів.

skarga-ombudsmanu

І одразу пригадується нещодавня Міжнародна Конференція з приводу 250-річчя доступу до публічної інформації, на якій ми плідно поспілкувалися із заступником голови Окружного  адміністритивного суду України про висновки Пленуму ВСУ, про необхідність навчання для суддів в регіонах. А виявляється в самому Києві ще роботи вистачить.

Натомість в Запоріжжі ми маємо 100% виграних справ з доступу до публічної інформації. Ми жодного разу в Окружному адміністративному суді Запорізької області не бачили такої зневаги до людей і до законів.

А поки що очікуємо на відповідь на  повторний запит до суду, реакцію Омбудсмана та на рішення суду.

Та думаємо що було б, якби на місці Наталії Заболотної ( яка входить до мережі захисників права на доступ до публічної інформації і має позитивний досвід відстоювання права на доступ в судах)  була людина не обізнана з тонкощами закону, яку б бомбили запитаннями та  образами, не дозволяючи при цьому  адвокату виконувти свою роботу. Але не так сталося, як  бажалося.

Додатково:

Інтереси ЗОГО «Народний Захист» в суді представляє адвокат Олег Кошарський.

ЗОГО «Народний Захист» вдячні за пітримку цієї справи в суді  ЦЕДЕМу та Фонду захисту права на доступ до інформації.

Нам дуже цікаво подивитися чи побачили фахові  перевіряльники те, що побачили громадські експерти  під час перевірки  лікарні у складі комісії ЗОР. А також цікаво знайти там привід для закриття карної справи проти лікарні за ст.191 КК, яку було відкрито за ініціативи громадськості.

Перше засідання призначено на 23.11.2016 року. Розгляд справи буде проводитись колегіально.

Сьогодні  нас підтримало ТІ Україна, яке взяло на контроль перебіг цієї справи.

«Transparency International Ukraine

Нагадуємо, за висновком перевірки Наталії Заболотної  та Олени Плечун було розпочато кримінальне розслідування  діяльності лікарні. Але, провисівши фактовим, ця справа неодноразово закривалася і до повідомлення про підозру головному лікарю Володимиру Шинкаренко так і не дійшло.

У відповідь на це, на Голову Правління ЗОГО «Народний Захист» та членів її сім’ї   здійснювався постійний тиск.

Але роботу із встановлення режиму відкритості інформації про використання бюджетних коштів об’єктами комунальної власності  і розпорядження комунальною власністю буде продовжено.

Наразі робота вже перекинулась у судову залу.

Більше про передумову судового звернення тут:

http://xn—80ane0bfp.zp.ua/2016/10/zogo-narodnij-zaxist-podaye-do-sudu-na-dfi-ukra%D1%97ni/

http://xn—80ane0bfp.zp.ua/2016/11/rozpochinaemo-bitvu-v-sudi-za-vidkritist-informaci%D1%97-komunalnix-ustanov-zakladiv-ta-pidpriyemstv/

ЗОГО «Народний Захист» вдячні за пітримку цієї справи в суді  ЦЕДЕМу та Фонду захисту права на доступ до інформації.