Другим етапом  після оновлення Стратегій розвитку регіонів мало стати створення Середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій, які мали затвердити новостворені Місцеві Інвестиційні ради.

Як видно з таблиці, в червні-серпні 2025 року в досліджуваних регіонах було створено Місцеві Інвестиційні ради. При цьому, в Запорізькій ОВА і в КМДА після цього змінювали склад ради.

Не всі офіційні веб-сайти цих органів публічної влади оприлюднили інформацію про створення Інвестиційних рад і протоколи їх засідань. У відкритому доступі знаходяться протоколи лише на веб-сайті КМДА.

Після розгляду Інвестиційними радами  проєкту СПІ, його затверджено керівником в Вінницькій і Запорізькій ОВА, і виконавчим органом КМДА.

В СПІ визначено сектори і напрями першочергового фінансування. Тобто, те, що  Інвестиційна рада вважає для регіону на сьогодні найважливішим.

Рішеннями Про затвердження Середньострокового плану пріоритетних публічних  інвестицій на 2026–2028 роки  кожен регіон самостійно визначає як кількість пріоритетних секторів, так і їх сферу.

Серед досліджуваних регіонів найбільшу кількість секторів  для пріоритетного фінансування  в своєму СПІ визначила Запорізька ОВА.

Найменшу  кількість пріоритетних векторів розвитку визначила Вінницька ОВА.

Сектори СПІ Вінницької області і відповідальні за їх реалізацію:

Сектори СПІ  КМДА:

Загалом, офіційний веб-сайт Департаменту фінансів Вінницької ОВА серед своїх  основних розділів  містить пряме посилання на сайт ГО Центр політичних студій і аналітики, але не містить  окремого розділу, присвяченого надважливій темі використання бюджетних коштів- Реформі управління публічними інвестиціями.

Дніпропетровська область у своїй закритості пішла ще далі. Жодної згадки про Реформу УПІ не знайдено на її офіційному веб-сайті. Як відсутні у відкритому доступі і документи щодо проходження етапів  реформування системи управління публічними інвестиціями.  Більш того, в перелік нормативно-правової бази, на підставі якої діє Департамент економічного розвитку Дніпропетровської ОВА не додано навіть документи, що регулюють впровадження Реформи УПІ.    Враховуючи вимоги статті 19 Конституції України, можна зробити висновок, що у профільного Департаменту відсутні повноваження з реалізації заходів з впровадження Реформи УПІ в Дніпропетровській області.

На фоні Дніпропетровської ОВА, Запорізька виглядає краще. Рішення можна знайти лише в Розпорядженнях голови ОДА Івана Федорова. Жодних протоколів на веб-сайті немає. Окрема рубрика не створена.

КМДА створила окремий розділ публічних інвестицій, але на головній сторінці офіційного веб-сайту його немає. В цьому розділі оприлюднено рішення про утворення Інвестиційної ради та протоколи її засідань, документи з затвердження СПІ, але  відсутні данні про Комісію з розподілу інвестицій.

Попри важливість Реформи УПІ, більшість проаналізованих суб’єктів обмежуються напівзаходами або демонструють повну інформаційну закритість, що шкодить  прозорості розподілу публічних інвестицій на місцях.

Цей матеріал створено в межах проєкту «Прозора Реформа публічних інвестицій», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Народний Захист»; її зміст не обов’язково відображає позицію ЄС.

Всі подальші кроки та ресурси  при  управління  публічними інвестиціями  мають бути направлені  саме  на реалізацію стратегічних цілей.

СПІ має показати управлінський вибір: що фінансуємо першочергово, що етапуємо, що шукає зовнішнє джерело.

Сильний СПІ пояснює: чому саме ці сектори/напрями пріоритетні для громади, чому зараз, який очікуваний результат і в межах якого ресурсу.

Свій СПІ розробляє і затверджує громада. Свій СПІ розробляє і затверджує область.

Публічний інвестиційний проєкт (ПІП) громади, що відповідає напрямам СПІ громади в першу чергу фінансується коштом цієї громади.

Якщо окрім відповідності напрямам СПІ громади реалізація ПІП сприяє ще і досягненню цілей регіону, ПІП громади може претендувати і на додаткове фінансування коштом обласного бюджету через включення цього ПІП до СПІ області.

На початку моніторингу впровадження Реформи УПІ на місцевому рівні  експерти ГО «Народний Захист» надіслали запити до Вінницької, Запорізької, Дніпропетровської ОВА та до КМДА. І жоден з цих органів не надав навіть часткового переліку  ПІП-ів, що планується реалізувати в 2026 році в регіоні. Ми вирішили придивитись до СПІ області на прикладі Запорізької області.

Перші ж кроки показали закритість процесу впровадження Реформи УПІ в Запорізькій області. Офіційний веб-сайт Запорізької ОДА не містить жодного документу з УПІ окрім однієї новини про навчання DREAM в Запоріжжі.

Дослідження довелось проводити виключно по Розпорядженням голови Запорізької ОВА Івана Федорова (оприлюдненим фрагментарно), який в одноособовому режимі здійснює керування прифронтовим регіоном. В якому зазначено: «Середньостроковий план розроблено Департаментом економічного розвитку і торгівлі обласної державної (військової) адміністрації на підставі пропозицій структурних підрозділів Запорізької обласної державної (військової) адміністрації та відповідно до ключових положень Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року, а також в межах доведеного Департаментом фінансів Запорізької обласної державної (військової) адміністрації орієнтовного граничного обсягу публічних інвестицій на середньостроковий період, що забезпечує узгодженість цілей та ефективність заходів.»

Оприлюднені документи показують, що:

01.09.2025 року Розпорядженням  голови Запорізької ОВА № 919  затверджено Середньостроковий  план пріоритетних публічних інвестицій Запорізької області на 2026-2028 роки. Контроль за його виконанням покладено на Івана Федорова.

Тобто, пріоритетні сектори/напрями на 2028 рік визначені без розуміння стратегічних цілей розвитку регіону в 2028 році.

СПІ повідомляє, що «Пріоритетні галузі (сектори) для публічного інвестування, що містяться в середньостроковому плані є ключовими для області та саме на них спрямовуватимуться публічні інвестиції на середньостроковий період.

Пріоритетні галузі (сектори) для публічного інвестування були відібрані, та впорядковані на період дії середньострокового плану, враховуючи потреби, пріоритети та спроможності регіону, а також вимоги Бюджетного кодексу України щодо спрямування не менше 70 відсотків обсягу публічних інвестицій на продовження (завершення) реалізації розпочатих проєктів та програм.

З метою досягнення стратегічних цілей розвитку Запорізької області та забезпечення реалізації завдань спрямованих на відновлення інфраструктури, підтримки соціально-економічного розвитку і покращення якості життя жителів протягом 2026-2028 років середньостроковим планом пропонується визначити 15 ключових секторів (галузей) для публічного інвестування.»:

Привертають увагу кілька цільових показників в секторі «Освіта і наука». А саме:

Тобто, за прогнозами запорізької влади, проблема  обстрілів міста та близкості до  фронту буде існувати ще і в 2028 році. Відповідно, команда Івана Федорова планує до 2029 року занурити половину закладів  шкільної освіти і частково дошкільну та вищу- під землю, збудувавши 12 дитячих садочків, 55 так званих підземних шкіл і 1 університет.

Такий підхід до формування  пріоритетних секторів/напрямів розвитку регіону дозволив претендентами на  першочергове фінансування коштом обласного бюджету в 2026 році поставити такі ПІП-и, частина з яких не мають ознак ПІП-у, як:

Як бачимо, ПІП-ами названо проєкти, які реєструвались раніше в якості проєктів відбудови, частина з яких є  тільки капітальними видатками або закупівлею товарів,  що  не має ознак ПІП і не відповідає  вимогам УПІ.

Додатково до цього, проєкт Реконструкція парку Металургів ім.В.А.Сацького в м.Запоріжжя готується до фінансування  в розмірі 100 164 002,00 грн і з міського бюджету Запоріжжя. Інінціатором є КП «Титан».   Користь від цього проєкту має отримати 20 000 людей.

Тобто, на реконструкцію парку планується подвійне фінансування, як 100 млн. з міського бюджету, так і  131 млн. з обласного бюджету.

Професійно сформований СПІ дозволяє громаді пояснити: чому саме ці сектори/напрями, чому зараз, який очікуваний результат і в межах якого ресурсу.

Які сектори обрали Вінницька, Дніпропетровська, Запорізька області та КМДА  розглянемо в наступній публікації.

При цьому жоден досліджуваний регіон не розробив власної дорожньої карти впровадження в своїй області Реформи УПІ.

Здебільшого ОВА при розробці кроків. посилались на розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 року № 588-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024–2028 роки». Що показує  рефлекторність реагування і відсутність власного планування впровадження Реформи в регіоні.

Тільки КМДА Розпорядженням виконавчого органу КМДА № 115 від 16.07.2026 розширила план  впровадження Реформи УПІ, фактично створивши урізаний план першочергових заходів з впровадження Реформи УПІ. З червня 2026 наші експерти в ході моніторингу надсилали запити про конкретні кроки з впровадження Реформи в КМДА. Маємо надію що вони посприяли деталізації дорожньої карти впровадження Реформи УПІ в Києві.

Цей матеріал створено в межах проєкту «Прозора Реформа публічних інвестицій», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Народний Захист»; її зміст не обов’язково відображає позицію ЄС.

Україна потребувала  координальних змін в законодавстві і підходах до планування, витрачання та звітування за використання бюджетних ресурсів.

На подолання цієї проблеми починаючи з 2024 року Україна впроваджує реформу управління публічними інвестиціями (УПІ), яка змінює підходи до планування, відбору та фінансування інвестиційних проєктів. Що особливо  необхідно  в процесі реалізації  масштабного відновлення.

Реформа не тільки уніфікує процедури, а і створює єдині системи  для планування та роботи з проєктами. Відповідно, має спрощувати доступ громадськості до інформації про  стан  планування/реалізації і фінансування публічних інвестицій.

На сьогодні вже створене нормативно-правове забезпечення, сформовані відповідні структури на всіх рівнях влади, сформовані  плани, переглянуті інвестиційні проєкти…..

Громади розпочали пошук фінансів для їх реалізації.

ГО «Народний Захист» разом з колегами з усієї України розпочали масштабний моніторинг  стану впровадження УПІ. Наш моніторинг наступні 7 місяців буде поширюватись на Вінницьку, Дніпропетровську, Запорізьку області та місто Київ.

Що саме на сьогодні мали зробити громади і що зробили?

1.Сформувати Місцеву Інвестиційну раду;

2.Сформувати Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій);

3.Ініціювати публічні інвестиційні проєкти (ПІП) та програми публічних інвестицій (ППІ);

4.Сформувати секторальні портфелі та провести галузеві оцінки;

5.Сформувати Єдиний проєктний портфель та провести експертну оцінку.

При цьому, процес передбачає широке залучення громадськості на всіх етапах.

Зміни до Бюджетного Кодексу України вимагають , починаючи з 2025 року  разом з Бюджетною декларацією готувати Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій (СПІ), який розробляється на 3 роки.

СПІ-це документ, що визначає у які галузі та  пріоритетні напрямки капітального інвестування громада/регіон планує спрямовувати публічні інвестиції. Разом з тим визначається орієнтовна фінансова потреба для реалізації кожного напряму.

СПІ формується виключно на основі Стратегії розвитку території.

Відповідно, початок всьому  мають  покласти внесення змін до Стратегій розвитку громад. Оскільки  результатом Реформи має стати чітка спрямованість кожної гривні виключно на виконання Стратегічних і оперативних цілей розвитку територій.  Що і раніше передбачав Бюджетний  Кодекс України. Проте, розпорошеність законодавчого регулювання і безконтрольність не сприяла формуванню практики застосування цієї вимоги.

І першим, з чого ми розпочали  дослідження, стало питання внесення змін до Стратегій розвитку громад.

І перші ж результати показали, що впровадження Реформи буксує вже на першому кроці.

КМДА  не надала інформацію.

Стратегія розвитку  міста Запоріжжя до 2028 року затверджена рішенням міської ради від 20.12.2017 №57.

Стратегія розвитку міста Запоріжжя  до 2028 року не оновлена. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про засади державної регіональної політики»  стратегій розвитку територіальних громад розробляються, на строк та з урахуванням пріоритетів, що визначені Державною стратегією регіонального розвитку України та відповідними регіональними стратегіями розвитку. На 15.06.2026 р. Стратегія регіонального розвитку Запоріжжя  не оновлена.

Але є і  частково позитивні кейси:

Стратегія розвитку Вінницької міської територіальної громади до 2030 року була затверджена 26.02.2021 року рішенням Вінницької міської ради №194.

Процес формування змін до Стратегії розвитку м.Вінниця розпочався 08.09.2025 року з Розпорядження міського голови №124/р «Про затвердження Положення, критеріїв та вимог до складу Ради зі стратегічного розвитку Вінницької територіальної громади та організації конкурсного відбору її складу»

19 січня 2026 року Стратегію розвитку Вінниці, її візію та місію обговорила Рада зі стратегічного розвитку Вінницької міської територіальної громади. Засідання Ради відбулося після близько 20 зустрічей, проведених упродовж останніх двох місяців за участі мешканців громади — підприємців, освітян, аналітиків і науковців, військових та ветеранів.

І не дивлячись на те, що  інформації про затвердження змін до Стратегії не оприлюднена, процес оновлення запущено. І триває він за участі громадськості.

Стратегія розвитку Кам’янської міської територіальної громади до 2027 року було затверджено 18.12.2020 рішенням Кам’янської міської ради №27-03/VIII.

Офіційний веб-сайт Кам’янської міської ради інформації про оновлення Стратегії розвитку міста Кам’янське Дніпропетровської області  не містить.

Текст  оновленої після 2022 року Стратегії розвитку міста на офіційному веб-сайті Кам’янської міської ради відсутній.

14.05.2026 року запущено процес оновлення Стратегії громади. Станом на сьогодні за підтримки ГО «Агенція відновлення та розвитку» проводиться серія розширених консультацій з громадськістю.  Тож, процес оновлення триває і відбувається він на участі громадськості.

Широківська сільська рада Запорізької області  затвердила оновлену Стратегію розвитку Широківської сільської територіальної громади на період до 2027 року та План заходів до неї  05.06.2025 року своїм рішенням №1.

Процес оновлення  Стратегії розвитку Петриківської громади Дніпропетровської області  розпочався 06.06.2025 року  з Розпорядження селищного голови Про утворення робочої групи з розроблення Стратегії розвитку Петриківської селищної територіальної громади на період 2026-2036 роки.

19.02.2026 року оновлений варіант Стратегії було  затверджено рішенням Петриківської селищної ради №1179-35/VIII.

Рішенням Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 7 від 18.09.2025 року було продовжено строк реалізації Мтратегії Матвіївської сільської територіальної громади. Цим же рішенням створено робочу групу для підготовки оновленого проєкту Стратегії розвитку громади до 2030 року.

Відповідно до розпорядження сільського голови від 05.01.2026 № 001/аг «Про проведення громадського обговорення проекту Стратегії розвитку Матвіївської сільської територіальної громади до 2027 року» в період з 06.01.2026 по 04.02.2026 включно проведена процедура громадського обговорення проекту Стратегії розвитку Матвіївської сільської територіальної громади до 2027 року для опрацювання зауважень та пропозицій громадськості щодо проекту Стратегії, які надходитимуть від мешканців громади до Матвіївської сільської ради.

19.02.2026 року своїм рішенням № 18 Матвіївська сільська рада затвердила оновлену Стратегію громади до 2027 року.

Відповідно, на сьогодні картина виглядає наступним чином:

В процесі оновлення стратегій розвитку територій спостерігається аналогічна ситуації з розробкою Планів відновлення.  Чим менша громада, тим вище рівень управлінської дисципліни.

Цей матеріал створено в межах проєкту «Прозора Реформа публічних інвестицій», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Народний Захист»; її зміст не обов’язково відображає позицію ЄС.

Останні два роки російські удари часто були «надто точними», і слідство неодноразово знаходило підтвердження інформаційних витоків. Один із аргументів прихильників тотального приховування — те, що частина інформації про компанії, зокрема їхнє розташування чи спеціалізація, міститься в офіційних публічних реєстрах.

3 жовтня 2025 року Кабінет Міністрів ухвалив новий Порядок тимчасового обмеження доступу до інформації про підприємства оборонно-промислового комплексу (Порядок). Підприємства отримали формальне право вимагати блокування інформації про себе не лише в публічних реєстрах, а фактично на будь-яких електронних ресурсах, включно з аналітичними системами, маркетплейсами, індексами та медіа. Для багатьох бізнесів це прозвучало як можливість нарешті «зникнути з радарів». Але разом із радістю прийшли доволі значні ризики.

На перший погляд, це інструмент безпеки. Але на практиці ми ризикуємо отримати значно складнішу проблему: хаос, втрату прозорості й удар по самому оборонному сектору.

Механізм блокування

Порядок дозволяє підприємствам ОПК, що визнані критично важливими, звертатися до Міністерства оборони із запитом про тимчасове обмеження доступу до інформації про себе на ресурсах «постачальників послуг». Ідеться не лише про публічні електронні реєстри, а й про будь-які електронні інформаційні ресурси взагалі, тобто це можуть бути аналітичні системи, сайти новин, маркетплейси тощо. Надалі Міноборони звертається до відповідних «постачальників послуг», які зобов’язані протягом 10 днів обмежити доступ до певної інформації про підприємства ОПК.

Ілюзія безпеки, яка працює проти нас

Створення ілюзії безпеки через видалення записів у реєстрах несе в собі загрози, які можуть перевершити потенційну користь. Якщо коротко: зникнення компанії з публічного поля — не маскування, а сигнал.

Пріоритетна ціль для ворога. З точки зору OSINT (розвідки за відкритими даними), раптове зникнення з реєстрів інформації про компанію є не маскуванням, а навпаки, червоним прапорцем. Ворог аналізує зміни в базах даних: якщо компанія, яка роками існувала в реєстрах, раптом зникає, — це прямий сигнал, що там відбувається щось важливе.

Тобто замість приховування оборонний бізнес лише підсвічує себе. Далі на підставі даних про компанію, які існували до блокування або навіть продовжують існувати після (Порядок не охоплює переліку всіх інформаційних ресурсів, тому інформація про ОПК залишатиметься в багатьох джерелах), ворожа розвідка зможе визначити всіх пов’язаних осіб, а завдяки неформальним зв’язкам, які, ймовірно, можуть існувати (наприклад, у ДПС, куди подаються дані про всі об’єкти нерухомості), також має змогу з’ясувати місце розташування офісів або виробництва, куди потім скерують засоби ураження.

 Приклад, як можуть виглядати зміни/видалення інформації з реєстрів в моніторингових системах. “Зелене” — з’явилися нові дані, “червоне” — видалення.

Шкода економічній діяльності. Банки, міжнародні партнери, інвестори та інші контрагенти зобов’язані проводити фінансовий моніторинг і перевірку контрагентів (KYC/AML). Видалення даних із публічного поля робить підприємство невидимкою для проведення таких процедур. Це призведе до неможливості офіційно перевірити легітимність учасників та/або керівництва, наявність ліцензій, відсутність ризиків (результати проведених перевірок, банкрутство, кримінальні провадження тощо). Це може спричинити зупинення фінансових операцій, блокування рахунків, відмову від ділових відносин, гальмування виробничих процесів тощо.

Переваги збереження публічної офіційності

Навіть під час війни прозорість (у розумних межах) залишається елементом стійкості держави. Основні причини для того, щоб залишатись офіційно видимими, наведено далі.

Безпека. Інформація про компанію, яка вже була в реєстрах, є скомпрометованою, тобто ворогу вона відома незалежно від подальшого блокування. Проте факту видалення даних як сигналу для пріоритезації цілі не відбудеться.

Довіра партнерів. Міжнародні партнери вимагають підзвітності. Відкритість офіційних даних гарантує, що фінансова допомога йде до реального оборонного бізнесу і не потрапить до шахраїв.

Швидкість бізнес-процесів. Доступність офіційних даних дає змогу автоматизувати перевірки, швидко укладати угоди, проходити фінансовий моніторинг і процедури комплаєнсу.

Громадський контроль як запобіжник. Розуміння того, що інформація може бути перевірена громадськістю та журналістами, стримує керівників оборонних держпідприємств від зловживань.

Легендування vs блокування

У сфері безпеки існує поняття security through obscurity (безпека через неясність), яке вважається слабким методом захисту. Натомість професійний підхід передбачає легендування та маскування чутливих параметрів, а не заперечення існування об’єкта.

Що таке легендування в контексті бізнесу? Це створення такого інформаційного поля, яке не привертає зайвої уваги ворога, але дає компанії змогу функціонувати в правовому полі. Суть проста: частина інформації публікується в нейтральному вигляді, без точних адрес чи чутливих даних. Компанія формально існує, але не розкриває того, що може бути критичним.

Чому блокування офіційних даних — це погана легенда. Інтернет пам’ятає все. Кеш Google, старі бази даних, архіви закупівель містять інформацію про місце розташування офісних і виробничих приміщень. Ця інформація є скомпрометованою, що означає, що вона вже є у ворога. Умовно, видалення сьогодні запису про об’єкт, який був іще вчора, нікого не переконає в тому, що він перестав існувати.

Ефективні інструменти захисту даних

Юридичне розмежування. Замість того щоби приховувати дані про юридичну особу, варто розділити адміністративну та виробничу частини:

• місце розташування: офісний центр у місті (відкрита офіційна інформація);

• виробничі потужності: не зазначаються як місце реєстрації компанії, не придбаваються та не орендуються офіційно (щоби відповідні дані не розміщувались у Державному земельному кадастрі (ДЗК), Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП), не подавались до Державної податкової служби (ДПС) і не були потенційно доступними для ворога);

• договори та розрахунки: слід передбачити схему розрахунків через компанії/ФОП, оформлені на непов’язаних осіб. Загалом це скидатиметься на фіктивний бізнес, але обставини воєнного стану таке виправдовують.

Керований цифровий слід. Замість боротьби з реєстрами зусилля слід скерувати на:

• створення ефективної служби безпеки бізнесу, перевірки персоналу та постачальників;

• встановлення політик і процедур щодо публікацій у відкритих джерелах;

• обмеження розкриття критичних даних (контактів, структур, договорів, внутрішніх документів);

• розмежування доступу працівників до критичних даних/об’єктів тощо;

• проведення постійних тренінгів із працівниками щодо кібергігієни та безпечного поводження з даними;

• моніторинг і реагування (налаштувати постійне відстеження витоків, згадок і змін у відкритих джерелах);

• формування ефективного плану дій у разі виявлення витоку даних.

Знеособлення закупівель. У системі Prozorro можна приховувати специфікацію чутливого товару або місце постачання, не приховуючи самого факту тендеру та переможця. Це дає змогу зберегти фінансову прозорість без розкриття військових таємниць.

Баланс замість заборони

Оборонна промисловість у 2025 році — одна з найважливіших точок зростання української економіки. Але вона ж таки — одна з найбільших точок ризику. І будь-яке рішення тут має бути не про «закритися від усіх», а про «бачити чітко, де ворог, а де корупціонер».

Видалення інформації не гарантує нам безпеки автоматично. Але ослаблює контроль і довіру. Новий Порядок є прикладом того, як «прості рішення» можуть створити складні проблеми. Замість реальної побудови системи захисту даних (легендування, контррозвідувального режиму) держава пропонує «вимкнути світло» в реєстрах. Це шлях до корупції, втрати міжнародної довіри й економічної ізоляції оборонних підприємств.

Справжня безпека полягає не у відсутності інформації, а в контрольованому управлінні нею, і саме зараз Україні критично важливо показувати, що ми здатні захищати себе не тільки від ракет, а й від зловживань. Бо прозора оборонка — це теж зброя. Інколи не менш важлива, ніж ракети або дрони.

Данило Глоба

заступник директора з правових питань компанії YouControl,
адвокат, PhD

Стаття підготовлена спеціально для «Юридичної практики», присвячена актуальному питанню видалення даних про оборонні компанії та чому це може обернутися потенційною загрозою для економіки та суспільства.

Матеріали Уoucontrol     https://youcontrol.com.ua/articles/tini-nad-oboronkoiu-chomu-totalne-vydalennia-danykh-pro-oboronni-kompaniyi-%E2%80%94-pohana-ideia/

Яка піддалась жорсткій критиці запоріжців за недоцільність та марнотратство коштів громади.

Регіна Харченко на своїй сторінці у Фейсбук, заявивши що це її ініціатива, фактично визнала можливість застосування свого впливу на використання бюджетних коштів у розріз інтересам громади. Це вже друга успішна спроба пані Регіни реалізувати свої ініціативи коштом громади. Першою були «сенси Запоріжжя», де вона власні побажання видає за сенси всієї громади., тиражуючи логотип власних сенсів  на бордах соціальної реклами поряд з логотипами міської ради і міста Запоріжжя. Що може мати ознаки використання свого положення у власних цілях.

Про витрачання бюджетних коштів на власні забаганки окреме питання.

На відміну від сенсів, Програму «Сила жінок», яка і за назвою і за змістом, як зазначили громадські діячки міста, не може фінансуватись бюджетним коштом. Це програма для реалізації організаціями громадянського суспільства  грантовим шляхом.

Оскільки до функцій органу місцевого самоврядування не віднесено навчання майбутнього персоналу без гарантії відпрацювання коштів. Органи публічної влади на конкурсній основі мають залучати вже готових фахівців.

Але фінансову частину цієї програми не затвердив би жоден донор через необгрунтованість і завищення витрат. Оскільки викинути на навчання 20 осіб 2 млн.грн. ніхто не погодиться. Окрім…… запорізьких депутатів, які погодились сплутати «муніципальну вовну» з «вовною» пані Регіни.

Рішення міської ради від 15.12.2025 № 87 «Про затвердження Міської програми «Сила жінок» на 2026 рік»  затверджено майже одноголосно:

Не голосували за це рішення лише 5 депутатів:

Звєрєва Катерина Олегівна

Мотренко Олександр Володимирович

Власова Наталія Федорівна

Пидорич Руслан Олександрович

Поливяний Сергій Олександрович

Загалом вади  цієї Програми можна розбирати довго. Від невідповідності Стратегії розвитку громади до безіндикаторності, що легалізує невизначеність витрат і відсутність контролю.

Проте, депутати вирішили що такий спосіб використання коштів запоріжців для них нормальний.

Власне, пані Регіна і навчання чужим коштом  мають свою історію.

Так, у 2020 році, згідно інформації  Уoucontrol, навчання  пані Регіни оплачувала ГО «Платформа спільних дій»  :

В 2021 році сума оплати збільшилась майже у 6 разів і майже вирівнялась з загальними доходами пані Регіни  :

2022 рік не став винятком      https://youcontrol.com.ua/catalog/individuals/declaration/2292b984-a26f-4dd4-8eed-8dfb9f110b68/ :

В 2025 році пані Регіна Харченко продовжила навчання. В червні і в вересні вона була на сесіях УШПС. Для чого  сама собі оформлювала  відрядження, отримуючи за це кошти з бюджету прифронтового міста Запоріжжя.

Так,згідно відповіді на запит,

вересень 2025
жовтень 2025

Можливо пані Регіні  з її жагою до навчання, ще зарано займати пост в.о. мера міста. Як і з її спроможністю витрачати бюджетні кошти і звітувати за них.

Можливо з такими ініціативами варто перейти у третій сектор і випробувати  долю з донорами? Там і повчитись складати обгрунтований бюджет з визначеними індикаторами і дійсно необхідними суспільству  очікуваними результатми?

Любов до навчання і книжок не завжди є запорукою розуму, ефективності і відповідальності. Як і декларація гасел не означає відкритість.

А оформленням собі відряджень замість відпустки, з оплатою коштом бюджету, мають зацікавитись компетентні органи.

У Форумі прийняли участь провідні громадські експерти національного і регіонального  рівня, представники громадськості, прокуратури та медіа.

Від ІЕД — провідний експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.

Від Запорізької області – Голова ГО «Народний Захист» Наталія Заболотна та голова ГО ЗЦР Сергій Сидоров.

Запорізьку міську владу представляла депутат Запорізької міської ради Катерина Звєрєва.

Прокуратуру Запорізької області Віктор Приходько.

ГУ Нацполіції в Запорізькій області  не відповіло на запрошення і свого представника не надіслало.

Учасники презентували результати моніторингу процесу відбудови/відновлення в Україні та в Запорізькій області зокрема (від загальної ситуації до конкретних кейсів). А також обговорили новели  законодавства у сфері публічних інвестицій.

Наталія Заболотна  розповіла про загальний стан бюджетування в Запорізькій області, відмітивши збереження тенденції  фінансової неспроможності області, яка лише на 25-29% забезпечує наповнення свого бюджету. На 70% залежачи від трансфертів з державного бюджету.

При тенденції падіння  у цифровому вимірі власних надходжень, спостерігається збільшення суми трансфертів щороку  в середньому на 1 млрд.грн.

Враховуючи тенденцію обрання мелітопольського пулу підрядників для реалізації проєктів відбудови/відновлення в Запорізькій області, можна зробити висновки про збільшене наповнення мелітопольського міського бюджету у порівнянні з іншими місцевими бюджетами громад, що перебувають на ТОТ. Експерти відмічають це як ризик централізації виконавців/підрядників, що може нести в собі корупційну складову.

При цьому, в Мелітополі і досі діє місцеве самоврядування.

І план з наповнення бюджету громади в екзилі  виконується на 100%

Основні кошти субвенцій  з державного бюджету на проєкти відбудови/відновлення  в Запорізьку область надходять за трьома основними напрямками: в освітню та медичну сфери. А також на відновлення житлового фонду та інфраструктури.

Джерелом наповнення є міжнародні кошти залучені Мінфіном, які використовуються програмним методом Міністерством освіти і науки України, Міністерством охорони здоров’я України та Мінрозвитку громад.

Обрання проєктів для фінансування коштом держбюджету відбувається Урядовими комісіями на відповідність проєкту вимогам, затвердженим  спеціальною Постановою КМУ.

Так, субвенції на будівництво протирадіаційних укриттів (ПРУ) в освітніх закладах  виділяються Міністерством освіти і науки (МОН) за відповідності їх вимогам, затвердженим Постановою КМУ №419 (зі змінами). Якщо мова йде про реконструкції харчоблоків в освітніх закладах, то Постанови КМУ № 120 в редакції Постанови КМУ № 575.  Реконструкції і ремонти укриттів в закладах освіти для захисту пацієнтів і персоналу лікарень під час повітряних тривог фінансуються за дотримання вимог Постанови КМУ № 374 і обрання їх для фінансування комісією Міністерства охорони здоров’я, тощо.

Основними вимогами для виділення субвенції з державного бюджету є наявність проєктно-кошторисної документації (ПКД), забезпечення співфінансування з місцевого бюджету на рівні до 30%, а також завершення реалізації проєкту в рік виділення субвенції.

Ще однією умовою  фінансування коштом державного бюджету реконструкції укриттів в закладах охорони здоров’я є обгрунтування пріоритетності проєкту. Тобто, що саме це укриття важливо ремонтувати в першу чергу, а не надати кошти іншій лікарні.

В Запоріжжі зафіксовано використання субвенції з держаного бюджету на реконструкцію укриття в 10 лікарні, яка в стадії припинення. А також критично низький рівень достовірності  інформації про проєкти відбудови/відновлення в Запорізькій області в системі DREAM, яка має бути  джерелом інформації для донорів, органів влади і громадськості.

Виявлені ризики мають стати  допомогою відповідальним за реалізацію проєктів відбудови в області. Але чи стануть?

Всі матеріали для аналітичного звіту і Форуму підготовлені з допомогою аналітичної платформи Youcontrol.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту«Відбудова Запоріжжя», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення», який резалізується за підтримки Європейського Союзу.  Зміст звіту моніторингу є виключною відповідальністю ГО «Народний Захист» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технологіїпрогресу».

Ключові висновки:

• Станом на 1 вересня 2025 року під санкції РНБО — як безпосередньо, так і через пов’язаних осіб — потрапили 2 242 українські компанії, що не перебувають в стані припинення. А також 200 українських компаній, що перебувають у стані припинення, щодо 15 підприємств відкрито справи про банкрутство, 40 компаній уже припинили діяльність, 2 юридичні особи мають статус “скасовано”, а щодо 15 — неможливо визначити статус.

• Найбільше компаній опинилися під прямими санкціями у 2021 році (204 компанії) та у 2024-му (77 компаній).

• Більшість, а саме 2 199 юросіб, потрапили до вибірки через присутність у структурі власності чи органах управління фізичних або юридичних осіб, до яких застосовуються персональні санкції.

• Серед регіонів найбільша концентрація юридичних осіб із пов’язаними санкціями спостерігається у Києві, Криму, Донецькій і Луганській областях.

• Підприємства, до співвласників яких застосували санкції та які потрапили під дію обмежувальних заходів, працюють у торгівлі, наданні інших послуг (переважно громадські організації), інформаційно-телекомунікаційній галузі та операціях з нерухомим майном.

• У половині компаній, що під непрямими санкціями, зменшилася виручка, тоді як у 25% — збільшилася.

Санкції в цифрах: як змінилася кількість підсанкційних компаній за останні 4 роки

За останні 4 роки під пряму дію українських обмежувальних заходів потрапили 315 компаній з вибірки. Із них майже 65% (204) потрапили під санкції у 2021 році. Ще 77 компаній внесені до санкційного переліку РНБО у 2024-му. У всі інші роки застосування прямих санкцій до українських юросіб було незначним: у 2022 — 18, 2023 — 11 та за 8 місяців 2025 року — 5 компаній відповідно.

Аналітики YouControl перевіряють та додають до системи не лише прямі санкції, накладені на компанію, а й зв’язки українських компаній із підсанкційними юридичними та фізичними особами. З урахуванням такого підходу до обробки санкційних переліків, одна компанія може містити кілька записів: прямі санкції з різних країн, а також опосередковані санкції через учасників, акціонерів та посадових осіб.

Основна кількість проаналізованих підприємств, а саме 2 199, потрапила до вибірки через присутність в структурі власності чи в органах управління фізичних або юридичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). У 2021 році під персональні санкції потрапили фізичні та юридичні особи, пов’язані з 862 компаніями, а у 2023-му — з 559. В інші роки цей показник був нижчим: у 2022 році — 342 компанії, співвласники/посадові особи яких були внесені до санкційного переліку, у 2024-му — 183, а за вісім місяців 2025 року — 253.

Де найбільше компаній із санкціями: регіони та галузі економіки

Найбільше компаній, що мають прямі та пов’язані з ними санкції, зареєстровані у Києві (722), на тимчасово окупованій території Криму (496), Донецькій (299) та Луганській (185) областях. Також значна кількість зареєстровані на Дніпропетровщині (119), Запорізькій (107) та Одеській (100) областях.

Майже 18% (449) від проаналізованих компаній працюють у сфері торгівлі. Ще близько 14% (351) задіяні в наданні інших видів послуг, переважна більшість з яких є громадські організації. В інформаційно-телекомунікаційній галузі задіяні 209 юросіб, а операціями з нерухомим майном займаються 207 підприємств.

Професійною, науковою та технічною діяльністю займаються ще 175 суб’єктів господарювання, а в переробній промисловості задіяні 166. Також значна кількість працюють у будівництві (153), у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (133) та транспортній галузі (108).

Санкції та виручка: як змінювалися доходи компаній у 2021–2024 роках

Лише 10% (525) проаналізованих компаній з пов’язаними санкціями, оприлюднили фінансову звітність за 2024 рік. При цьому виручку більше нуля отримало 328 з них, що складає 240 млрд грн.

У 2023 році відзвітувалося 561 підприємство. Нульову виручку показали 202 з них. А інші 359 компаній сукупно заробили близько 225 млрд грн.

У 2022 році фінансову звітність подали 594 компанії. З них 410 — отримали виручку більше нуля, а загальна сума виручки склала понад 239 млрд грн.

Аналіз фінансових результатів діяльності компаній після накладення на них прямих персональних обмежувальних заходів в період 2021-2023 рр. виявив суттєве зменшення виручки на наступні роки або відсутність подачі фінзвітності у більшості підсанкційних компаній за наступні періоди, що ймовірно може вказувати на відсутність будь-якої діяльності компанії.

Водночас завершення терміну дії санкцій ймовірно сприяє покращенню фінансового стану компанії. До прикладу, ТОВ «ІНТЕРІМП» потрапила під санкції в квітні 2021 року терміном на 3 роки (до 03.04.2024 року). Виручка підприємства у період 2021-2023 рр. становила менш ніж 1 тис. грн. Тоді як дані фінзвітності компанії за 2024 рік свідчать про отриману виручку у розмірі 95,5 млн грн.

Близько половини компаній, пов’язаних із особами, які потрапили під санкції РНБО у 2021–2023 роках, зменшили виручку порівняно з періодом до накладення обмежень. Натомість у 25% таких компаній виручка не лише не зменшилась, а і продовжувала збільшуватись. До прикладу, у 2023 році відносно одного з бенефіціарів ПАТ «КРЮКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» Станіслава Гамзалова були введені санкції. Але при цьому розмір виручки даної компанії у 2024 році в порівнянні із 2023 роком збільшився на 81%. На відміну від компаній, проти яких запроваджено персональні обмежувальні заходи, у підприємствах із підсанкційними пов’язаними особами значно рідше трапляються випадки неподачі фінансової звітності.

Компанії під санкціями та пов’язаність з корпоративними групами

717 з 2 514 проаналізованих компаній з пов’язаними санкціями мають зв’язок зі 134 корпоративними групами в системі YouControl. При цьому одна компанія може відноситися до кількох груп одночасно, так і у складі однієї групи присутній ряд компаній з досліджуваної вибірки.

Примітка: Корпоративна група — у загальному сенсі це сукупність компаній із фінансової та/або промислової сфер, які належать до одного чи групи кінцевих бенефіціарних власників та здійснюють взаємодію між собою для досягнення спільних цілей, таких як отримання фінансової вигоди чи оптимізація виробничих процесів (надалі вживатимемо “корпоративна група” або “група”). Є аналітичною інформацією YouControl. 

Найбільшу кількість з проаналізованих компаній у своєму складі мають такі корпоративні групи як:

• «Груп ДФ» (100 компаній), ключова особа якої Дмитро Фірташ потрапив під дію обмежувальних заходів у в червні 2021 року, а потім знову внесений в санкційний перелік через 3 роки;

• «Смарт-Холдинг» (62), щодо ключової особи якої — екснародного депутата України Вадима Новинського застосовані персональні обмежувальні заходи в грудні 2022 року. До складу групи також відноситься компанія ТОВ «ТК БСРЗ «МЕТАЛІСТ», бенефіціаром якого виступає Ашот Малхасян. За інформацією видання “УНІАН” “Кіпрський суд заморозив активи рідного брата Вадима Новинського в окупованому Криму” від 27.02.2020 року, Ашот Малхасян є рідним братом пана Новинського. Щодо Малхасяна у серпні 2025 року також були застосовані санкції РНБО.

В YouControl відслідковувати присутність фізичних і юридичних осіб в санкційних списках можна автоматично. Варто лише зайти на картку компанії або ввести ПІБ особи в модулі «Перевірка фізосіб» і система підсвітить ці дані як фактор обачності. Крім того, можна відслідковувати актуальний статус по контрагенту, підключивши автоматизований моніторинг до юридичної чи фізичної особи.

• «Приват» (53), ключові особи якої Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський потрапили під дію персональних санкцій в лютому 2025 року.

Проте наявність пов’язаних санкцій щодо компанії зі складу корпоративної групи не завжди може означати, що компанія та/або всі учасники/кінцеві бенефіціарні власники знаходяться під дією обмежувальних заходів. Є випадки, коли юридична особа має кількох співвласників і один із них є підсанкційною особою, а інші — ні. Або обмежувальні заходи накладені на посадову особу, а співвласники не включені до санкційного переліку. Наприклад, Указом Президента №275/2023 від 12.05.2023 року були накладені санкції на трьох акціонерів ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» — ТОВ «МІДЛАНД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», ПІІ ТОВ «КИЇВ СЕКЮРІТІЗ ГРУП» та британську GLOBAL STEEL INVESTMENTS LIMITED. Однак бенефіціаром компанії є ключова особа корпоративної групи “СКМ” Рінат Ахметов, що не підпадає під дію персональних санкцій.

Ще низка фірм з корпоративної групи “ТІС” мають пов’язані санкції через те, що їхнім співвласником, окрім ключових осіб групи, є підсанкційна особа — Олексій Федоричев. Він є ключовою особою корпоративної групи “Федкомінвест” і потрапив під санкції в жовтні 2022 року.

Нагадуємо, співпраця із суб’єктами, до яких (та/або їхніх засновників/кінцевих бенефіціарних власників) застосовано національні/міжнародні санкції, залежно від їх характеру, може спричинити фінансові збитки, негативні репутаційні наслідки і дестабілізацію бізнесу, а також привернення уваги правоохоронних органів (залежно від можливої правової кваліфікації такого співробітництва). Тому питання щодо санкцій потребують особливої уваги в ділових відносинах.

Матеріал  Уoucontrol     https://youcontrol.com.ua/data-research/popry-sanktsiyi-328-kompaniy-u-2024-rotsi-zarobyly-240-mlrd-hrn/

Принаймні саме так виглядає  вивчення інформації в системі DREAM щодо 2 досліджуваних нами об’єктів з 10.

Перший проєкт, це Капітальний ремонт харчоблоку та їдальні (для технологічної моделі організації харчування «опорна кухня») в будівлі Запорізького академічного ліцею №46 Запорізької міської ради, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська, 29, рішення про виділення субвенції щодо фінансування якого приймає комісія Міністерства освіти і науки України.

В системі DREAM зазначено, що для реалізації цього проєкту є 98,24% підтверджених джерел фінансування.

Загальний обсяг підтверджених джерел фінансування з державного бюджету у вигляді субвенції  зазначено в розмірі 24,7 млн.грн.

На сторінці проєкту в іншому розділі зазначено пов’язаним проєктом «Капітальний ремонт їдальні та харчоблоку (для технологічної моделі організації харчування «опорна кухня») в будівлі Запорізької гімназії №101 Запорізької міської ради, ради, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова,10б».

І це не єдина недостовірна інформація, розміщена  в профайлі цього проєкту, ініціатором якого є Департамент освіти і науки Запорізької міської ради. В ході дослідження виявилось, що субвенція з державного бюджету на реалізацію  проєкту «Капітальний ремонт харчоблоку та їдальні (для технологічної моделі організації харчування «опорна кухня») в будівлі Запорізького академічного ліцею №46 Запорізької міської ради, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська, 29» Міністерством освіти не тільки не виділялась. А навіть заявка на виділення субвенції не подавалась.

Відповідно,  ініціатором проєкту в системі DREAM розміщено недостовірну інформацію.

Другий проєкт- Реконструкція приміщень кардіологічного корпусу літ. «П-5″ КНП «Міська лікарня №9″ ЗМР по вул. Щасливій/Дудикіна, 1/6, м.Запоріжжя. Де не зазначено що проєкт потребує фінансування.

На сторінці проєкту зазначено, що загальний обсяг підтверджених джерел фінансування складає 100%. В т.ч. субвенція з державного бюджету 194,4 млн.грн.

Але у відповідь на запит Запорізька міська рада повідомила що проєкт не реалізується через відсутність   розпорядження мера про реалізацію цього проєкту.

А Міністерство охорони здоров’я  повідомила що субвенція для реалізації цього проєкту не виділялась.

Відповідно, в системі DREAM розміщено інформацію, що суперечить фактичному стану справ і первинним документам.

В системі DREAM  зазначено, що «DREAM упорядковує ключові процеси на всіх етапах управління публічними інвестиціями в режимі реального часу, впроваджуючи кращі світові практики підготовки та найвищі стандарти прозорості та підзвітності. Будь-хто в будь-якому місці може контролювати планування та реалізацію публічних інвестицій та використовувати цю інформацію для зменшення ризиків, створення точної звітності та покращення загальної ефективності використання коштів.

Екосистема DREAM є ключовим цифровим інструментом, що лежить в основі реформування УПІ. DREAM — це «єдине вікно» для управління публічними інвестиціями, що забезпечує ефективність, доброчесність, прозорість та підзвітність розподілу державних та міжнародних коштів.»

Саме до DREAM запитувачів публічної інформації направляють в Запорізькій міській раді за інформацією щодо проєктів відбудови/відновлення в місті Запоріжжя.

І до цієї системи в Запорізькій області ініціатори проєктів ставляться безвідповідально, порушуючи права і громадян, і інвесторів  на доступ до правдивої інформації.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту«Відбудова Запоріжжя», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення», який резалізується за підтримки Європейського Союзу.  Зміст звіту моніторингу є виключною відповідальністю ГО «Народний Захист» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технологіїпрогресу».

З цим пов’язані  на перший погляд дивний розрив сум укладених договорів (28,3 млн.грн.) і бюджету проєкту (24,3 млн.грн.).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2025 р. №412 (зі змінами) Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури з фонду ліквідації наслідків збройної агресії за рахунок залишків коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено кошти згідно переліку проєктів, у т.ч.: «Капітальний ремонт житлового будинку по вул. Кам’яногірська, 6 з відновленням несучих конструкцій після потрапляння боєприпасів в м. Запоріжжя» – 18 000,000 тис. грн (2023-2025 роки).

Низький рівень оплат (27,7% вартості укладених договорів) вказує на затримки у фінансуванні та виконанні робіт.

З восьми закупівель, здійснених з метою реалізації проєкту, лише дві були здійснені за конкурентною процедурою.

Східний офіс Держаудитслужби проведеним моніторингом виявив порушення п. 43 в частині не надання права учаснику на виправлення невідповідностей та пп.2 п.44 Особливостей №1178 в частині не відхилення пропозиції, яка не відповідала вимогам ТД.

Щодо замовника, Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області, згідно інформації аналітичної системи Уoucontrol,  відкрито кримінальне провадження за фактами можливих порушень у процесі закупівель (у т.ч. за договором підряду по капітальному ремонту житлового будинку по вул. Кам’яногірська, 6).

Договір із ТОВ «Міське Будівництво» на 15,85 млн грн розірвано в серпні 2024 року через невиконання зобов’язань, що спричинило затримки та судовий позов про стягнення 3,353 млн грн авансу.

Новий підрядник, ТОВ «Будівельна компанія «Консул», розпочав роботи в грудні 2024 року. Наразі виконуються роботи з посилення несучих конструкції будинку, які були пошкоджені внаслідок повторного ушкодження 21.03.2025 р. та роботи згідно графіка робіт. Термін договору продовжено до 30 листопада 2025 р. Вартість робіт по договору зменшено на 942 554,51 грн і становить 12 405 445,49 грн. Виплачено аванс у розмірі 30% вартості договору.

Згідно відповіді Служби відновлення та розвитку інфраструктури на запит, станом на 12.08.2025 за договором №209-24Б від 12.12.24 генпідрядником ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КОНСУЛ» акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в не здавались, розрахунки не здійснювались.

Термін завершення робіт згідно додаткової угоди №4 від 08.05.2025 р. – листопад 2025 року.

В останні дні серпня 2025 року ми приїхали на об’єкт з моніторинговим візитом, який довго не могли погодити з замовником- Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області.  Оскільки при першому спілкуванні телефоном пан Дмитро заявив, що йому не відомо хто така ГО Народний Захист. А після направлення йому посилань на наші веб-сайт та Ютуб-канал, взагалі припинив підіймати слухавку. Не з’явився він і під час призначеного моніторингового візиту.  Підрядник також не був повідомлений. Тож, на початку зйомки у нас почали запитувати хто ми і «що тут знімаємо?».

Перше, що ми побачили, це зелене огородження будівельного майданчика, який відкриває легкий доступ до будинку всім бажаючим і  кілька балконів, ще не  демонтованих.

Мешканці сусідніх будинків розповідають що роботи на об’єкті проводяться щоденно.

В кількох квартирах, де проводяться роботи з облаштування балконів, є ознаки проживання людей.

На кількох  балконних перекриттях є ознаки пожежі.

Зі зворотнього боку будинку знаходиться плити утеплювача (120 мм.) без пакування і зазначення виробника,  з ознаками такого, що був у споживанні.

Проєктом передбачене встановлення екструзійного пінополістиролу.

За словами мешканця будинку Анатолія Шкарбанова, перший підрядник ТОВ «Міське Будівництво» провело частину демонтажних робіт і встановили зовнішній утеплювач на стіни. Який після другого прильоту відійшов від стіни, був демонтований і вивезений ТОВ «Будівельна компанія «Консул».

Балконні блоки зі зворотньої сторони будинку в стадії монтажу.

Проєктом передбачено:

- доступність маломобільних груп населення до об’єкту забезпечується за рахунок існуючих та запроектованих під’їзних доріжок та майданчиків, виконаних без перепадів та висот, та перешкод на шляху людей. Підсходинка ганку не перевищує 150 мм, що забезпечує безпечний доступ до будівлі для маломобільних груп населення. Забезпечена доступність прилеглої території та можливість і зручність потрапляння, безперешкодність переміщення всередині будівлі, а саме:  сходи на вході з тамбурів до перших поверхів сходових кліток дублюються відкидними пандусами; покриття з асфальтобетону проїздів тротуарів, пішохідних доріжок забезпечують безперешкодний доступ до будівлі особам з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення. Покриття має повздовжні похили не перевищують 5%, поперечні похили – до 1,5 %;

- заходи енергоефективності: виконання робіт з утеплення зовнішніх стін будинку та цоколя нижче рівня землі, встановлення вікон з класом енергоефективності — Б1. Комплекс робіт з енергозбереження включає забезпечення теплотехнічних показників окремих огороджувальних конструкцій: зовнішніх стін будівлі, а також вікон та зовнішніх дверей, які підлягають заміні на нові, на рівні, що встановлений мінімальними вимогами до енергетичної ефективності будівель відповідно до п. 3 розділу ІІ Наказу від 27.10.2020 №260.

На цей момент перевірити заходи з доступності не можливо. Оскільки роботи з облаштування прибудинкової території ще не розпочаті.

Заходи з енергоефективності візуально проведені: вікна і двері замінено, на стінах утеплювач.

Замовник вчасно і в повному обсязі надавав відповіді на запити щодо отримання публічної інформації.

Анатолій Шкарбанов  розповів, що у мешканців ніхто не питав як і що відбудовувати, чого і коли очікувати.

Загалом, будинок відбудовується кращим за те, яким він був. Але є ознаки низької ефективності використання коштів проєкту через затримки у фінансуванні і ознаки порушень при проведенні закупівель.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Відбудова Запоріжжя», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення», який резалізується за підтримки Європейського Союзу.  Зміст звіту моніторингу є виключною відповідальністю ГО «Народний Захист» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.

Вартість проєкту достовірно встановити не можливо. Згідно інформації в системі DREAM вартість проєкту складає 25 094 790,00 грн. Згідно експертизи проекту – 30 117 317,00 грн

Згідно інформації в системі DREAM – джерелами фінансування є: Державний бюджет в розмірі  24 212 974,00 грн. Та місцевий бюджет м. Запоріжжя – 440 908,00 грн.

Балансоутримувач об’єкта – Запорізький академічний ліцей № 46 Запорізької міської ради.

Моніторингом проєкту капітального ремонту харчоблоку та їдальні (для технологічної моделі організації харчування «опорна кухня») в будівлі Запорізького академічного ліцею №46 виявлено, що закупівлю робіт за проєктом не проведено, оскільки виділення субвенції з державного бюджету станом на кінець липня не погоджено. Виконано та оплачено роботи з розробки проєктної документації.  Закупівлю послуг з розробки проєктної документації проведено неконкурентно, послуги за укладеним договором оплачено.

Перелік закупівель, здійснених в рамках проєкту «Капітальний ремонт харчоблоку та їдальні (для технологічної моделі організації харчування «опорна кухня») в будівлі Запорізького академічного ліцею №46 Запорізької міської ради, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська, 29»

Згідно відповіді Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на наш запит:

Згідно відповіді Директорату стратегічного планування та відновлення Міністерства освіти і науки України на наш запит, проєкт «Капітальний ремонт харчоблоку та їдальні (для технологічної моделі організації харчування «опорна кухня») в будівлі Запорізького академічного ліцею №46 Запорізької міської ради, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська, 29» не був поданий на конкурсний відбір:

Закупівлю послуг з проведення проєктних робіт проведено без застосування електронної системи.

26.02.2025 року розпорядник Департамент освіти і науки Запорізької міської ради розмістив інформацію щодо закупівлі без використання електронної системи UA-2025-02-26-012043-a на суму 469 151,98 грн з обрання виконавця робіт «Розроблення проєктно-кошторисної документації та здійснення проходження експертизи проєкту по об’єкту: «Капітальний ремонт приміщення їдальні та харчоблоку в будівлі закладу освіти Запорізького академічного ліцею № 46 Запорізької міської ради, за адресою: м.Запоріжжя, вул. Павлокічкаська,29″ (ДК 021:2015:71320000-7 Послуги з інженерного проектування)».

Договір №7132/46 з ФОП Каширін Єгор Олексійович укладено 26.02.2025 р.

Акт здачі-прийняття робіт підписано 14.04.2025 р.

Оплату послуг здійснено 13.05.2025 р.

За даними аналітичної системи Уoucontrol  ФОП Каширін.Є.О. зареєстровано   06.01.2021 року. Має відповідний КВЕД: 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.  Активну діяльність Єгор Каширін відновив у 2024 році.

За даними Сlarity-project, одним з найбільших замовників є Депаратмент освіти і науки Запорізької міської ради:

У проєкті частково враховані потреби маломобільних груп населення (МГН). У Завданні на проєктування вимоги до енергозбереження відсутні. Заходи енергоефективності передбачено у розділі 8 “Водопостачання і водовідведення” проєктно-кошторисної документації.

Аналіз кошторисної частини проєктної документації виявив ознаки можливого завищення закупівельних цін на технологічне обладнання.

Замовник проєкту не надав копію проєктно-кошторисної документації на наш запит, проте надав можливість ознайомитися з нею та виготовити фотокопії особисто.

Згідно відповіді Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на наш запит:

Відповідно до вимог ДБН В.2.2-40.2018 «Інклюзивність будівель та споруд» щодо забезпечення рівних прав на використання громадських будівель різними групами населення, для безперешкодного і зручного їх пересування наявна будівля вже має заходи щодо доступності для мало мобільних груп населення (МГН): підлоги коридорів без перепадів, для осіб з порушенням зору шляхи пересування по території та будівлі забезпечені тактильними елементами доступності, всі проходи і проїзди розраховано на маневрування крісла-коляски.

Даним проектом (в межах зони проектування) передбачені додаткові заходи щодо доступності будівлі для мало мобільних груп населення (МГН), а саме: двері на входах до приміщень без поріжків або мають поріжки не більше 20 мм, у двостулкових дверях одне робоче полотно має ширину мінімум 900 мм, підлоги коридорів без перепадів, у обідній залі є зона приймання їжі для МГН, Планування обідньої зали, ширина проходів виконано з урахуванням руху людей на інвалідних візках. Біля роздаткової лінії достатньо місця для маневрування візка. Обідня зала знаходиться на першому поверсі навчального закладу, тому людина на інвалідному візку може потрапити до обідньої зали як з вулиці через пандус, так із коридору навчального закладу.

У Завданні на проєктування (Додаток №1 до  Договору № 7132/46 від 26.02.2025р.)  вимоги до енергозбереження відсутні.

Згідно відповіді Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на наш запит:

“Проектом передбачено виконання комплексу будівельних робіт щодо модернізації та технологічного переоснащення харчоблоку згідно із сучасними технологічними процесами, що забезпечують дотримання норм НАССР, приготування якісної і безпечної їжі. Тобто, шляхом капітального ремонту створити сучасну опорну кухню, що створює комплексних підхід до оновлення інфраструктури харчоблоків та підвищує технологічність виробничих процесів за рахунок переходу на нові стандарти організації харчування учнів та персоналу закладів освіти.

Даний проект передбачає тільки виконання будівельних робіт з капітального ремонту харчоблоку. Виконання інших робіт, а саме: встановлення сонячних панелей, інвенторів, теплових насосів, автономного опалення не передбачено”.

Станом на серпень 2025 року реалізацію проєкту не розпочато через відсутність субвенції з державного бюджету (За даними МОН). Натомість, інформація в системі DREAM суперечить інформації, наданій у відповідь на запит Міністерством освіти і науки.

Посилання на юридичні підстави виділення субвенції відкриває сторінку оголошення про прийняття заявок на фінансування, а не затвердженого до фінансування переліку проєктів.

Відповідно, Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради  з метою пошуку фінансування, до системи DREAM внесено недостовірну інформацію.

Додатково до цього, не вдалось достовірно встановити ані бюджет проєкту, ані підтверджені джерела фінансування.

При цьому, встановлено ознаки запланованого завищення закупівельних цін на обладнання, якому можна до початку реалізації проєктц запобігти. Задавши при цьому запитання як Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, так і  головному проєктанту (ФОП Каширін Єгор Олексійович) та експерту проєкту (ТОВ «Експертиза МВК»- М.Маркова).

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Відбудова Запоріжжя», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення», який резалізується за підтримки Європейського Союзу.  Зміст звіту моніторингу є виключною відповідальністю ГО «Народний Захист» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.