З повагою
Команда проекту «Спільними зусиллями громадськості і влади боротиме корупцію в Дніпропетровській області», впровадженого ГО«ЛОС» (Дніпропетровська область) у партнерстві з ГО «Народний захист» (Запоріжжя) та Асоціацією «Правозахист» (Дніпро) за підтримки Проекту «Прозорість та доброчесність публічного сектору» ПРООН в Україні.

Це перший з запланованих семінарів, які проводяться в Дніпропетровській області. На черзі Дніпро, Нікополь та Марганець.

Високу оцінку і слова подяки отримано у відношенні Посібників та інформаційних матеріалів розроблених ГО «Народний Захист».

По закінченні семінару під час круглого столу учасники обговорили конкретні ситуації та питання практичного врегулювання конфлікту інтересів.
Семінар і круглий стіл проведено в рамках проекту «Спільними зусиллями громадськості і влади боротиме корупцію в Дніпропетровській області», за підтримки проекту «Прозорість та доброчесність публічного сектору» ПРООН в Україні, який було організовано громадська організація «Легітимація основних свобод» у партнерстві з громадською організацією «Народний захист» та Асоціацією «Правозахист».

http://kam.gov.ua/ua/news/pg/210918301608463_p13/

http://kstati.dp.ua/content/v-kamenskom-proshel-seminar-po-predotvrashcheniyu-korrupcii

http://sobitie.com.ua/novosti/v-kamenskom-proshel-seminar-po-predotvrashcheniyu-korrupcii

На протязі двох днів  в групі з майже 50 осіб йшло обговорення всіх вимог ЗУ Про доступ до публічної інформації від оформлення запитів до вимог локальних нормативно-правових актів.

Більш за все запитань викликав блок розгляду запитів та відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк.

Закон Про доступ до публічної інформації не передбачає  компенсації витрат на сканування документів, як не відображає такої норми Постанова КМУ №740, якою встановлені граничні  розміри витрат на копіювання та друк.  Така ж позиція і Офісу Омбудсмана.  Але судова  практика зворотня. Судді не поділяють позицію Омбудсмана. Проте зміна судової практики справа часу. Загальні рекомендації на сьогодня зводяться до того, що лише органи місцевого самоврядування можуть встановлювати оплату за сканування, але, як зазначила експерт ЦЕДЕМ Наталія Заболотна, — їм варто обгрунтувати затверджену суму, оскільки закон передбачає відшкодування  виключно фактичних витрат.А до таких при скануванні можна віднести хіба що витрати на електроенергію і амортизацію  сканера. А це настільки мізерні суми, що не варті внесення змін до локальних нормативно-правових актів.

Наприкінці тренінгу, після  виконання практичних завдань, учасники тренінгу отримали сертифікати.

В Запорізькій області  пройшли тренінг та отримали сертифікати представники наступних органів, установ, закладів, організацій та підприємств:

1.Запорізька обласна рада

2.Запорізька міська рада

3.КП «Запорізький обласний центр охорони праці» ЗОР

4.КП «Запорізький інститут регіонального розвитку»ЗОР

5.КП «Облводоканал» ЗОР

6.КУ «Спеціальне територіальне медичне об’єднання «Психіатрія»» ЗОР

7.КЗ «Запорізька обласна школа вищої спортивної майстерності»  ЗОР

8.КП «Універс»  ЗОР

9.КУ «Центр фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення закладів і установ охорони здоров’я»  ЗОР

10.КУ «Запорізький дитячий будинок-інтернат»  ЗОР

11.КУ Територіальне медичне об’єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»  ЗОР

12.КУ «Центр публічних закупівель»  ЗОР

13.КУ «Спеціальне територіальне медичне об’єднання «Трансфузіологія»»  ЗОР

14.КУ «Спеціальне територіальне медичне об’єднання «Фтизіатрія»»  ЗОР

15.КУ «Комп’ютерний інформаційно-обчислювальний центр» ЗОР

16.КУ «Централізована бухгалтерія закладів та установ молоді, фізичної культури та спорту»  ЗОР

17.КУ «Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей»  ЗОР

18.КУ «Спеціальне територіальне медичне об’єднання «Дитинство»»  ЗОР

19.КП «Готель «Україна»»  ЗОР

20.КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня»  ЗОР

21.КП «Запоріжжя»  ЗОР

22.КЗ «Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені В.Г. Магара»  ЗОР

23.КСП «Запоріжзеленгосп»  ЗОР

24.КУ «Запорізький обласний контактний центр» ЗОР

25.КП «Автогосподарство»  ЗОР

26.КЗ «Запорізький обласний театр ляльок»  ЗОР

27.КУ «Централізована бухгалтерія закладів культури»  ЗОР

28.КУ «Спеціальне територіальне медичне об’єднання «Фтизіатрія»»

29.КУ«Центр фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення закладів і установ охорони здоров’я»  ЗОР

30. КП «Аптечне об’єднання «Фармація»»  ЗОР

31.КП «Водоканал» ЗМР

32.Біленківська сільська рада

33.Преобреженська Сільська рада

34.Комиш-Зорянська сільська рада

35.Гірсівська сільська рада

36.Новоуспенівськасільська рада

Варто зазначити, що запрошення до участі в тренінгу були направлені всім ОТГ області, але зацікавились лише 5 з 42.  Це свідчить про низький рівень  розуміння  необхідності відкритості та забезпечення реалізації права на інформацію  в новостворених громадах, попит  на яку  в умовах децентралізації важко переоцінити.

Додатково: 

20 та 21 лютого в Запорізькій області проходять тренінги для розпорядників публічної інформації, організовані Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) і Офісом Омбудсмана. Запоріжжя першим в Україні організували  цей захід для регіональних розпорядників. Аналогічні заходи пройдуть в усіх областях України.
Навчання проходять для представників КУ, КЗ, КП, ОТГ, міськради та обласної ради.

Заходи мають суттєво підвищити рівень забезпечення права на доступ до публічної інформації в області.

 Протягом 2017-го року в рамках Платформи «Омбудсман+» громадські організації проводили всеукраїнський моніторинг забезпечення органами місцевої влади доступу до публічної інформації. 

У ході моніторингу громадські експерти оцінили рівень доступу до інформації в обласних державних адміністраціях, обласних радах та міських радах обласних центрів по всій Україні. Зокрема, монітори проекту перевіряли відповідність офіційних документів органів влади Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також оприлюднення необхідної інформації на веб-сайтах і якість роботи з інформаційними запитами громадян – цю частину дослідження провів Центр «ЕЙДОС». Монітори Центру демократії та верховенства права оцінювали організацію спеціального місця для роботи запитувачів з документами, можливість запитувачів особисто подати запит, а у місцевих радах – ще й чи відкритий доступ усіх громадян на сесійні засідання.

Завантажити рейтинг.

Моніторинг доступу до публічної інформації у приміщенні розпорядників.
Монітори ЦЕДЕМ перевіряли забезпечення розпорядниками інформації «особистого» доступу до публічної інформації, а саме: як обласні державні адміністрації, обласні та міські ради приймають запити на інформацію, що подаються особисто, як вони організували спеціальне місце для роботи запитувачів із документами, а також, чи вільний доступ осіб до засідань місцевих рад.

У Запорізькій області такі результати моніторингу забезпечення розпорядниками інформації «особистого» доступу до публічної інформації:

У міській раді організацію прийому запитів оцінено у 9 із 10 можливих балів; доступ до засідань – у 4,5 балів із 6 можливих, а організацію місця для роботи запитувачів з документами – у максимальні 6 балів з 6. Загалом, за результатами моніторингу забезпечення розпорядниками інформації «особистого» доступу до публічної інформації, Запорізька міськрада посіла 4 місце серед міських рад.

У Запорізькій ОДА організацію прийому запитів оцінено у 8 з 10 можливих балів, організацію роботи спеціального місця по роботі запитувачів з документами – у 5 балів з 6 можливих. Обласна державна адміністрація посіла 7 місце серед ОДА.

Обласна рада отримала 9 балів з 10 можливих за організацію прийому запитів, організацію місця для роботи запитувачів з документами оцінено у 4,5 з 6 можливих балів, доступ на засідання – також у 4,5 балів з 6 можливих. Обласна рада зайняла 5 місце серед обласних рад.

«В облраді посилюється тенденція до виправлення недоліків, виявлених нами під час попереднього моніторингу. Інформація про засідання анонсується. Хоча строки не завжди витримуються», – відзначила Наталія Заболотна, монітор Платформи «Омбудсман+» (ЦЕДЕМ).

Водночас, за словами монітора, є загроза негативних змін.

«Раптова система  виставлення рахунків за скановану інформацію може свідчити про негласні вказівки не надавати інформацію – так, як це було в 2015 році в облраді», – вказала вона.

Детальніше про результати моніторингу ЦЕДЕМ за посиланням.

Зазначимо, що на основі проведеного у 2017 році моніторингу в рамках Платформи “Омбудсман плюс”, ЦЕДЕМ видав рекомендації щодо забезпечення умов та безпосереднього доступу до публічної інформації в приміщенні розпорядників. У цьому виданні зазначені не лише проблеми, що виникли у запитувачів у процесі моніторингу, а й поради та позитивний досвід, який може стати прикладом для будь-яких розпорядників інформації. Окрему увагу також приділено  рекомендаціям зі створення умов для запитувачів з обмеженими фізичними можливостями.

Завантажити рекомендації можна за посиланням.

Цю подію висвітлювали і Весті-інформ: http://www.vesti.zp.ua/news/view/1666-ozvuchen_reyting_zaporojskoy_oga_gorodskogo_i_oblastnogo_sovetov_natsionalnoy_politsii_i_apellyatsionnogo_suda_foto

Центр демократії та верховенства права (CEDEM) – це аналітично-адвокаційний центр, що працює в громадському секторі України з 2005 року, спрямовуючи свої зусилля на розвиток незалежних медіа, підтримку громадських платформ і рухів, а також побудову правової держави в Україні.

Додаткового законодавчого  врегулювання потребує інститут інформаційного комісара або колегії. Як свідчить  міжнародний, досвід ці форми чудово зарекомендували себе в інших країнах.  Необхідність запровадження нової інституції пов язана з тим, що законодавці переклали  контролюючі і каральні функції за неналежне виконання Закону з органів прокуратури на Офіс Омбудсмана. Це здається логічним з точки зору захисту права на інформації, як і інших прав громадян. Але особливість діяльності Уповноваженого з прав людини в тому, що їй не притаманні каральні функції. І на сьогодні, з моменту передачі  контролюючих повноважень від органів прокуратури в 2015 році, де-факто ніхто їх виконати в законному порядку не може. Уповноважена з прав людини не може навіть складати обов язкові для виконання  розпорядниками приписи. Проблеми виникають і з кадровим забезпеченням (20 осіб на всю країну), і  з складанням  адміністративних протоколів, для отримання яких необхідні персоналні данні  і дотримання коротких термінів. Тож інформаційний комісар чи  інформаціна колегія вже давно необхідна Україні.

Натомість,для запровадження нового механізму в Україні необхідно внесення змін до Конституції. Нардепам вже не в перше на розгляд направляється  розроблений і обговорений з громадськістю, законопроект про внесення змін до Конституції. Але, як засвідчила Вікторія Сюмар, його внесеннядо порядку денного на сьогодні блокується «найбільшою фракцією». А попередній проект  по дорозі до сесійної зали дивним чином змінився з створення нової  незалежної інституції на введення карної відповідальності за відмову у наданні публічної інформації журналістам. Це викликало шквал критики не тільки з боку громадськості, а і  багатьох журналістів, які не тільки не зрозуміли такої підміни змін, а  і  необхідності вибвркового посилення відповідалності взагалі. Бо про це мова навіть не йшла. На сьогодні у ВР знов проект змін. Для внесення його до порядку денного  ВР необхідно 150 підписів нардепів, яких наразі немає. Тому  через 5 років дії Закону  досі не зникає нагальність удосконалення законодавства, як і його належного громадського обговорення.

В 2016 році світ відзначав 250-річчя права на інформацію, оскільки в світі є країни, де держава втратила монополію на інформацію ще чвертьсторіччя тому. Відповідно чиновники цих країн вже давно позбулися звички приховувати інформацію, а країни мають  сталу  незалежну інституцію, що опікується забезпеченням цього права.  Поки Україна не завершить формування незалежних контролюючих і караючих інституцій, тягар моніторингу і надалі буде покладатись на громадських експертів, підміняючи громадським контролем парламентський. Лише щире бажання Уповноваженої та Офісу дозволяють  на сьогодні  існувати  цим двом видам контролю одночасно, досягаючи максимуму ефективності.  Але, як ми вже неодноразово відзначали, кадрові ротації можуть все водночас змінити.  «Неприпустимим єзалежність реалізації прав  громадян від  політичної волі  єдиної особи — керівника. Але на сьогодні саме так і відбувається. Кожна ротація це суттєва зміна вектору забезпечення прав , оскільки як рівень взаємодіїз громадськістю, так і рівень забезпечення  доступу до інформації  не мають інституційної сталості і в повній мірі залежать від рівня знань і  відкритості первої особи органу влади. Тому налагодження сталої, ефективної і незалежної системи  державного контролю за реалізацією права на доступ до публічної інформації вкрай важливе для України»_ вважає Наталія Заболотна голова Правління ГО «Народний Захист», громадський експерт і учасник всіх моніторингів,  експертних обговорень політик, змін і новел; а також  ініціатор і співзасновник Платформи Омбудсман+. Саме Наталія Заболотна ставила питання  необхідності створення єдиної методології  моніторингу реалізації ЗУ Про доступ до публічної інформації, яка і була створена в 2016 році громадськими експертами разом з Офісом Омбудсмана.

На сьогодні  всі баєаючі проводити моніторнг  в цій царині мають використовувати саме цю єдину методологію, затверджену Уповноваженою  ВР з прав людини. Застосування єдиних підходів забезпечить дію в єдиній системі координат і  унеможливлення  впливу  суб єктивних факторів на результати мніторингу.

29 вересня 2017 року громадські експерти Платформи Омбудсман+ презентували перші результати застосування цієї методології в усіх 4 напрямах. До об єктів щорічних моніторингів долучились суди, органи поліції та комунальні підприємства Харківської та Київської областей. Представники саме цих органів влади долучились до учасників Дня права  знати, отримавши свої відзнаки в своїх  номінаціях.  Здивуванням заходу стало нагородження  в якості ТОР- 1 Донецької ОДА, якій навіть особливий статус  частини території не завадив найкращим чином демонструвати відкритість і забезпечення права на інформацію.

На Конференції  оголошено рейтинги рівня забезпечення доступу до публічної інформації.

Запорізька ОДА- 8 місце,

Запорізька міська рада — 10 місце,

Апеляційний суд Запорізької області — 13 місце,

Запорізька обласна рада- 16 місце,

ГУ НП в Запорізькій області — 23 місце.

Результати Запорізької області не такі вражаючі і мало чим відрізняються від тогоріччя. Пов язане це з  небажанням керівництва Запорізької ОДА і Запорізької міської ради обговорювати, реагувати і впроваджевати результати нашого моніторингу і рекомендації. Це убезпечило їм стабільно низькі рейтинги.

Що стосується Запорізької обласної ради, то  забезпечене співробітниками апарату обговорення і розгляд рекомендацій було повністю зневільоване  головою обласної ради Григорієм Самардаком.  Тож низький результат області повністю на відповідальності перших осіб цих органів влади.

Громадськість зацікавила і статистика покарань. Так, за словами Ірини Кушнір, 90%  адміністративних протоколів  задовольняються судами і порушники  притягаються до адміністративної відповідальності.

Валерія Лутковська запевнила представників органів влади що ніхто не буде входити у їх становище, і контроль за забезпеченням права на доступ до публічної інформації буде здійснюватись незалежно, неупереджено і у  повній відповідності до законодавства.

При цьому підняла дискусію про корупційність порушень права на інформацію. Виявилось що це питання ще в 2015 році підіймала лише одна організація в Україні — ГО «Народний Захист» під час моніторингу декларацій депутатів Запорізької обласної ради. Саме Наталія Заболотна виявилась єдиним експертом в Україні, яка підіймала це питання ще в 2015 році, направивши  заяви про правопорушення пов язані з корупцією  стосовно  службових осіб Запорізької обласної ради за ненадання інформації, але відсутність  масового застосування цього підходу призвело до того, що і досі притягнення до відповідальності  за правопорушення пов язані з корупцією (за ненадання інформації) не застосовується в Україні, а всі заяви Народного Захисту ГПУ було перенаправлено до Офісу Омбудсмана (що свідчить про нерозуміння і органами прокуратури цбого підходу до кваліфікації порушення права на інформацію), за яким в 2017 році притягнуто до відповідальності голову Запорізької обласної ради.

Від Запорізької області на заході були присутні Наталія Заболтна-  ГО «Народний Захист»,  Денис Кас яненко- Запорізька ОДА, Віктор Городовенко — Апеляційний суд Запорізької області.

Висновки

1.В усіх органах публічної влади і у  10 юридичних осіб юридичного права відсутнє нормативне врегулювання питання конфлікту інтересів. Відсутня практика запобіганню конфлікту інтересів. На початку проекту був дуже низький рівень знань з питання нової системи антикорупційних органів, алгоритму і вимог до виявлення і врегулювання конфлікту інтересів.

2.Всі учасники семінарів проявляли велику зацікавленість до вивчення цього питання, яке на державному рівні не роз яснюється на місцевому та регіональному рівні. Майже всі відповідальні в органах влади за запобігання корупції (що пройшли навчання на наших семінарах) не розуміли сутності  питання  і оперували лише понятійним апаратом.

3.Єдиний орган влади в області- Запорізька міська рада повністю проігнорувала всі заходи проекту, демонструючи стійкий рівень закритості і небажання до впровадження антикорупційної реформи. При тому, що саме з неї ми отримали протоколи з ніби то врегулювання конфлікту інтересів і роз яснень, що є просто набором  вибіркових фраз із Закону, що не роз яснюють і не врегульовують конкретну ситуацію.

4.В усіх органах влади , організаціях і підприємствах на початку реалізації проекту не було заяв про конфлікт інтересів . Самостійна спроможність до виявлення конфлікту інтересів була на нульовому рівні.

5.Громадськість має великий попит на отримання знань з питання запобігання і боротьби з корупцією.

6.Найбільшою перешкодою для впровадження антикорупційної реформи в органах публічної влади що досліджувались є керівники цих органів влади, які мають низький рівень мотивації для зміни системи важелів і існуючих схем з виводу бюджетних коштів.

7.ЗМІ маючи недостатньо інформації з питань кваліфікації правопорушень не завжди об єктивно висвітлюють випадки  вручення  адміністративних протоколів про правопорушення пов язані з корупцією, називаючи це фактами корупції, що не відповідає дійсності.

8.Правоохоронні і судові органи не розуміючи філософії змін в антикорупційному законодавстві воліють накладати старі підходи до нового законодавства, що звужує його дію і допомагає ухилитись від відповідальності при виявленні конфлікту інтересів.

9.Дослідження е-декларацій показує кілька механізмів для ухилення від відкриття інформації про майновий стан і джерела отримання доходів, що негативно впливає на процес виявлення конфлікту інтересів.

10.В Запорізькій області  (серед об єктів дослідження) склалась негативна практика не дослідження е-декларацій і відсутності  повідомлень про конфлікт інтересів  під час проведення конкурсу на займану посаду в органах публічної влади.

11.Відповіді від НАЗК про розгляд наших заяв про правопорушення пов язані з корупцією свідчать про небажання розбиратись в тонкощах питання. Судячи з того, що відповіді на тестові аналогічні звернення до ЗОДА містять ту ж саму вибіркову аргументацію, НАЗК готує відповіді на підставі листів Органу влади, дії співробітників якого оскаржуються. Але частіше за все, на регіональному рівні саме керівник органу влади і формує таку політику і створює умови для розвитку корупції, які ми і оскаржуємо.

12.Законодавчо не визначено можливості виявлення   і повідомлення  уповноважених суб єктів у сфері протидії корупції  апаратом/виконкомом  місцевої ради про конфлікту інтересів  в діях  депутатів місцевих рад. Як зазначено в листі ОДА № 3157/01-16 від 10.08.2017 у відповідь на наше повідомлення про правопорушення пов язане з корупцією вчинене депутатом місцевої ради, згідно ч.7 ст.53 ЗУ Про запобігання корупції  посадові і службові особи державних органів влади, посадові особи органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про  вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів зобов язані в межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення  такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб єкт у сфері протидії корупції. Ч.7 ст.53 ЗУ Про запобігання корупції не стосується депутатів місцевих рад. Таким чином, виявлення і повідомлення про правопорушення пов язані з корупцією або корупційних злочинів   вчинених депутатам місцевих рад можливо здійснювати або  повноважній постійній комісії  (яка частіше за все не містить відповідних фахівців і системно не працює в цьому напрямі), або правоохоронним органам, або НАЗК. Ніхто з них не проводить скрізної перевірки в сторожовому режимі.  Залишається лише громадськість згідно ст.21 ЗУ Про запобігання корупції.

Тобто, системи припинення, запобігання і притягнення до відповідальності депутатів  місцевих рад відповідальними підрозділами органів місцевого самоврядування не існує, що несе серйозну загрозу місцевим  ресурсам. Тим більше,  в умовах децентралізації і  обмеження  контролюючих функцій прокуратури стосовно дій і рішень органів місцевого самоврядування.

13.В КУпАП України не міститься відповідальності за неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів при наявності вимоги про сповіщення в обов язковому порядку про його наявність. Відсутність відповідальності робить цю норму Закону «мертвою». Перевірено шляхом надання повідомлень про правопорушення пов язане з корупцією до НАЗК і їх відмову в притягненні до відповідальності.

Також не міститься відповідальності керівників за неналежне, або з порушенням строку розгляд і врегулювання конфлікту інтересів. Що спонукає керівників органів влади ігнорувати цю вимогу Закону. Так, голова Запорізької ОДА Бриль Костянтин Іванович не розглядає в розумінні Закону Про запобігання корупції Повідомлення про конфлікт інтересів і обмеження. Він лише повідомляє у листі що він вважає що тут конфлікту інтересів немає. Але жодного документу, що підтверджує висновки і дату розгляду надати не  може. Голова комісії Запорізької міської ради з питань регламенту пан Согорін завив на сесії міської ради що вони  будуть розглядати повідомлення про конфлікт інтересів впродовж 10 днів згідно ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні, а відповідь надавати в продовж 30 діб згідно ЗУ Про звернення громадян. Комісія ж обласної ради під головуванням пані Вишнякової взагалі не опікується цим питанням.

14.Повноважні постійні комісії місцевих рад (як міської, так і обласної) мають низький рівень знань з питання конфлікту інтересів, з впровадженням антикорупційної реформи не спішать, як і керівники цих органів влади ((Найбільші гальма реформи на місцевому і регіональному рівні).

Так до Запорізької обласної ради було направлено проект рішення прийняття  радою Порядку запобігання конфлікту інтересів  в обласній раді (у депутатів, апарату облради, юридичних осіб публічного права). В травні 2017 року, як свідчить відповідь облради за підписом керівника апарату облради Подорожко В.В., всі матеріали були направлені до постійної комісії з питань законності, боротьби з корупцією, регламенту, депутатської діяльності та депутатської етики, прав людини, свободи слова та інформації. Голова комісії: Вишнякова Ірина Олександрівна- РПЛ.

Члени комісії:

Балицький Віталій Броніславович- Безпартійний .Регіональна організація Політичної партії «Опозиційний блок» .

Грачов Сергій Володимирович-Безпартійний . Наш край.

Гришин Ярослав Володимирович-ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «УКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ – УКРОП».

Гугнін Едуард Анатолійович-БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ».

Шевченко Геннадій Миколайович- Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».

Станом на 27.08.2017 комісія  це питання з метою прийняття нашого проекту Порядку запобігання корупції івнесення змін до Регламенту   в частині приведення його до вимог антикорупційного законодавства не  розглядала, до порядку денного сесії не вносила.

Така ж ситуація і в міській раді, куди ми направили аналогічний пакет документів  (вих.№ 323 від 06.02.2017), який , як свідчить відповідь секретаря міської ради Руслана Пидорича, було  також направлено до постійної комісії міської ради. Вих.№ 332 від 06.03.2017 року на адресу комісії  було вдруге направлено проекти рішень і Положення. До порядку денного сесії міської ради наші пропозиції і проекти документів не вносились. Комісія їх  не розглядала.

 Склад постійної комісії:

Согорін Андрій Анатолійович – депутат міської ради від фракції «Солідарність» – голова комісії.

Члени комісії:

Володьков Микола Миколайович — депутат міської ради від фракції «Опозиційний блок»

Кальцев Володимир Федорович – голова фракції «Наш край»;

Корольов Олег Миколайович – депутат міської ради від фракції «Об’єднання «Самопоміч»;

Москаленко Володимир Анатолійович – депутат міської ради від фракції «ВО «Батьківщина»;

Сідельникова Олена Леонідівна – депутат міської ради від фракції «УКРОП».

Депутати, які відповідальні за додержання законодавства і боротьбу з корупцією, грубо порушують вимоги ЗУ Про звернення громадян і не вчинять дій на приведення Регламенту до вимог ЗУ Про запобігання корупції і ЗУ Про доступ до публічної інформації.

Жоден з них на семінарах не був, ані інформацію, ані матеріали методичні не отримав. Ніхто не розробив  і не запропонував при створенні Регламенту привести проект до вимог ЗУ Про запобігання корупції. Така ж ситуація і з нашими пропозиціями стосовно приведення Регламентів до вимог ЗУ Про доступ до публічної інформації.

15. Під час визначення сумісництва і суміщення в Україні досі  використовують ПОЛОЖЕННЯ  про умови роботи за сумісництвом працівників  державних підприємств, установ і організацій, затверджене Наказом  Міністерства праці  України,  Міністерства  юстиції України,  Міністерства фінансів  України   28.06.1993  N 43.  Зареєстровано в Міністерстві   юстиції України  30 червня 1993 р.  за N 76. Яке дає можливість держслужбовцям до 240 годин на рік  надавати викладацькій діяльності, отримуючи зарплату  на основному місці роботи  в повному обсязі. А в нашому випадку ще і з преміями за інтенсивність.

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/245-93-%D0%BF

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/z0076-93

Рекомендації

1.При проведенні фінансового контролю повноважними органами звертати увагу на пасивне приховування інформації в е-деклараціях декларантів через ненадання інформації членами родини, відсутність відомостей про вартість придбаних щойно активів, приховування джерел отримання  доходів.

2.Рекомендувати Нацагентству України з питань державної служби звернути увагу на необхідність  здійснення  належного контролю   за додержанням антикорупційного законодавства  під час проведення конкурсів на державні посади.

3. Задля забезпечення об єктивності  при проведенні перевірок , НАЗК  варто проводити перевірки  повідомлень пов язаних з корупцією шляхом дослідження витребуваних копій документів, а  не переписування відповідей-відмазок органів влади, дії  співробітників яких оскаржуються.

4.Звернутись до  НАЗК з пропозицією налагодження автоматичного контролю своєчасності  подання е-декларацій під час працевлаштування до органів публічної влади чи отриманні представницького мандату, синхронізувавши бази даних з іншими органами влади у форматі відкритих даних.

5.Організувати проведення освітніх заходів для представників правоохоронних органів, органів прокуратури та судів з питання конфлікту інтересів, незаконного збагачення  і е-декларування.

6.Рекомендувати органам  публічної влади і юридичним особам публічного права привести у відповідність до антикорупційного законодавства сої локальні НПА.

7.Проводити  довготривалу широку інформаційну кампанію з питання конфлікту інтересів з метою залучення широкого кола осіб до виявлення конфлікту інтересів.

7.Дослідити, і при необхідності ініціювати внесення змін до ст. 25 Закону Про державну службу та Постанови КМУ №246 від 25.03.2016  в частині доповнення переліку документів Повідомленням про конфлікт інтересів і роботу в органі близьких осіб, що може привести у разі призначення на посаду до реального конфлікту інтересів.

8.Звернутись до КМУ з пропозицією внесення змін до Типового  Регламенту ОДА, затвердженого Постановою КМУ 1270 від 31.10.2007 року  в частині додавання у нього розділу «Врегулювання конфлікту інтересів» задля приведення локальної нормативно-правової бази облдержадміністрації у відповідність до діючого законодавства.

9.Внести зміни до  ч.7 ст.53 ЗУ Про запобігання корупції, додавши до переліку депутатів.

10.Внести зміни до КУпАП, передбачивши відповідальність за неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів.

11.Переглянути ПОЛОЖЕННЯ  про умови роботи за сумісництвом працівників  державних підприємств, установ і організацій, затверджене Наказом  Міністерства праці  України,  Міністерства  юстиції України,  Міністерства фінансів  України   28.06.1993  N 43, з метою приведення його до вимог діючого законодавства і духу  антикорупційної реформи.

12.Продовжити адвокацію розміщення на веб-сайтах органів місцевого самоврядування  копій протоколів засідань  комісій, робочих груп тощо.

Докладно тут:

https://docplayer.net/75235036-Go-narodniy-zahist-interesi-ne-dlya-presi.html

Матеріали проекту

Матеріали_Обкладинка

Положення про КІ_МР

Положення про КІ_ОДА

Відповідь ОДА_КІ

Відповідь ЗОДА_служб житло

Таблиця_НПА_КІ

Положення про апарат ЗОДА

Розпорядження ЗОДА_відповідальний

Розпорядження про затв Положення_апарат

Розпорядження26.01_023p

192л

Зарплати апарат ЗОДА

Зарплати Департамети та управління ЗОДА

Реєстр:

Звіт-реєстр

Звіт_реєстр_обкладинка

Відео ТВ-інтерв ю:

https://youtu.be/Yq6y-kzDfS4

Більше інформації і матеріалів прес-конференції тут:  http://www.vesti.zp.ua/news/view/1634-zaporojskie_topchinovniki_i_deputatyi_ne_soblyudayut_antikorruptsionnoe_zakonodatelstvo_infografika_video

Додатково: Проект «Інтереси НЕ для преси»  реалізується за підтримки Програми Розвитку ООН та  Міністерства  закордонних справ Данії в межах програми «Участь організацій громадянського суспільства у впровадженні нового законодавства, спрямованого на запобігання корупції».

Дослідження проводились за допомогою аналітичної платформи  Уoucontrol.

Це вже другий захід з цього питання, який  став результатом попередніх консультацій, проведених напередодні.

Під час якого Наталія Заболотна розповіла про вимоги законодавства, можливості співпраці з національними органами влади, позитивні приклади, про можливість отримання технічної допомоги для економії коштів обласного бюджету, а також про плачевний стан справ з впровадженням відкритих даних в Запорізькій області. Після цього відбулося  спільне обговорення можливостей обласної ради та складання алгоритму дій.  Відповідальний за кожним напрямом  має можливість розробити пропозиції  для подальшого обговорення їх на нараді з керівництвом області., яка попередньо вже погоджена.

Окрім того, що обговорили необхідність  публікації обов язкових наборів даних,  неаби-який інтерес  викликало і обговорення  пріоритетних наборів даних. Наталія Заболотна запропонувала  запровадити публікацію результатів поіменного голосування у форматі відкритих даних. А також жваво обговорювалось створення єдиного порталу в області задля об єднання інформації обласної ради з інформацією Запорізької ОДА як виконувача делегованих повноважень і розпорядника бюджетних коштів.

Всі зійшлися на думці що це дозволило б не тільки уникнути дублювання в роботі, але і забезпечити оперативне інформування про використання бюджетних коштів і комунального майна.

Варто зазначити, що Запорізька ОДА  також зацікавилась цим питанням і маємо надію що найближчим часом  аналогічні заходи відбудуться  і в цьому органі влади.

Наталія Заболотна запропонувала проведення спільних заходів обох органів влади задля  забезпечення ефективного керування бюджетними і управлінськими  процесами в області.

Єдиний орган, який  на сьогодні «динамить» цю тему — Запорізька міська рада.

Сподіваємось що здоровий глузд  візьме гору, і цей орган влади також долучиться до лідерів  в області з впровадження нових інструментів прозорості.

6 квітня 201 року  Наталія Заболотна  провела семінар з питання виявення та врегулювання конфлікту інтересів чудовій і позитивній групі державних службовців та службових осіб органів місцевого самоврядування, багато з яких юристи в Центрі підвищення кваліфікації держслужбовців.

«Звичайна  запланована група з 25 осіб  виросла до 45.  Всім цікаві питання антикорупції. А саме- конфлікту інтересів. Багато чим воні були здивовані. Виявилось там не все так просто, як вони думали.  Дві години замість півтори нам ледь вистачило щоб розібрати в додаток до теми, ще і конкретні приклади.», — каже вона.

17 травня 2017  пройшов семінар в Запорізькій ОДА з питання конфлікту інтересів для відповідальних за запобігання корупції в ОДА, всіх РДА області, а також всіх  виконкомів органів місцевого самоврядування міст обласного підпорядкування, який також ледь вмістив всіх бажаючих.

http://www.zoda.gov.ua/…/derzhavni-sluzhbovtsi-vchatsya-zap…

Ми попросили всіх учасників оцінити семінар, наліпивши жовті наліпки якщо сподобалось і зелені, якщо не сподобалось або залишились запитання. По закінченню семінару не було жодної зеленої наліпки (окрім нашої сигнальної).) Весь матеріал засвоєно.

 А 19 травня 2017 Голова Правління ГО «Народний Захист» Наталія Заболотна провела семінар з питання врегулювання конфлікту інтересів для апарату Запорізької обласної ради.
Не дивлячись на особливості роботи з представниками органів місцевого самоврядування, дискусія була палка.
Здебільшого вона точилася навколо визначення відповідального органу запобігання конфлікту інтересів в облраді та в об’єктах комунальної власності. А також навколо обговорення локальної нормативно-правової бази, проект якої розробила і надала для обговорення та прийнятття Наталія Заболотна.
На сьогодні вже усі комунальні установи, підприємства і заклади обласної ради отримали проекти Порядку врегулювання конфлікту інтересів. А проект Порядку врегулювання конфлікту інтересів в обласній раді направлено для обговорення до профільної комісії обласної ради.
По закінченні семінару дискусія перейшла в площину обговорення конкретних кейсів та інших питань.
Серед учасників семінару знайшовся один, кому семінар чи може кейси не сподобався.
На сьогодні по результат задоволення нашими семінарами серед представників органів публічної влади області 130:1.

Для депутатів було  дано інтерв ю на телебаченні  з питання конфлікту інтересів.

https://www.youtube.com/watch?v=Yq6y-kzDfS4&feature=youtu.be

]]> http://xn--80ane0bfp.zp.ua/2017/05/seminari-z-pitannya-konfliktu-interesiv-viklikaye-veliku-zacikavlenist/feed/ 0 http://xn--80ane0bfp.zp.ua/2017/05/gromadski-sluxannya-chi-ye-voni-v-zaporizhzhi/ http://xn--80ane0bfp.zp.ua/2017/05/gromadski-sluxannya-chi-ye-voni-v-zaporizhzhi/#comments Fri, 05 May 2017 11:00:13 +0000 http://xn--80ane0bfp.zp.ua/?p=3177 Механізм громадських слухань регламентується ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» і порядок їх проведення деталізується Статутом громади м.Запоріжжя. Це так повинно бути . А як насправді відбувається в Запоріжжі?

2009 рік . Народний Захист починає вивчення позитивних практик впровадження в Україні цього механізму участі громади в місцевому самоврядуванні. Виявляється що меньше 10% міст в Україна

Полный текст - "Громадскі слухання. Чи є вони в Запоріжжі?"

Нагадаємо що цю перевірку інфекційної лікарні було проведено саме  за нашої ініціативи, і в своєму листі ми просили  перевіряючий орган надати нам результати перевірки після її закінчення. Але з  січня  2016 до  січня 2017 находили різні приводу відтягнути цю мить.

ДФІ- инфекционка

Було і затягування відповідей, і прикриття в грудні   тайною слідства по справі, яку було закрито ще у вересні. Доводилось  листуватися з ДФІ замість отримання інформації:

    «До Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області

І навіть намагання виставити нам рахунок за  надання інформації в паперовому вигляді, хоча ми просили в електронному.

Рахунок ДФІ

В діях ДФІ були і ознаки порушення ЗУ Про  звернення громадян, і ЗУ Про доступ до публічної інформації. Які варто було б оскаржити до Офісу Омбудсмана і покарати за порушення. але ми,  в цьому випадк, обрали за ціль не карати, а отримати запитувану інформацію. Для чого  надсилали роз’яснення до ДФІ.

ДФІ_скарга на ненадання інформації

Але на сьогодні у нас чергова перемога. Ми отримали копію акту перевірки  ДФІ КУ Запорізька обласна інфекційна клінічна лікарня ЗОР з усіма додатками на 489 аркушах:

Відповідь

1

2 (1)

3

Навіть швидкий перегляд  матеріалів дозволяє зробити висновок що  фахівці Департаменту охорони здоров’я   в обмежених повноваженнях і  стислий термін  знайшли більше порушень.

Ось висновки ДОЗ  2015 року.

розпорядження голови обласної ради від 06

Висновок_покрівля 6 відділення

Додатки до Висновку_покрівлі

дов¦дка ¦нфекц¦йна л¦карня КАДРИ

Фин-эконом

дов¦дка як¦сть надання мед.допомоги

звернення ДОЗ_установка систем

Оренда_¦нфекц¦йна

Рішення робочої групи

На покрівлі, яку було прийнято в експлуатацію в вересні  2014, було  укладено металочерепицю, яка була виготовлена лише в жовтні того ж року. Всі матеріали надані до міліції, постійно губились, з’являлись інші докази, справа закривалась, за нашим клопотанням поновлювалась. але знов закривалась.

Всі ці матеріали , як і матеріали співробітників лікарні про масові порушення фінансової дисципліни при видачі премій і нарахуванні заробітних плат, було надано ДФІ. Але марно.

Варто згадати яким переслідуванням  піддавалась Голова Правління ЗОГО «Народний Захист» і її родина за викриття і продовження роботи по цій лікарні. І суди, і справи, і залякування. Чого тільки не було.

Нагадаємо  що за матеріаламиі цієї    перевірки ДФІ  до ЄРДР було внесено відомості про правопорушення , але, як і всі попередні,  розслідування було   припинено, а справу закрито.

Не дивлячись на те, що у відповіді зазначено що справа знаходилась у провадженні слідчої Бурмістрової Л.В., за нашими данними, відомості про закриття справи стандартно,  у зв’язку з відсутністю  в діянні складу злочину до ЄРДР внесено відомості про закриття справи ( як і про відкриття) Велічко.

Варто зазначити що така ситуація типова для цієї лікарні.  Це вже стало такою запорізькою забавою «Закрий справу лікарні після перевірки».

Тож до якого часу будуть відбуватися такі метаморфози?

Хто і коли наведе лад у цій лікарні?

Запитуйте, отримуйте інформацію, порівнюйте і вимагайте ладу.

Бо, схоже,  окрім громади скоро ніхто не розгребе ці Авгієві  стайні.

P.S. Раніше за допомогою аналітичної системи YOUCONTROL ми встановили, що лікарня неодноразово в судовому порядку  сплачувала борги як постачальникам комунальних кослуг, так і заборгованості по сплаті податків і  зборів.

http://xn—80ane0bfp.zp.ua/2016/12/youcontrol-dopomagaye-u-perevirci-komunalnix-ustanov/

Порівнюйте, чи знайдено було це перевіряючими ДФІ.