29 вересня світ святкує День права знати. З 2014 року до цього святкування долучилась і Україна. Перші заходи відбувались у вигляді засідань за круглим столом в Офісі Уповноваеної ВР з прав людини Валерії Лутковської. Це були робочі засідання, на яких громадські експерти обгововали нагальні питання забезпечення доступу до публічної інформації з представниками органів влади , презентуючи результати моніторингів реалізаціїЗУ Про доступ до публічної інформації, якій, як свідчать відгуки іноземних експертів, є одним з найкращих у світі. Не дивлячись на це, громадські екперти разом з Офісом Омбудсмана постійно працювали по двох напрямах: внесення змін до законодавства і моніторинг реалізації діючого Закону.
Додаткового законодавчого врегулювання потребує інститут інформаційного комісара або колегії. Як свідчить міжнародний, досвід ці форми чудово зарекомендували себе в інших країнах. Необхідність запровадження нової інституції пов язана з тим, що законодавці переклали контролюючі і каральні функції за неналежне виконання Закону з органів прокуратури на Офіс Омбудсмана. Це здається логічним з точки зору захисту права на інформації, як і інших прав громадян. Але особливість діяльності Уповноваженого з прав людини в тому, що їй не притаманні каральні функції. І на сьогодні, з моменту передачі контролюючих повноважень від органів прокуратури в 2015 році, де-факто ніхто їх виконати в законному порядку не може. Уповноважена з прав людини не може навіть складати обов язкові для виконання розпорядниками приписи. Проблеми виникають і з кадровим забезпеченням (20 осіб на всю країну), і з складанням адміністративних протоколів, для отримання яких необхідні персоналні данні і дотримання коротких термінів. Тож інформаційний комісар чи інформаціна колегія вже давно необхідна Україні.
Натомість,для запровадження нового механізму в Україні необхідно внесення змін до Конституції. Нардепам вже не в перше на розгляд направляється розроблений і обговорений з громадськістю, законопроект про внесення змін до Конституції. Але, як засвідчила Вікторія Сюмар, його внесеннядо порядку денного на сьогодні блокується «найбільшою фракцією». А попередній проект по дорозі до сесійної зали дивним чином змінився з створення нової незалежної інституції на введення карної відповідальності за відмову у наданні публічної інформації журналістам. Це викликало шквал критики не тільки з боку громадськості, а і багатьох журналістів, які не тільки не зрозуміли такої підміни змін, а і необхідності вибвркового посилення відповідалності взагалі. Бо про це мова навіть не йшла. На сьогодні у ВР знов проект змін. Для внесення його до порядку денного ВР необхідно 150 підписів нардепів, яких наразі немає. Тому через 5 років дії Закону досі не зникає нагальність удосконалення законодавства, як і його належного громадського обговорення.
В 2016 році світ відзначав 250-річчя права на інформацію, оскільки в світі є країни, де держава втратила монополію на інформацію ще чвертьсторіччя тому. Відповідно чиновники цих країн вже давно позбулися звички приховувати інформацію, а країни мають сталу незалежну інституцію, що опікується забезпеченням цього права. Поки Україна не завершить формування незалежних контролюючих і караючих інституцій, тягар моніторингу і надалі буде покладатись на громадських експертів, підміняючи громадським контролем парламентський. Лише щире бажання Уповноваженої та Офісу дозволяють на сьогодні існувати цим двом видам контролю одночасно, досягаючи максимуму ефективності. Але, як ми вже неодноразово відзначали, кадрові ротації можуть все водночас змінити. «Неприпустимим єзалежність реалізації прав громадян від політичної волі єдиної особи — керівника. Але на сьогодні саме так і відбувається. Кожна ротація це суттєва зміна вектору забезпечення прав , оскільки як рівень взаємодіїз громадськістю, так і рівень забезпечення доступу до інформації не мають інституційної сталості і в повній мірі залежать від рівня знань і відкритості первої особи органу влади. Тому налагодження сталої, ефективної і незалежної системи державного контролю за реалізацією права на доступ до публічної інформації вкрай важливе для України»_ вважає Наталія Заболотна голова Правління ГО «Народний Захист», громадський експерт і учасник всіх моніторингів, експертних обговорень політик, змін і новел; а також ініціатор і співзасновник Платформи Омбудсман+. Саме Наталія Заболотна ставила питання необхідності створення єдиної методології моніторингу реалізації ЗУ Про доступ до публічної інформації, яка і була створена в 2016 році громадськими експертами разом з Офісом Омбудсмана.
На сьогодні всі баєаючі проводити моніторнг в цій царині мають використовувати саме цю єдину методологію, затверджену Уповноваженою ВР з прав людини. Застосування єдиних підходів забезпечить дію в єдиній системі координат і унеможливлення впливу суб єктивних факторів на результати мніторингу.
29 вересня 2017 року громадські експерти Платформи Омбудсман+ презентували перші результати застосування цієї методології в усіх 4 напрямах. До об єктів щорічних моніторингів долучились суди, органи поліції та комунальні підприємства Харківської та Київської областей. Представники саме цих органів влади долучились до учасників Дня права знати, отримавши свої відзнаки в своїх номінаціях. Здивуванням заходу стало нагородження в якості ТОР- 1 Донецької ОДА, якій навіть особливий статус частини території не завадив найкращим чином демонструвати відкритість і забезпечення права на інформацію.
На Конференції оголошено рейтинги рівня забезпечення доступу до публічної інформації.
Запорізька ОДА- 8 місце,
Запорізька міська рада — 10 місце,
Апеляційний суд Запорізької області — 13 місце,
Запорізька обласна рада- 16 місце,
ГУ НП в Запорізькій області — 23 місце.
Результати Запорізької області не такі вражаючі і мало чим відрізняються від тогоріччя. Пов язане це з небажанням керівництва Запорізької ОДА і Запорізької міської ради обговорювати, реагувати і впроваджевати результати нашого моніторингу і рекомендації. Це убезпечило їм стабільно низькі рейтинги.
Що стосується Запорізької обласної ради, то забезпечене співробітниками апарату обговорення і розгляд рекомендацій було повністю зневільоване головою обласної ради Григорієм Самардаком. Тож низький результат області повністю на відповідальності перших осіб цих органів влади.
Громадськість зацікавила і статистика покарань. Так, за словами Ірини Кушнір, 90% адміністративних протоколів задовольняються судами і порушники притягаються до адміністративної відповідальності.
Валерія Лутковська запевнила представників органів влади що ніхто не буде входити у їх становище, і контроль за забезпеченням права на доступ до публічної інформації буде здійснюватись незалежно, неупереджено і у повній відповідності до законодавства.
При цьому підняла дискусію про корупційність порушень права на інформацію. Виявилось що це питання ще в 2015 році підіймала лише одна організація в Україні — ГО «Народний Захист» під час моніторингу декларацій депутатів Запорізької обласної ради. Саме Наталія Заболотна виявилась єдиним експертом в Україні, яка підіймала це питання ще в 2015 році, направивши заяви про правопорушення пов язані з корупцією стосовно службових осіб Запорізької обласної ради за ненадання інформації, але відсутність масового застосування цього підходу призвело до того, що і досі притягнення до відповідальності за правопорушення пов язані з корупцією (за ненадання інформації) не застосовується в Україні, а всі заяви Народного Захисту ГПУ було перенаправлено до Офісу Омбудсмана (що свідчить про нерозуміння і органами прокуратури цбого підходу до кваліфікації порушення права на інформацію), за яким в 2017 році притягнуто до відповідальності голову Запорізької обласної ради.
Від Запорізької області на заході були присутні Наталія Заболтна- ГО «Народний Захист», Денис Кас яненко- Запорізька ОДА, Віктор Городовенко — Апеляційний суд Запорізької області.
Оставить комментарий