Облік товарних запасів: нові правила для ФОП з 26.11.2021 року
Наказом МФУ № 496 від 03.09.2021 затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку.
Наказ набрав чинності з 26 листопада 2021 року (через 10 днів з дня його офіційного опублікування).

Порядок №496 визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону про РРО зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП.
Форма ведення обліку товарних запасів визначена додатком до Порядку № 496.

Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.
ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами).

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Форма обліку ведеться за вибором у паперовій або в електронній формі.
Записи у Формі обліку ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів.
Для ФОП, в яких виникає обов'язок щодо ведення обліку товарних запасів, перший запис має відображати інформацію про залишки наявних товарів на дату набуття ним обов'язку щодо ведення такого обліку.
Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.
Документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.
Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки.
У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред'явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).
Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: об’єкти, придбані за рахунок оподатковуваних коштів та коштів, з яких не сплачено податки

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені п.п. 14.1.280 і 14.1.281 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості) (п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 4 розд. XX ПКУ).
Згідно з п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 4 розд. ХХ ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація – це декларація, в якій відображається, зокрема така інформація (дані):
- відомості про об’єкти декларування, визначені пп. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 4 розд. ХХ ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;
- самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору. До декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 4 розд. ХХ ПКУ.
Крім того, для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд.
9 4 розд. ХХ ПКУ, база для нарахування збору визначається, зокрема, але не виключно, як:
- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів.
Отже, у разі якщо фізична особа має у власності об’єкт нерухомого майна, який був набутий (збудований) як за рахунок коштів, з яких були сплачені податки так і за рахунок коштів, з яких податки не були сплачені, то у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації відображається сума витрат або оціночна вартість такого об’єкта нерухомого майна в частині коштів, з яких не були сплачені податки.

Пальне для власного споживання: аспекти обліку
Відповідно до п.п. 230.1.3 ст. 230 ПКУ суб'єкти господарювання — розпорядники акцизних складів, що використовують пальне для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, на кожному акцизному складі зобов’язані:
- формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць,
- та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15С.
Дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального у день, що настає за таким останнім днем звітного календарного місяця, та подаються до податкового органу, не пізніше 15 календарних днів, що настають за останнім днем звітного календарного місяця.
Суб’єкт господарювання, що отримав ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) не може надавати послуги зі зберігання пального іншим особам, оскільки Законом України №481 визначено, що місце зберігання пального – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції при наданні послуг із зберігання пального іншим суб'єктам господарювання та/або реалізації пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки відповідно до статті 15 Закону №481/95-ВР — в сумі 500 тис. гривень.
Такий штраф визначений ст. 17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Обов’язковість РРО при реалізації технічно складних побутових товарів
Нагадуємо, що реєстрація та застосування суб’єктами господарювання, що здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, реєстраторів розрахункових операцій або програмних РРО при проведенні реалізації товарів за готівку, обов’язкове.
Термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» визначено в ст.1 Закону 1023 – непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інше), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.
Постановою №231 затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту(обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, який містить вісім груп товарів.

Також зазначимо, що цей перелік не передбачає винятків щодо можливості незастосування РРО для техніки, яка була раніше у використанні.
З 1 січня 2022 року згідно норм Закону України №265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями) до суб’єктів господарювання, які при реалізації технічно складних побутових товарів не використовують РРО/ПРРО, застосовуються штрафні фінансові санкції в розмірі 100% реалізованого товару без РРО/ПРРО в перший раз, та 150% за всі наступні розрахункові операції.

Єдиний податок: звітування при припиненні підприємницької діяльності ФОП
Фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця подають податкові декларації платника єдиного податку – підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року.
Декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду, на який припадає дата ліквідації.
Остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».
Зверніть увагу, що фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Застосування РРО: як визначити, що продукція є власного виробництва?
Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:
- при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання (ст. 9 Закону № 265).

Продукцією власного виробництва визнається продукція, яка була вироблена або піддана достатній переробці чи обробці підприємством з використанням власного або орендованого майна (п. 2 Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями, затвердженого постановою КМУ від 05.09.96 №1061 "Про затвердження Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями").
Крім того, п. 4 Порядку №1061 визначено, що переробка чи обробка продукції підприємством визнається достатньою:
- якщо виготовлена продукція класифікується в іншій тарифній позиції (на рівні перших чотирьох знаків цифрового коду Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності), ніж вироби і матеріали, придбані підприємством і використані ним для виготовлення цієї продукції,
- або частка добавленої вартості продукції під час її переробки чи обробки становить не менш як 50%, якщо інше не передбачено законодавством. При цьому добавленою вартістю є різниця між собівартістю продукції та вартістю використаних матеріалів, сировини, комплектуючих.

Здійснення підприємцем — єдинником кількох видів господарської діяльності: які ставки?
Ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад для підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ст. 293 ПКУ):
1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;
2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
У разі здійснення платниками єдиного 1-ї і 2-ї груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ст. 293 ПКУ).
Рішення органів місцевого самоврядування щодо встановлених місцевих податків та зборів на відповідній території розміщені на вебпорталі ДПС України ( https://tax.gov.ua ) в рубриці «Рішення місцевих рад» або на вебпорталах регіональних контролюючих органів.

Слід зазначити, що ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – другої групи у розмірі 15% (п. 293.4 ст. 293 ПКУ):
• до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;
• до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
• до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розд. ХIV ПКУ;
• до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;
• до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у п.п 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: чи зазначаються доходи стосовно яких розпочато досудове розслідування або судове провадження?
Пунктом 5 підрозд. 9 4 розд. ХХ ПКУ визначено, що об’єктами декларування не можуть бути, зокрема:
а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних
правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із: ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; порушеннями у сфері валютного законодавства;
порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11.01.2001 №2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями;
б) активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 1 , а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ;
Отже, не є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року щодо яких розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 1 , а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ.
Водночас, якщо фізична особа має активи одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року, та щодо таких активів не розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 1 , а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ, то така особа може самостійно прийняти рішення щодо подання Декларації.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: ставка збору при придбанні державних облігацій
Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 4 розд. XX ПКУ, ставки 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01.09.2021р. до 31.08.202р. до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (у редакції від 19.06.2020 № 738-IX) державні облігації України можуть бути:
- довгостроковими – із строком обігу понад п’ять років;
-середньостроковими – із строком обігу від одного до п’яти років;
-короткостроковими – із строком обігу до одного року.
Державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України.
Отже, при придбанні декларантом середньострокових та/або довгострокових державних облігацій України без права дострокового погашення, у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації, застосовується ставка Збору у розмірі 2,5%.

Здійснення підприємцями — єдинниками діяльності на декількох територіях: які ставки?
Ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад для підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ст. 293 ПКУ):
1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;
2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).
Рішення органів місцевого самоврядування щодо встановлених місцевих податків та зборів на відповідній території платнику податку можна знайти на вебпорталі ДПС України ( https://tax.gov.ua ) в рубриці «Рішення місцевих рад» або на вебпорталах регіональних контролюючих органів.
Зміни з 2022 року: сплата податку на доходи нерезидента при виплатах нерезидентам за виробництво та розповсюдження реклами Законом України від 03.06.2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам», доповнено ПКУ ст. 208 1 , норми якої набирають чинності з 1 січня 2022 року.
Так, Законом №1525 скасовано з 1 січня 2022 року норму п.п. 141.4.6 ст. 141 розділу ПКУ, яка передбачала сплату 20% податку на доходи нерезидента за виробництво та/або розповсюдження реклами.
Такі операції з 1 січня 2022 року оподатковуються за загальними правилами для доходів, отриманих нерезидентом, із джерелом їх походження з України, згідно з вимогами п.п. 141.4.1 та 141.4.2 ст. 141 ПКУ.
Тобто, починаючи з 1 січня 2022 року резиденти, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи виплату доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами з джерелом його походження з України, керуються вимогами п.п. 141.4.1 ст. 141 ПКУ.

Виплати нерезидентам за виробництво реклами можуть підпадати під визначення інших доходів від наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від нерезидента згідно з підпунктом 141.4.1 «к») ст. 141 ПКУ. У такому випадку (якщо виплата згідно з умовами договору не підпадає під визначення інших підпунктів підпункту 141.4.1 ст. 141 ПКУ), зазначені виплати не є об'єктом для утримання податку на доходи нерезидента.
Такі норми роз’яснені Інформаційним листом ДПС №26 «Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (можна ознайомитись за посиланням: https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/537580.html).
Програмні РРО: спрощення ведення готівкових операцій з 1 січня 2022 року вступають у дію норми законодавства щодо розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Державна податкова служба України створила та запустила спеціальне безкоштовне програмне забезпечення, яке перетворює будь-який гаджет з Windows або Android на програмний РРО. Також за підтримки EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine буде розроблена версія для iOS та веб-версія і суттєво оновиться вже існуюче забезпечення для інших платформ.
Суб’єкт господарювання самостійно вирішує, який вид РРО використовувати – апаратний РРО чи користуватись ПРРО, встановлюючи безкоштовне програмне рішення ДПС. Можна користуватися відповідним API, розміщеним на вебпорталі ДПС, і модифікувати ПРРО під потреби своєї компанії.

Так само підприємець може паралельно використовувати на різних господарських об’єктах РРО та ПРРО.
ПРРО значно спрощує ведення готівкових операцій, адже вся звітність відправляється до ДПС автоматично: за допомогою смартфону зі встановленою спеціальною програмою можна, наприклад, відкрити зміну, внести розмінну монету, формувати чеки та підсумкові звіти (X- та Z-звіти). При цьому кожен створений чек буде реєструватися фіскальним сервером ДПС.
При використанні ПРРО можливо видавати як паперовий, так і електронний чек. Крім того, чек можна перевірити в Електронному кабінеті:
Ще більше інформації щодо ПРРО можна отримати на веб-сайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: які доходи вважаються такими, з яких не були сплачені податки?
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року (п. 1 підрозд. 9 4 розд. ХХ «ПКУ).

Отже, доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно даних контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена.
Такими доходами можуть бути, але не виключно, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.

Чи можуть ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп здійснювати торгівлю без РРО на території села?
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).
Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села

РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.
У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу – 167
розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів), застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: визначення витрат на придбання предметів мистецтва та антикваріату
Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо.
Для зазначених об’єктів декларування база для нарахування збору визначається,
зокрема, як:
- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим НБУ станом на дату подання Декларації (п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).
За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.
Документальним підтвердженням витрат, понесених фізичною особою на придбання іншого цінного рухомого майна (предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів тощо), з метою заповнення розд.
VII «Рухоме майно, крім транспортних засобів» Декларації мають бути документи, що засвідчують факт здійснення розрахункових операцій, або оцінка зазначених активів.

Реалізуєте продукцію на ярмарках: чи потрібен РРО?

Суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО/ПРРО з використанням розрахункових книжок та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках. Виняток становлять розташовані на їх території магазини, кіоски, палатки, павільйони, приміщення контейнерного типу.
При цьому у таких суб’єктів господарювання граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів не повинен перевищувати 500 тис. грн.
Нагадаємо, що  постановою Кабміну від 23.08.2000 р. № 1336 затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг ОРО.
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено, що у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).
При цьому, у разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт
господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати такого перевищення зареєструвати РРО/ПРРО та проводити розрахунки із їх застосуванням.
Дотримання гарантій при оплаті праці

Одним із напрямів роботи Державної податкової служби є контроль за додержанням мінімальних гарантій в оплаті праці, а саме боротьба з «тіньовою» зайнятістю та виплатою зарплати без оподаткування.
Керівники компаній, організацій та підприємці при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись вимог законодавства та нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків.
Слід пам’ятати головні правила найманої праці:
- перед допуском до роботи з працівником укладається трудовий договір;
- до податкової служби направляється повідомлення про прийняття працівника на роботу;
- заробітна плата повинна виплачуватися на рівні не менше мінімальної (з грудня 2021 року – 6500,00 грн.);
- на заробітну плату нараховується ЄСВ (22%),
- із заробітної плати утримується податок на доходи фізичних осіб (18%) та військовий збір (1,5%).
Звертаємо Вашу увагу, що державні соціальні гарантії – це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці.
За порушення законодавства про працю передбачена сувора відповідальність, а нелегальний труд позбавляє соціального захисту працівників.

Вознесенівський сектор організації роботи
організаційно-розпорядчого управління
ГУ ДПС у Запорізькій області

У минулому році фахівці відокремлених підрозділів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС видали запорізьким платникам 40 тисяч сертифікатів відкритих ключів. Усього за довірчими послугами до податківців звернулися 17 тисяч представників бізнесу та громадян. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Керівник податкової служби регіону зазначив, що на даний час функціонал Е-сервісів ДПС, якими можна скористатися за допомогою електронних ключів, суттєво зріс та постійно вдосконалюється. Більшість послуг зосереджена в Електронному кабінеті на вебпорталі Державної податкової служби.
Нагадаємо, що отримати електронні довірчі послуги без надання реєстраційної картки та паперових копій документів за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» можуть як фізичні особи, так і представники юридичних осіб, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та мають повноваження на укладання договорів від імені такої юридичної особи.
Більше інформації про електронні довірчі послуги – за посиланням: https://acskidd.gov.ua/etrusted-services.

Запоріжці сплатили до соціальних фондів майже 11 мільярдів

За 2021 рік запорізькі роботодавці сплатили до пенсійного та соціальних фондів 10 мільярдів 795 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з 2020 роком надходження зросли на 1 мільярд 641 мільйон гривень або на 18 відсотків.
Лише у грудні компанії і підприємці регіону спрямували на соціальні видатки 1 мільярд 116 мільйонів гривень, що на 155,6 мільйона гривень або на 16 відсотків більше, ніж у грудні 2020 року.
Всього станом на початок грудня в Запорізькій області було зареєстровано 171580 платників єдиного внеску, 54011 з яких – це суб’єкти господарювання-юридичні особи, 117569 – фізичні особи.
Нагадаємо, 20 січня – останній день сплати єдиного внеску за найманих працівників за грудень 2021 року, а для гірничих підприємств граничний день перерахування внеску – 28 січня. Для фізичних осіб-підприємців, осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських господарств останній день сплати єдиного внеску припадає на середу, 19 січня.
Запорізький бізнес спрямував до державного бюджету майже 12 мільярдів

Упродовж минулого року від платників податків регіону до державного бюджету надійшло 11 мільярдів 603 мільйони гривень. Це майже на два мільярди або на 20 відсотків більше, ніж було сплачено роком раніше.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, платники податку на додану вартість спрямували до державної скарбниці 4 мільярди 688 мільйонів гривень. Перевищення показника 2020 року склало майже 217 мільйонів гривень або п’ять відсотків.
Представники бізнесу сплатили до бюджету 3 мільярди 303 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб, збільшивши відрахування до даних попереднього року на 501,6 мільйона гривень або на 18 відсотків.
Добувні компанії направили до скарбниці 1,2 мільярда гривень рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення, що на 827,6 мільйона гривень більше, ніж за 2020 рік.
Від підприємств і організацій бюджет отримав 968 мільйонів гривень податку на прибуток, це на 217 мільйонів гривень або на 29 відсотків перевищило минулорічні надходження.
Крім того, запорізькі платники забезпечили 837 мільйонів гривень військового збору, 282,5 мільйона гривень екологічного податку, 120 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води тощо.

Бюджети Запорізької області отримали понад 15 мільярдів гривень податкових надходжень

У минулому році запорізькі платники податків спрямували до бюджетів громад 15 мільярдів 95 мільйонів гривень. Порівняно з 2020 роком доходи скарбниць зросли на 19 відсотків, додатково надійшло 2 мільярди 416 мільйонів гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Більшу частину надходжень займає податок на доходи фізичних осіб – за рік запоріжці сплатили 9 мільярдів 910 мільйонів гривень. Це на півтора мільярда гривень або на 18 відсотків більше показника 2020 року.
Платники єдиного податку поповнили бюджети на 1 мільярд 819 мільйонів гривень та збільшили рівень відрахувань до попереднього року на 331 мільйон гривень або на 22 відсотки. Зокрема, від фізичних осіб-підприємців скарбниці отримали 1 мільярд 303 мільйони гривень, від суб’єктів господарювання-юридичних осіб – 223 мільйони гривень, від представників агросектору – 293 мільйони гривень.
Запорізькі власники і орендарі земель направили до бюджетів громад 1 мільярд 745 мільйонів гривень, що на 197 мільйонів гривень або на 13 відсотків більше, ніж у 2020 році. Так, від підприємств, установ і організацій надійшло майже півтора мільярда гривень плати за землю, від фізичних осіб – 265 тисяч гривень.
Крім того, до скарбниць зараховано 509,6 мільйона гривень рентної плати за користування надрами, 349 мільйонів гривень акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизною продукцією, 231 мільйон гривень податку на нерухомість, 184 мільйони гривень екологічного податку тощо.

Військовий збір: запоріжці щомісячно сплачують майже 70 мільйонів гривень

У минулому році запорізькі платники податків спрямували до державного бюджету 837 мільйонів гривень військового збору. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплачена сума на 141,5 мільйона гривень або на двадцять відсотків перевищила рівень 2020 року.
Щомісячні надходження збору у 2021 році скали близько 70 мільйонів гривень, що майже на 12 мільйонів гривень більше, ніж у попередньому році.
Підприємства і підприємці м. Запоріжжя направили до державної скарбниці 421,7 мільйона гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 112 мільйонів гривень, мелітопольські та веселівські – 72,2 мільйона гривень, бердянські та приморські – 60,2 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 31,5 мільйона гривень, оріхівські та гуляйпільські – 28,3 мільйона гривень, вільнянські та новомиколаївські – 27,3 мільйона гривень, василівські та михайлівські – 27 мільйонів гривень тощо.
Всього станом на початок грудня в області було зареєстровано 73,6 тисячі платників військового збору, у тому числі 16,2 тисячі юридичних осіб та 57,4 тисячі фізичних осіб.
Нагадаємо, платниками військового збору є фізичні особи-резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Ставка платежу становить 1,5 відсотка від суми доходів, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Від запорізького бізнесу державний бюджет отримав 4,7 мільярда гривень ПДВ

За 2021 рік запорізькі компанії і підприємці сплатили до державного бюджету 4 мільярди 688 мільйонів гривень податку на додану вартість. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, це майже на 217 мільйонів гривень або на п’ять відсотків більше надходжень 2020 року.
Так, від суб’єктів господарювання, які зареєстровані в обласному центрі, до скарбниці надійшло 2 мільярди 719 мільйонів гривень, від мелітопольських і веселівських платників бюджет отримав 345,7 мільйона гривень, бердянських і приморських – 339,4 мільйона гривень, токмацьких і чернігівських – 224,6 мільйона гривень, вільнянських та новомиколаївських – 178,4 мільйона гривень, оріхівських та гуляйпільських – 173,7 мільйона гривень, пологівських, більмацьких та розівських – 159 мільйонів гривень тощо.
За результатами декларування обсяг оподатковуваних операцій у 2021 році склав 166 мільярдів гривень, що перевищило рівень 2020 року на 48 мільярдів гривень.
На даний час в регіоні зареєстровано більше десяти тисяч платників податку на додану вартість, зокрема, 9092 суб’єкти господарювання-юридичні особи та 960 фізичних осіб-підприємців.
Нагадаємо, останній день подання податкової декларації з ПДВ за грудень минулого року припадає на 20 січня 2022 року, а гранична дата сплати податку за грудень – 31 січня.

У Запоріжжі розглянули новації в оподаткуванні аграріїв

Про особливості запровадження мінімального податкового зобов’язання для агровиробників йшлося під час наради за участю голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Старуха, керівників департаментів ОДА, податкової служби регіону.
Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції або з власністю чи користуванням земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі-підприємцю, є загальним МПЗ.
З 1 січня 2022 року визначення загального мінімального податкового зобов’язання здійснюється контролюючими органами за податковою адресою фізичних осіб із урахуванням нормативної грошової оцінки земельних ділянок та обчислюється на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру або оригіналів чи засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності чи користування.
Мінімальне податкове зобов’язання за 2022 рік буде нараховуватися у 2023 році.
Учасники засідання розглянули механізм розподілу МПЗ до бюджетів усіх рівнів та оподаткування різних типів земель.

Запорізькі підприємства сплатили майже 467 мільйонів гривень «екоподатку»

Упродовж минулого року запорізькі платники спрямували до бюджетів 466 мільйонів 600 тисяч гривень екологічного податку. Рівень находжень 2020 року перевищено на 29 мільйонів гривень або на сім відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Із загальної суми до державного бюджету перераховано 282,5 мільйона гривень, до спецфондів місцевих бюджетів – понад 184 мільйони гривень.
Найбільші платежі забезпечили енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські суб’єкти господарювання – 243,5 мільйона гривень, компанії м. Запоріжжя сплатили 177,2 мільйона гривень, Запорізького району – 27,8 мільйона гривень. Від мелітопольських і веселівських платників до скарбниць надійшло 4,5 мільйона гривень, бердянських та приморських – 4,4 мільйона гривень, пологівських, більмацьких та розівських – 3 мільйони гривень тощо.
Всього на території регіону зареєстровано 3512 платників «екоподатку».
Нагадаємо, об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
– обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами або скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
– обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
– обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
– обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення видаються територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Від продажу підакцизної продукції запорізькі бюджети отримали понад третину мільярда гривень

У 2021 році до місцевих бюджетів регіону надійшло 349 мільйонів гривень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизної продукції. Порівняно з 2020 роком компанії і підприємці сплатили на 54 мільйони гривень або на 18 відсотків більше. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Від ліцензування торгівлі підакцизними товарами скарбниці отримали більше 50 мільйонів гривень. Так, фахівці податкової служби видали 10 тисяч ліцензій, 4353 з яких – на право роздрібної реалізації алкогольних напоїв, 4091 – для продажу тютюнових виробів, 1190 – для торгівлі пивом та 383 – сидром тощо. Також призупинено дію 1059 ліцензій, анульовано 3038. Кількість діючих дозволів станом на 1 січня склала 10555.
Упродовж минулого року проведено 1912 перевірок суб’єктів господарювання з питань дотримання вимог законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів. За виявлення порушення донараховано штрафних санкцій на суму 50 мільйонів гривень.
Нагадаємо, у четвер, 20 січня, завершується термін подання податкової декларації акцизного податку за грудень 2021 року, а останній день сплати податку за грудень минулого року – 31 січня.

Вознесенівський сектор організації роботи
організаційно-розпорядчого управління
ГУ ДПС у Запорізькій області

Декларування податкових зобов’язань з екологічного податку у разі
здійснення викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря
Платниками екологічного податку, у тому числі й за викиди вуглекислого газу
стаціонарними джерелами, визнаються суб’єкти цивільних відносин, під час
провадження діяльності яких здійснюються викиди забруднюючих речовин в
атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (п.п. 240.1.1 ст. 240
Податкового кдексу).
При цьому, не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти,
якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік (п. 240.7 ст.
240 ПКУ).
Якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік,
суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому
(звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення.
Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та
сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке
перевищення.
База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за
результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів
у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
Базовим податковим (звітним) періодом визначено календарний квартал.
Платники екологічного податку складають податкові декларації екологічного
податку за формою, затвердженою наказом МФУ від 17.08.2015 № 715 (із
змінами).
Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки).
Зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у Додатку 1 до
Декларації.
У разі недосягнення граничної річної кількості викидів двоокису вуглецю в
обсязі 500 тонн у звітному (податковому) кварталі декларують податкові
зобов’язання з екологічного податку за обсяги викидів інших забруднюючих
речовин у Додатку 1 Декларації.
При цьому податкові зобов’язання за викиди двоокису вуглецю у такого
платника не виникають, проте в окремому Додатку 1 до Декларації зазначається
фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю.
У разі перевищення їх граничної кількості в обсязі 500 тонн у звітному
(податковому) кварталі база оподаткування екологічним податком визначається
як фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю за податковий (звітний) квартал
зменшений на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн.
При декларуванні податкових зобов’язань з екологічного податку за викиди
двоокису вуглецю у Додатку 1 до Декларації зазначається:
у р. 4.1 – показники за І квартал 2019 року,
у р. 4.2 – показники за ІІ квартал 2019 року,
у р. 4.3 – показники за ІІІ квартал 2019 року,
у р. 4.4 – показники за ІV квартал 2019 року,
у р. 4.5 – показники для обчислення податкових зобов’язань з екологічного
податку за звітний податковий квартал, що підлягають нарахуванню;

у колонці 2 рядків 4.1 – 4.5 – код двоокису вуглецю, що викидається в
атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, визначений
відповідно до Додатку 7 до Декларації – 243.4.001;
у колонці 3 рядків 4.1 – 4.4 – фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю за І-VІ
квартали звітного року;
у рядку 4.5 – зазначаються показники для обчислення податкових зобов’язань з
екологічного податку, що підлягають нарахуванню за звітний (податковий)
квартал, починаючи з кварталу у якому відбулося перевищення граничного
обсягу викидів, а саме:
у колонці 2 рядка 4.5 – код двоокису вуглецю 243.4.001,
у колонці 3 рядка 4.5 – обсяг викидів двоокису вуглецю, що є базою
оподаткування за звітний (податковий) квартал, що підлягає нарахуванню (база
оподаткування обчислюється як різниця між фактичним обсягом викидів за
такий звітний (податковий) квартал та величиною граничного обсягу викидів –
500 тонн, а у наступних звітних (податкових) періодах, після досягнення
граничної норми викидів, зазначається фактичний обсяг викидів, що здійснено
платником за звітний (податковий) квартал).
у колонці 4 рядка 4.5 – ставка податку 10,00 гривень;
у колонці 5 рядка 4.5 – зазначається обчислена сума податкового зобов’язання
за звітний (податковий) квартал;
у рядку 4 колонки 5 – сума екологічного податку, що підлягає нарахуванню за
звітний (податковий) період.
Дізнайтесь про новації в адмініструванні та сплаті туристичного
збору
Платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без
громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці,
на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної
територіальної громади про встановлення туристичного збору, та тимчасово
розміщуються у місцях проживання (ночівлі).
Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях
проживання (ночівлі).
Згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної
територіальної громади справляння збору може здійснюватися у таких місцях
проживання (ночівлі):
- готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку,
туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади
готельного типу, санаторно-курортні заклади;
- житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната,
садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об'єкти, що використовуються для
тимчасового проживання (ночівлі).

Відповідно до рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної
територіальної громади справляння збору може здійснюватися такими податковими
агентами:
- юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами
юридичних осіб, фізичними особами — підприємцями, які надають послуги з
тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі);
- квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з
метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), що належать
фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
- юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою
або радою об'єднаної територіальної громади справляти збір на умовах договору,
укладеного з відповідною радою.
Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються
на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної
територіальної громади.
Ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської,
селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, за кожну добу
тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), у таких розмірах:
- до 0,5% для  внутрішнього туризму;
- до 5% для  в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої
законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу
тимчасового розміщення.
З 1 січня 2019 року мінімальна заробітна плата становить 4173 грн.
Внутрішній туризм – це переміщення в межах території України громадян України
та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних,
професійно-ділових чи інших цілях.
В’їзний туризм – це прибуття на територію України та/або переміщення в межах
території України осіб, які постійно не проживають на території України, в
пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.
Податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням:
- щоквартально, у визначений для квартального звітного періоду строк відповідно до
податкової декларації за звітний квартал;
- або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28
(29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або
ради об’єднаної територіальної громади.
У разі сплати збору авансовими внесками у податковій декларації за звітний квартал
відображаються нараховані щомісячні авансові внески. Остаточна сума збору,
обчислена відповідно до податкової декларації за звітний квартал (з урахуванням

фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для
квартального звітного періоду.
Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом МФУ від
09.07.2015 № 636.
За базовий звітний період, що дорівнює календарному кварталу, податкові
декларації подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім
календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Нагадаємо, що туристичний збір належить до місцевих податків і зборів, кошти від
якого зараховуються до місцевого бюджету. Порядок оподаткування туристичним
збором визначено ст. 268 Податкового кодексу, з урахуванням змін, внесених
Законом від 23.11.2018 № 2628-VIII.

Ставки туристичного збору у м. Запоріжжя
З 01.01.2019 року ставка туристичного збору встановлюється за рішенням
відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної
громади, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання
(ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 Податкового кодексу, у розмірі:
- до 0,5% для  внутрішнього туризму;
- до 5% для  в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої
законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу
тимчасового розміщення.
Внутрішній туризм – це переміщення в межах території України громадян України
та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних,
професійно-ділових чи інших цілях.
В’їзний туризм – це прибуття на територію України та/або переміщення в межах
території України осіб, які постійно не проживають на території України, в
пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.
З 1 січня 2019 року мінімальна заробітна плата становить 4173 гривні (Закон України
"Про державний бюджет на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629).
Рішенням Запорізької міської ради №39 від 30.01.2019 року «Про встановлення
туристичного збору» визначені ставки збору для внутрішнього та в’їзного туризму.
Так, ставки збору за кожну добу тимчасового розмiщення особи у мiсцях проживання
(ночiвлi) для внутрiшнього туризму встановлюються в таких розмiрах:
- при вартостi проживання до 300 грн (включно) — 0,05% вiд розмiру мiнiмальної
заробiтної плати на 1 сiчня звiтного (податкового) року, для однiєї особи за одну добу
тимчасового розмiщення (2,09 грн);
- при вартостi проживання від 300 до 600 грн (включно) — 0,25% вiд розмiру
мiнiмальної заробiтної плати на 1 сiчня звiтного (податкового) року, для однієї особи
за одну добу тимчасового розмiщення (10,43 грн);

- при вартостi проживання понад 600 грн — 0,5% вiд розмiру мiнiмальної заробiтної
плати на 1 сiчня звiтного (податкового) року, для однієї особи за одну добу
тимчасового розмiщення (20,87 грн).
Для в'їзного туризму ставки збору за кожну добу тимчасового розмiщення особи у
мiсцях проживання (ночiвлi) встановлюються в таких розмiрах:
- при вартостi проживання до 300 грн (включно) — 0,5% вiд розмiру мiнiмальної
заробiтної плати на 1 сiчня звiтного (податкового) року, для однієї особи за одну добу
тимчасового розмiщення (20,87 грн);
- понад 300 грн — 1,5% вiд розмiру мiнiмальної заробiтної плати на 1 сiчня звiтного
(податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розмiщення (62, 60
грн).
Порядок оподаткування туристичним збором визначено ст. 268 Податкового кодексу,
з урахуванням змін, внесених Законом від 23.11.2018 № 2628-VIII.
Вознесенівське управління у м. Запоріжжі
ГУ ДФС у Запорізькій області

мільярдів"

За перший квартал 2019 року надходження ЄСВ до Пенсійного і соціальних фондів від запорізьких
платників склали 1 мільярд 883 мільйона гривень (за оперативними даними, без показників великих
підприємств, які обліковані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Про це повідомив в. о. начальника
Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, який зазначив, що рівень надходжень до
показників минулого року збільшився на 307 мільйонів гривень.
Найбільші суми ЄСВ сплатили суб'єкти господарювання і підприємці м. Запоріжжя – понад мільярд
гривень, м. Енергодар – 232,6 мільйона, м. Мелітополь та Мелітопольського району – 171 мільйон, м.
Бердянськ та Бердянського району – 111 мільйонів, Вільнянського – 37 мільйонів, Василівського – 36,6
мільйона, м. Токмак і Токмацького району – 34,4 мільйона, Запорізького району – майже 32 мільйони,
Пологівського – 29 мільйонів, Оріхівського – 26,8 мільйона та Гуляйпільського районів – 20,7 мільйона.
Усього в Запорізькій області зареєстровано 113253 платника єдиного соцвнеску.
Бюджетоутворюючими підприємствами і установами зі сплати ЄСВ є представники наступних галузей:
виробництво і постачання електроенергії, газу, пари, охорона громадського порядку та безпеки, а також
державного управління.
Запорізьке підприємство відшкодувало бюджету 2,2 мільйона гривень несплачених податків
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області під процесуальним керівництвом
прокуратури Запорізької області в рамках кримінального провадження забезпечили відшкодування бюджету
2,2 мільйона гривень несплачених податків.
У результаті досудового розслідування встановлено, що керівник одного з виробничих підприємств
умисно ухилився від сплати податків шляхом відображення протягом 2014-2015 років у податковій звітності
компанії безтоварних операцій з придбання товарів у підприємств з ознаками фіктивності
Завдяки заходам, які вжили працівники податкової міліції, завдану державі шкоду відшкодовано у
повному обсязі. Відповідний обвинувальний акт спрямовано до суду.
Найчастіше запоріжці цікавляться станом наповнення бюджетів та сумами нарахованих податків
З початку року до фіскальної служби Запорізької області надійшло 47 запитів для отримання публічної
інформації, 30 з яких було надіслано поштою, 17 – за допомогою засобів е-mail.
Фізичні особи спрямували до фіскальної служби 24 запити, юридичні особи – 10. П’ять звернень
надійшло від об'єднань громадян, 8 – від інших органів виконавчої влади як розпоряднику інформації.
Найчастіше запитувачі зверталися за інформацією щодо стану надходження податкових і митних
платежів до бюджетів України, сум нарахованих податків, відомостей про третіх осіб та іншої податкової
інформації.
За результатами розгляду запитів на 37 із них були надані інформація та роз'яснення, у чотирьох
випадках повідомлено, що запитувані відомості належать до категорії «з обмеженим доступом», три
документи надіслані іншим органам виконавчої влади як розпоряднику інформації, ще три запити
знаходяться на розгляді.
Нагадаємо, платники податків, представники громадськості та бізнесу можуть звернутися до органів
фіскальної служби регіону за публічною інформацією в один із способів – поштою, електронною поштою,
факсом, телефоном тощо.
Докладно, про те, як реалізувати право на отримання публічної інформації – на сайті фіскальної
служби області: http://zp.sfs.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/dostup-do-publichnoi-info/.
Валерій Манько: "Від платників податків Запорізької області до держбюджету надійшло 2,4 мільярда"
У першому кварталі 2019 року запорізькі платники податків спрямували до державної казни 2
мільярди 427,4 мільйона гривень (без даних великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому
управлінні Офісу ВПП ДФС). Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області
Валерій Манько, порівняно з минулим роком рівень сплати податків зріс на 43 відсотки, додатково бюджет
отримав майже 734 мільйони.
Найбільші доходи держбюджету сформувала сплата податку на прибуток – підприємства регіону
забезпечили 917 мільйонів, що на 619 мільйонів більше, ніж торік.
Податку на додану вартість надійшло 796,4 мільйона, це перевищує минулорічні показники на 43,6
мільйона або на 5,8 відсотка.
Надходження податку на доходи фізичних осіб склали 430 мільйонів, зростання до показників
аналогічного періоду 2018 року – на 62,3 мільйона або на 17 відсотків.
Рентних платежів за використання природних ресурсів сплачено у сумі 71,8 мільйона, зокрема,
рентної плати за спеціальне використання води – 26,6 мільйона, рентної плати за користування надрами – 45
мільйонів.

Крім того, запорізькі підприємства-забруднювачі спрямували до держбюджету майже 37 мільйонів
гривень екологічного податку, що на 4,7 мільйона або на 14,5 відсотка більше, ніж за три місяці попереднього
року.
У Запоріжжі ліквідовано міжрегіональний конвертаційний центр з оборотом понад 320 мільйонів
Співробітники податкової міліції фіскальної служби Запорізької області під процесуальним
керівництвом обласної прокуратури припинили діяльність міжрегіонального конвертаційного центру.
У рамках розслідування кримінального провадження за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України було
встановлено групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки Запорізької,
Дніпропетровської, Харківської, Київської областей та м. Києва незаконні послуги щодо мінімізації сплати
податків, безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ, переводу безготівкових коштів в готівку та
подальшої легалізації грошових коштів.
Учасники конвертаційного центру з метою прикриття своєї незаконної діяльності зареєстрували низку
підконтрольних суб’єктів господарювання, на рахунки яких надходили безготівкові грошові кошти підприємств
реального сектору економіки у вигляді оплати за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги), після чого
дані кошти знімались готівкою та повертались замовникам конвертації за грошову винагороду у розмірі 12-14
відсотків від суми операції.
Загальна сума проконвертованих грошових коштів у період 2018-2019 років складає понад 320
мільйонів гривень.
За результатами санкціонованих обшуків, проведених в тіньовому офісному приміщенні
"конвертцентру", за місцями реєстрації та проживання фігурантів та в їх автомобілях з незаконного обігу
вилучено та передано на відповідальне зберігання печатки підконтрольних підприємств, бухгалтерські
документи, чорнові записи, комп’ютерну техніку, електронні носії інформації, 25 одиниць холодної зброї та
травматичний пістолет.
Окрім того, накладено арешт на 1,3 мільйона гривень, що знаходяться на банківських рахунках 45
підконтрольних підприємств та на 7,4 мільйона гривень ліміту коштів цих компаній в Системі електронного
адміністрування ПДВ.
Наразі слідство триває.

Митні платежі у Запорізькому регіоні перевищили два мільярди

За три місяці 2019 року запорізькі підприємства перерахували 2 мільярди 54,7 мільйона гривень
митних платежів. Як повідомив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, це на 107 мільйонів або
на 5,5 відсотка більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Лише у березні до державного бюджету надійшло 547 мільйонів, при цьому середньоденні
надходження склали 27,3 мільйона.
З початку року найбільші платежі сформувала сплата податку на додану вартість, акцизного податку
та ввізного мита. При цьому основну суму податків і зборів становили митні платежі, що сплачувались при
ввезенні товарів на митну територію України промисловими підприємствами для використання в виробничих
процесах – 73,8 відсотка. Від суб'єктів невиробничих галузей надійшло 26,2 відсотка.
Зокрема, від митного оформлення машин, устаткування та транспорту забезпечено 36 відсотків від
загальної суми митних платежів, паливно-енергетичних товарів – 29 відсотків, металів та виробів з них – 12
відсотків, продовольчої та сільськогосподарської продукції – 9 відсотків, мінеральних продуктів – 6 відсотків,
продукції хімічної промисловості – 5 відсотків.

Валерій Манько: "Бюджети запорізьких громад отримали майже 2,2 мільярда"
З початку року до місцевих бюджетів Запорізького регіону сплачено 2 мільярди 162 мільйони гривень
податків і зборів (без показників великих підприємств, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП
ДФС). Як відзначив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, доходи
скарбниць громад у порівнянні з відповідним періодом 2018 року зросли майже на 300 мільйонів або на 16
відсотків.
У розрізі платежів найбільші суми надійшли від сплати податку на доходи фізичних осіб – 1 мільярд
290 мільйонів, що на 187 мільйонів або на 17 відсотків перевищує рівень минулого року.
Вагомі надходження від суб'єктів малого і середнього підприємництва – за три місяці вони поповнили
місцеві бюджети на 340 мільйонів гривень єдиного податку, що на 52,3 мільйона або на 18 відсотків більше,
ніж торік.
За оренду та користування земельними ділянками сплачено 253,6 мільйона плати за землю, що в
порівнянні з аналогічним періодом попереднього року більше на 14,4 мільйона або на шість відсотків.
Запорізькі підприємства перерахували більше 113 мільйонів гривень податку на прибуток,
збільшивши відрахування до показників минулого року на 69 мільйонів.
Крім того, до місцевого бюджету надійшло 48 мільйонів гривень рентної плати за користування
природними ресурсами, а також 44,3 мільйона гривень екологічного податку.
Вознесенівське управління у м. Запоріжжі
ГУ ДФС у Запорізькій області

Наказом МФУ від 19.10.2018 № 842 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (набув чинності 14.12.2018 р.), внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897.
Зокрема, рядок 9 заголовної частини декларації «Особливі відмітки» доповнено категорією «платник єдиного податку».
У зазначеному полі декларації проставляють позначку платники єдиного податку, які здійснювали на користь нерезидента — юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом.
Тобто, платники єдиного податку (фізичні і юридичні особи), які здійснюють на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати відповідно до п. 297.5 ст. 297 Податкового кодексу, повинні складати та подавати додаток ПН до декларації з податку на прибуток підприємств.
Нагадаємо, що платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, здійснює нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, встановленому розділом III Податкового кодексу, а саме, податок утримується за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.3 — 141.4.6 та 141.4.11 ПКУ).
Такий податок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Податок з доходів нерезидента сплачується до бюджету під час такої виплати за рахунок нерезидента.
Зазначена норма передбачена п.п. 141.4.2. ст. 141; п. 297.5 ст. 295 Податкового кодексу.
Декларування 2019
Дізнайтесь коли подається декларація про майновий стан і доходи
З 1 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування доходів фізичних осіб.
Податкова декларація про майновий стан і доходи для громадян, які згідно з Податковим кодексом зобов’язані подавати податкову декларацію, подається у термін до 1 травня року, що настає за звітним (до 1 травня 2019 року).
Для громадян, які мають право на податкову знижку граничний строк подання податкової декларації – до 31 грудня 2019 (включно).
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 (у редакції від 06.06.2017 № 556).
Податкова декларація про майновий стан і доходи в обов’язковому порядку подається у разі отримання:
- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як суб’єкти господарювання та самозайняті особи). Зокрема, доходів від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;
— інвестиційного доходу (доходу від продажу цінних паперів та корпоративних прав);
- іноземного доходу;
- нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує граничний розмір, установлений п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу (у 2018 році така сума становила 2470 грн);
- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування;
- в інших передбачених Податковим кодексом випадках.
Разом з тим, податкова декларація не подається, якщо громадянин отримував доходи:
- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб;
- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб.
Зазначена норма передбачена п.п. 49.18.4 ст. 49, п.п. 166.1.2 ст. 166, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України.
Навчання студента оплачує підприємство.
Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб в 2019 році?
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, не включається сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.
Отже, від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором звільняється:
- сума за здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку, сплачена вітчизняним вищим і професійно-технічним навчальним закладам;
- сума, що у 2019 році не перевищує 12 519 грн за повний або неповний місяць навчання (3 х 4173 грн).
Вартість навчання, що перевищує зазначену суму, оподатковується податком на доходи фізичних осіб (за ставкою 18%) і військовим збором (за ставкою 1,5%) на загальних підставах.
У податковому розрахунку за формою 1 ДФ сума, сплачена за навчання, відображається під ознакою доходу » 145″.
Зазначена норма передбачена п.п 165.1.21. ст. 165 Податкового кодексу України.
Декларування 2019
Які діють обмеження при нарахуванні податкової знижки?
З 1 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування доходів фізичних осіб.
Податкова декларація про майновий стан і доходи для громадян, які мають право на податкову знижку подається до 31 грудня 2019 (включно).
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 (у редакції від 06.06.2017 № 556).
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, — це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом.
Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку та резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.
Загальна сума податкової знижки, нарахована в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу.
Як визначена п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу, під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Зазначена норма передбачена пп. 14.1.170 ст.14, п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України.
Декларування 2019
Випадки, коли фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи
З 01 січня 2019 року стартувала деклараційна кампанія, згідно якої громадяни зобов’язані задекларувати доходи, отримані в 2018 році, якщо такі доходи отримані від не податкових агентів; від операцій з продажу (обміну), дарування; прийняття у спадщину, за якими не був сплачений податок на доходи фізичних осіб та військовий збір; та інших доходів відповідно до норм Податкового кодексу.
Платники податку на доходи фізичних осіб звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи в таких випадках:
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
— є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
— перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених Податковим кодексом.
Крім того, обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб;
- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб.
Зазначена норма передбачена п. 179.2 та п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України.
Важливо
Скористайтесь сервісом автоматичного заповнення декларації про майновий стан і доходи
Державною фіскальною службою запроваджено новий сервіс автоматичного заповнення декларації про майновий стан і доходи в Електронному кабінеті платника.
Заповнити та подати декларацію про майновий стан і доходи можуть:
- фізичні особи, які відповідно до законодавства зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи;
- особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки;
- особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
З 1 січня розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2018 року, отже для спрощення процедури подання податкової декларації доцільно скористатись таким сервісом.
При складанні декларації в Електронному кабінеті платника здійснюється часткове автоматичне заповнення декларації про майновий стан та доходи на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна.
Щоб подати декларацію в електронному вигляді необхідно завчасно отримати особистий електронний цифровий підпис, який можна отримати у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. З переліком АЦСК можна ознайомитися у відкритій частині Електронного кабінету.
Покрокова відео-інструкція з автозаповнення декларації про майновий стан і доходи громадян розміщена на сторінці ГУ ДФС у Запорізькій області у соціальній мережі Facebook за посиланням:

https://www.facebook.com/SFSofUkraine/videos/581235988964709/UzpfSTI4ODU3MzA0NDY2NTEwNTo5ODU4MTIwNTgyNzQ1MzA/

та на сторінці ДФС України у соціальній мережі Facebook за посиланням:

https://www.facebook.com/SFSofUkraine/videos/581235988964709/

Зміни – 2019
Надання землі в оренду: до якого бюджету сплачувати податок на доходи фізичних осіб
У 2019 р. фізична особа — орендодавець при отриманні доходу від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі — орендарю, яка при цьому не є податковим агентом (самозайнятою особою), має сплатити податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких ділянок.
Нагадаємо, що податок на доходи фізичних осіб, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом (п.п. 168.4.1 ст. 168 Податкового кодексу).
Новою редакцією п. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу (набирає чинності з 01.01.2019 р.) передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).
При отриманні у 2018 р. доходів від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі — орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок з таких доходів за своєю податковою адресою.

Декларування 2019
Скористайтесь податковою знижкою за освітні послуги
З 1 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування доходів фізичних осіб.
Податкова декларація про майновий стан і доходи для громадян, які мають право на податкову знижку подається до 31 грудня 2019 (включно).
Так, до витрат, дозволених до включення до податкової знижки включаються сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 ст. 166 Податкового кодексу).
Слід зазначити, що новою редакцією вказаної норми (з урахуванням змін, внесених Законом України від 03.07.2018 № 2477-VIII, який набув чинності 28.07.2018) розширено право на податкову знижку за освітні послуги
Так, громадяни, які сплачують за освітні послуги, що надаються вітчизняними дошкільними, шкільними та позашкільними закладами освіти, мають право на податкову знижку.
До змін право на користання податковою знижкою надавалося лише за послуги, сплачені на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для здобуття середньо-професійної або вищої освіти.
Як і раніше, право на отримання податкової знижки мають платник податку та/або члени сім’ї першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені).
Якщо платник сплачував за своє навчання, навчання дітей або батьків, він може до 31 грудня наступного за звітним податкового року (до 31 грудня 2019 року) подати декларацію, в якій зазначити суму отриманих доходів та суму коштів, які були сплачені на освітні послуги, для отримання податкової знижки.
Після проведення відповідних перерахунків кошти будуть повернуті платнику протягом 60 днів у спосіб, зазначений ним у декларації.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
Звертаємо увагу на те, що податкова знижка нараховується на доходи, які отримані у вигляді заробітної плати, при цьому сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір заробітної плати, яку платник отримав протягом року.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 (у редакції від 06.06.2017 № 556).
Оновлено класифікатор сфер застосування реєстраторів розрахункових операцій
Державною фіскальною службою України затверджено у новій редакції Класифікатор сфер застосування реєстраторів розрахункових операцій (гр. 8 Державного реєстру реєстраторів розрахункових).
Класифікатор сфер застосування РРО
1. Торгівля.
2. Громадське харчування,
3. Сфера послуг.
4. Реалізація пального.
5. Операції з купівлі-продажу іноземної валюти.
6. Операції з переказу готівкових коштів.
7. Використання в програмно-технічних комплексах самообслуговування для приймання та переказу готівкових коштів.
8. Використання в автоматах з продажу товарів (послуг).
9. Оформлення проїзних/перевізних документів на поїзди приміського сполучення.
10. Фіскалізація розрахункових операцій з продажу (поверненню) проїзних/перевізних документів та товарів (послуг) на залізничному транспорті.
11. Оформлення проїзних/перевізних документів на автовокзалах та автостанціях.
12. Фіскалізація контрольних пунктів проходу пасажирів у метрополітені.
13. Електронні таксометри.
14. Паркомати.
15. Електронна комерція.

Зміни 2019
Порядок оподаткування туристичним збором
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 р. № 2628-VIII внесено зміни до порядку оподаткування туристичним збором.
Так, з 01.01.2019 ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 ПКУ, у розмірі:
- до 0,5% для внутрішнього туризму;
- до 5% для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
З 1 січня 2019 року мінімальна заробітна плата становить 4173 гривні (ст. 8 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік»).
Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі).
Нагадаємо, що до змін (до 01.01.2019) ставка туристичного збору встановлювалась у розмірі від 0,5 до 1 відсотка від вартості усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених п.п. 268.5.1 ст. 268 ПКУ, за вирахуванням податку на додану вартість.
Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням:
- щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал,
- або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади.
Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.
У 2019 році, до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 та п. 4.5 ст. 4, п.п. 12.3.4 , п.п 12.4.3 та п. 12.5 ст. 12 Кодексу та до змін до статті 268, як виняток не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 та п. 4.5 ст. 4 Податкового кодексу.
Зазначена норма передбачена ст. 268 Податкового кодексу та п. 3, п. 4 розділу ІІ Закону № 2628 від 23.11.2018 р.

Платникам ПДВ
Зупинено реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Як діяти?
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЕРПН фіскальний орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН / РК / зазначаються:
- номер та дата складання ПН / РК;
- порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН /РК, реєстрація яких зупинена;
- критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН / РК в ЄРПН, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН / РК в ЄРПН.
Якщо отримана квитанція про зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН, платник ПДВ має право надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про їх реєстрацію в Реєстрі.
Зазначені документи, подаються протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Зверніть увагу, що письмові пояснення та копії документів подаються до ДФС в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.
Можна подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо вони складені на одного отримувача — платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в них відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у ЄРПН, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації приймається Комісією регіонального рівня.
Рішення приймається протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів і реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку.
Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, відповідне рішення приймається Комісією регіонального рівня та надсилається до комісії ДФС.
Рішення приймається протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів.
До надсилання до комісії центрального рівня, рішення попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.
Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Зазначений порядок передбачений «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.
До уваги платників ПДВ
Зупинено реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Як подати скаргу на таке рішення?
Платник ПДВ у разі отримання рішення про відмову у реєстрації податкової ПН/РК в ЄРПН має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення подати на розгляд Комісії ДФС з питань розгляду скарг Скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації за формою J(F)1313201.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем.
До Скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312601.
Скарга на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення.
Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.
У разі відкликання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати заяву про відмову від поданої ним Скарги на рішення таких комісій, за формою J(F)1313301.
Електронні формати Скарги та Заяви розміщені на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.
За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі ПН/РК в ЄРПН з урахуванням вимог п. 200 1.3 ст. 200 1 Податкового кодексу.
Для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

До уваги платників ПДВ
Як подати таблицю даних платника податку: практичні поради
Платник ПДВ має право подати до фіскальної служби таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Таблиця подається в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Її можна подати ще до факту зупинення, якщо вона буде врахована, то у подальшому податкові накладні будуть зареєстровані.
Зверніть увагу, що Таблиця даних платника податку обов’язково подається із поясненням.
У ньому зазначаються види економічної діяльності, а також продукція, яка використовується та виготовляється при здійсненні діяльності, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Також доцільно надати копії документів, що підтверджують діяльність платника ПДВ.
Отже, Таблиця заповнюється наступним чином:
- у графі «Код згідно з КВЕД ДК 009:2010″ зазначаються види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010). При цьому цей код потрібно вказувати в кожному рядку;
- у графі «Код згідно з УКТ ЗЕД/ДК 016-2010 (придбання (отримання) товарів/послуг)» вказуються коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі – ДКПП), що на постійній основі придбаваються (отримуються) платником податку.
Кожний код УКТ ЗЕД (що відповідає певному товару) зазначається в окремому рядку навпроти рядка, у якому зазначений вид діяльності;
- у графі «Код згідно з УКТ ЗЕД/ДК 016-2010 (постачання (виготовлення) товарів/послуг» записуються коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються (виготовляються) платником податку.
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 до 14 символів.
Таблиця даних платника податку із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом 5 робочих днів після дня її отримання.
Відповідне рішення (врахування або неврахування таблиці) протягом операційного дня стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
Зазначений порядок передбачений п. 29 – 38 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.
Платникам ПДВ
Коли для реєстрації податкової накладної в ЄРПН таблиця платника податку враховується автоматично
Для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платник ПДВ має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Таблиця даних платника податку подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.
Зверніть увагу, що таблиця в обов’язковому порядку подається із поясненням, в якому зазначається види діяльності, а також продукція, яку використовують та виготовляють при здійсненні такої діяльності, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку, яка розглядається комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після дня її отримання.
Також доцільно надати копії документів, що підтверджують діяльність платника ПДВ.
При цьому, таблиця враховується ДФС в автоматичному режимі, якщо вона подається:
- платниками ПДВ – сільськогосподарськими товаровиробниками, внесеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»,
- та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31.12.16 застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу (в редакції, що діяла на 31.12.16).
В зазначених платників повинні перебувати у власності та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить понад 200 га включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року).
Також вказані платники повинні мати коди згідно з УКТЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів: живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12).
Наступна категорія платників, у яких таблиця враховується автоматично, — це платники ПДВ, у яких значення показників D і P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 Порядку №117, мають такі розміри: D > 0,02, P < P м х 1,4 та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних та/або розрахунках коригування, складених за останні 12 календарних місяців в Реєстрі, зазначених в таблиці даних платника податку, становить більше 25% загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців. Тобто, це платники ПДВ, які одночасно відповідають трьом критеріям: — мають податкове навантаження понад 2%; — податкові зобов’язання з ПДВ поточного місяця не перевищують на 40% максимальне податкове зобов’язання з ПДВ за останні 12 календарних місяців; — обсяг постачання зазначених у таблиці товарів (послуг) із зареєстрованих ПН/ РК, складених за останні 12 календарних місяців, становить понад 25% загального обсягу постачання за останні 12 календарних місяців. Зазначений порядок передбачений «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 № 117. Новації у сплаті рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин Законом України від 23.11.2018 № 2628-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» визначено ставку рентної плати за залізну руду у 2019 році, а саме: 8,8 відс. від вартості товарної продукції гірничого підприємства (у 2018 році ставка становила 8 відс.). Крім цього, нормами Бюджетного кодексу України з 2019 року змінено розмежування рентної плати до відповідних бюджетів: - до державного бюджету – 70 відс. (у 2018 році – 75 відс.); - до місцевих бюджетів – 30 відс. (у 2018 році – 25 відс.). Крім цього, Законом України № 2628-УІІІ передбачено збільшення ставок по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів в 1,5 рази. Рекомендації щодо особливостей адміністрування у 2019 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин надані у листі ДФС України від 25.01.2019 № 2394/7/99-99-12-03-04-18. Оновлено довідники податкових пільг станом на 01.01.2019 Державна фіскальна служба України оприлюднила: - Довідник № 91/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, - та Довідник № 91/2 інших податкових пільг. Дані довідників використовуються платниками податків при складанні Звіту про суми податкових пільг за формою, затвердженою постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233. Довідники податкових пільг станом на 01.01.2019 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС: http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/dovidniki-/54005.html Підприємство має пільги з земельного податку. Чи подавати декларацію? Платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) затверджена наказом МФУ від 16.06.2015 № 560 з урахуванням змін від 23.01.2017 № 9. Податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі (п. 30.1 ст. 30 Податкового кодексу). Категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку визначені ст. 282 Податкового кодексу, а види земельних ділянок, що не підлягають оподаткуванню, передбачені ст. 283 ПКУ. При цьому, нормами Податкового кодексу не передбачено звільнення від обов’язку подання податкової декларації за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг. Отже, підприємства, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільняються від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг. Нагадаємо, що юридичні особи — платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають фіскальному органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. Зазначена норма передбачена п. 286.2, п. 286.3 ст. 286 Податкового кодексу України. Підприємець — платник єдиного податку не застосовує РРО. Які документи необхідно надавати при продажу товарів (послуг)? Реєстратори розрахункових операцій (РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО. Разом з тим, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів». Отже, підприємець – платник єдиного податку зобов’язаний надати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передавання прав власності на них від продавця до покупця. Зазначена норма передбачена п. 15 ст. 3, п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». До декларації з податку на нерухомість внесено зміни Наказом МФУ «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 15.11.2018 № 897 оновлено форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженої наказом МФУ від 10.04.2015 № 408. Наказ №897 набрав чинності 18.01.2019 р. (опублікований в «Офіційному віснику України» від 18.01.2019 № 5). Оновлена форма Декларації містить два окремих додатки для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: — у частині об’єктів житлової нерухомості (дод. 1); - у частині об’єктів нежитлової нерухомості (дод. 2). Нагадаємо, що платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Платник податку на нерухоме майно подає податкові декларації до фіскальних органів за місцезнаходженням об’єкта(ів) оподаткування, в яких перебуває на обліку платником такого податку (за основним та/або неосновним місцем обліку). У разі створення об’єднаної територіальної громади, до якої входять територіальні громади адміністративно-територіальних одиниць, розташованих у різних районах, Податкова декларація надається до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням адміністративного центру об’єднаної територіальної громади. 20 лютого 2019 року останній день сплати: - авансового внеску з єдиного податку на лютий 2019 року платниками єдиного податку 1 та 2 груп; — єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень 2019 року, крім гірничих підприємств; 20 лютого 2019 року останній день подання: - податкової декларації з ПДВ за січень 2019 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю; - податкової декларації платника єдиного податку 4-ї групи на 2019 рік та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік для набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи; - податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) на 2019 рік; — податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за січень 2019 року у разі неподання податкової декларації на 2019 рік; - звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна)) за січень 2019 року; - податкової декларації з рентної плати за січень 2019 року; - декларації акцизного податку за січень 2019 року. Зміни з 01.01.2019 року Як оподатковуються податком на нерухомість будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників? Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 №2628-VIII внесені зміни, зокрема, щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сільськогосподарських товаровиробників. Так, з 1 січня 2019 року не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб) при дотриманні наступних умов: - такі будівлі та споруди віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, - такі будівлі та споруди не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Оскільки зміни до Кодексу в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, набирають чинності з 01.01.2019, така норма буде враховуватись при обчисленні податку за базовий податковий (звітний) 2019 рік та наступні звітні періоди починаючи з 1 січня 2020 року. Зазначена норма передбачена пп. 266.2.2 ж) ст. 266 Податкового кодексу (зі змінами, внесеними Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII). . Операції платника податку на прибуток з нерезидентами. Як здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування? Одним з критеріїв визнання операцій контрольованими є одночасне виконання таких умов: - річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; - обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн.. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Податкового кодексу). Для цілей визнання операції контрольованою платнику податку на прибуток необхідно використовувати дані бухгалтерського обліку за відповідний звітний (податковий) рік, у якому проводилися такі господарські операції. Оскільки вартісні критерії визнання операції контрольованою для цілей виконання вимог ст. 39 Податкового кодексу обраховуються за результатами податкового (звітного) року, то коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з нерезидентами, визначеними в абзаці третьому та четвертому п.п 140.5.4 і п.п 140.5.6 ст. 140 Кодексу, здійснюються за результатами податкового (звітного) року. Такі операції відображаються у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік. Зазначена норма визначена в «Узагальнюючій податковій консультації щодо застосування положень підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України стосовно визначення податкового (звітного) періоду для коригування фінансового результату до оподаткування», затвердженою наказом МФУ від 14.11.2018 № 887. Вознесенівське управління у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області

За перший місяць 2019 року фахівці фіскальної служби Запорізької області зареєстрували у Державному реєстрі фізичних осіб 1639 громадян, у тому числі, 52 іноземців.
Усього станом на початок лютого на обліку в органах ДФС перебувають понад 1,8 мільйона осіб, що на 9 тисяч більше, ніж торік.
Для того, аби отримати реєстраційний номер облікової картки, громадянину необхідно звернутися до фіскальної служби за місцем реєстрації. З переліком територіальних органів ДФС регіону можна ознайомитися за посиланням: http://zp.sfs.gov.ua/anonsi-ark/19567.html.
Іноземним громадянам для отримання адмінпослуги з реєстрації в Держреєстрі фізичних осіб слід надати паспорт, посвідку на постійне або тимчасове проживання в Україні та засвідчений в установленому законодавством порядку їхній переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) і копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).
Нагадаємо, реєстраційний номер облікової картки необхідний громадянам для влаштування на роботу, ведення бізнесу, відкриття рахунку в банку, здійснення фінансових операцій, при оформленні податкової знижки, спадщини, соціальних виплат та в інших випадках.
Крім того, він є обов’язковим для використання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи в разі виплати доходів, з яких утримуються податки та інші обов’язкові платежі, укладення цивільно-правових угод, предметом яких є об’єкти оподаткування та щодо яких виникають обов’язки сплати платежів.
«Врожай 2018″ дозволив залучити до місцевих бюджетів Запорізької області 7,5 мільйона гривень плати за землю та єдиного податку

За результатами заходів з детінізації агросектора додаткові надходження плати за землю та єдиного податку до місцевих бюджетів склали понад 7,5 мільйона гривень.
Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, спільна робота обласної влади та контролюючих органів у рамках заходів «Врожай 2018″ спрямовується на легалізацію земельних ділянок та трудових відносин у сільському господарстві. Він зауважив, що основний акцент ставиться не на заходах контролю, а на форматі діалогу та добровільній реєстрації працівників та угідь. Так, минулого року завдяки роз’яснювальній роботі з сільгоспвиробниками було укладено 203 договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 3301,5 га зі 155 юридичними та 48 фізичними особами. При цьому річна сума додаткових надходжень орендної плати за земельні ділянки державної власності до місцевих бюджетів перевищила 2,6 мільйона, єдиного податку IV групи – 219 тисяч гривень.
У ході перегляду діючих договорів оренди було укладено 19 додаткових угод на землі площею 628,3 га, за якими бюджети громад отримають більш ніж 736 тисяч гривень на рік.
Крім того, агровиробники уклали з громадянами та зареєстрували 2418 договорів оренди паїв загальною площею 11738 га, за результатами поданої уточнюючої податкової звітності річна сума додаткових надходжень єдиного податку IV групи склала майже 2,8 мільйона.
Під час моніторингу використання сільськогосподарських земель фахівці фіскальної служби у складі робочих груп виявили 239 земельних ділянок загальною площею 2325,3 га, які використовувалися не за цільовим призначенням (сінокоси, пасовища, розорені під ріллю). Їхні власники вже подали уточнюючу податкову звітність, до місцевих бюджетів додатково надійде 1,1 мільйона гривень.
Також у результаті заходів «Врожай 2018″ роботодавці добровільно оформили 2790 найманих працівників та легалізували 12,3 мільйона гривень доходів. До бюджетів та соцфондів додатково нараховано 5,2 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, єдиного соцвнеску та військового збору.

Влада і бізнес: розгляд проблемних аспектів та шляхи налагодження взаємодії

Найбільш гострі проблеми, з якими стикаються запорізькі суб’єкти господарювання під час взаємодії з контролюючими та правоохоронними органами, розглянули члени обласної координаційної ради з питань розвитку підприємництва під час сьогоднішнього засідання у Запорізькій облдержадміністрації.
У заході, який відбувся під головуванням очільника Запорізької облдержадміністрації Костянтина Бриля, взяли участь заступники начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Олег Матвійчук та Руслан Рачинський, представники прокуратури Запорізької області, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, керівники інших органів обласної влади, запорізьких підприємств та громадських організацій.
Відкриваючи засідання, Костянтин Бриль зазначив, що головною темою наради стало звернення громадської організації «Бізнес-союз «Порада».
Під час обговорення представники бізнесу висловили свої проблемні питання, зокрема, щодо організації прийому керівництвом державних структур, проведення перевірок та інших заходів контролю. Вони також наголосили на необхідності розвитку діалогу та відповідного реагування на скарги.
За результатами засідання було прийнято протокольне рішення щодо розв’язання проблемних аспектів та їх розгляду на наступних засіданнях.

Керівники Запорізької митниці привітали випускників Університету митної справи і фінансів

Днями в Університеті митної справи та фінансів у м. Дніпро відбулись урочистості з нагоди випуску магістрів денної та заочної форми навчання.
Привітати випускників зі святом прийшли представники ректорату та адміністрації вишу, керівництво Запорізької митниці, викладачі та батьки студентів.
У церемонії вручення дипломів взяв участь начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев.
Вітаючи магістрів, він зазначив, що Запорізька митниця ДФС у своєму штаті має чимало випускників Університету митної справи та фінансів, які будують кар’єру та реалізовуються у митній сфері, а також запросив присутніх випускників проходити конкурсне випробування для роботи у митних органах.

Запоріжці сплатили до бюджетів усіх рівнів майже 1,3 мільярда гривень податків і зборів

У січні 2019 року платники податків Запорізької області перерахували до бюджетів 1 мільярд 278 мільйонів гривень (без даних великих підприємств, які зареєстровані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько.
Із загальної суми до державного бюджету надійшло 606 мільйонів, що на 86,8 мільйона або на 17 відсотків більше, ніж у січні минулого року. Місцеві скарбниці отримали 672 мільйони, що на 14 відсотків перевищує доходи бюджетів за січень 2018 року.
Понад половину надходжень держбюджету забезпечили платники податку на додану вартість – з початку року сплачено 323 мільйони. Підприємства Запорізького регіону спрямували 94,6 мільйона гривень податку на прибуток, це на 61 мільйон більше, ніж торік.
Податку на доходи фізичних осіб надійшло майже 135 мільйонів гривень, зростання до даних минулого року – на 21,5 мільйона або на 20 відсотків.
Крім того, запоріжці направили до державного бюджету 42,8 мільйона гривень військового збору, що перевищує минулорічні надходження на 7,8 мільйона або на 22 відсотки, а також 1,8 мільйона акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів та понад мільйон рентної плати за використання природних ресурсів.

У січні митні платежі від Запорізького регіону перевищили 760 мільйонів

Запорізькі підприємства у січні 2019 року перерахували до державного бюджету 761 мільйон гривень митних платежів. Як підкреслив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, середньоденні надходження впродовж першого місяця року склали понад 38 мільйонів гривень.
Керівник митниці зазначив, що основну частину митних надходжень традиційно сформували промислові підприємства, які ввозять продукцію на митну територію України для виробничих процесів. У січні частка платежів від цих суб’єктів господарювання становила 86,3 відсотка. Представники невиробничих галузей забезпечили 13,7 відсотка.
За результатами митного оформлення найбільші суми податків та мита перераховані за наступні товари: паливно-енергетична продукція (35 відсотків від загальних надходжень), машини, устаткування та транспорт (30 відсотків), метали та вироби з них (13 відсотків), мінеральні продукти (9 відсотків), продовольчі та сільськогосподарські товари (6 відсотків), продукція хімічної промисловості (5 відсотків).

Керівники Запорізької митниці ДФС та представники Громадської ради взяли участь у спільній нараді

За ініціативи Державної фіскальної служби України та Громадської ради при ДФС України у режимі відеоселектора відбулося спільне засідання керівництва ДФС України, митниць ДФС у регіонах, представників Громадських рад при Головних управліннях ДФС в областях, а також за участю народного депутата України Тетяни Острікової.
Учасники наради обговорили проблемні питання щодо забезпечення ефективного відпрацювання посадовими особами митниць ДФС форм митного контролю, згенерованих системою управління ризиками, а також інші питання взаємодії.
Під час заходу начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев розповів про аспекти співпраці запорізьких суб’єктів господарювання та митних органів та подякував за конструктивне співробітництво. У свою чергу, представники громадськості висловили свої побажання та пропозиції щодо подальшої роботи та спільного вирішення питань, які виникають під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності у регіоні.
Валерій Манько: «У січні до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 672 мільйони»

Січневі надходження до місцевих бюджетів Запорізької області склали 672 мільйони гривень (не враховуючи дані великих підприємств, які перебувають на обліку у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС).
Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, порівняно з аналогічним періодом минулого року фінансовий ресурс громад збільшився на 14 відсотків або на 82 мільйони.
Найбільше запорізькі платники спрямували до місцевих скарбниць податку на доходи фізичних осіб – 404,5 мільйона, що на 64,6 мільйона або на 19 відсотків більше, ніж торік.
Внесок представників малого і середнього підприємництва, які працюють за спрощеною системою оподаткування, склав 149 мільйонів гривень. Сума єдиного податку на 25,7 мільйона або на 21 відсоток перевищує минулорічну.
Землекористувачі регіону перерахували понад 73 мільйони гривень плати за землю, в тому числі, 65,3 мільйона сплатили суб’єкти господарювання-юридичні особи, 7,7 мільйона – фізичні особи.
Перші у цьому році надходження податку на нерухоме майно склали 16 мільйонів, зростання до показника минулого року – 21 відсоток або 2,7 мільйона.
Від реалізації підакцизних товарів у роздрібній торгівлі до бюджетів надійшло 12,5 мільйона гривень, майже три мільйони – від плати за ліцензії на певні види господарської діяльності, у тому числі, на право продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Фахівці Держгеокадастру та фіскальної служби розглянули актуальні питання земельних відносин

У рамках співпраці з Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області за участі фахівців фіскальної служби області відбулась нарада з питань отримання витягів з технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель.
У 2018 році, на виконання Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» та відповідно до Постанови КМУ від 07.02.2018 №105, проведена загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення (за межами населеного пункту).
За її результатами Держгеокадастром та Міністерством аграрної політики та продовольства України затверджена Технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (за межами населеного пункту).
Під час спільної наради учасники обговорили практичні питання щодо процедури отримання Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та врегулювання спірних аспектів, які виникають, якщо земельна ділянка не сформована у розумінні Земельного кодексу України.
Нагадаємо, що розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок використовується як база оподаткування земельним податком відповідно до ст. 269-289 Податкового кодексу України.

Кампанія «Декларування 2019″: топ запитань від запоріжців

Фахівці Головного управління ДФС у Запорізькій області провели черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Декларування доходів громадян за 2018 рік», під час якого мешканці Запорізької області почули відповіді на свої запитання.
Наводимо найактуальніші на цьому тижні питання:

В який податковий орган необхідно надати декларацію про доходи, якщо я мешкаю на території Хортицького району?
Для подання податкової декларації про майновий стан і доходи громадян платники податків Запорізької області можуть звертатися до територіальних підрозділів, які виконують повноваження Головного управління ДФС на відповідній території.
Територію Хортицького району м. Запоріжжя обслуговує Вознесенівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14.
Також для зручності декларантів передбачена можливість подання звіту через «Електронний кабінет платника податків».

Я бажаю скористатися правом на нарахування податкової знижки за освітні послуги дитини. Минулого року я уклала додаткову угоду до договору про навчання у ВНЗ щодо збільшення вартості навчання. Які документи мені необхідно надати, щоб скористатися податковою знижкою? В який термін потрібно надати таку декларацію?
Право на користування податковою знижкою, зокрема, надається за послуги, сплачені на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для здобуття середньо-професійної або вищої освіти.
Як і раніше, право на отримання податкової знижки має платник податку або член сім’ї першого ступеня спорідненості. В вашому випадку це один із батьків.
Фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом, додаткову угоду за наявності; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення тощо.
Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів.
Слід зазначити, що громадяни, які бажають скористатися правом на нарахування податкової знижки, мають право надати декларацію до кінця року, наступного за звітним, тобто до 31 грудня 2019 року.

Минулого року я, громадянка України, отримала у спадщину будинок від батька, який також був громадянином України. При отриманні Свідоцтва про право на спадщину я не сплачувала податок. Інші доходи, які підлягають декларуванню, відсутні.
Чи необхідно у зазначеному випадку надавати річну податкову декларацію?
Оподаткування об’єктів спадщини залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.
За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. Батько, зокрема, належить до членів сім’ї спадкодавця першого ступеню споріднення.
Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку.
Отже, Ви можете не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Замість чіпсів – небезпечний багаж

У Запорізькому аеропорту пасажир рейсу «Запоріжжя-Мінськ» намагався провезти 78 блістерів медичного препарату «Danabol». Пігулки було виявлено в ході проведення спільного заходу з спецпідрозділом по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ в Запорізькій області.
У зоні митного контролю залу «на відліт» під час оформлення пасажирів громадянин України самостійно обрав для проходження митного контролю «зелений коридор», де контроль здійснюється у спрощеному порядку (без заповнення митної декларації).
Після перетину громадянином «зеленої смуги», співробітники Запорізької митниці ДФС виявили у його ручній поклажі упаковку картопляних чіпсів, у якій знаходилось 78 блістерів медичного препарату «Danabol» по 20 пігулок в кожному, всього 1560 пігулок. Цей препарат містить речовину Метандієнон, яка належить до Переліку сильнодіючих лікарських засобів, затверджених Наказом МОЗУ від 17.08.2007 № 490.
Таким чином, громадянин України перевозив медичні препарати, які обмежені до такого переміщення через митний кордон України, способом, що утруднює виявлення таких товарів. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення – стаття 201 Кримінального кодексу України.

Валерій Манько: «За перший місяць року 812 запоріжців розпочали власну справу»

У січні на Запоріжжі власну справу зареєстрували 812 платників податків, зокрема, 187 юридичних та 625 фізичних осіб-підприємців. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, кількість новостворених суб’єктів господарювання на 111 перевищила показники аналогічного періоду 2018 року.
Керівник фіскальної служби області зазначив, що в регіоні спостерігається позитивна динаміка зростання кількості започаткованих власних справ, що позначається на бюджетних надходженнях. Лише з початку року запорізький бізнес збільшив податкові відрахування до державного бюджету на 17 відсотків, до місцевих скарбниць – на 14 відсотків.
Крім того, зменшилась кількість тих, хто вирішив припинити господарську діяльність – порівняно з попереднім роком на 25 осіб.
Усього станом на початок лютого 2019 року на обліку в територіальних органах фіскальної служби регіону перебуває 110764 представника бізнесу, зокрема, 42652 юридичні особи та 68112 фізичних осіб, що відповідно, на 1986 та 873 більше, ніж минулого року.
Більше половини суб’єктів господарювання-юридичних та фізичних осіб обрали спрощену систему оподаткування. Так, цього року єдиний податок до місцевих бюджетів сплачують 46705 фізичних осіб, 8313 юридичних осіб та 2198 сільгоспвиробників. Інші представники бізнесу працюють на загальній системі оподаткування.
Нагадаємо, ставки єдиного податку для платників 1 та 2 групи встановлюються місцевими радами залежно від виду господарської діяльності. Так, розмір податку для 1 групи складає до 10 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2019 року, тобто до 192,10 гривні, для 2 групи – до 20% від мінімальної зарплати на 1 січня 2019 року, тобто до 834,60 гривні. Для платників єдиного податку 3 групи ставка дорівнює 3 відсоткам від доходу за умови сплати ПДВ або 5 відсотків від доходів без сплати ПДВ. Спрощену систему оподаткування можуть використовувати агровиробники із необмеженим граничним обсягом доходів та кількістю найманих працівників, у яких частка виробленої сільгосппродукції за рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Розміри ставок податку розраховуються з одного гектара сільгоспугідь або водного фонду (у відсотках бази оподаткування) та залежать від категорії (типу) земель і їх розташування.

Валерій Манько: «З початку року більше двох тисяч запоріжців вже задекларували свої доходи»

У січні до фіскальної служби Запорізької області надійшло 2220 декларацій від громадян, які отримали доходи у 2018 році.
Коментуючи проміжні підсумки кампанії «Декларування 2019″, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько зазначив, що запоріжці активно звітують про отримані доходи. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість декларантів зросла на дев’ять відсотків.
Так, з початку року було подано 1612 декларацій із податковими зобов’язаннями, в яких громадяни вказали 78,5 мільйона гривень доходів, що майже на 7 мільйонів більше, ніж у січні минулого року. З цієї суми задекларовано до сплати 4,9 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 837 тисяч гривень військового збору, що на 484,8 тисячі перевищує результати відповідного періоду 2018 року.
Найбільшу кількість звітів направили громадяни, які торік отримували доходи від продажу власної сільгосппродукції. Від них надійшло 840 декларацій із загальною сумою 4,6 мільйона. 294 мешканця області задекларували отримання спадщини у розмірі 41,7 мільйона. Про надання в оренду нерухомості відзвітували 196 запоріжців, які торік заробили понад 2,2 мільйона.
За результатами першого місяця декларування вже з’явився один «мільйонер» – громадянин подав декларацію за 2018 рік, в якій вказав дохід на загальну суму один мільйон 59 тисяч гривень.
Крім того, 608 декларантів звернулися за отриманням податкової знижки. Сума податку на доходи фізичних осіб до повернення склала 1,2 мільйона.
Нагадаємо, термін подання декларації для громадян, які обов’язково мають задекларувати доходи – 2 травня, а для реалізації права на отримання податкової знижки – до кінця 2019 року.
З докладною інформацією про кампанію «Декларування 2019″ можна ознайомитись за посиланням: http://zp.sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2019/.

У Запоріжжі податкова міліція ліквідувала нелегальний склад цигарок

Співробітники податкової міліції Запорізької області під процесуальним керівництвом обласної прокуратури виявили незаконний склад тютюнових виробів та вилучили велику партію продукції.
У рамках проведення операції «Акциз 2019″ та розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.212 КК України на території обласного центру виявлено складське приміщення для зберігання оптових партій тютюнових виробів. Як з’ясувалося, склад, що належить одному з місцевих мешканців, не було внесено до Єдиного реєстру місць зберігання.
Крім цього встановлено, що вказане приміщення використовувалось для накопичення необлікованих тютюнових виробів вітчизняного виробництва, які в подальшому реалізовувались через торгові точки на одному з ринків міста та підприємцям за готівку.
За результатами проведених заходів із незаконного обігу вилучено та передано на відповідальне зберігання 38,2 тисячі пачок тютюнових виробів в асортименті загальною вартістю 1,6 мільйона гривень.
Запорізькі комунальні підприємства вдвічі збільшили сплату податку на прибуток

З початку року підприємства комунальної форми власності спрямували до місцевих бюджетів Запорізької області майже 11 мільйонів гривень податку на прибуток. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, порівняно з січневими показниками 2018 року надходження зросли на 6,7 мільйона або більш ніж удвічі.
Найбільші суми податку сплатили суб’єкти господарювання м. Запоріжжя – 2,5 мільйона, комунальні підприємства м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – понад 470 тисяч, м. Бердянськ, Бердянського і Приморського районів – 433 тисячі, Якимівського та Приазовського районів – 171 тисячу тощо.
Усього в регіоні на обліку перебувають 761 підприємство та фінансова установа комунальної форми власності, які відповідно до Бюджетного кодексу України сплачують податок на прибуток до бюджетів міст, районів та об’єднаних територіальних громад.
Нагадаємо, базова ставка податку на прибуток підприємств становить 18 відсотків, термін подання річної звітності – протягом 60 днів після закінчення звітного року, тобто, до 1 березня 2019 року включно.

Працівникам запорізьких підприємств виплачено понад 180 мільйонів гривень зарплатних боргів

Результати погашення запорізькими роботодавцями заборгованості із заробітної плати розглянули члени обласної комісії під час сьогоднішнього засідання.
Захід відбувся під головуванням губернатора Запорізької області Костянтина Бриля за участю представників фіскальної служби, Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, державної виконавчої служби, інших органів влади та суб’єктів господарювання регіону.
Як підкреслив Костянтин Бриль, питання ліквідації боргів по заробітним платам та підвищення рівня оплати праці знаходяться на постійному контролі органів влади.
Так, минулого року було проведено 384 засідання обласної та територіальних комісій щодо погашення зарплатної заборгованості, під час яких заслухано 202 керівника підприємств-боржників. За результатам цих заходів погашено борги на суму 181 мільйон гривень.
Водночас, як було зауважено, на сьогодні загальна сума невиплачених зарплат зросла майже на 64 мільйони та станом на початок 2019 року склала понад 190 мільйонів. При цьому 84 відсотки з цієї суми мають суб’єкти господарювання державного сектору економіки. Найбільші суми боргів накопичені на підприємствах обласного центру – 120 мільйонів, м. Мелітополь – 20 мільйонів та м. Бердянськ – 7,8 мільйона.
Оскільки на засіданні були присутні керівники деяких з підприємств-боржників, члени комісії розглянули ситуацію по кожному із них та прийняли відповідні рішення.
Запорізьким підприємцям фіскальна служба видала майже півтисячі ліцензій для торгівлі тютюном і алкоголем

Фіскальна служба Запорізької області у січні 2019 року видала 493 ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.
З початку року від ліцензування роздрібної реалізації підакцизної продукції до місцевих бюджетів надійшло 2,3 мільйона гривень.
Також за перший місяць року фахівці органів ДФС області продовжили термін дії 916 документів, призупинили 120 дозволів, анулювали 230 ліцензій, у тому числі одну – за продаж алкоголю неповнолітнім.
Загальна кількість діючих ліцензій станом на початок лютого склала 7781. З їхнім переліком можна ознайомитись на сайті фіскальної служби регіону за посиланням: http://zp.sfs.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.
З початку року в сфері торгівлі підакцизною продукцією було проведено 51 перевірку. За виявлені порушення законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів, до суб’єктів господарювання застосовані штрафні санкції на суму 807 тисяч гривень.

Валерій Манько: «Запоріжці сплатили майже 43 мільйони гривень військового збору»

З початку року з доходів запорізьких платників податків до бюджету було сплачено 42,8 мільйона гривень військового збору. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько. Він зазначив, що порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 7,8 мільйона або на 22,4 відсотка.
Понад половина з перерахованої суми військового збору надійшло від платників м. Запоріжжя – 22,3 мільйона. Суб’єкти господарювання та мешканці м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів поповнили бюджет на 6,7 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 3,7 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського і Приморського районів – 2,9 мільйона. Представники бізнесу та громадяни, які зареєстровані у Вільнянському, Запорізькому та Новомиколаївському районах, забезпечили понад 1,8 мільйона, платники Оріхівського та Гуляйпільського районів спрямували 1,2 мільйона, майже стільки ж – Пологівського Більмацького та Розівського районів, Василівського та Михайлівського районів – 1,1 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 1 мільйон, Якимівського і Приазовського районів – близько мільйона.
Усього в Запорізькій області військовий збір сплачують 54739 платників.

На Запоріжжі за пільговими ставками вже оформлено 1690 автівок

Станом на 15 лютого 2019 року у Запорізькій митниці ДФС у митному режимі «імпорт» громадяни оформили 1690 транспортних засобів, із них 1327 з європейською реєстрацією. До бюджету сплачено 97,7 мільйона гривень митних платежів та 11 мільйонів гривень добровільного внеску.
Найбільшу кількість автівок було оформлено 12 та 13 лютого – 112 та 94 транспортних засобів, відповідно. Щоденно митні процедури проходили, у середньому, власники 26 автомобілів з іноземною реєстрацією, а за два тижні лютого цей показник зріс до 62.
Нагадаємо, новий порядок митного оформлення діє з 25 листопада 2018 року. Оскільки пільговий термін оподаткування акцизним податком добігає кінця 22 лютого, митники радять громадянам не зволікати та вже найближчим часом звернутися до митних органів.
Нагадаємо, у Запорізькій області оформити легкові авто можна на двох митних постах:
- митний пост «Запоріжжя-центральний», адреса: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 9А, тел.: (061) 286-09-62;
- митний пост «Бердянськ», адреса: м. Бердянськ, вул. Шевченка, 31, тел.: (06153) 3-85-96.
Крім того, у фіскальній службі діє єдина «гаряча лінія» щодо цінової інформації: +38 (044) 481-19-61.

У запорізькому аеропорту черговий випадок порушення правил переміщення валюти

У міжнародному аеропорту м. Запоріжжя під час митного оформлення один з пасажирів рейсу з Туреччини обрав смугу руху «Червоний коридор» та письмово задекларував, що перевозить двадцять п’ять тисяч доларів США.
Однак після проведення митного огляду та перерахунку валюти у нього було виявлено тридцять дві тисячі доларів США. Таким чином громадянин України порушив вимоги постанови Національного Банку України «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» та не заявив за встановленою формою точні і достовірні відомості про товари, предмети, які підлягають обов’язковому декларуванню при переміщенні через митний кордон України.
За даним фактом складено протокол, валютні цінності тимчасово вилучені.
Задекларована за встановленою формою сума у двадцять п’ять тисяч доларів США повернута громадянину.
Зазначимо, фізичні особи можуть ввозити в Україну валюту і банківські метали в сумі, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро за умови її письмового декларування митному органу в повному обсягу.

Валерій Манько: «Запорізькі підприємства сплатили 1,7 мільйона гривень екологічного податку»

Січневі надходження екологічного податку на Запоріжжі склали один мільйон 720 тисяч гривень (без врахування сум, сплачених підприємствами, що знаходяться на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько. Порівняно з аналогічним періодом минулого року рівень сплати податку зріс на 125 тисяч або майже на 8 відсотків.
Близько мільйона гривень із загальної суми забезпечили підприємства м. Запоріжжя, суб’єкти господарювання м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів перерахували 187 тисяч, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 168 тисяч.
Усього в регіоні «екоподаток» сплачують 2613 підприємств, які за результатами своєї діяльності забруднюють атмосферне повітря, здійснюють викиди у водні об’єкти, а також утворюють та розміщують радіоактивні відходи.
Нагадаємо, у 2019 році ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю підвищено до 10 гривень за 1 тонну.

Вознесенівське управління у м.Запоріжжі
ГУ ДФС у Запорізькій області

Відео канал 34 тут: https://www.facebook.com/watch/?v=260513764842278

Сільгоспвиробники, у яких дохід за 2017 рік більше 20 млн. грн., не пізніше 10 травня 2018 року повинні подати декларацію з податку на прибуток за І квартал 2018 року
З 01 січня 2017 року ст. 209 Податкового кодексу, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, втратила чинність.
Отже, з 01.01.2017 для цілей оподаткування податком на прибуток не визначено поняття «сільськогосподарська продукція» і виробники сільськогосподарської продукції визначають звітні (податкові) періоди за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток.
Виробники сільськогосподарської продукції, які застосовували річний податковий (звітний) період з 01.07.2016 до 30.06.2017, і річний дохід яких від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінансовій звітності за 2016 рік, перевищував 20 млн. грн.., починаючи з 01.07.2017 застосовують звітні (податкові) періоди — календарні три квартали та рік.
Якщо річний дохід таких платників від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за 2016 рік не перевищив 20 млн. грн., то такі платники обчислюють та надають звітність з податку на прибуток за «річний період» з 01.07.2017 до 31.12.2017.
Платники податку (у тому числі виробники сільськогосподарської продукції), у яких дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінансовій звітності за 2017 рік, перевищує 20 млн. грн. у 2018 році мають подати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітні податкові періоди — квартал, півріччя, три квартали, рік.
Тобто виробники сільськогосподарської продукції, у яких дохід від будь-якої діяльності за 2017 рік перевищував 20 млн. грн., повинні не пізніше 10 травня 2018 року подати декларацію з податку на прибуток за І квартал 2018 року.
Строк сплати податку на прибуток за І квартал закінчується 18 травня 2018 року.
Зазначена норма визначена п. 137.5 ст. 137, пп. 4 п. 2 розділу XIX Податкового кодексу та роз’яснена листом ДФС України від 20.02.2018 р. N 697/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.
Подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року
Платники податку на прибуток, що використовують базовий звітний (податковий) період квартал, декларацію з податку на прибуток подають фіскальному органу, в якому перебувають на обліку, — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Отже, граничний термін подання декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року — 10 травня 2018 року.
Строк сплати податку на прибуток за І квартал закінчується 18 травня 2018 року.
Декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 20.10.15 №897 (у редакції від 28.04.2017 № 467).
Платник може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складено у довільній формі, що вважатиметься її невід’ємною частиною, із розшифровкою сум та показників, що враховані для визначення об’єкта оподаткування та податку на прибуток відповідно до положень Податкового кодексу, що набули чинності у 2018 році.
Зазначена норма передбачена п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 02.05.2018 № 12911/7/99-99-15-02-01-17.
Разом з тим, у зв’язку з тим, що з 01.01.2018 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України, внесені Законами України від 07.11.2017 № 2176-УІП та від 07.12.2017 № 2245-VIII, зокрема, в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, розроблено проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».
Проект розміщено на офіційному веб-порталі (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Проекти регуляторних актів» підрозділу «Регуляторна політика» розділу «Діяльність».
Платник ПДВ має право подати скаргу на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Cкарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.
Платник податку у разі отримання рішення про відмову у реєстрації податкової ПН/РК в ЄРПН має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення подати на розгляд Комісії ДФС з питань розгляду скарг Скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації за формою J(F)1313201.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем.
До Скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312601.
Скарга на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення.
Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.
У разі відкликання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати заяву про відмову від поданої ним Скарги на рішення таких комісій, за формою J(F)1313301.
Електронні формати Скарги та Заяви розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.
За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його платнику ПДВ у строк, визначений п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу, в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.
Скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі ПН/РК в ЄРПН з урахуванням вимог п. 200 1.3 ст. 200 1 Податкового кодексу.
Для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Підприємці — платники єдиного податку зобов’язані вести книгу обліку доходів
Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи — підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Підприємці — платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат.
Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.
Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.
Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.
Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.
Зазначена норма визначена п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України.
Як підприємству подати декларацію з транспортного податку у разі переходу протягом року права власності на об’єкти оподаткування
Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років включно (2013 рік) і середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (в 2018 році — 1,396 млн грн).
Платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
У разі придбання об’єктів оподаткування протягом року декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.
Отже, якщо перехід права власності на новопридбані легкові автомобілі — об’єкти оподаткування відбувся до 20 лютого, а звітну Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання Декларація подається з типом «Звітна нова».
При переході права власності на об’єкти оподаткування після закінчення граничного терміну подання Декларації (після 20 лютого звітного року), подається Декларація з типом «Уточнююча» протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
Зазначена норма передбачена ст. 267 Податкового кодексу України.
Підприємець на загальній системі оподаткування продаж власної продукції повинен здійснювати із застосуванням РРО
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (РК).
Разом з тим РРО та РК не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Відповідно до п. 39 розд. IV «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148, фізичні особи — підприємці касової книги не ведуть.
Отже, підприємці на загальній системі оподаткування при реалізації продукції власного виробництва, повинні застосовувати РРО.
Зазначена норма передбачена п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Платник єдиного податку — юридична особа повертає аванс. Податкові наслідки.
Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.
Отже, якщо зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.
У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа — платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.
Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.
Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1, п.п. 5 п. 292.11, п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України.
У разі зміни підприємцем адміністративного району сплачувати податок на доходи фізичних осіб та подавати розрахунок за ф. 1ДФ до закінчення бюджетного року необхідно за місцем попередньої реєстрації
У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання — платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
При перереєстрації місцезнаходження суб’єктів господарювання – фізичних осіб сплата податків і зборів та подання звітності, визначених законодавством за основним місцем обліку, в наступному бюджетному році здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Отже, при перереєстрації місцезнаходження суб’єктів господарювання – фізичних осіб сплата податків і зборів та подання звітності, визначених законодавством за основним місцем обліку, в наступному бюджетному році здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Зазначена норма передбачена ст. 45 Бюджетного кодексу України, ст. 63 Податкового кодексу України, п. наказу МФУ від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів».
Платники податків для отримання інформаційних послуг можуть звертатись до Контакт — центру ДФС
Контакт-центр ДФС надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС.
Контакт-центр ДФС функціонує за єдиним багатоканальним номером телефону 0 800 501 007 та електронною адресою поштової скриньки idd@sfs.gov.ua (для отримання інформаційно-довідкових послуг без використання електронного цифрового підпису).
Надання інформаційно-довідкових послуг здійснюється з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (крім вихідних та святкових днів).
Вартість послуг Контакт-центру зі стаціонарних телефонів безкоштовна, з мобільних телефонів оплата дзвінків здійснюється за тарифами оператора мобільного зв’язку (або за наявним механізмом саll-bасk — вартість послуг безкоштовна).
Відповіді надаються за вибором особи: телефоном, факсом, електронною поштою.
Контакт-центр приймає звернення від фізичних та юридичних осіб на сервіс «Пульс» ДФС України щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів.
Таку інформацію заявники можуть надати за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну адресу: idd@sfs.gov.ua.
Оподаткування податком на доходи фізичних осіб інвестиційного прибутку та подання декларації про майновий стан і доходи

Суми доходу у вигляді майнового і немайнового внеску до статутного фонду юридичної особи — емітента корпоративних прав в обмін на такі права не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи.
Крім того, від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 ст. 165 Кодексу.
Отже, сума майнового внеску фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи — резидента не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
При цьому підприємство — емітент корпоративних прав є податковим агентом в частині повідомлення органів ДФС про такі доходи і зобов’язано відобразити такі суми у формі № 1ДФ з ознакою » 178″.
У разі виходу фізичної особи з числа засновників (учасників) підприємства, отриманий дохід включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інвестиційний прибуток.
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 — 170.2.6 (крім операцій з деривативами).
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться фізичною особою — платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
За результатами календарного року платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Податкова декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається до фіскального органу за місцем реєстрації до 1 травня 2018 року.
Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються фізичною особою самостійно до 1 серпня 2018 року.
Інвестиційний прибуток оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Отже, дохід, отриманий фізичною особою внаслідок виходу з числа засновників (учасників) підприємства, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інвестиційний прибуток та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому вказаний дохід не є базою нарахування єдиного внеску.
Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.44 ст. 165, п.п. 170.2.1, п.п. 170.2.2 ст. 170, п.п. 1.7 п. 16 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України.

Сектор організації роботи
Запорізької ОДПІ
ГУ ДФС у Запорізькій області

Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Зазначене звільнення не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Зазначена норма передбачена частиною 4 ст.4 Закону України від 08.07.10 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Подання річної декларації громадянами,
які провадять незалежну професійну діяльність
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 2 травня 2018 року. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.
У податковій декларації про майновий стан і доходи такі платники відображають суму отриманого доходу за звітний рік, суму сплаченого протягом року податку, та визначають податкове зобов’язання з податку на доходи та військового збору.
Сума податку на доходи та військового збору, зазначена у податковій декларації за минулий 2017 рік, сплачується особами, які провадять незалежну професійну діяльність, до 1 серпня наступного року.
Нагадаємо, що незалежна професійна діяльність визначена Податковим кодексом, як участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Підприємці на загальній системі оподаткування можуть включати до складу витрат суми нарахованої амортизації

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між виручкою у грошовій та негрошовій формі і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого підприємця.
З 01.01.2017 року підприємці отримали право за власним бажанням включати до складу витрат, амортизаційні відрахування за витратами на придбання основних засобів та нематеріальних активів та витратами на самостійне виготовлення основних засобів.
Розрахунок амортизації здійснюється із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів.
Разом з тим, не підлягають амортизації об’єкти житлової нерухомості та легкові і вантажні автомобілі.
Ремонт, реконструкція, модернізація та інші поліпшення основних засобів, а також ліквідація основних засобів (у частині залишкової вартості) не підлягають амортизації, а повністю включаються до складу витрат звітного періоду.
Зазначена норма передбачена ст. 177 Податкового кодексу України.

Чи необхідно декларувати дохід від відчуження акції, отриманих громадянами в процесі приватизації?

Дохід, отриманий громадянином протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів згідно з підпунктом 165.1.40 Податкового кодексу України не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу.
Підпунктом 165.1.40 статті 165 Податкового кодексу України визначено, що сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними статтею 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Тобто, якщо громадянином протягом минулого року відчужено акції, отримані ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, та відсутні інші підстави для надання річної податкової декларації, декларація громадянином не подається.

До початку роботи працівника необхідно подати до ДФС повідомлення про прийняття його на роботу

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.
Тобто обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.
Подати таке повідомлення слід до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, ніж із п’ятьма особами.
Разом з тим, повідомлення до органу ДФС про прийняття працівника на роботу не надається, якщо:
- з фізичною особою укладається договір цивільно-правового характеру,
- власник виконує функції з управління підприємством;
- фізична особа працює на громадських засадах;
- стажист навчається у роботодавця на підставі договору про стажування, який є різновидом договору цивільно-правового характеру;
- працівника поновлено на попередній роботі за судовим рішенням;
- працівник виходить з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки без збереження заробітної плати, оскільки на період відпустки дія трудового договору не припиняється.

Одноразовий продаж нерухомості не оподатковується за умови права власності на неї протягом трьох років та декларація не подається
Податковим кодексом України передбачені випадки, коли фізичні особи звільняються від обов’язку сплати податків з доходів від продажу нерухомості, якщо виконуються певні умови.
Зокрема, відповідно до ст.172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або її частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки , не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до р. IV Податкового кодексу України.
У разі, якщо у звітному календарному році фізична особа отримала дохід від продажу не частіше одного разу нерухомого майна, визначеного п. 172.1 ст.172 Податкового кодексу України, яке перебувало у власності платника податку понад три роки, така особа зобов’язана подати річну податкову декларацію.

Платники рентної плати за спеціальне використання води
з 01.01.2018 року
Платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Слід зазначити, що згідно із п.п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.
Податкова знижка
Метою декларування доходів фізичних осіб є не тільки сплата податку до бюджету, а й повернення платникам сум податку на доходи фізичних осіб, надмірно сплаченого з їх заробітної плати в минулому податковому році.
Повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації права на податкову знижку. Згідно з положеннями ст. 166 ПКУ платники податку на доходи фізичних осіб мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, — це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема:
- квитанціями;
- платіжними дорученнями;
- фіскальними або товарними чеками;
- прибутковими касовими ордерами;
- меморіальними ордерами тощо.
Крім того, понесені витрати підтверджуються копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати декларацію до 31 грудня 2018 року.
Чи може фізична особа – підприємець використовувати кошти з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб?
Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.
Оновлено Державний реєстр РРО
Наказом Державної фіскальної служби від 20.02.2018 №79 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.
В оновлений реєстр увійшло 160 моделей РРО.
Державний реєстр містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, та перелік РРО, первинна реєстрація яких заборонена.
Також реєстр містить перелік моделей РРО, виключених з Державного реєстру в 2016-2017 роках, експлуатація яких заборонена (5 моделей).
З оновленим переліком РРО, які включені до Державного реєстру, можна ознайомитися на веб-порталі Державної фіскальної служби: http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/reestri/320822.html.

Сектор організації роботи
Запорізької ОДПІ
ГУ ДФС у Запорізькій області

Платники рентної плати за спеціальне використання води з 01.01.2018 року
Платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Слід зазначити, що згідно із п.п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.
Термін подання звіту з єдиного внеску за найманих працівників у разі державної реєстрації припинення господарської діяльності
Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 розд. ІІІ Порядку № 435, а також страхувальники, зазначені у пп. 2, 4 розд. ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у частині подання – за таких осіб, зобов’язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі – Звіт) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є місяць.
Згідно з п. 9 розд. ІІ Порядку № 435 у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку у органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати Звіт за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.
Таким чином, страхувальник зобов’язаний подати за найманих працівників Звіт за останній звітний місяць та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем місяця, в якому відбулася державна реєстрація припинення страхувальника.
Облік у ФОП — платника єдиного податку, у разі отримання доходу в готівковій та безготівковій формах
Пунктом 296.1 статті 296 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої — третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному п.п.296.1.1 — 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ.
Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи — підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи — підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику – це визначено п.п.296.1.2 п. 296.1 ст.296 ПКУ. Для реєстрації Книги обліку доходів платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.
Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579.
Відповідно до п.5 Порядку, записи у Книзі обліку доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо. Підпунктами 1 — 3 п. 6 Порядку визначено, що платник податку заносить до Книги у розділі I «Доходи» відомості в такому порядку:
у графі 1 зазначається дата запису;
у графах 2 — 7 відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставкою, визначеною п. п. 1 п. 293.3 ст. 293 глави 1 розд. XIV ПКУ, без податку на додану вартість;
у графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо в готівковій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі.
Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку (п. 8 Порядку).
Отже, у разі отримання доходу в готівковій та безготівковій, матеріальній або нематеріальній формі фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку запис в Книзі здійснюється окремими рядками за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, у гривнях з копійками.
Оновлено Державний реєстр РРО
Державна фіскальна служба України наказом від 20.02.2018 N79 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі — Державний реєстр РРО).
Оновлений Державний реєстр РРО включає 89 РРО, дозволених до первинної реєстрації, та 71 РРО, первинна реєстрація яких заборонена.
Окрім того, наведено перелік РРО, виключених з Державного реєстру в 2016-2017 роках, експлуатація яких не дозволяється.
Нагадуємо, на території України дозволяється застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Від запорізьких платників надійшло майже мільйон гривень рентних платежів

Запорізькі водокористувачі та добувні підприємства з початку 2018 року поповнили бюджети майже на мільйон гривень рентної плати.
Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, у січні надійшло 435 тисяч гривень рентної плати за користування надрами, що на 25 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року. З цієї суми до державного бюджету спрямовано 326 тисяч, до бюджетів громад – понад 109 тисяч.
На сьогодні у регіоні 622 підприємства є платниками ренти за користування надрами.
За спеціальне використання води понад три тисячі запорізьких суб’єктів господарювання перерахували більш ніж 470 тисяч, у тому числі, 257 тисяч – до держбюджету, 212 тисяч – до місцевих скарбниць.
Керівник фіскальної служби повідомила, що в поточному році відбулися зміни у справлянні рентних платежів. Зокрема, з 1 січня 2018 року вторинних водокористувачів звільнено від сплати за спецвикористання води.
Крім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», ставки з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів збільшено на 16,8 відсотка.

Юліана Козаченко: «Малі та середні підприємці Запоріжжя поповнили місцеві бюджети майже на 60 мільйонів»

Фізичні особи-підприємці Запорізького регіону, які обрали спрощену систему оподаткування, з початку року перерахували до місцевих бюджетів близько 60 мільйонів гривень єдиного податку. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, надходження від представників малого і середнього бізнесу порівняно з минулорічними зросли на 33 відсотки або на 14,7 мільйона.
Більша половина від загальної суми надійшла від підприємців обласного центру – 34,8 мільйона, що на 9,6 мільйона більше, ніж у січні 2017 року. «Єдинники»-фізособи Мелітопольщини та Приазов’я поповнили бюджет на 7,7 мільйона, Бердянського та Приморського районів сплатили 5,7 мільйона, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського – понад два мільйони, Василівського та Михайлівського – майже 1,9 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 1,8 мільйона.
Юліана Козаченко зазначила, що умови перебування на спрощеній системі оподаткування дозволяють підприємцям обрати оптимальну групу для ведення власної справи. Ставки єдиного податку для платників 1 та 2 групи встановлюються місцевими радами залежно від виду господарської діяльності. Так, розмір податку для 1 групи складає до 10 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, тобто до 176,20 грн., для 2 групи – до 20% від мінімальної зарплати на 1 січня 2018 року, тобто до 744,60 грн. Для платників єдиного податку 3 групи ставка дорівнює 3 відсоткам від доходу за умови сплати ПДВ або 5 відсотків від прибутку, без сплати ПДВ.

У фіскальній службі Запорізької області зустріли податкових міліціонерів із зони АТО

Сьогодні у фіскальній службі Запорізької області зустріли працівників податкової міліції, які повернулися додому під час десятої ротації Управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО.
З поверненням після небезпечної служби офіцерів привітали перший заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Віталій Малий, керівний склад податкової міліції Запорізької області та колеги.
У першу чергу, керівництво податкової міліції подякувало всім співробітникам за те, що вони повернулися у повному складі.
– Сьогодні ми урочисто зустрічаємо офіцерів Головного управління ДФС у Запорізькій області, які виконували свої обов’язки по захисту нашої держави та її економічних інтересів у складі управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Донецькій області. Важливість цієї роботи відзначена керівництвом держави та ДФС України. Співробітники управління завжди перебувають на передовій та користуються повагою серед інших правоохоронних органів, – наголосив Віталій Малий.
За сумлінне та бездоганне виконання обов’язків у зоні АТО чотирьом офіцерам Управління оперативного забезпечення вручені Грамоти Запорізької обласної державної адміністрації.

На Запоріжжі із незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на 3,2 мільйона гривень

Співробітники податкової міліції фіскальної служби Запорізької області з початку року із незаконного обігу вилучили товарів підакцизної групи на загальну суму 3,2 мільйона гривень. Із них відповідно до судових рішень на даний час конфісковано продукції вартістю 914 тисяч гривень.
Крім того, у ході операції «Акциз» оперативники припинили два факти нелегальної торгівлі алкогольними напоями через мережу Інтернет. У сфері протидії оборудкам з ПДВ викрито три злочини за ст. 212 Кримінального кодексу України. За цими фактами сума завданих державі збитків складає 13,7 мільйона, з яких до бюджету вже повернуто понад 8,7 мільйона.
Всього у провадженні слідчих знаходяться 74 справи, дев’ять з яких розпочато у січні. 55 проваджень стосуються розслідування злочинів, що належать до категорії тяжких, 40 із них – щодо ухилення від сплати податків і зборів в особливо великих розмірах.
За закінченими справами до бюджету відшкодовано понад 9 мільйонів гривень.

У Дніпровському районі відбулась нарада з питань кампанії «Декларування 2018″
Спеціалісти Вознесенівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області провели нараду з представниками районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду, Правобережного районного центру зайнятості, управління соціального захисту населення по Дніпровському району.
Основною темою для обговорення стала кампанія декларування доходів громадян за 2017 рік.
Фахівці фіскальної служби роз’яснили порядок подання декларацій про майновий стан та терміни сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору.
Окрему увагу присутніх було акцентовано на видах доходів, які необхідно декларувати в обов’язковому порядку. Спеціалісти відділення підкреслили, що декларанти можуть подати звіти трьома способами на вибір: особисто до податкової інспекції, надіслати поштою або в Електронному кабінеті на сайті ДФС.
Під час заходу учасники розглянули також інші аспекти цьогорічної кампанії декларування.

Фахівці фіскальної служби провели семінар для запорізьких освітян
Фахівці Вознесенівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області провели семінар-нараду з керівниками навчальних закладів територіального відділу освіти, молоді та спорту Дніпровського району м. Запоріжжя. Захід було присвячено кампанії декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році.
У ході семінару спеціалісти служби роз’яснили порядок декларування, сплати податків та зборів, зокрема, при отриманні подарунків та спадщини.
Крім того, учасників цікавили питання отримання податкової знижки при сплаті коштів за навчання у 2017 році. Наприкінці заходу фахівці управління надали відповіді на запитання освітян.

Сектор організації роботи
Запорізької ОДПІ
ГУ ДФС у Запорізькій області