Необхідно відрізняти правопорушення пов язані з корупцією від корупційних правопорушень. Ці два поняття спеціально розділені в законодавстві щоб превенцію, тобто запобігання корупції (заповнення е-декларацій, конфлікт інтересів тощо)  не видавали в показниках за боротьбу з  корупцією, на якій  раніше робили показники  боротьби, притягуючи до відповідальності за превентивні міри,  оминаючи  припинення корупційних схем, в т.ч. ТОП-корупцію.

Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів відноситься до порушень, пов’язаних із корупцією, за яке законом встановлено такі види відповідальності:

дисциплінарну відповідальність за:

- неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів (може застосовуватися в залежності від конкретних обставин вчинення проступку та ступені вини особи);

- неповідомлення про реальний конфлікт інтересів та/або вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, за умови, що судом на особу не накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку (застосовується обов’язково) (ч.2 статті 65 Закону).

цивільно-правову відповідальність за:

- вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди відповідно до Цивільного кодексу України).

адміністративну відповідальність за:

-неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів (штраф від1700 до 3400 гривень, а в разі застосування положень ч.5 ст.30 КУпАП, то додатково із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від шести місяців до одного року)(ч.1 статті 172-7 КУпАП);

-вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (штраф від 3400 до 6800 гривень, а в разі застосування положень частини п’ятої статті 30 КУпАП, то додатково із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від шести місяців до одного року) (ч.2. статті 172-7 КУпАП);

-за будь-яку із вищевказаних дій, вчинену особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення(штраф від 6800 до 13600 гривень з (обов’язковим) позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік)(ч.3.статті 172-7 КУпАП);

-за порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення настане відповідальність за ст.172-4 КУпАП;

-а за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви)- за 172-5 КУпАП.

Керівнику ж за невжиття заходів щодо протидії корупції за ст.172-9 КУпАп.

Загальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності визначається КУпАП, водночас спеціальний Закон містить окремі спеціальні норми, які також враховуються при здійсненні провадження у відповідній справі про адміністративне правопорушення, пов’язане із корупцією.

Так, згідно з положеннями частини п’ятої статті 65 Закону особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.

У разі ж закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення особі, відстороненій від виконання службових повноважень, відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, зумовленого таким відстороненням.

В аспекті кримінальної відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів важливо пам’ятати, що у випадках, коли приватний інтерес фактично призвів до прийняття правомірних або неправомірних рішень, а так само до вчинення правомірних чи неправомірних діянь, вони можуть розглядатися з точки зору наявності ознак таких корупційних злочинів як «Зловживання службовим становищем»(стаття 364  Кримінального кодексу України), «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою»(стаття 368 КК України), ст.191 КК тощо, а не лише як «конфлікт інтересів».

Так Вимагання, прохання, одержання “подарунку” у зв’язку із здійсненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, незалежно від того, до чи після виконання відповідної дії надано і одержано «подарунок» — це не ст. 172-5 КУпАП, а статті 368, 368-4 КК.

Не передання відповідному органу одержаного подарунка як подарунка державі, територіальній громаді, державному чи комунальному підприємству — це не ст. 172-5 КУпАП, а стаття 191 КК або, залежно від предмета, статтями 262, 308, 312, 313, 357, 410 КК.

Використання службових повноважень або становища та пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, у т.ч. використання державного чи колективного майна в приватних інтересах, за наявності істотної шкоди кваліфікується не за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а за статтями 191, 364, 364-1 КК.

Для керівників же умисне неприпинення корупційного злочину, що вчиняється підлеглим, якщо це заподіяло матеріальні збитки на суму 250 і більше нмдг тягне за собою відповідальність передбачену ст. 426 КК України.

Виявлений конфлікт інтересів (адміністративні та дисциплінарні) оскаржується до  керівника органу влади,  та/ або до НАЗК, які мають належним чином розглядати  отримані звернення і реагувати  з його врегулювання відповідно  своїх повноважень.

На сайті НАЗК можливе подання заяви в електронному вигляді  https://nazk.gov.ua/report-corruption

Поштова адреса НАЗК: м.Київ, бульвар Дружби народів, 28, 01103; e-mail: info@nazk.gov.ua

Повідомити про корупційне правопорушення можна також телефоном: +38(044)200-06-91;       факс: +38(044)200-06-97

Про правопорушення пов язані з корупцією можна також повідомляти до Управлінь захисту економіки для складання адміністративних протоколів. А про  вчинення корупційних злочинів – окрім Управління ще і до антикорупційної прокуратури.

Якщо мова йде про корупційні злочини ВІП-посадовців, то заяви слід надсилати до НАБУ.

Відкриття провадження і проведення слідчих дій органом, до компетенції якого не віднесено проведення цих дій  може привести до уникнення корупціонера від відповідальності. Тож для отримання ефекту  варто направляти заяви та повідомлення  за компетенцією.

Збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку.

Громадяни, а також підприємства, установи, організації, права яких порушено внаслідок вчинення корупційного правопорушення, мають право за рахунок державного бюджету на:

1) відновлення порушених прав;

2) відшкодування завданих збитків;

3) відшкодування завданої моральної шкоди;

4) відшкодування завданої майнової шкоди.

Держава, орган місцевого самоврядування, які відшкодували шкоду, збитки, мають право зворотної вимоги до особи, діями (бездіяльністю) якої було безпосередньо завдано збитків, шкоди, у розмірі виплаченого відшкодування

Крім того, кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації або спеціальній конфіскації за рішенням суду в установленому законом порядку.

Нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції», підлягають скасуванню або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою будь-якої зацікавленої особи, а також прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог Закону, може бути визнаний судом недійсним.

Тож знайте особливості антикорупційного законодавства, долучайтесь до запобігання корупції. Захистіть Україну від корупції, а свої права від порушення.

Додатково:  розроблено в рамках проекту «Інтереси НЕ для преси», що  реалізується за підтримки Програми Розвитку ООН та  Міністерства  закордонних справ Данії в межах програми «Участь організацій громадянського суспільства у впровадженні нового законодавства, спрямованого на запобігання корупції».

Під «інша оплачувана діяльність» варто розуміти будь-яку діяльність, спрямовану на отримання доходу і не пов’язану з виконанням особою своїх посадових обов’язків із виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Разом з тим така заборона не поширюється на викладацьку, наукову і творчу діяльності, медичну практику, інструкторську та суддівську практики із спорту у межах визначений спеціальними Законами.

Обмеження  є і після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, які регулюються ст.26 Закону про запобігання корупції.

Так після припинення діяльності, пов язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування протягом року особі забороняється співпрацювати з будь-якими юридичними чи фізичними особами, стосовно яких особа, знаходячись на посаді  приймала рішення та/або контролювала їх дії.

Забороняється  розголошувати або використовувати інформацію, яка стала відома особі під час перебування на посаді. А також представляти  в судах та інших інстанціях інтереси осіб, стосовно яких особа, знаходячись  при посаді приймала рішення або здійснювала  контроль.

Це є загальновизнаним міжнародним антикорупційним стандартом. (ст. 12 Конвенції ООН проти корупції (2003 р.))

Необхідність впровадження подібного обмеження випливає із Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (2000) 10 щодо кодексів поведінки публічних посадових осіб.

Додатково:  розроблено в рамках проекту «Інтереси НЕ для преси», що  реалізується за підтримки Програми Розвитку ООН та  Міністерства  закордонних справ Данії в межах програми «Участь організацій громадянського суспільства у впровадженні нового законодавства, спрямованого на запобігання корупції».

-  які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із особами, стосовно яких існують спеціальні обмеження щодо одержання подарунків (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі,

- чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням.

При поданні документів на конкурс кандидат на посаду зобов язаний до конкурсної комісії подати  повідомлення про роботу в органі влади близьких осіб для  розгляду комісією питання наявності і способу врегулювання конфлікту інтересів, про що повинен  бути відповідний запис в протоколі засідання комісії.

Якщо на час вступу в дію Закону близькі особи вже працювали  разом, то їм надається  15 днів для самостійного врегулювання конфлікту інтересів. Якщо самостійно це питання  у зазначений строк не буде врегульоване, то керівником впродовж 30 днів з моменту виникнення конфлікту інтересів

застосовується зовнішнє  врегулювання у вигляді переведення однієї з близьких осіб на іншу посаду. Що можливо лише за згодою цієї особи. Якщо ж згоди не отримано, то керівник звільняє одну з осіб.

Згадані обмеження не поширюються на: народних засідателів і присяжних; близьких осіб, які прямо підпорядковані один одному у зв’язку з набуттям одним з них статусу виборної особи;  осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах. Але існують вимоги запобігання  конфлікту інтересів.

Щодо подарунків.

Згідно з Законом, під подарунком розуміються грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надаються (одержуються) безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Загальна заборона має винятки – «дозволені» подарунки.

До них належать подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, та відповідають одночасно двом умовам щодо своєї вартості:

1. Якщо вартість таких подарунків не перевищує 1 мінімальної зарплати одноразово. Це становило: з 01.01.2016 року- 1378.00грн., з 01.05.2016 року- 1450,00грн., з 01.12.2016 року- 1600.00грн., з 01.01.2017- 3200,00грн.

2. Або сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року не перевищує 2прожиткові мінімуми.

В 2016 році це 2660,00грн. В 2018 році- 3088,00грн.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону особам, зазначеним у п.п. 1, 2 ч.1  ст. 3 Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб:

1) у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи. При цьому не має значення сам характер підпорядкування: безпосередній чи опосередкований.

Отже, Закон максимально широко окреслює перелік осіб, стосовно яких існують спеціальні обмеження щодо одержання подарунків.

Якщо узагальнити викладене, можна дійти висновку, що особам, стосовно яких існують спеціальні обмеження щодо одержання подарунків, дозволено одержувати подарунки у вигляді:

- ділових дарунків (сувенірів) та інших проявів гостинності (запрошення на каву або вечерю), які широко використовуються для налагодження добрих ділових відношень і зміцнення робочих стосунків, але не від підлеглих та у грошових межах, визначених

Законом, не допускаючи отримання таких дарунків від однієї або групи осіб на регулярній основі;

- подарунків від близьких осіб;

- подарунків у вигляді загальнодоступних знижок на товари, послуги.

При вирішенні ситуації отримання чи пропозиції отримання подарунку, найперше що треба зробити, це визначити чи належить подарунок до «неправомірних» за описаними вище ознаками. Якщо так, то посадовець зобов язаний відмовитись від такого подарунку, ідентифікувати особу дарувальника, залучити свідків, письмово (не пізніше 1 робочого дня)  повідомити керівника.

Якщо ж держслужбовець  виявив  подарунок на своєму робочому місці, то його обов язок скласти акт про це за підписом керівника і особи що виявила подарунок, зберігати подарунок і органі до передачі його спеціальному уповноваженому органу.

Якщо ж подарунок виявлено поза робочим місцем (вдома, у кафе тощо), то необхідно негайно повідомити правоохоронні органи.

При  виявленні подарунку керівником, він повинен разом із своїм заступником скласти відповідний акт і зберігати подарунок і органі до передачі його спеціальному уповноваженому органу.

Тож перед прийняттям рішення про подарунок держслужбовцю варто ознайомитись з

цими правилами, щоб не отримати відмову  у прийнятті подарунку і не потрапити у стрічки  поліції.

Питання визначення вартості, місця і строку зберігання, використання офіційних подарунків органам влади визначає спеціальна комісія цього органу.

Додатково:  розроблено в рамках проекту «Інтереси НЕ для преси», що  реалізується за підтримки Програми Розвитку ООН та  Міністерства  закордонних справ Данії в межах програми «Участь організацій громадянського суспільства у впровадженні нового законодавства, спрямованого на запобігання корупції».

Для врегулювання конфлікту інтересів може застосовуватись самостійна і зовнішня  форма врегулювання.

Самостійна  форма  для депутатів передбачає обов язкове виконання всіх кроків: негайно повідомити в письмовому вигляді відповідальний орган про конфлікт інтересів, під час розгляду питання на сесії публічно озвучити заяву про конфлікт інтересів, не приймати участь у голосуванні. Заява обов язково повинна вноситись до протоколу засідання.

Для держслужбовців обов язкове негайне  в письмовому вигляді повідомлення керівнику про конфлікт інтересів, самостійне врегулювання конфлікту інтересів шляхом усунення від вчинення дій чи прийняття рішень.

Керівник  комунальної установи, закладу або підприємства в письмовому вигляді негайно

повідомляє про конфлікт інтересів  відповідну раду, у власності якої знаходиться цей об єкт комунальної власності. Оскільки за загальною нормою питання дисциплінарного характеру приймає той, хто прийняв на роботу, то заяви і повідомлення про конфлікт інтересів повинна у дводенний термін розглядати відповідальна постійна комісія ради.

Зовнішня форма застосовується керівником  у вигляді: усунення особи від вчинення дій, прийняття рішень; зовнішнього контролю; обмеження доступу до інформації; перегляду обсягу  службових повноважень; переведення на іншу посаду; звільнення.

Для застосування кожного з заходів в Законі передбачені певні умови.

Рішення про врегулювання конфлікту інтересів в органі державної влади приймає керівник. В органах місцевого самоврядування (сільських, міських, районних, обласних радах) профільна постійна комісія ради, на яку покладено повноваження з запобігання конфлікту інтересів при виконанні депутатами делегованих повноважень.

Конфлікт інтересів у керівника врегульовується НАЗК із застосуванням тих самих форм,  з обов язковим негайним письмовим повідомленням агентство про конфлікт інтересів.

Заяви і повідомлення про конфлікт інтересів мать розглядатися негайно, але не пізніше 2 робочих днів. В противному випадку відповідальність за невжиття заходів із запобігання конфлікту інтересів грозить вже керівнику.

Додатково:  розроблено в рамках проекту «Інтереси НЕ для преси», що  реалізується за підтримки Програми Розвитку ООН та  Міністерства  закордонних справ Данії в межах програми «Участь організацій громадянського суспільства у впровадженні нового законодавства, спрямованого на запобігання корупції».

НАБУ-Національне антикорупційне бюро України;

САН-Спеціалізована антикорупційна прокуратура;

ДБР- Державне бюро розслідувань (на стадії створення);

НАЗК- Національне агентство з питань запобігання корупції.

Якщо перші три займаються боротьбою з корупцією,  то НАЗК як раз той орган, що має створювати умови для її  недопущення.

В усьому світі ефективними механізмами запобігання корупції визнані відкриття майнового стану можновладців, оскільки вони існують на кошти платників податків. Тож логічно що той, хто сплачує має можливість проконтролювати чи не пішли  довірені ним кошти «на ліво» і чи сумлінно виконує

свої повноваження особа, якій сплачують зарплату бюджетним коштом. Чи не направляє можновладець  довірені йому громадою ресурси в кишені своїх родичів, кумів, друзів можливо відслідкувати за допомогою  дослідження його дій і рішень. Це другий  превентивний механізм. Окрім простих хабарів, які  за новим законодавством отримали назву «неправомірна вигода» , та пристроюванням родичів на «хлібні місця» та тендери (використання своїх владних і представницьких функцій) , корупційні злочини ще можливі і з використанням свого політичного становища. Зветься це політична корупція. Будь-який громадянин за законом має право досліджувати наявність корупційних чинників і дій, а про виявлені порушення повідомляти до антикорупційних органів відповідно до видів цих порушень. Всіма цими напрямами: і електронним декларуванням, і запобіганням конфлікту інтересів, запобіганням політичній корупції, і роботою з викривачами корупції, і формуванням антикорупційної політики опікується саме НАЗК.https://nazk.gov.ua/infografika

Відповідно до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» № 1698-18, (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 47, ст.2051), Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.

НАБУ утворюється Президентом України відповідно до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» та інших законів України.

Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

Додатково: розроблено в рамках проекту «Інтереси НЕ для преси», що  реалізується за підтримки Програми Розвитку ООН та  Міністерства  закордонних справ Данії в межах програми «Участь організацій громадянського суспільства у впровадженні нового законодавства, спрямованого на запобігання корупції».

Биль о правах

Також під час контакту з органами міліції обом сторонам треба пам’ятати наступне:

книга-дотримання прав людини працівниками міліції

А суддям слід   частіше  згадувати книгу свого колеги- судді Апеляційного суду Запорізької області,  Голови Ради суддів Запорізької області, яку він видав  за допомогою гранту інституту громадянського суспільства сусідньої області про те, як треба виносити виправдовувальні вироки

Виправдовувальний вирок

Автор:

Григорій Іванович Алейніков

Суддя палати по розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області, викладач Академії Суддів України, доцент кафедри кримінального процесу Запорізького юридичного інституту, кандидат юридичних наук.

Голова Ради Суддів Запорізької області.

З відзнакою в 1985 році закінчив Харківський юридичний інститут та в 1993 році Тернопільську Академію народного господарства.

У вересні 2000 року пройшов курс навчання в ХІ Міжнародній Літній Школі прав людини (Польща, Варшава). У 2002 році закінчив Перший Вищий міжнародний курс захисту прав людини Гельсінського Фонду прав людини (Варшава, Страсбург, Люксембург, Амстердам, Брюссель).

Кандидат юридичних наук. В 2004 році захистив кандидатську дисертацію по кримінальному процесу «Збирання доказів захисником у стадії досудового слідства по законодавству України та Російської Федерації».

Опублікував у наукових виданнях України, Росії та Швейцарії 11 статей, дві з яких присвячені вивченню діяльності суддів у кримінальному процесі України.

Книга видана

Херсонським обласним Фондом милосердя та здоров’я

за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження»

Залишається питання: чому  праця такої видатної особи не використовується його колегами?

Доступ к градостроит информации-книга