Обсяг заявок на відпочинок в Україні зріс приблизно у 9 разів станом на середину липня, розповіли NV Бізнес у прес-службі туристичного оператора Join UP.

Nemo Hotel Resort & SPA

Вартість проживання в одеському Nemo стартує від 10,6 тис. грн на добу за двох людей із сніданком / Фото: facebook Nemo Hotel Resort & SPA

П’ятизірковий готель в Одесі на березі Чорного моря нараховує 180 номерів, 9 басейнів із підігрівом, джакузі, спортивний комплекс, дитячий клуб, ресторани тощо.

Власник одеського готелю — ТОВ Нерум. 36% статутного капіталу цієї компанії належить Раїсі Кісловській, матері депутата Одеської міської ради Андрія Кісловського. Слід зауважити, що ТОВ Нерум є учасником компанії ТОВ ДЕЛЬФИНАРИЙ НЕМО, що зареєстрована в тимчасово окупованому Криму та внесена в реєстр компаній рф.

Раїса та Андрій Кісловські не відповіли на запит NV Бізнес про те, чи мають вони доступ до активів у Криму.

Заміські комплекси Глібівка та Джинтама-Бриз

Відпочити у Глібівці можна за 2,5 тис. грн за ніч / Фото: facebook Glibivka

Дачний готель Глібівка та комплекс Джинтама-Бриз цього року об’єдналися в єдиний комплекс, розташований на березі Київського моря, за 35 км від Києва. Загальна територія комплексу охоплює 4,7 га, де розташовані будинки та номери різних категорій, ресторан, СПА-комплекс, басейни тощо.

Бенефіціаром заміських комплексів Дачний готель Глібівка та Джинтама-Бриз є підприємець В’ячеслав Юткін. Згідно з даними ЄДР, він пов’язаний з понад 20 компаніями в Україні.

За даними ЗМІ, у березні 2009 року російський державний банк Внешэкономбанк отримав контрольний пакет акцій Промінвестбанку, першим заступником голови правління якого став Юткін. До цього він працював головою правління Сбербанку Росії в Україні, а перед тим — президентом Банку НРБ-Україна та керівником представництва Національного резервного банку (Росія) в Україні. До переходу у бізнес Юткін, за його ж словами, служив у СБУ, а раніше — у КДБ. Бізнесмен є співвласником компанії в тимчасово окупованому Криму — ТОВ МОРСЬКИЙ. Компанія входить до складу Групи родини Лебедєвих, однією з ключових осіб якої є колишній депутат Держдуми країни-агресорки Олександр Лебедєв.

В’ячеслав Юткін у коментарі NV Бізнес згадує, що у 2005 році був відповідальним за будівництво готелю Морський на 45 номерів в Алушті. При створенні юридичної особи та під час формування статутного капіталу було вирішено, що «я як керуючий процесом будівництва мав би бути одним із учасників ТОВ». «При розподілі я отримав частку розміром 1%. Звичайно, я не мав ніякого впливу на роботу готелю. У 2021 році я отримав листа від керівництва готелю, який готувався до продажу, з попередженням, що через те, що я не беру участі в зборах, мене мають право виключити з числа засновників, — каже Юткін. — Я погодився з такою пропозицією і вийшов з ТОВ Морський у січні 2022 року. Отже, не маю жодного стосунку до нього».

Бізнесмен зазначив, що всі відносини із групою Лебедєва остаточно були припинені ще у 2013 році після викупу у росіян дачного готелю Глібівка. Зараз ці відносини — схожі на війну, бо, «починаючи з 2021 року почалися і не припиняються спроби рейдерського захоплення готельного комплексу з використанням співробітників української поліції, суддів, ЗМІ».

«У березні (цього року — Ред.) відомий вже зараз у широких колах адвокат запропонував мені зустрітися з „дуже важливого питання“. На зустрічі він повідомив, щоб не втратити готельний комплекс Глібівка, я маю сплатити йому $1 млн за отримання необхідного рішення в суді. За словами адвоката, Лебедєв чекає на моє остаточне рішення, бо в іншому випадку росіяни отримають всі необхідні рішення в українській судах, що призведе до втрати активу«, — розповідає Юткін. Та додає, що звернувся з офіційною заявою про залякування та шантаж до НАБУ і надав відповідні свідчення детективу під протокол. Юткін каже, що проблеми спостерігаються і з іншими його активами. «У незаконний спосіб за хабар вони отримали відомості про перетин мною державного кордону і в цей час підробили довіреність, яку я нібито надав, перебуваючи за кордоном, і таким шляхом заволодівши двома земельними ділянками в Києві», — каже Юткін.

На цей час український бізнесмен зберігає контроль над комплексом Глібівка.

Деренівська купіль

Деренівська купіль розташована за 20 кілометрів від Ужгорода. Вартість проживання — від 4500 грн за двох із сніданком / Фото: facebook Деренівська купіль

Комплекс, розташований у Нижньому Солотвино, за 20 кілометрів від Ужгорода, займає площу 14,5 га. У ньому декілька готелів, SPA-центр, басейни, ресторани, альтанки, бювет з мінеральною водою, тенісні корти тощо.

Деренівська купіль належить Мирославу Балдісу. За даними публічної оферти, що розміщена на сайті комплексу, послуги надає ТОВ САЛАМАНДРА-ЗАКАРПАТТЯ. Мирослав Балдіс також є бенефіціаром ТОВ Кременчуцький завод технічного вуглецю.

За даними порталу ImportGenius, це підприємство було до 2014 року покупцем вугілля у російської компанії Компаунд. Балдіс не відповів на запит NV Бізнес про згадані закупівлі.

Queen Country Club

Queen Country Club колись належав російському ресторатору Олександру Орлову / Фото: facebook Queen Country Club

Queen Country Club — заміський комплекс, що розташований у Козині під Києвом. Тут є басейн з джакузі, ресторан, Queen Kids Club і банний дім. У середині липня на території елітного клубу сталася пожежа, зараз він не працює.

Власником ТМ Queen Country Club та об’єктів нерухомості за адресою однойменного заміського комплексу є ТОВ ЗДОРОВИЙ ДУХ. Бенефіціаром цієї компанії з червня 2022 року є Катерина Камбова. Слід зазначити, що до квітня 2021 року комплекс належав російському підприємцю Олександру Орлову, який є власником групи компаній Bulldozer Group. Остання об’єднує велику кількість ресторанних закладів по всьому світу. У липні 2022 року активи Орлова в Україні були заарештовані, проте його група ще у березні 2022 року заявила про вихід з українського ринку.

Цю інформацію можна перевірити. Згідно з даними британського реєстру компаній, до грудня 2021 року бенефіціаром CAFFE & RESTAURANT MANAGEMENT LTD, яка є учасником 20 українських компаній ресторанної сфери, був Олександр Орлов. Пізніше бізнес був перереєстрований на Катерину Камбову, що значиться бенефіціаром у декількох закладах, які раніше відносили до Bulldozer Group. У деяких компаніях, учасником яких є CAFFE & RESTAURANT MANAGEMENT LTD, згідно з даними ЄДР, власницею значиться не Катерина Камбова, а громадянин Панами ВЕАНД ОРТІЗ КАРЛОС АЛЬБЕРТО.

Катерина Камбова, відповідно до даних британського реєстру компаній, народилась у 1983 році. Такого ж віку її тезка, переможниця конкурсу краси Міс Донбас 2001 — Катерина Камбова.

Kidev

Kidev знаходиться недалеко від аеропорту Бориспіль. Вартість проживання — від 2650 грн за добу за двох / Фото: facebook Kidev

Заміський клуб Kidev розташований недалеко від аеропорту Бориспіль, у селі Чубинське. У ньому побудовані парк-готель і котеджі, працює ресторан та велика спортивна зона — майданчики для гри у футбол, пейнтбол, вело-доріжка та тенісні корти.

Власником комплексу Kidev є ТОВ ГРАНД-ЧУБИНСЬКЕ, бенефіціар — екс-народний депутат та президент автомобільної корпорації Укравто Таріел Васадзе.

Rixos Прикарпаття

Проживання у Rixos Прикарпаття коштує не менше 4,9 тис. грн на добу за двох / Фото: facebook Rixos Прикарпаття

Санаторно-курортний комплекс розташований за 70 кілометрів від Львова у курортному місті Трускавець на території площею 12 га. У готелі Rixos 370 номерів площею від 23 кв. м до 150 кв. м, працює медичний корпус. Також тут є СПА-центр з міні-аквапарком, саунами, масажним салоном, солярієм, тренажерним залом, тенісні корти, ресторани та бари тощо.

5-зірковий готель Rixos Прикарпаття в рівних частках належить ТОВ ІНВЕСТИЦІЇ ТА РОЗВИТОК і ТОВ СПЕЦПРОЕКТ-ПЕРСПЕКТИВА. Перша компанія є ключовою організацією однойменної групи компаній Інвестиції та розвиток, що контролюється екс-народним депутатом Ігорем Гуменюком та його партнерами Василем Мікуліним і Іриною Фрідман. ТОВ СПЕЦПРОЕКТ-ПЕРСПЕКТИВА має стосунок до групи компаній Континіум, до складу якої зокрема входить мережа АЗК WOG, а її ключові особи — народний депутат Степан Івахів з дружиною та Сергій Лагур.

Джерело: https://youcontrol.com.ua/data-research/nayvidomishi-zamiski-kompleksy-vidpochynku-khto-vlasnyky-i-chyye-rosiyskyy-slid/

Результати нас приголомшили.

Звіт_дослідження ДСРР

Більше інформації на нашому Youtube-каналі — https://www.youtube.com/watch?v=uTM__Vw3hr8&t=607s

Статтю   розроблено ГО «Народний Захист» в рамках проекту, який виконує Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки  МЗС Королівства Норвегії.

Проєкт ГО «Народний Захист»- «Стратегічний роз-ПИЛ».

Думка та позиції, висловлені у цьому відео не обов’язково відображають позицію МЗС Королівства Норвегії та Інституту висвітлення війни та миру (IWPR).

Детальніше у нашому відео-блозі.

https://www.youtube.com/watch?v=vSkTf4_AVZ4

Більше інформації на нашому Youtube-каналі — https://www.youtube.com/channel/UC3_y5fe-ekSPg7zW7SBFUNw

Та веб-сайті- www.захист.zp.ua

Статтю   розроблено ГО «Народний Захист» в рамках проекту, який виконує  Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки  МЗС Королівства Норвегії.

Проєкт ГО «Народний Захист»- «Стратегічний роз-ПИЛ».

Думка та позиції, висловлені у цьому відео не обов’язково відображають позицію МЗС Королівства Норвегії та Інституту висвітлення війни та миру (IWPR).

Пропонуємо розібратись з останнім питанням  від  Державної Стратегії  до заходів Стратегій громад та їх фінансування детальніше на  конкретному прикладі.

Візьмемо наприклад Львівську область, напрям –розвиток фізкультури та спорту. Одразу скажемо, що це є позитивною практикою, а Львівська область значиться серед прогресивних. Які можуть собі дозволити рухатись в розвиток. На відміну від  більшості регіонів, показники яких не дотягуються до середніх по Україні. Відповідно у них мова поки може іти про вихід для початку хоча б на середньо українські показники. З подальшим рухом у розвиток в майбутньому.

Починаємо з Державної Стратегії регіонального розвитку на 2021-2027. Яка визначає основний напрям руху країни. Де зазначено: «Першочерговими завданнями нової регіональної політики є прискорення економічного зростання регіонів, підвищення їх конкурентоспроможності на основі ефективного використання внутрішнього потенціалу, створення нових робочих місць, покращення зайнятості населення, створення умов для повернення на батьківщину трудових мігрантів. Саме це може дати швидке та стійке зростання рівня якості життя людини незалежно від того, де вона народилася, де проживає зараз і де буде проживати у майбутньому.»

В Державній Стратегії регіонального розвитку (ДСРР) є:

Ціль 2. Територіальна соціально-економічна інтеграція і просторовий розвиток.

Яка кореспондується у СРР Львівської області: у

Стратегічну ціль 2. «Якість життя»

із завданням : 2.3.2. Формування здорового способу життя та розвиток сфери охорони здоров’я, яке реалізується за двома напрямами:

1. У сфері охорони здоров’я з метою надання якісного та своєчасного медичного обслуговування;
2. У сфері фізкультури та спорту для  профілактики захворювань з метою  формування «здорового способу життя».

Відповідно, у сфері фізкультури та спорту заходи мають формуватись саме з прицілом на це.

Виходячи з цих цілей має формуватись обласний бюджет за кожним напрямком. З врахуванням SWOT-аналізу.

Аналогічні цілі кореспондуються  у Програму соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на період до 2021 року.

Відповідно, Управління фізичної культури та спорту Львівської ОДА (як орган, що на регіональному рівні відповідальний за формування регіональної політики у цій сфері), розробляє  Цільову Програму- Комплексну програму розвитку фізичної культури та спорту Львівщини на період до 2021 року. Яка складається з 13 бюджетних Програм. Кожна з яких, згідно КПКВК відображає заходи, які направлені знов таки на досягнення цілі СРР у сфері фізкультури та спорту. Визначивши метою Програми:

- створення  необхідних соціально-економічних, нормативно-правових, організаційно-технічних умов для здійснення  заходів щодо розвитку фізичної культури та спорту у Львівській області

- зміцнення здоров’я населення шляхом створення умов для організації занять фізичною культурою і спортом у місцях проживання, масового відпочинку та навчання, формування серед населення навичок ведення здорового способу життя, зокрема облаштування сучасних тренажерних майданчиків і майданчиків зі штучним покриттям («штучна трава», «наливне» покриття);

- поліпшення фізичної підготовленості населення всіх вікових груп, передовсім дітей та молоді, організація змістовного дозвілля, профілактика правопорушень, шкідливих звичок тощо;

- сприяння розвитку спортивної інфраструктури області, утвердження авторитету Львівщини в Україні та за її межами.

Відповідно, ми бачимо як, де і для чого будуть використані кошти обласного бюджету для досягнення, в кінцевому випадку, цілі СРР та ДСРР.

Будуть організовуватись  масові  спортивні заходи, будуватись нові спортивні об’єкти та облаштовуватись тренажерні майданчики за місцем роботи, проживання, відпочинку. В різних місцях, де громадяни проводять свій час і мають змогу зайнятись оздоровленням.

Паралельно буде розроблятись нормативна база,  кошториси, проєкти тощо для підготовки будівництва в наступні періоди. Частина коштів буде направлена на розвиток професійного спорту для «утвердження авторитету Львівщини в Україні та за її межами».

Ми зараз не розглядаємо фінансову частину. Лише описову.

Після цього Стратегії розвитку починають розробляти громади. Вони також спираються на цілі ДСРР та СРР, але з врахуванням своїх особливостей. У когось немає спортивних об’єктів і їм їх треба будувати. Десь не вистачає фахових тренерів, і їх треба залучати. А в якійсь громаді низька активність, і треба працювати над її подоланням. Відповідно, цілі і заходи Стратегії розвитку громади будуть відображати конкретно її потреби і спиратись на конкретно її ресурси.

Наприклад, ми вирішили що ми проблему саме в нашій громаді можемо вирішити побудувавши новий стадіон чи басейн.  Беремо данні СРР і оцінюємо рівень платіжеспроможності громади.

І розуміємо, що наприклад Славська громада   імовірно може собі це дозволити. На відміну, наприклад, від Новоміської. Тоді ми або плануємо інші шляхи досягнення нашої цілі, або готуємо  проєкт для фінансування зовнішніми коштами. Або корегуємо цілі та завдання.

Наприклад, подивившись на рівень зарплатні в вашій ОТГ нижче середнього по регіону, ви вирішите, що саме на подолання цієї локальної проблеми вам варто направити більше коштів, відмовившись від стадіону на користь кількох спорт.площадок.

І виглядати ваша перевірка на вірність курсу буде так:

Але, в будь-якому випадку, цілі вашої Стратегії будуть іти у фарватері СРР. Вони можуть маті різні назви у різних громад, різні заходи і різні пріоритети фінансування. Але всі вони загалом будуть працювати на досягнення цілей регіону. А регіональні- на досягнення цілей ДСРР. Таким чином країни спільно рухаються в одному напрямку в одній системі координат і індикаторів. Це те, про що кажуть що разом і батька легше бити. Тобто долати спільні виклики і проблеми. Як це всі ми робимо зараз, працюючи на нашу Перемогу. Кожен на своєму місці робить що може. І зусилля кожного з нас  в різних сферах рухають нас до нашої спільної цілі.

А щоб ці цілі та заходи приводили вас до бажаних вами результатів, приймайте участь у формуванні, реалізації та моніторингу за реалізацією СРР. Наш відео-посібник покликаний допомогти вам в цьому.

Головне- ваше бажання впливати та вчитись.

Посібник: https://studio.youtube.com/channel/UC3_y5fe-ekSPg7zW7SBFUNw/videos/upload?filter=%5B%5D&sort=%7B%22columnType%22%3A%22date%22%2C%22sortOrder%22%3A%22DESCENDING%22%7D

Більше інформації на нашому Youtube-каналі — https://www.youtube.com/watch?v=uTM__Vw3hr8&t=607s

Та веб-сайті- www.захист.zp.ua

Статтю   розроблено ГО «Народний Захист» в рамках проекту, який виконує  Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки  МЗС Королівства Норвегії.

Проєкт ГО «Народний Захист»- «Стратегічний роз-ПИЛ».

Думка та позиції, висловлені у цьому відео не обов’язково відображають позицію МЗС Королівства Норвегії та Інституту висвітлення війни та миру (IWPR).

Бо Стратегії розвитку регіонів- це якість нашого життя.

В цьому розділі ми будемо шукати шляхи виходу з лабіринтів Стратегій  та  відслідковувати  ланцюжки  бюджетних потоків.

Наступний  6  розділ відео-посібника вже у відкритому доступі:

https://www.youtube.com/watch?v=Z3kPA8JtkVM&list=PLwTfcQBCaT7KPZSkJ7tcvojLR4LdAK0Xl&index=6

Відео-посібник  розроблено ГО «Народний Захист» в рамках проекту, який виконує Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії.
Проєкт ГО «Народний Захист»- «Стратегічний роз-ПИЛ».
Думка та позиції, висловлені у цьому відео не обов’язково відображають позицію МЗС Королівства Норвегії та Інституту висвітлення війни та миру (IWPR).

Бо Стратегії розвитку регіонів- це якість нашого життя.

І  четвертий  розділ відео-посібника вже у відкритому доступі:

https://www.youtube.com/watch?v=nn5L6uE0b6I&list=PLwTfcQBCaT7KPZSkJ7tcvojLR4LdAK0Xl&index=4

Відео-посібник  розроблено ГО «Народний Захист» в рамках проекту, який виконує Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії.
Проєкт ГО «Народний Захист»- «Стратегічний роз-ПИЛ».
Думка та позиції, висловлені у цьому відео не обов’язково відображають позицію МЗС Королівства Норвегії та Інституту висвітлення війни та миру (IWPR).

Згідно з дослідженням USAID/Internews, на сьогодні, телевізійним новинам довіряють лише 40% українців. Результати опитування також вказують, що 63% громадян схильні довіряти новинам з соціальних мереж.

Такий непропорційний розподіл довіри між видами медіа виглядає дивно. Інформації про діяльність телебачення та радіо значно більше, ніж про інтернет-ЗМІ. Держава контролює роботу телебачення та радіо за допомогою регулятора, а інтернет-медіа практично не піддаються регулюванню. Держава розподіляє ліцензії на теле- та радіомовлення й зобов’язує їх відкривати реальних власників. Тоді як інтернет-ЗМІ можуть бути оформлені як результат роботи ФОП, як громадська організація або не бути оформлені жодним чином.

Більше того, з травня 2021 року українцям стала доступна фінансова звітність компаній. Але чомусь довіра до телебачення нижча за довіру до новин з мережі. Головна редакторка «Української Правди» ‒ Севгіль Мусаєва у 2019 році виступала в Центрі журналістики Київської школи економіки з лекцією про повернення довіри до медіа. Серед інших причин, чому люди не довіряють ЗМІ, вона називала відсутність інформації про власника та про фінансові показники видання. Виникає питання, чи у випадку з телебаченням цю проблему вже вирішено?

Вартість 0,01 пункту рейтингу телеканалів
Експерти Центру журналістики Київської школи економіки та компанії YouControl проаналізували, як багато грошей витрачають юридичні особи, які є власниками провідних українських телеканалів. Завдяки відкритим даним Індустріального телевізійного комітету від дослідницької компанії Nielsen вдалося порівняли ці витрати з усередненими рейтингами телеканалів за 10 місяців 2020 року. Таким чином, медіанне значення витрат на 0,01 пункту телевізійного рейтингу складає 10,2 млн грн, середнє ‒ 13,2 млн грн (без урахування аномальних значень ‒ максимального та мінімального показника).

Витрати та рейтинги досліджуваних телеканалів
Дане дослідження базується на гіпотезі, що телеканали надають правдиві цифри у своїх фінансових звітах. Аномалії в звітності у перерахунку на соту частку рейтингу в будь-яку сторону можуть свідчити про те, що звіти подаються не на повну суму реальних витрат. Або, що юридична особа витрачає гроші не тільки на утримання телеканалу. Можливо також, що сама телекомпанія переживає етап запуску або перезапуску, що відображається на витратах у сторону збільшення (закупівля обладнання, контенту, тощо).

Рейтинг ефективності витрат телеканалів на 0,01 пункту рейтингу
На сьогодні, це перша спроба визначення медіанного та середнього значення витрат телеканалів на 0,01 пункту телевізійного рейтингу. Дослідження має на меті щороку вдосконалюватися та оновлюватися. Закликаємо телеканали до конструктивної критики та співпраці у вигляді верифікації та уточнення даних.

Методологія та особливості проведення дослідження
Метою дослідження є оцінка ефективності витрат українських телеканалів на одну соту частку пункту рейтингу, на основі відкритої звітності про сукупні витрати компаній. Очікується, що отримані результати будуть обговорені у професійному колі, з ціллю покращення методології, збору фідбеків та додаткових відомостей. Цей крок – необхідний для проведення більш глибокого аналізу теми у майбутньому.

Для створення даного дослідження:
• було вивчено наявні у відкритому доступі набори даних та/або створено власні (щодо витрат, усереднених рейтингів телеканалів, даних Нацради про власників телеканалів або даних про власників на сайтах телеканалів);
• проаналізовано наявність або відсутність кореляції між витратами на одиницю рейтингу та популярністю телеканалу, групи телеканалів;
• виявлено аномалії у випадку окремих телеканалів та запропонувати власні варіанти трактування даних.

Припущення
Формальні витрати можуть бути більшими за реальні, про що можуть свідчити занадто високі витрати у порівнянні з конкурентами. Взято за основу відкриті дані звітності компаній, які заявлені власниками телеканалів на сайтах каналів. Ці компанії можуть вести також іншу діяльність, у структурі звітності доступні лише загальні цифри. Відповідно, у таких випадках реальні витрати на телеканал можуть бути меншими.

Формальні витрати можуть бути меншими за реальні, про що можуть свідчити занадто низькі витрати у порівнянні з конкурентами. Телеканали можуть фінансуватися іншими пов’язаними компаніями, які не вказані на сайті телеканалу. Наприклад, інші юридичні особи можуть надавати приміщення, техніку, винаймати частину персоналу компанії. У деяких організаціях досі практикуються виплати «в конвертах». Відповідно, реальні витрати у таких випадках можуть бути більшими.

Особливості дослідження
У випадку з UA:Перший додаткову інформацію було запитано в телеканалу. Адже доступними є лише сукупні витрати всього Суспільного мовлення. Оскільки Суспільне об’єднує понад 20 телеканалів, сайтів, радіостанцій та багато інших активів, тільки частина загального бюджету йде на підтримку флагманського телеканалу. Голова правління Суспільного Микола Чернотицький спеціально для цього дослідження пояснив, що витрати на UA:Перший у 2020 році становили 180,8 млн гривен. Оскільки йдеться про бюджетне фінансування, то витрати на цей телеканал навряд можуть бути занижені або завищені, тому їх можна було б розглядати як один з достовірних орієнтирів.

У решті випадків припускається, що 100% (операційних) витрат компанії-власника стосується забезпечення діяльності телеканалу або низки її телеканалів.

У деяких випадках (Індиго ТБ, НЛО ТБ, ТРК «Україна», а також М1 та М2) на одній юридичній особі можуть бути права власності на кілька телеканалів. У такому разі сукупні витрати ділили на суму рейтингів усіх каналів даної юридичної особи.

Телеканал «Україна 24″ (ТОВ «Новинна група Україна») не потрапив у дослідження, оскільки за 2020 рік у відкритому доступі замало даних по рейтингах.

Телеканал «Наш» демонструє настільки низькі офіційні витрати на соту одиницю пункту рейтингу в порівнянні з іншими інформаційними телеканалами, що це складно пояснити. Найскоріше телеканал отримує фінансування також з інших джерел, про які не зазначає на своєму сайті.

Телеканал ZOOM звітує про надвеликі видатки на одну соту частку рейтингу, помітно більші за всі інші телеканали.

До сукупних витрат телекомпаній віднесено усі витрати, зафіксовані у формі 2 (звіт про фінансові результати) за 2020 р., за винятком витрат на сплату відсотків та відрахувань на податок на прибуток. Дані з Форми 2 оприлюднені ДПС України. Розрахунки: R&D-центр YouControl. Дані по рейтингах Nielsen за березень-грудень 2020 року з сайту Індустріального телевізійного комітету, по комерційній аудиторії 18-54, міста 50+.

Висновки
Аномально низькі або аномально високі значення у порівнянні з середніми показники формальних витрат можуть свідчити про різне. Наприклад, що власники телеканалу використовують цю юридичну особу ще й для інших бізнесів. Або, що власник медіа на даному етапі його діяльності активно інвестує у розвиток компанії, купує техніку, автотранспорт тощо. Або, якщо формальні витрати низькі, що більшу частину витрат власник проводить через іншу юридичну особу або нелегально.

Середні витрати на залучення 0,01 пункту рейтингу без урахування мінімального та максимального показника становлять 13,2 млн грн. Пряма кореляція спостерігається для каналів із рейтингом вище 0,1. Для каналів з середнім рейтингом RAT% нижче 0,1 кореляція між рейтингом і витратами відсутня. Тобто чим популярнішим є телеканал даної категорії, тим більше витрат йому приходиться здійснювати в розрахунку на 0,01 свого рейтингу.

Через виявлені великі відхилення у витратах на одиницю рейтингу та брак більш детальних фінансових даних, поки що, немає можливості повністю довіряти фінансовій звітності телекомпаній. Власникам телеканалів варто оформлювати ЗМІ на окрему юридичну особу та розкривати свою детальну фінансову звітність на сайті телеканалу. Це сприятиме прозорості діяльності та зростанню довіри до медіа.

https://youcontrol.com.ua/data-research/skilky-vytrachaiut-ukrayinski-telekanaly/

Міжнародні санкції – це встановлені законодавством заборони та обмеження для компаній і фізичних осіб. У всьому світі наслідки порушення санкцій можуть коштувати бізнесу занадто дорого, зокрема поставити під загрозу існування компанії. Навіть якщо ви «чисті» перед законом і вважаєте, що вас ці заходи не стосуються – є шанс «зв’язатися» з ризиковим бізнес-партнером.

Також це один з факторів ризику з точки зору фінансового моніторингу НБУ.

Навіщо перевіряти «санкційний» статус контрагента?

Компанії під санкціями примусово «обмежені» в можливостях. Найпоширеніші заходи стосовно них:
• блокування активів – тимчасове обмеження на використання та розпорядження своїм майном;
• обмеження торгових операцій;
• зупинення виконання економічних і фінансових зобов’язань;
• анулювання або призупинення ліцензій та інших дозволів;
• заборона передачі технологій, прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Контрагенти суб’єкта, до якого застосовані санкції, можуть бути оштрафован або позбавлені можливості проведення з ним будь-яких транзакцій. У тому числі розрахунків за укладеними договорами.

Щоб запобігти фінансовим збиткам та дестабілізації бізнесу, а також не привертати підозри банків і правоохоронних органів, бажано обачно ставитися до перевірки санкцій щодо контрагентів, особливо якщо компанія веде зовнішньоекономічну діяльність.

Як перевірити міжнародні санкції щодо компанії?
Щоб перевірити юридичну особу, введіть назву компанії або її ЄДРПОУ в рядок пошуку на головній сторінці.
Коли на екрані з’явиться досьє компанії, результати Експрес-аналізу будуть в самому його початку – у вигляді переліку факторів ризику і трьох вкладок.

Таким чином Експрес-аналіз компанії відразу попередить про знаходження компанії під міжнародними санкціями.
Детальна інформація про санкції щодо компанії та її власників – у вкладці досьє «Санкції».
Щоб перевірити фізичну особу, введіть її прізвище, ім’я та по батькові в рядок пошуку модуля YouControl People. Якщо санкції є, система покаже не тільки цей факт, але і причини їх застосування.

При пошуку враховуйте, що записи в реєстрах можуть бути внесені під різними варіантами транслітерації.

Система YouControl містить дані з таких санкційних списків:
1. Міністерства фінансів США (OFAC SDN LIST);
2. Канади проти РФ у зв’язку з подіями в Україні;
3. Списку санкцій ЄС;
4. Зведеного списку санкцій Австралії;
5. Списку санкцій Великобританії;
6. Бюро промисловості та безпеки (BIS) Міністерства торгівлі США.
7. Списку санкцій Японії у зв’язку з подіями в Україні;
8. РНБО (Ради національної безпеки України).

https://youcontrol.com.ua/articles/kontrahent-pid-sanktsiiamy-shcho-tse-oznachaie/

Так, Лора Купер, заступниця помічника міністра оборони США з питань Росії, України та Євразії у інтерв’ю «Голосу Америки» сказала: «Ми прагнемо, аби Україна розробила дуже відкритий та прозорий процес бюджетування, придбання та військових закупівель. Частково це відповідальність Міністерства оборони, частково — приватної оборонної індустрії». За словами Купер, метою цих та інших умов, є бажання Конгресу переконатися, що реформа Збройних Сил України у напрямку моделі, сумісної з НАТО, є незворотньою.
Тож, вимоги, як українського суспільства, так і міжнародних партнерів, до реформування Збройних Сил України єдині: ефективність, відкритість, антикорупційність, сумісність зі стандартами НАТО, незворотність.

Черговим довгоочікуваним кроком на шляху до посилення безпекових та оборонних функцій держави є законодавче забезпечення створення дієвої територіальної оборони. На виконання чого 16.12.2020 і було зареєстровано законопроект 4504, розроблений з залученням широкого кола зацікавлених сторін та експертів http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70682 . Який не ідеальний, але на сьогодні відкритий до опрацювання. Паралельно з ним 25.05.2021 в якості першочергового в Верховній Раді зареєстровано законопроект 5557 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72035

Порівняння цих законопроектів доводить доцільність подальшої роботи над законопроектом 4505, як більш грунтовного, цілісного документу, краще адаптованого до діючого законодавства, в т.ч. Конституції та Бюджетного Кодексу України.
Навіть швидкого погляду на текст законопроекту 5557 достатньо для розуміння його невідповідності законодавчим практикам, низького рівня структурованості і наявності внутрішніх протиріч; високого рівня функціональної невизначеності та корупціогеності; неврахування функцій оборони морського кордону та дій в умовах надзвичайних ситуацій. Законопроект має сумнівну ефективність, може нести загрози правам людини, загрозу розколу у суспільстві і військових структурах, а також неправомірного втручання в діяльність місцевого самоврядування. Входить в суперечність з діючим законодавством ( як спец.законами, так і Бюджетним Кодексом України). Покладає на органи місцевого самоврядування невластиві їм функції. При одночасному наділенні повноваженнями невизначеного кола « інших заінтересованих органів…». Документом заплановане віднесення інформації про видатки тероборони до таємної інформації. При відсутності жодного механізму внутрішнього, зовнішнього та громадського контролю за використанням бюджетних коштів. Що суперечить основам демократичного суспільства, стандартам НАТО. Сприятиме згортанню міжнародної допомоги і відтермінуванню приєднання України до ПДЧ.
Законопроект не пройшов громадське обговорення, не має висновку Міністерства фінансів України та антикорупційної експертизи. Має ознаки порушення при його реєстрації. Несе додаткові ризики підвищення корупціогеності ЗСУ.
Окремим питанням постає питання джерел фінансування. Так, рух опору та територіальна оборона маючи різні організаційні форми мають різні джерела фінансування.

Варто наголосити на тому, що регулювання одним законом кількох механізмів суперечить законодавчій практиці. Відповідно, механізми територіальної оборони, руху опору та підготовки громадян України до національного спротиву варто регулювати окремими спеціальними законами; передбачити ефективні механізми відкритості інформації; визначені механізми формування та діяльності територіальної оборони; внутрішнього, зовнішнього та громадського контролю; збалансувати повноваження та відповідальність посадових осіб та структурних підрозділів. Запровадження тероборони у складі ЗСУ перешкоджає здійсненню співфінансування з місцевих бюджетів. Як і формування тероборони в якості невід’ємної складової оборони України.
Стаття 12 не містить найменування «Центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки», на який покладаються законопроектом окремі повноваження. Як законопроект не містить вичерпного переліку наскрізно присутнього у тексті поняття «інші центральні органи виконавчої влади». Як і повного переліку «інших органів військового управління Збройних Сил України» (ст.15). Тобто повноваження покладаються на невизначені органи влади. Що є корупційним чинником. А стаття 23 законопроекту 5557 за жодних умов не може бути прийнята, оскільки суперечить вимогам Конституції України, спец.законів та БК.
Законопроект 5557 (ст.13, 14) не містить балансу повноважень органів місцевого самоврядування, покладанням на них виключних функцій забезпечення та фінансування, без надання їм права здійснення контролю за використанням коштів місцевих бюджетів. При цьому, законопроектом не визначається перелік питань місцевого самоврядування і квотування участі місцевих бюджетів у фінансуванні тероборони. Фінансування ж руху опору за визначеної законопроектом організаційної структури і підпорядкування фінансуватись коштом місцевих бюджетів не можуть.

Тож, наявність великої кількості процедурних і змістовних недоліків сприяє делегітимізації як законопроекту 5557 в очах суспільства, так і самій системі територіальної оборони України. Що в умовах відкритої агресії сприятиме зниженню обороноздатності держави, що неприпустимо.

Ряд громадських об’єднань звернулись до президента України з проханням відкликати законопроект 5557 та призначити зустріч з підписантами цього звернення для обговорення ризиків, які він несе і визначення шляхів їх подолання.
А також до Голову Верховної Ради України з проханням направити законопроект 5557 до Міністерства юстиції України для проведення антикорупційної експертизи законопроекту. І до Міністерства фінансів України для отримання висновку Міністерства фінансів. Організувати розгляд законопроекту в комітетах Верховної Ради та проведення громадського обговорення цього питання.
Депутатів же просять не приймати законопроект в першому читанні, доопрацювавши його сумісно з законопроектом 4504.

Наш, навіть вибірковий аналіз, виявив численні загрози, як можливості неправомірного втручання в діяльність органів місцевого самоірядування, так і створення глобальної корупційної схеми в структурі ЗСУ.

Порівняння (вибіркове) проектів ЗАКОНу УКРАЇНИ Про територіальну оборону України (далі- ТРО) та З А К О Ну У К Р А Ї Н И Про основи національного спротиву (далі – НС)http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72035 показало що в НС:
-Ст.1 метою закону визначає максимально широке залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити агресію проти України.
-Ст.3
Складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву.
-Ст.6
Базова підготовка організовується Міністерством оборони України разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та проводиться з громадянами України, які досягли вісімнадцятирічного віку та не проходять військову службу в Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, службу в правоохоронних органах, шляхом проведення періодичних навчальних зборів, занять, курсів.
-Ст.6
з використанням фондів військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України, військових навчальних закладів, навчальних центрів, інших військових частин (установ) Збройних Сил України, інших складових сил безпеки та сил оборони, об’єктів, які перебувають у сфері управління державних органів та органів місцевого самоврядування.
-Ст.23
1. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел.
-Ст.23
2. Видатки на здійснення та забезпечення заходів з організації, підготовки, підтримання та здійснення руху опору належать до таємних видатків Державного бюджету України.

Наші висновки:
Рухом опору (фр. résistance) вважаються організовані зусилля частини населення країни, спрямовані на опір легітимній чи окупаційній владі і підрив громадського порядку та стабільності, зумовлюється дуже рішучими діями (досягнення успіху за допомогою найрадикальніших методів).
1.НС має суттєві внутрішні протиріччя. Його структура має вади законодавчої практики, що є одним з корупційних чинників.
2.Стаття 3 НС передбачає правове регулювання в одному законі кількох окремих механізмів, що суперечить законодавчій практиці.
3.Запровадження тероборони у складі ЗСУ перешкоджає здійсненню співфінансування з місцевих бюджетів. Як і формування тероборони в якості невід’ємної складової оборони України.
4.Норми статті 4 суперечать нормам статті 1 в частині формування і підпорядкування тероборони.
5.НС містить численні корупційні чинники. Як то ст.6 законопроекту: «з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади» та «які досягли вісімнадцятирічного віку». Не врегульовано як повний перелік критеріїв осіб «які досягли 18-річного віку», чи відносяться сюди люди, наприклад, з особливими потребами. Як не визначено конкретний перелік центральних органів виконавчої влади. Що сприяють дискреції при реалізації закону. Що є корупційним чинником.
6.Стаття 6 НС має широке законодавче регулювання, що є корупційним чинником. Не визначено повний перелік «фондів військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України, військових навчальних закладів, навчальних центрів, інших військових частин (установ) Збройних Сил України, інших складових сил безпеки та сил оборони, об’єктів, які перебувають у сфері управління державних органів та органів місцевого самоврядування».
Не зрозуміло про які фонди мова, враховуючи що органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають різну структуру фондів, як і порядку їх використання. Не зрозумілим є і ступень врахування принципу невтручання держави в вирішення питань місцевого самоврядування. Відсутнє визначення питань, які планується фінансувати коштом місцевих бюджетів і які при цьому відносяться до питань місцевого самоврядування.
7.Навіть рамково не визначено принципи створення і організаційну форму діяльності добровольчих формувань територіальної громади та руху опору. Що може свідчити про низький рівень опрацювання законопроекту.
8.Враховуючи досвід анексії Криму та частини Донбасу, стаття 9 НС містить неарегульований ризик сепаратизму.
9.В НС відсутній перелік питань, що відноситься до національного спротиву.
10. Стаття 12 НС не містить найменування «Центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки», на який покладаються законопроектом окремі повноваження. Як законопроект не містить вичерпного переліку наскрізно присутнього у тексті поняття «інші центральні органи виконавчої влади». Як і повного переліку «інших органів військового управління Збройних Сил України» (ст.15). Тобто повноваження покладаються на невизначені органи влади. Що є корупційним чинником.
11. НС (ст.13, 14) не містить балансу повноважень органів місцевого самоврядування, покладанням на них виключних функцій забезпечення та фінансування, без надання їм права здійснення контролю за використаннячм коштів місцевих бюджетів. При цьому, законопроектом не визначається перелік питань місцевого самоврядування і квотування участі місцевих бюджетів у фінансуванні тероборони. Фінансування ж руху опору за визначеної законопроектом організаційної структури і підпорядкування фінансуватись коштом місцевих бюджетів не можуть.
12.НС не передбачає здійснення зовнішнього та громадського контролю.
13. НС територіальну оборону у військово-сухопутній зоні відповідальності, не враховуючи морську частину кордону України.
14.Визначені форми контролю не є ефективними. Так «контроль за готовністю сил і засобів, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони» покладається лише на штаби зон (районів) територіальної оборони, без контролю з боки центральних органів виконавчої влади.
А Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації (відповідні військово-цивільні або військові адміністрації у разі їх утворення): «беруть участь у здійсненні заходів контролю за створенням, зберіганням та обслуговуванням запасів матеріально-технічних і сировинних ресурсів, передбачених для виконання завдань національного спротиву» (ст.13). При цьому, організаторів контролюючих заходів навіть в цьому напрямку не визначено.
15. НС не передбачає ані внутрішнього, ані зовнішнього, ані громадського контролю за використанням коштів бюджетів всіх рівнів. Як і контролю за ефективністю заходів та діяльності новостворених оборонних структур.
16.Не визначено процедуру і термін прийняття РНБО та підписання Указу президентом про введення в дію Зведеного плану територіальної оборони України або планів територіальної оборони в окремих її місцевостях, яким ці плани вводяться в дію. Оперативність розгортання сил тероборони визначити не можливо. Їх віднесено до дискреційних повноважень президента та членів РНБО. Що є корупційним чинником.
17.Норми ч.1 статті 23 НС суперечить вимогам Конституції України, спецзаконів та БК в частині залучення фінансування коштом місцевих бюджетів.
18. Норми встановленого п.2. статті 23 режиму повної і безспірної закритості інформації про використання бюджетних коштів на здійснення руху опору порушують вимоги ЗУ Про доступ до публічної інформації, антикорупційного законодавства та міжнародних практик рівня відкритості інформації про видатки оборонних бюджетів. Зазначена норма сприятиме підвищенню рівня корупціогеності ЗСУ при використанні бюджетних коштів.
19. Стаття 23 НС у визначені «Фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву..» не містить розшифровки на що саме має здійснюватись фінансування. На окремі заходи або на поточну діяльність? До повноважень якого рівня органів влади це віднесено?
20. РОЗДІЛ VІ «ФІНАНСУВАННЯ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СПРОТИВУ» НС суперечить діючому законодавству, створює умови для корупційних дії, не відповідає вимогам міжнародних стандартів відкритості інформації про використання оборонних бюджетів, не враховують законодавчих особливостей використання місцевих бюджетів. В такому вигляді не може бути прийнято.
21. Стаття 26 НС покладає на громадян відповідальність за невиконання вимог закону, які не конкретизовані. Відповідно, громадянами виконані не можуть бути. Через відсутність в законопроекті повноважного органу, на який покладено повноваження встановлення порушень, це питання має дискреційний характер. Що призведе до невизначеності та порушення прав громадян.
22. Загалом НС містить численні внутрішні протиріччя, вади законодавчої практики, корупційні чинники та непропорційність. Несе ризики підвищення рівня корупціогеності ЗСУ та порушення прав громадян. Потребує розділення на 2 спецзакони, з системним та фаховим доопрацюванням кожного з них.

Рекомендації:
1.Опрацювання та прийняття окремих законів про територіальну оборону, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву, з системним та фаховим доопрацюванням кожного з них.

Додатково варто звернути особливу увагу на повну неготовність України до відкритого та ефективного фінансування оборонних цілей коштом місцевих бюджетів.

Доповідь Заболотної Н.О. « ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ З МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ» під час засідання круглого столу «НАУКОВЕ, ПРАКТИЧНЕ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ УКРАЇНИ», що проходив в Острозькій академії 22.05.2021 тут:
Тези_Острог_22.05.2021
Висновки зроблено на підставі матеріалів досліджень: http://xn—80ane0bfp.zp.ua/2020/06/vse-pro-oboronni-koshti-oblasnix-byudzhetiv-proekt-byudzhetna-citadel-zaversheno/

2 червня 2021 року, о 12:00 в прес-центрі інформаційного агентства «Українські Новини» відбудеться прес-конференція на тему: «Позиція добровольчих сил України щодо законопроекту № 5557 «Про основи національного спротиву».https://ukranews.com/ua/news/779415-2-06-21-12-00-pres-konferentsiya-pozytsiya-dobrovolchyh-syl-ukrayiny-shhodo-zakonoproektu-pro

Суспільству варто звернути увагу на цю ситуацію і в законний спосіб сприяти ефективному законодавчому врегулюванню такої необхідної територіальної оборони.