27 вересня 2014 року набрав чинності Закон України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до пунктів 5.2 та 5.3 статті 5 зазначеного закону, взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями згідно із статтею 39 Податкового кодексу України. Юридичні особи (відокремлені підрозділи) та фізичні особи, які мають податкову адресу (місцезнаходження/місце проживання) на території ВЕЗ «Крим», для цілей оподаткування прирівнюються до нерезидентів.

Таким чином, виконання норм статті 39 Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення має відбуватися з урахуванням норм Закону № 1636.

Детальніше ознайомитися із Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України можна за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/zakoni-ukraini/63321.html

 

 

Крымские предприятия, переезжающие на материк, освобождаются от налогообложения

Любое юрлицо-резидент Украины, изменившее свое местонахождение с временно оккупированной территории на другую территорию Украины, освобождается от  налогообложения основных средств и малоценных и быстроизнашивающихся предметов, которые принадлежат ему и вывозятся для дальнейшего использования в хоздеятельности. Но это возможно при условии, что основные средства находились на балансе предприятия по состоянию на 1 января 2014 года в свободном обращении на территории Украины.

Такие основные средства могут быть отчужденными до их введения в эксплуатацию по новому месту расположения на остальной территории Украины или в течение 12 месяцев после этого при условии уплаты налогов, сборов в соответствии со ст. 30 Налогового кодекса.

Соответствующая норма определена ст. 15 Закона № 1636-VII «О создании свободной экономической зоны «Крым» и об особенностях осуществления экономической деятельности на временно оккупированной территории Украины».

 

Как зарегистрировать РРО  предпринимателям Донецкой и Луганской области?

ВЫЕ ИЗВЕСТИЯ

Регистрационные действия по регистраторам расчетных операций (РРО), книгам учета расчетных операций (УРО) и расчетным книжкам (РК) осуществляются в контролирующем органе по основному месту учета предприятия. Но в связи с простоем в работе отдельных территориальных органов ГФС из-за проведения АТО на территории Донецкой и Луганской областей выполнение обязанностей по обслуживанию налогоплательщиков возложено на контролирующие органы, определенные приказами ГФС.

Так, субъект хозяйствования, который находится на учете в контролирующем органе одного из отдельных районов Донецкой или Луганской области, для проведения регистрационных действий по РРО, книгам УРО и РК обращается в контролирующий орган по месту обслуживания.
Регистрационное заявление и соответствующие документы субъекта могут быть представлены непосредственно или через уполномоченное лицо (при наличии у него доверенности) или направлены по почте. (Письмо ГФС от 29 сентября 2014 года № 5685/7/99-99-18-02-03-17).

Справка о резервировании фискального номера РРО может быть предоставлена в виде скан-копии на электронный адрес субъекта и на электронный адрес центра сервисного обслуживания, которые надо указать в регистрационном заявлении.

Для завершения регистрации РРО субъект предоставляет в контролирующий орган копию справки об опломбировании РРО и акт ввода в эксплуатацию РРО — непосредственно, почтой или через уполномоченное лицо.

В случае невозможности находится на учете одного из районов Донецкой или Луганской области, нужно обратиться в контролирующий орган по месту обслуживания, регистрационное заявление и документы могут быть поданы в контролирующий орган по месту осуществления хоздеятельности. В случае такого обращения должностное лицо контролирующего органа: принимает регистрационное заявление и документы; получает право доступа к карточке предприятия; выполняет регистрационное действие; в случае регистрации РРО выдает справку о резервировании фискального номера РРО и регистрационное удостоверение.

 

Нерезидент может расплачиваться за товары и услуги наличной валютой

 

Уполномоченный банк может принимать от полномочного представителя нерезидента — субъекта предпринимательской деятельности в кассу наличную свободно конвертируемую валюту в сумме, не превышающей 10 тыс. долларов США, или эквивалент этой суммы в другой свободно конвертируемой иностранной валюте по официальному курсу гривни, установленному Нацбанком на день осуществления операции. Такие средства банк принимает для последующего зачисления на текущий счет в иностранной валюте резидента - субъекта предпринимательской деятельности (через распределительный счет).

Такие операции осуществляются при наличии следующих документов:

а) экспортного договора резидента-субъекта предпринимательской деятельности, в котором предусмотрена полная или частичная оплата нерезидентом продукции, выполненных работ, полученных услуг в наличной свободно конвертируемой иностранной валюте, или договора, в котором предусмотрена полная или частичная оплата нерезидентом в наличной свободно конвертируемой иностранной валюте зафрахтование судна, принадлежащего судовладельцу-резиденту. Сумма разовой оплаты за фрахтование судна в случае его захода в порт Украины, где расположен банк, в котором открыт текущий счет в иновалюте судовладельца-резидента, также не может превышать 10 тыс. долларов США, или эквивалент этой суммы в другой валюте по официальному курсу Нацбанка на день зачисления средств. Копия договора остается в уполномоченном банке;

б) оригинала таможенной декларации или справки о снятии полномочным представителем нерезидента — субъекта предпринимательской деятельности наличной валюты с картсчета нерезидента с помощьюкорпоративной платежной карточки через уполномоченный банк (финучреждение, получившее генеральную лицензию Нацбанка на осуществление валютных операций). В таможенной декларации делается отметка банка о сумме и дате зачисления валюты на текущий счет в иностранной валюте (через распределительный счет), открытый этим банком резиденту. Копия таможенной декларации с указанной отметкой или справка о выплате уполномоченным банком или финучреждением наличной иностранной валюты с картсчета нерезидента остается в уполномоченном банке;

в) документа, подтверждающего полномочия, предоставленные представителю нерезидента, на оплату договора наличной свободно конвертируемой иностранной валютой. Копия документа остается в уполномоченном банке;

г) копии страниц паспорта полномочного представителя нерезидента — субъекта предпринимательской деятельности, которые остаются в уполномоченном банке.

 

 

 

 

Ввоз украинских товаров из Крыма без пошлин

РАВОВЫЕ ИЗВЕСТИ

Товары, которые соответствуют критериям полностью произведенных, достаточно переработанных или ввезенных на таможенную территорию Украины и выпущенных для свободного обращения в Крыму, считаются товарами происхождением из Украины и свободно перемещаются на другую территорию страны без применения пошлины.

Это происходит при условии представления сертификата о происхождении товара из Украины.

Такой сертификат выдается торгово-промышленными палатами Украины на остальной территории Украины.

Для подтверждения происхождения товаров, изготавливаемых в свободной экономической зоне «Крым», применяются сертификаты формы У-1. В случае предоставления при таможенном оформлении указанного сертификата к товарам не применяется пошлина (ввозная, сезонная, специальная, антидемпинговая, компенсационная).

Соответствующая норма предусмотрена частью 6.6 ст. 6 Закона «О создании свободной экономической зоны «Крым» и об особенностях осуществления экономической деятельности на временно оккупированной территории Украины», который вступил в силу 27 сентября.(Письмо ГФСот  07.10.2014  № 6547/7/99-99-25-02-08-1).

 

 

Срок подачи документов для получения акцизных марок

 

Кабинет Министров постановлением от 01.10.2014 № 499 внес изменения в постановление от 27.12.2010 № 1251, которым утверждено Положение об изготовлении, хранении, продаже марок акцизного налога и маркировке алкогольных напитков и табачных изделий.

Производители и импортеры алкогольных напитков и табачных изделий (покупатели марок) должны ежемесячно представлять территориальному налоговому органу (продавцу марок) предварительную заявку-расчет о потребности в марках по их видам; платежный документ на перечисление платы за марки; отчет об использовании марок, приобретенных в предыдущем месяце.

В постановлении уточнено, что эти документы будут приниматься до 10 числа каждого месяца. При этом получить марки акцизного налога можно будет через 2 месяца.

До 20 числа месяца, в котором подана заявка-расчет, покупатели марок смогут осуществить корректировку в сторону увеличения (но не более чем на 40%) количества и видов марок, для этого подается дополнительная предварительная заявка-расчет.

Неиспользованные марки продавец может принять назад, но они должны быть не повреждены, а уплаченная сумма акцизного налога возмещается покупателю или засчитывается в счет будущих платежей из расчета количества фактически возвращенных марок (кроме суммы акцизного налога, внесенной в счет погашения налогового векселя).

Документом уточнено, что возвращенные неиспользованные марки, которые не повреждены, могут быть повторно выданы продавцом марок по заявлению покупателю марок, который их вернул. При этом плата за марки не взимается.

 

 

Как пользоваться электронным кабинетом налогоплательщика

ВОВЫЕ

Электронный кабинет - это персональное автоматизированное рабочее место налогоплательщика, доступ к работе в котором осуществляется с любого компьютера, подключенного к Интернету, путем аутентификации с использованием электронной цифровой подписи и авторизации такого плательщика.

Кабинет предоставляет налогоплательщикам возможность работать с органами фискальной службы дистанционно в режиме реального времени, а именно: подавать декларации с использованием электронной цифровой подписи и просматривать поданную и сложившуюся налоговую отчетность; получать напоминания о сроках представления отчетности и уплаты налогов, сборов; получать информацию о личных регистрационных данных; подавать заявления и получать в электронном виде справки об отсутствии задолженности; вести в электронном виде Книги учета доходов и расходов; просматривать информацию о состоянии своих расчетов с бюджетом, в частности о задолженности по уплате налогов, сборов, единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование.

Пользователями электронного кабинета являются юрлица и предприниматели.

Для работы в Электронном кабинете плательщика необходимо осуществить следующие шаги:
1) получить электронные цифровые подписи, которые выдаются аккредитованными центрами сертификации ключей Миндоходов или «Masterkey», или «IBK»;
2) подключиться к Интернету и зайти в Электронный кабинет плательщика по адресу kpp.minrd.gov.ua или по гиперссылке «Электронный кабинет налогоплательщика» на сайте ГФС;
3) авторизоваться в Электронном кабинете с помощью личного электронного ключа и начать работу.

Таким образом, электронный кабинет исключает ошибки в обязательных реквизитах поданной декларации и случаи представления отчетности не в полном объеме. С его помощью можно проверить отчет на наличие арифметических ошибок, сохранить форму отчета в режиме «Черновики» и использовать ее при создании следующих отчетов. Также кабинет предоставляет возможность импорта из бухгалтерских программ (например, 1-С) сложившейся электронной отчетности, превращение ее в пакет документов с последующим направлением в органы фискальной службы. Через электронный кабинет можно получить квитанции о принятии органами фискальной службы направленного отчета в течение нескольких минут.(Разъяснение ГФС от 6 октября)

 

 

Какие товары относятся к подакцизным и как облагаются?

АВОВЫЕ

К подакцизным товарам относятся:

- спирт этиловый и другие спиртовые дистилляты, алкогольные напитки, пиво;

- табачные изделия, табак и промышленные заменители табака;

- нефтепродукты, сжиженный газ;

- автомобили легковые, кузова к ним, прицепы и полуприцепы, мотоциклы.

Перечень подакцизных товаров определен ст. 215 Налогового кодекса.
Плательщиками акцизного налога являются:

- лицо, производящее подакцизные товары на таможенной территории Украины, в том числе из давальческого сырья;

- лицо — субъект хозяйствования, который ввозит подакцизные товары на таможенную территорию Украины;

- физлицо-резидент или нерезидент, который ввозит подакцизные товары на таможенную территорию Украины в объемах, подлежащих налогообложению в соответствии с таможенным законодательством;

- лицо, реализующее конфискованные подакцизные товары, подакцизные товары, признанные бесхозными, подакцизные товары, за которыми не обратился владелец до конца срока хранения, и подакцизные товары, которые по праву наследования или на других законных основаниях переходят в собственность государства, если эти товары подлежат реализации в установленном законодательством порядке;

- лицо, реализующее или передающее во владение, пользование или распоряжение подакцизные товары, которые были ввезены на таможенную территорию Украины с освобождением от налогообложения до истечения срока, определенного законом;

- лицо, на которое возлагается соблюдение требований таможенных режимов, предусматривающих освобождение от налогообложения, в случае нарушения таких требований;

- лицо, на которое возлагается выполнение условий относительно целевого использования подакцизных товаров, на которые установлена ставка налога 0 гривен за 1 литр 100-процентного спирта, 0 евро за 1000 кг нефтепродуктов в случае нарушения таких условий;

- лицо, на которое при осуществлении операций с подакцизными товарами, не подлежащих налогообложению или освобождающихся от налогообложения, возлагается выполнение условий относительно целевого использования подакцизных товаров в случае нарушения таких условий;

- заказчики, по поручению которых производятся подакцизные товары из давальческого сырья, уплачивают налог производителю.

Перечень плательщиков акцизного налога определен ст. 212 Налогового кодекса.

 

 

Разработан проект Порядка электронного администрирования НДС

Согласно Закону от 31 июля 2014 года № 1621-VІІ о внесении изменений в Налоговый кодекс с 1 января 2015 года вводится система электронного администрирования налога на добавленную стоимость. В связи с этим разработан проект постановления Кабинета Министров об утверждении Порядка электронного администрирования НДС.

Порядок определяет:

- механизм открытия и закрытия счетов в системе электронного администрирования НДС;
-особенности составления налоговых накладных и расчетов корректировки количественных и стоимостных показателей к налоговым накладным в условиях действия системы электронного администрирования НДС;

- механизм проведения расчетов с бюджетом с применением счетов в системе электронного администрирования НДС.

Замечания и предложения к проекту принимаются в течение 1 месяца с даты его обнародования по адресу разработчика: почтовый — 04655, г. Киев, Львовская площадь, 8, Государственная фискальная служба Украины, Департамент методологической работы по вопросам налогообложения; электронный — dpspdv@ukr.net.

 

 

 

Необлагаемые НДС операции начали осуществляться в середине года: как учитывать объемы поставок

Вновь созданные плательщики НДС, а также налогоплательщики, у которых в течение предыдущего календарного года отсутствовали необлагаемые операции, и такие необлагаемые операции начали осуществляться в отчетном периоде, должны одновременно с декларацией отчетного периода, в котором задекларированы такие облагаемые и необлагаемые операции, подать в контролирующий орган Расчет (перерасчет) доли использования товаров/услуг, необоротных активов в налогооблагаемых операциях (Д7).

Такие плательщики НДС на основании Расчета, который осуществлялся ими за первый отчетный период, в котором задекларированы облагаемые операции, относят суммы налога в налоговый кредит до конца текущего календарного года. При этом плательщики налога по итогам года проводят перерасчет доли использования товаров/услуг в налогооблагаемых операциях исходя из фактических объемов проведенных в течение года облагаемых и необлагаемых операций.

То есть при заполнении граф 4 и 5 строки 3.1 таблицы 1 Расчета к декларации за последний отчетный период года следует учитывать объемы поставок за весь календарный год, несмотря на то, что необлагаемые операции начали осуществляться не с начала года.

 

Бюджетное возмещение при отсутствии налогооблагаемых поставок

На бюджетное возмещение не имеют права, в частности, лица, у которых объемы налогооблагаемых операций за последние 12 календарных месяцев меньше заявленной суммы бюджетного возмещения. Исключение составляет налоговый кредит, сформированный вследствие приобретения или сооружения (строительства) основных фондов.

Плательщик налога имеет право включить в состав налогового кредита сумму НДС, начисленную (уплаченную) им в связи с приобретением товаров/услуг. После истечения срока исковой давности по оплате товаров/услуг плательщик налога теряет право на налоговый кредит в отношении суммы НДС, которая входила в состав стоимости таких товаров/услуг.

Таким образом, налогоплательщик, не имевший права на бюджетное возмещение из-за отсутствия налогооблагаемых поставок, при формировании строки 24 декларации по НДС вправе учитывать остаток отрицательного значения налога до полного его погашения только в случае, если такой остаток является оплаченным, и независимо от истечения сроков исковой давности.

Если же отрицательное значение НДС сложилось по товарам/услугам, которые были получены налогоплательщиком, но не оплачены в течение срока исковой давности, то плательщик НДС в отчетном периоде, в котором истек срок исковой давности, обязан на основании бухгалтерской справки снять начисленную сумму НДС по таким товарам и отразить эту сумму в строке 16.1 раздела II декларации по НДС.

Как включить в себестоимость услуги по монтажу товаров, если акт выполненных работ получен в следующем отчетном периоде

Расходы, формирующие себестоимость реализованных товаров, выполненных работ, предоставленных услуг, признаются расходами того отчетного периода, в котором признаны доходы от их реализации.

Расходы, не подтвержденные первичными документами, обязанность ведения и хранения которых предусмотрена правилами ведения бухучета и начисления налога, не учитываются при определении налогооблагаемой прибыли.

Если первичные документы, подтверждающие осуществление расходов, формирующих себестоимость реализованных товаров, составлены в отчетном периоде, а получены плательщиком в следующем отчетном периоде, то такие расходы учитываются путем представления уточняющего расчета к ранее поданной декларации по налогу на прибыль.

Юрлицо использует авто работника: НДФЛ, ЕСВ и расходы на прибыль

Компенсация работнику за использование во время осуществления служебных обязанностей собственного автомобиля, который не находится в аренде у юридического лица, выплачивается по решению руководителя предприятия и считается дополнительным благом наемного работника.

Следовательно, такая компенсация облагается НДФЛ и отражается в налоговом расчете по ф. № 1ДФ с признаком дохода «126″.

Если же юрлицо арендует автомобиль у физлица на основании договора аренды, то юрлицо — арендатор при выплате дохода обязано начислить, удержать и уплатить в бюджет НДФЛ и отразить данную выплату в налоговом расчете по ф. N 1ДФ с признаком дохода «102″.

Выплата аренды включаются в состав налоговых расходов по налогу на прибыль в зависимости от направления использования автомобиля.

 

Приложение 1 к налоговой накладной в ЕРНН отдельно не регистрируется

Если налоговая накладная подлежит регистрации в ЕРНН, то в левой верхней ее части проставляется соответствующее обозначение «Х».

Если часть товара/услуги не содержит отдельной стоимости, перечень (номенклатура) частично поставленных товаров указывается в приложении 1 к налоговой накладной и в полной стоимости учитывается в налоговой накладной и общих налоговых обязательствах.

Вместе с тем, форма приложения 1 не предусматривает наличие порядкового номера и других обязательных реквизитов, указанных в налоговой накладной.

Следовательно, приложение 1 не считается отдельным от налоговой накладной документом и отдельно в ЕРНН не регистрируется.

Обновлены Справочники налоговых льгот

Государственная фискальная служба утвердила новые редакции Справочников налоговых льгот, являющихся потерями доходов бюджета (№ 72/1) и прочих налоговых льгот (№ 72/2) по состоянию на 01.10.2014 г.

Подали, но не отразили  заявление с жалобойв декларации по НДС: как исправить?

Если покупатель подал к декларации по НДС заявление с жалобой на поставщика (приложение Д8) и копии соответствующих подтверждающих документов, а в декларации по НДС (в т.ч. в приложении Д5) такую операцию не отразил, то в периоде выявления ошибки необходимо направить уточняющий расчет с приложением Д5. В приложении Д5 необходимо сделать отметку «Уточнюючий».

При этом исправление ошибки в Реестре осуществляется в общем порядке с учетом того, что в графе 5 р. II вида документа ЗП добавляется буква «У».

Заполняется ли раздел II налоговой накладной, если возвратная тара не является залоговой?

В раздел II налоговой накладной вносятся данные по возвратной (залоговой) таре. Стоимость тары определяется в договоре (контракте) как возвратная (залоговая) и не включается в базу налогообложения, а указывается в графе 12 как общая сумма денежных средств, подлежащих уплате.

Следовательно, поскольку в графе 12 раздела II налоговой накладной поставщиком отражается сумма средств, которые перечисляются покупателем в качестве обеспечения исполнения им обязательства возвратить такому поставщику тару, то в случае, если тара не является залоговой, в налоговой накладной раздел II не заполняется.

Электронные проверки субъектов хозяйствования

Электронные проверки проводятся в отношении налогоплательщиков:

• с 01.01.2014 г. — для налогоплательщиков, которые применяют упрощенную систему налогообложения, учета и отчетности;

• с 01.01 2015 г. — субъектов хозяйствования микро-, малого и среднего бизнеса -;

• с 01.01 2016 г. — других налогоплательщиков.

Согласно ст. 55 ХКУ субъекты хозяйствования в зависимости от количества работающих и доходов от любой деятельности за год могут принадлежать к субъектам малого предпринимательства, в том числе к субъектам микропредпринимательства, среднего или крупного предпринимательства.

Следовательно, вышеуказанные нормы Налогового кодекса касаются субъектов хозяйствования микро-, малого, среднего предпринимательства.

 

Проценты по зарплатному счету не облагаются НДФЛ, но при определенных условиях

В состав налогооблагаемого дохода плательщика не включаются доходы в виде процентов на текущие банковские счета, по которым осуществляются выплаты заработной платы, стипендий, пенсий, социальной помощи и других предусмотренных законом социальных выплат. Признаки таких счетов определяются Нацбанком.

Банк для зачисления указанных выплат открывает физлицу отдельный текущий счет либо использует уже открытый для этих целей счет.

Для открытия отдельного счета клиент обязан в заявлении об открытии текущего счета в строке «Додаткова інформація» указать, что счет открывается для зачисления заработной платы, стипендии, пенсии, социальной помощи и других предусмотренных законом социальных выплат. Для действующего текущего счета такая информация определяется в дополнительном соглашении к договору банковского счета.

Таким образом, если физлицу открыт отдельный счет, то доходы в виде начисленных процентов на зарплату, стипендию, пенсию, соцпомощь или другие соцвыплаты не будут облагаться НДФЛ.

Вместе с тем, если физлицо получит на такой счет какие-либо другие доходы, начисленные проценты по такому банковскому счету будут включаться в общий налогооблагаемый доход и облагаться НДФЛ в порядке, предусмотренном Налоговым кодексом для обложения процентов.

(Письмо ГФС от 25.09.2014 г. № 3933/6/99-99-17-03-03-15).

Реєстрація платників ПДВ з 1 січня 2015 року

Обов’язковій реєстрації платниками ПДВ з 1 січня 2015 року підлягатимуть лише особи, у яких загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) такій особі, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищуватиме 1 млн. грн. без урахування ПДВ.

Обмеження щодо добровільної реєстрації платником ПДВ в Податковому кодексі відсутні.

Облік платників

З 07.10.2014р. набрали чинності зміни, внесені Кабінетом Міністрів України до деяких власних постанов, які приведено у відповідність із Законом України від 24.10.2013р. №657-VII щодо заміни свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ витягом з реєстру платників податку.

 

Оподаткування банківських процентів

ДФС України повідомлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат. Ознаки таких рахунків визначаються Нацбанком України.

Зазначено, що у разі отримання платником податку на такий рахунок крім вище перелічених виплат будь-яких інших доходів нараховані проценти за таким банківським рахунком включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника та оподатковуються у порядку, визначеному п. 170.4 ст.170 Податкового кодексу України.

Довідники пільг

ДФС України затверджено Довідник №72/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник №72/2 інших податкових пільг станом на 01.10.2014р. Нагадуємо, що дані цих довідників використовуються платниками під час заповнення звіту про суми податкових пільг за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1233.

Довідки про взяття на облік осіб з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО

З 08.10.2014р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а також її форму.

Для отримання довідки повнолітня особа, яка переміщується, звертається особисто або через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики України, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Підприємство – платник податку на прибуток отримало поворотну фінансову допомогу від платника єдиного податку, який протягом року перейшов на загальну систему оподаткування. Як така операція відображається у податковому обліку отримувача?

Податковий облік поворотної фінансової допомоги у її отримувача залежить від статусу надавача такої допомоги. При цьому операції отримання та повернення поворотної фінансової допомоги у межах одного податкового періоду незалежно від статусу її надавача у податковому обліку позичальника не відображається.

Слід нагадати. Що згідно з п.152.9 ст. 152 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) для цілей розділу ІІІ цього Кодексу використовуються такі податкові періоди: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим( звітнім) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік у разі сплати щомісячних авансових внесків у порядку, визначеному п. 57.1 ст. 57 зазначеного Кодексу.

Оскільки поворотну фінансову допомогу було отримано платником податку під час перебування її надавача на спрощеній системі оподаткування, то для цілей податкового обліку у разі її неповернення слід керуватися нормами пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу.

Так, згідно із зазначеною нормою, якщо суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку на прибуток від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів, або осіб, які мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу, залишаються неповернутими на кінець звітного періоду, то суми такої допомоги включаються до складу інших доходів (пп.135.5.5 п. 135.5 ст. 135 вищезазначеного Кодексу).

Якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку повротну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Таким чином, якщо поворотну фінансову допомогу, отриману від платника єдиного податку, буде повернуто платником податку – отримувачем протягом базового податкового періоду, який він застосовує (рік або квартал), то така операція у податковому обліку не відображається.

У разі якщо сума поворотної фінансової допомоги залишається неповернутою платником податку на прибуток на кінець звітного періоду, то позичальнику для визначення податкових зобов’язань слід включати суму такої допомоги до складу інших доходів, а в звітному (податковому) періоді повернення такої допомоги включити її суму до складу витрат.

 

Чи переносяться строки проведення документальних планових, позапланових і фактичних перевірок у зв’язку з хворобою, відпусткою або відрядженням посадових осіб юридичної особи?

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють згідно з установчими документами та законом.

Чинним законодавством передбачено, що призначення на посаду, звільнення, відпустка працівника або призначення до виконання функцій тимчасово відсутнього працівника оформляються наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Якщо установчими документами не передбачено покладання на іншу особу організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків на випадок відсутності керівника та головного бухгалтера з об’єктивних причин (відпустка, відрядження, лікарняний тощо), відповідними організаційно-розпорядчими документами підприємства тимчасово призначається особа, уповноважена на виконання таких функцій.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначено ст. 81 Податкового кодексу. При цьому перенесення строків проведення документальних планових, позапланових та фактичних перевірок у зв’язку з хворобою, відпусткою або відрядженням посадових осіб юридичної особи зазначеним Кодексом не передбачається.

 

Електронний кабінет платника податків

Електронний кабінет платника — це персональне автоматизоване робоче місце платника податків, доступ до роботи в якому здійснюється з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернету, шляхом автентифікації з використанням електронного цифрового підпису та авторизації такого платника.

Електронний кабінет платника надає платникам податків можливість працювати з органами фіскальної служби дистанційно у режимі реального часу, а саме:

- подавати декларації з використанням електронного цифрового підпису і переглядати подану та/або сформовану податкову звітність;

- отримувати нагадування щодо строків подання звітності та сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

- отримувати інформацію щодо особистих реєстраційних даних (податковий номер платника податків, назва платника податків, основний вид діяльності; П. І. Б. бухгалтера та директора тощо);

- подавати заяви та отримувати в електронному вигляді довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами фіскальної служби;

- вести в електронному вигляді Книги обліку доходів та витрат;

- переглядати інформацію щодо стану своїх розрахунків з бюджетом, зокрема про заборгованість зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Користувачами Електронного кабінету платника є платники податків — юридичні особи та самозайняті особи — фізичні особи — підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Для роботи в Електронному кабінеті платника необхідно здійснити наступні кроки:

перший крок — отримати електронні цифрові підписи, які видаються Акредитованими центрами сертифікації ключів Міндоходів або «Masterkey» або «IBK»;

другий крок — підключитись до мережі Інтернет та зайти до Електронного кабінету платника за адресою kpp.minrd.gov.ua або по гіперпосиланню «Електронний кабінет платника податків» на веб-сайті Державної фіскальної служби України;

третій крок — авторизуватись в Електронному кабінеті за допомогою особистого електронного ключа та розпочати роботу.

Переваги роботи в Електронному кабінеті платника:

- Унеможливлення помилок в обов’язкових реквізитах поданої декларації, оскільки при створенні податкової звітності ці реквізити заповнюються автоматично даними платника податків, які наявні у базі даних органів фіскальної служби;

- Унеможливлення випадків подання звітності не в повному обсязі, оскільки звітність приймається пакетом (декларація з усіма додатками);

- Можливість здійснення перевірки складеного звіту на наявність арифметичних помилок;

- Можливість збереження заповненої форми звіту у режимі «Чернетки» та використання її при створенні наступних звітів;

- Можливість імпорту з бухгалтерських програм (наприклад, 1-С) сформованої електронної звітності, перетворення її у пакет документів з послідуючим направленням до органів фіскальної служби;

- Отримання квитанції про прийняття органами фіскальної служби надісланого звіту протягом декількох хвилин;

- Можливість перегляду всієї інформації щодо своїх розрахунків з бюджетом, у тому числі з урахуванням філій, відокремлених підрозділів, які знаходяться на території України, а також зобов’язань по сплаті певних податків, зборів, які, відповідно до чинного законодавства України, мають сплачуватися за місцем розташування об’єкта оподаткування (наприклад, плата за землю);

- Ведення Книги обліку доходів та витрат в електронному вигляді;

- Наявність податкового календаря, який забезпечує нагадування строків подання звітності та сплати податків, зборів;

- Отримання оперативної інформації щодо особистих реєстраційних даних, які наявні в базі даних органів фіскальної служби на час сеансу;

- Можливість подавати заяви та отримувати в електронному вигляді довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами фіскальної служби.

 

 

Які товари належать до підакцизних груп товарів

До підакцизних товарів належать:

- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

- нафтопродукти, скраплений газ;

- автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Перелік підакцизних товарів визначено п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України.

При цьому платниками акцизного податку є:

- особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

- особа — суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;

- фізична особа — резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства;

- особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

- особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом;

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог;

- особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таких умов;

- особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов;

- замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.

Перелік платників акцизного податку визначений ст. 212 Податкового кодексу України.

 

 

До товарів українського походження, випущених для вільного обігу на тимчасово окупованій території, при їх ввезенні на іншу територію України не застосовується будь-яке мито

Товари, які відповідають критеріям повністю вироблених, достатньо перероблених чи ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України, вважаються товарами походженням з України та вільно переміщуються на іншу територію України без застосування будь-якого мита. Це відбувається за умови подання сертифіката про походження товару з України. Такий сертифікат видається торгово-промисловими палатами України на іншій території України.

Для підтвердження походження товарів, що виготовляються у вільній економічній зоні «Крим», застосовуються сертифікати форми У-1.

У разі надання при митному оформленні зазначеного сертифіката до товарів не застосовується будь-яке мито (ввізне мито; сезонне мито; спеціальне мито, антидемпінгове мито, компенсаційне мито).

Відповідна норма передбачена частиною 6.6 ст. 6 Закону України від 12.08.2014 N 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», який набрав чинності 27.09.2014.

 

 

Основні засоби, що належать юридичним особам, які переносять місце своєї діяльності з тимчасово окупованої території на іншу територію України, звільняються від оподаткування

 

Будь-якій юридичній особі — резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України, надається звільнення від будь-якого оподаткування (у тому числі згідно із статтею 271 Митного кодексу України) основних засобів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать юридичним особам, які переносять місце своєї діяльності з тимчасово окупованої території на іншу територію України, та вивозяться для подальшого використання у господарській діяльності, за умови, що ці основні засоби перебували на балансі підприємства станом на 1 січня 2014 року у вільному обігу на території України.

Такі основні засоби можуть бути відчуженими до їх введення в експлуатацію за новим місцем розташування на іншій території України чи протягом 12 місяців після такого введення в експлуатацію за умови сплати податків, зборів згідно із статтею 30 Податкового кодексу України.

Відповідна норма визначена пунктом «б» частини 15.1 статті 15 Закону України від 12 серпня 2014 року N 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

 

 

Запровадження вільної економічної зони «Крим»

Про створення вільної економічної зони «Крим»

Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 N 1636-VII (далі — Закон N 1636) запроваджується вільна економічна зона «Крим», функціонування якої на період тимчасової окупації здійснюється з урахуванням особливостей, визначених розділом II «Перехідні положення» зазначеного Закону, та врегульовує інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами.

Закон N 1636 опублікований 26.09.2014 у виданні «Голос України» N 184 (5934) та згідно з пунктом 1 розділу III «Прикінцеві положення» цього Закону набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Відповідно до статті 2 Закону N 1636 вільна економічна зона «Крим» запроваджується на десять повних календарних років, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Строк дії може бути продовжено або скорочено законом України. Закінчення режиму тимчасової окупації не є підставою для припинення дії ВЕЗ «Крим».

Правові засади справляння податків на території вільної економічної зони «Крим»

Правові засади справляння податків на території вільної економічної зони «Крим» встановлено згідно норм статті 5 Закону N 1636.

Зокрема, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону N 1636 на території ВЕЗ «Крим» не справляються загальнодержавні податки та збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України, та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, передбачений Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».

Взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями згідно із статтею 39 Податкового кодексу України.

Фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента.

Фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на іншій території України, прирівнюються з метою оподаткування до резидента.

Будь-які доходи з джерелом їх походження з території ВЕЗ «Крим», одержані особою, прирівняною до резидента, підлягають оподаткуванню як іноземні доходи за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України.

Доходи найманих працівників, які мають постійне місце проживання на території ВЕЗ «Крим», як заробітна плата та інші подібні виплати та компенсації, що виплачуються роботодавцем з місцезнаходженням на іншій території України, оподатковуються за загальними правилами за місцезнаходженням такого роботодавця.

Фізична особа, яка має податкову адресу на іншій території України ніж ВЕЗ «Крим», зобов’язана задекларувати об’єкти житлової нерухомості, що перебувають у її власності та знаходяться на території ВЕЗ «Крим», з метою:

- визначення загальної бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до пункту 265.3 статті 265 Податкового кодексу України;

- отримання пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до пункту 265.4 статті 265 Податкового кодексу України.

До платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території АР Крим та м. Севастополя, не застосовуються починаючи з першого числа місяця, в якому набрала чинності Резолюція N 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України, фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій (податкової звітності) та повноти сплати сум податків і зборів (абзац 11 пункту 12.3 статті 12 Закону).

Пунктом 11.2 ст. 11 Закону N 1636 встановлено, що на території ВЕЗ «Крим», зокрема, діють норми, зокрема, Закону України від 08.07.2010 р. N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон N 2464).

Справляння податків і зборів, єдиного соціального внеску та застосування реєстраторів розрахункових операцій відносно території ВЕЗ «Крим»

Під час тимчасової окупації справляння податків і зборів, єдиного соціального внеску та застосування реєстраторів розрахункових операцій відносно території ВЕЗ «Крим» діють з урахуванням того, що: загальнодержавні податки і збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України, статтею 271 Митного кодексу України, єдиний внесок, встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, справляння якого здійснюється відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», не справляються з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) та фізичними особами на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об’єктів оподаткування (в тому числі об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території (пункт 12.3 ст. 12 Закону N 1636).

Особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від обов’язків сплати єдиного внеску, передбаченого Законом N 2464 та виконання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» під час провадження їхньої підприємницької діяльності на тимчасово окупованій території України.

Такі особи мають право на добровільну сплату єдиного внеску, передбаченого Законом N 2464, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органом з питань Криму.

Особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від обов’язку подання до контролюючих органів декларацій (крім митних декларацій), звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів протягом строку такої тимчасової окупації та після її завершення.

Прикінцевими положеннями Закону N 1636 внесено зміни до Закону N 2464, якими визначено, що тимчасово на період дії особливого правового режиму, зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норми статей 25 і 26 Закону N 2464.

Податкова інформація про суми недоїмки платників єдиного внеску, зберігатиметься та опрацьовуватиметься в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 12 серпня 2014 року N 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» визначено, що на території ВЕЗ «Крим» не справляються, зокрема, загальнодержавні податки і збори, визначені у статті 9 розділу I «Загальні положення» Податкового кодексу України.

Плата за землю, фіксований сільськогосподарський податок (далі — ФСП)

Відповідно до ст. 5 Закону на території ВЕЗ не справляються такі загальнодержавні податки як плата за землю, ФСП.

Згідно зі ст. ст. 270 та 302 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування платою за землю є земельні ділянки, частки (паї), об’єктом оподаткування ФСП є площа сільськогосподарських угідь. Частиною першою п. 12.3 ст. 12 Закону визначено, що загальнодержавні податки і збори не справляються з об’єктів оподаткування (в тому числі об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.

Особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від обов’язку подання до контролюючих органів декларацій (крім митних декларацій), звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів протягом строку такої тимчасової окупації та після її завершення (частина перша п. 12.3 ст. 12 Закону).

Місцеві податки та збори (єдиний податок з юридичних осіб, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір)

Згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону на території ВЕЗ можуть справлятися місцеві податки та збори, визначені статтею 10 Податкового кодексу України, з урахуванням норм статті 5 Закону.

Пунктом 5.7 статті 5 встановлено, що будь-які доходи з джерелом їх походження з території ВЕЗ, одержані особою, прирівняною до резидента, підлягають оподаткуванню як іноземні доходи за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України.

Пунктом 5.3 цієї статті визначено, що фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ, прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента. Фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на іншій території України, прирівнюються з метою оподаткування до резидента.

Разом з цим пунктом 12.3 ст. 12 Закону передбачено, що під час тимчасової окупації справляння податків і зборів відносно території ВЕЗ діють з урахуванням того, що:

- будь-які доходи з джерелом їхнього походження з території ВЕЗ, одержані фізичною, юридичною особами, прирівняними до резидентів, оподатковуються за правилами, встановленими для іноземних доходів;

- будь-які доходи з джерелом їхнього походження з іншої території України, що нараховуються (виплачуються) на користь осіб, прирівняних до нерезидентів, оподатковуються за правилами, встановленими для їхньої виплати (репатріації) за кордон України.

Крім цього Законом внесено зміни до Бюджетного кодексу України. Так, розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 16, згідно з яким установлено, що на період дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» норми Бюджетного кодексу, що поширюються на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, застосовуються в особливому порядку.

У той же час ст. 61 ¹ Бюджетного кодексу України передбачені особливості взаємовідносин державного бюджету з бюджетами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Зокрема, доходи, що визначені статтями 64 — 66, 69 і 71 цього Кодексу та сплачуються (перераховуються) на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, зараховуються до місцевих бюджетів Автономної Республіки Крим.

Разом з цим зазначаємо, що пунктом 12.3 ст. 12 Закону визначено, що до платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не застосовуються починаючи з першого числа місяця, в якому набрала чинності Резолюція N 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України, фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій (податкової звітності) та повноти сплати сум податків і зборів.

Частиною третьою п. 12.3 ст. 12 Закону визначено, що з 1 червня 2014 року вважається анульованою податкова реєстрація осіб, які станом на 31 травня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя.

Така податкова реєстрація може бути відновленою після евакуації особи на іншу територію України згідно із статтею 15 Закону у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань оподаткування, або внаслідок завершення строку тимчасової окупації.

 

 

Справляння податків на території вільної економічної зони «Крим»

У зв’язку із набранням чинності Законом України від 12 серпня 2014 року N 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі — Закон N 1636), виконання норм статті 39 (трансфертне ціноутворення) Податкового кодексу України має відбуватися з урахуванням норм цього Закону.

Тобто згідно пунктів 5.2 та 5.3 статті 5 Закону N 1636, які набрали чинності з 27.09.2014, взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями згідно із статтею 39 Податкового кодексу України, а юридичні особи (відокремлені підрозділи) та фізичні особи, які мають податкову адресу (місцезнаходження / місце проживання) на території ВЕЗ «Крим», для цілей оподаткування прирівняні до нерезидентів.

Водночас повідомляємо, що пунктом 12.3 ст. 12 Закону N 1636 встановлено, що особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території АР Крим або м. Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від виконання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» під час здійснення їхньої підприємницької діяльності на тимчасово окупованій території України.

 

Справляння податку на прибуток підприємств на території ВЕЗ «Крим»

Відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону N 1636-VII для цілей застосування податкового та митного законодавства договори, укладені між суб’єктами господарювання із місцезнаходженням (місце проживання) на території вільної економічної зони «Крим» (далі — ВЕЗ «Крим») та іншими суб’єктами господарювання, є документами, що використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Справляння податків на території вільної економічної зони «Крим» визначено статтею 5 Закону N 1636-VII з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 12.3 статті 12 цього Закону.

На території ВЕЗ «Крим» не справляються загальнодержавні податки та збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, передбачений Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».

Зазначені податки і збори також не справляються з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об’єктів оподаткування (в тому числі об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.

Особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації (з 27 березня 2014 року), звільняються від обов’язку подання до контролюючих органів декларацій (крім митних декларацій), звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів протягом строку такої тимчасової окупації та після її завершення.

 

Щодо справляння податку на прибуток підприємств

Відповідно до Закону N 1636-VI податок на прибуток підприємств справляється з урахуванням таких особливостей:

- на території ВЕЗ «Крим» не справляється податок на прибуток підприємств;

- взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями згідно із статтею 39 розділу I «Загальні положення» Кодексу;

- положення Кодексу щодо звільнення від оподаткування, особливостей оподаткування виробників с/г продукції, оподаткування неприбуткових установ та організацій, особливостей оподаткування прибутку підприємств, отриманого у зв’язку із впровадженням енергоефективних технологій, не поширюються на доходи юридичних осіб, прирівняних до резидентів, що мають джерело походження з території ВЕЗ «Крим». Тобто такі доходи підлягають врахуванню при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств в загальному порядку;

- призи, які надаються (виплачуються) на користь юридичних осіб, прирівняних до нерезидента або резидента, підлягають оподаткуванню при їхній виплаті (видачі) та за їхній рахунок за подвійною основною ставкою податку на прибуток підприємств, тобто 36 %;

- витрати юридичної особи, прирівняної до резидента, що були понесені на оплату вартості товарів (робіт, послуг), поставлених особою, прирівняною до нерезидента, включаються до складу витрат такої особи у сумі, що становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг);

- податок на прибуток під час тимчасової окупації не справляється з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об’єктів оподаткування (в тому числі об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.

При цьому особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження на території АР Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від обов’язку подання до контролюючих органів декларацій та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податку на прибуток протягом строку такої тимчасової окупації та після її завершення;

- будь-які доходи з джерелом їхнього походження з території ВЕЗ «Крим», одержані юридичною особою, прирівняною до резидентів, оподатковуються за правилами, встановленими для іноземних доходів.

В свою чергу, будь-які доходи з джерелом їхнього походження з іншої території України, що нараховуються (виплачуються) на користь осіб, прирівняних до нерезидентів, оподатковуються за правилами, встановленими для їхньої виплати (репатріації) за кордон України;

- платники податку на прибуток підприємств, які мають відокремлені підрозділи на території ВЕЗ «Крим», та платники зазначеного податку із місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим», які мають відокремлені підрозділи на іншій території України, не можуть сплачувати податок на прибуток підприємств на консолідованій основі;

- будь-якій юридичній особі — резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України, дозволяється включити до складу витрат з метою оподаткування податком на прибуток підприємств:

підтверджені належним чином витрати, понесені у зв’язку з евакуацією основних засобів та запасів з тимчасово окупованої території на іншу територію України;

100 відсотків амортизації основних засобів, що евакуюються з тимчасово окупованої території України та були введені в експлуатацію на іншій території України;

- будь-які податки, збори (обов’язкові платежі), стягнуті на території ВЕЗ «Крим», не включаються до складу витрат при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

 

Які обов’язки покладено на платників податків

Основними обов’язками платників податків є:

- стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;

- ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

- подання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених;

- подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов’язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання;

- подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг — пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку);

- подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством;

- виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування, підписувати акти (довідки) про проведення перевірки;

- не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов’язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи;

- повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації);

- повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи — підприємця;

- забезпечувати збереження документів, пов’язаних з виконанням податкового обов’язку, протягом строків, установлених ПКУ;

- допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених ПКУ, тощо.

Перелік основних обов’язків визначений ст. 16 Податкового кодексу України.

Інформацію надано

Інформаційно-комунікаційним сектором

ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя