Логин

Февраль 2012
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Янв   Мар »
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
272829  
180х68 YOUCONTROL
transparency_ua-01
ЦЕДЕМ
47887_original
banner_PRAVO-Z_180x68
banner_ZMINA_180x68
banner_UNCPD_180x68
banner_GURT_180x68
banner_GROM-PROS_180x68

Наша кнопка

Разместите нашу кнопку
у себя на сайте

Народная защита
Размер кнопки - 180x68px

код кнопки:
<a href="http://захист.zp.ua" > title="Народная защита" target="_blank"> <img src= "http://xn--80ane0bfp.zp.ua/wp-content/uploads/2012/03/nz-banner_180x68.gif" /></a>

Проект: «Сприяння участі ІГС у формуванні та реалізації державної політики та розвитку механізмів локальної демократії у Запорізькій області»

Запорізька обласна громадська організація «Народний захист»

 

 Проект: «Сприяння участі ІГС у формуванні та реалізації державної політики та розвитку механізмів локальної демократії у Запорізькій області»

 

 Спецпроект: «Упровадження механізму громадських слухань у м.Запоріжжя та області»

 

 

ПОРЯДОК

ПРОВЕДЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ

У м. ЗАПОРІЖЖЯ

(Проект)

  

 

Керівник проекту: Заболотна Н.О.

 


м.Запоріжжя

2011р.

Проект: «Сприяння участі ІГС у формуванні та реалізації державної політики та розвитку механізмів локальної демократії у Запорізькій області»

Спецпроект: «Упровадження механізму громадських слухань у м.Запоріжжя та області»

 

 Керівник проекту: Заболотна Н.О.

 

 

 

Проект «Упровадження Порядку проведення громадських слухань у м.Запоріжжя» реалізовується Запорізькою обласною громадською організацією «Народний захист» спільно із Запорізькою молодіжною громадською організацією «СТЕП», Міжнародним Громадським Об’єднанням «Міжнародний комітет захисту прав людини», Всеукраїнською громадською організацією «Спілка громадських організацій« Народна рада», Громадською жіночою організацією «Єдина і неповторна» та інш. за підтримки _________________________________________________________

2009 року Робоча група з підготовки Статуту територіальної громади м. Одеси розробила відповідний проект Статуту. У той же час Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» спільно з Одеським громадським інститутом соціальних технологій та Одеською міською громадською організацією «Лицем до лиця» в рамках спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа окремо розробила Положення про громадські слухання, яке стало складовою цього Статуту.

У рамках проекту «Упровадження механізму громадських слухань у м. Одесі» експертами проекту за участі канд. політ. наук Крупника А. С., доктора юрид. наук Баймуратова М.А., канд. юрид. наук Орловського А. С. і канд. юрид. наук Єзерова А. А. розроблено проект Положення про громадські слухання в м. Одесі, який пройшов широке громадське обговорення, в т.ч. та за участі секретаря Одеської міської ради Прокопенка О. А., депутатів Одеської міської ради, провідних експертів, представників політичних партій, блоків, громадських організацій, ЗМІ, і був покладений у основу Порядку проведення громадських слухань у м. Запоріжжя.

 

 

 

Зміст

 

1. Загальні положення                                                                                 4

2. Предмет громадських слухань                                                                  7

3. Ініціація громадських слухань                                                                    9

4. Збір підписів на підтримку ініціативи проведення громадськихань               12

5. Призначення громадських слухань                                                            16

6. Порядок підготовки громадських слухань                                                   16

7. Порядок проведення громадських слухань                                                 19

8. Порядок реалізації рекомендацій громадських слухань                                  22

9. Прикінцеві положення                                                                               24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Загальні положення

1.1. Терміни в цьому Порядку вживаються в такому значенні:

Територіальна громада міста Запоріжжя (міська громада) — це територіальний колектив міста, до складу якого входять члени міської громади;

члени міської громади — громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, біженці і вимушені переселенці, які зареєстровані в установленому законом порядку і постійно проживають в місті, які самі або (до досягнення повноліття) батьки яких, працюють або навчаються на території міста, платять місцеві податки і збори або у інший спосіб підтримують місто та його мешканців, а також поважають історію, культуру і традиції Запоріжжя як особисту цінність;

міське самоврядування — визнане і гарантоване державою право та реальна спроможність міської громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб міського самоврядування, депутатів вирішувати питання міського значення в межах Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

питання міського значення — питання, пов’язані з життєдіяльністю запоріжців і розвитком міста Запоріжжя, які віднесені Конституцією, законами України, Статутом територіальної громади міста Запоріжжя до предметів відання міського самоврядування, а також інші питання, які не відносяться до виключної компетенції органів державної влади України;

 органи публічної влади — органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади, які діють на території міста;

посадова особа місцевого самоврядування – обрана або працююча за контрактом (трудовим договором) особа, яка працює в органах міської публічної влади відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок міського бюджету.

1.2. Громадські слухання є формою механізму безпосередньої участі членів міської громади у здійсненні міського самоврядування, яка прямо передбачена статтею 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

1.3. Метою громадських слухань є захист прав, реалізація свобод і законних інтересів членів міської громади через їх безпосередню участь і участь їхніх об’єднань в управлінні місцевими справами та у вирішенні питань міського значення, у тому числі: громадської безпеки, дотримання прав і свобод людини, прав дітей, здійсненні громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів, місцевих органів виконавчої влади, посадових осіб органів публічної влади, які діють на території міста Запоріжжя, керівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, які надають соціальні, житлово-комунальні та інші послуги членам міської громади.

1.4. Завданнями громадських слухань є:

- підвищення рівня інформованості членів територіальної громади щодо того, що зробили, роблять або мають намір зробити органи публічної влади, підприємства, установи та організації всіх форм власності, їхні посадові особи;

- забезпечення зворотного зв’язку у вигляді громадської оцінки діяльності органів публічної влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, їхніх посадових осіб;

- підвищення соціальної обґрунтованості рішень міської ради, її виконавчих органів, актів міського голови та інших посадових осіб міського самоврядування на стадіях підготовки, прийняття та упровадження, запобігання їхнім негативним соціальним наслідкам;

- зближення різних поглядів, політичних думок, групових інтересів членів міської громади, розв’язання та запобігання завдяки цьому суспільних конфліктів;

- підвищення рівня суспільної довіри між владою і громадою в процесі їх взаємодії та більш ефективне вирішення завдяки цьому пріоритетних соціальних та інших проблем тощо.

1.5. Учасниками громадських слухань можуть бути всі дієздатні особи, яким виповнилося 18 років. При цьому учасники, які мають право участі у місцевих виборах і мешкають або працюють на території, в межах якої проводяться громадські слухання, беруть участь у цих слуханнях з правом вирішального голосу. Всі інші члени міської громади, запрошені до участі в громадських слуханнях, можуть брати в них участь з правом дорадчого голосу.

1.6. Учасниками громадських слухань можуть бути: народні депутати України, депутати міської ради та Запорізької обласної ради; представники виконавчих органів міського самоврядування та центральних і місцевих органів виконавчої влади; представники партій, рухів, громадських організацій, професійних і творчих спілок, органів самоорганізації населення, релігійних організацій та інших громадських утворень, що діють на відповідній території; керівники підприємств, установ та організацій усіх форм власності, розташованих на території міста, які надають соціальні та житлово-комунальні послуги населенню; представники засобів масової інформації.

1.7. Громадські слухання відбуваються на основі принципів добровільності, гласності, відкритості та свободи висловлювань. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті в громадських слуханнях крім випадків, визначених у п. 1.13 цього Порядку.

1.8. Громадські слухання можуть проводитися як обов’язкові або як необов’язкові (факультативні). У першому випадку проведення громадських слухань передбачено нормами законодавчих та інших вищих актів по відношенню до органів міського самоврядування. У другому випадку громадські слухання проводяться з ініціативи окремих суб’єктів, визначених цим Порядком.

 

1.9. Відповідно до масштабу території, в межах якої проводяться громадські слухання, і кола осіб, інтереси яких вони стосуються, слухання можуть бути трьох видів:

- загальноміські (в межах території всього міста з питань, які стосуються інтересів членів усієї міської громади або її окремих соціальних груп);

- районні (в межах території одного, двох або трьох районів міста з питань, які стосуються інтересів мешканців цих районів);

- локальні (у межах мікрорайону, кварталу, вулиці, групи житлових будинків та окремих багатоквартирних житлових будинків, гуртожитків з питань, які стосуються інтересів членів відповідних мікрогромад).

1.10. Громадські слухання проводяться у формі зустрічей членів міської громади з депутатами та посадовими особами міського самоврядування, органів виконавчої влади, керівниками підприємств, установ та організацій усіх форм власності.

1.11. Громадські слухання певного виду проводяться не рідше одного разу за рік щодо кожного з зазначених вище суб’єктів, але не раніше трьох місяців від дати попередніх слухань, проведених з того ж самого питання. Громадські слухання з одного питання можуть проводитися в кілька етапів.

1.12. Громадські слухання не можуть проводитися менш ніж за три місяці до проведення виборів депутатів міської ради та міського голови.

1.13. Участь у громадських слуханнях є обов’язковою для їх ініціаторів, авторів проектів документів (актів), що виносяться на громадські слухання, представників профільних органів міської ради та її виконавчого комітету, місцевих органів виконавчої влади, керівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, які є відповідальними за вирішення питань, що виносяться на обговорення.

1.14. У разі, якщо офіційно і своєчасно запрошені особи не прибули на громадські слухання і не прислали своїх представників, слухання є правомочними без їхньої участі. Інакше громадські слухання переносяться на термін не менше семи днів, або, за рішенням учасників з правом вирішального голосу, розгляд оголошених питань відбувається у формі громадського обговорення.

1.15. Організаційно-технічне забезпечення підготовки та проведення громадських слухань, зокрема, забезпечення приміщенням для проведення громадських слухань, його технічне оснащення, у тому числі засобами для фіксації процесу обговорення, а також повідомлення громадськості та ЗМІ про проведення громадських слухань в залежності від виду цих слухань здійснюється апаратом міської ради, її виконавчими органами, апаратом райадміністрації, працівниками та волонтерами відповідних підприємств, установ, організацій.

Витрати, пов’язані з підготовкою та проведенням громадських слухань, здійснюються за рахунок місцевого бюджету або по можливості, бюджету тих підприємств, установ і організацій, які зацікавлені в проведенні цих слухань.

1.16. Результати проведення громадських слухань мають рекомендаційний характер для органів та посадових осіб органів публічної влади, керівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності.

1.17. Громадські слухання з питань бюджету, житлово-комунальних послуг, тарифів, забудови та з інших питань, які передбачені спеціальними законами, проводяться згідно з нормами зазначених законів і цим Порядком в рамках, що не суперечать цим законам.

2. Предмет громадських слухань

2.1. На громадські слухання можуть бути винесені усі питання міського значення, віднесені Конституцією, законами України, Статутом територіальної громади м.Запоріжжя до предметів ведення місцевого самоврядування, а також інші питання, які не входять до виключної компетенції органів державної влади та їхніх посадових осіб.

2.2. Предметом обов’язкових громадських слухань мають бути:

1) звіти органів міського самоврядування;

2)звіти депутатів і посадових осіб міського самоврядування;

3) звіти Уповноваженого міської громади з прав людини;

4) звіти Уповноваженого міської громади з прав дітей;

5)проекти Генерального плану міста та іншої містобудівної документації;

6) проекти Стратегічного плану сталого розвитку міста;

7) проекти міського бюджету і звіти про його виконання;

8) проекти плану соціально-економічного та культурного розвитку міста;

9) проекти змін та доповнень до Статуту міської громади;

10) проекти тарифів на житлово-комунальні послуги, щодо яких рішення приймає орган міського самоврядування;

11)проекти нормативних актів і програм державних органів влади, органів місцевого самоврядування, пов’язані з будівництвом нових підприємств, установ та організацій у межах міста, які можуть істотно погіршити екологічну ситуацію в місті, або потребують незалежної екологічної експертизи для з’ясування їхньої екологічної небезпеки;

2.3. Предметом факультативних громадських слухань можуть бути:

1) звіти посадових осіб підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що надають соціальні, житлово-комунальні та інші послуги;

2) питання, які виносяться на міський референдум;

3) проекти нормативних актів щодо міських цільових і комплексних програм, перебіг їх виконання;

4) проекти нормативних актів щодо місцевих податків і зборів, їхніх ставок і податкових пільг;

5) проекти випуску місцевих позик;

6) проекти відчуження з комунальної власності підприємств, що створюють, виробляють або надають житлово-комунальні послуги міській громаді, передачі їх в концесію, довгострокову оренду тощо;

7) інформація про будь-які акти або дії суб’єктів будь-якої форми власності в межах міста або за його межами, які вже призвели або загрожують призвести до погіршення екологічної ситуації в місті;

8) акти про припинення експлуатації підприємств будь-якої форми власності, що знаходяться в межах міста, незалежно від суб’єктів цих актів, якщо реалізація цих актів призвела або загрожує призвести до погіршення соціальної ситуації на ринку праці міста, а також завдала або загрожує завдати збитки  у міському бюджеті;

9) проекти нормативних актів міської ради, посадових осіб міського самоврядування, місцевих органів виконавчої влади в межах компетенції, що стосується інтересів членів міської громади, реалізація яких веде до зміни ситуації на ринку праці і загрожує викликати соціальний конфлікт серед членів міської громади;

10) матеріали соціально-правової, екологічної та іншої експертизи, в тому числі, громадської експертизи дій і актів органів та посадових осіб міського самоврядування, місцевих органів виконавчої влади та їхніх посадових осіб, діючих суб’єктів у межах міста незалежно від форми власності, які завдають шкоди економічним, соціальним, культурним та іншим правам та інтересам міської громади;

11) питання про ефективність роботи комунальних служб і підприємств, що поставляють членам міської громади товари, роботи і послуги;

12) матеріали громадського контролю з різних аспектів фінансово-господарського, соціального, культурного розвитку міста, діяльності органів, підприємств, організацій усіх форм власності, їхніх керівників та посадових осіб, що стосуються інтересів певних соціальних груп чи всієї міської громади, інші питання міського життя.

2.4. На громадських слуханнях не можуть розглядатися:

- питання, які не належать до компетенції територіальної громади міста та міського самоврядування, або такі, що суперечать Конституції та чинному законодавству України;

- питання, пов’язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать суто до компетенції міської ради, її виконавчих органів та органів виконавчої влади;

- питання, пов’язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції міського голови;

- питання, реалізація яких стосується інтересів територій поза межами юрисдикції міської ради.

3. Ініціація громадських слухань

3.1. Обов’язкові громадські слухання, проведення яких передбачено законодавчими нормами, проводяться виключно як загальноміські за рішенням міської ради, виконавчого комітету чи розпорядженням міського голови з урахуванням пропозицій громадських організацій та органів самоорганізації населення щодо місця проведення, часу початку, складу учасників та інших питань організації громадських слухань.

3.2. Факультативні громадські слухання проводяться з ініціативи кола суб’єктів, визначеного нижче цим Порядком, на підставі рішень органів та розпоряджень посадових осіб міського самоврядування.

Міська рада, міський голова, виконавчий комітет міської ради та голова районної адміністрації, які ініціюють проведення громадських слухань, оголошують їх відповідно своїм рішенням або розпорядженням. Громадські слухання, які ініціюються постійною комісією або групою депутатів міської ради, виконавчим органом міської ради, Уповноваженим міської громади з прав людини, Уповноваженим міської громади з прав дітей або громадськістю, оголошуються відповідно до розпоряджень міського голови чи голови районної адміністрації.

3.3. Суб’єктами ініціації загальноміських громадських слухань можуть бути:

- міська рада;

- міський голова;

- виконавчий комітет міської ради;

- постійна комісія міської ради;

- не менше чверті депутатів міської ради;

- виконавчий орган міської ради (у сфері галузевої компетенції цього органу);

- Уповноважений міської громади з прав людини та Уповноважений міської громади з прав дітей;

- міське відділення політичної партії, міська громадська організація, обласна, міжнародна або всеукраїнська громадська організація, яка діє на території міста (за умов підтримки їхньої ініціативи не менше як 200 підписами мешканців, які мають право участі у місцевих виборах);

- ініціативна група членів міської громади (за умов підтримки їхньої ініціативи не менше як 400 підписами мешканців, які мають право участі у місцевих виборах).

3.4. Суб’єктами прийняття рішення або розпорядження про проведення загальноміських громадських слухань може бути відповідно міська рада, міський голова, виконавчий комітет міської ради.

3.5. Суб’єктами ініціації районних громадських слухань можуть бути:

- міська рада;

- міський голова;

- виконавчий комітет міської ради;

- постійна комісія міської ради;

- виконавчий орган міської ради (у сфері галузевої компетенції цього органу);

- Уповноважений міської громади з прав людини та Уповноважений міської громади з прав дітей;

- голова відповідної районної адміністрації або голова відповідних районних адміністрацій, на території яких ініціюються громадські слухання;

- виконавчий орган міської ради (у сфері галузевої компетенції діяльності цього органу на відповідній території району або декількох районів міста);

- районна асоціація органів самоорганізації населення;

- орган самоорганізації населення районного рівня;

- громадська організація, яка діє на території району (районів), районне (районні) відділення політичної партії (за умов підтримки їхньої ініціативи не менше як 50 підписами членів міської громади, які проживають на території району (кожного з районів) і мають право участі в місцевих виборах);

- ініціативна група членів міської громади на підставі зібраних ними підписів членів міської громади, які мають право участі у місцевих виборах та проживають на відповідній території, виходячи з розрахунку не менш ніж по 100 підписів від жителів кожного району.

Якщо слухання охоплюють територію декількох районів, то суб’єкт ініціації повинен здійснювати свою діяльність хоча б на території одного з цих районів.

3.6. Суб’єктами прийняття рішення про проведення районних громадських слухань може бути міський голова або голова районної адміністрації. У разі ініціації районних громадських слухань міським головою, вони проводяться на підставі його розпорядження, у всіх інших випадках — на підставі розпорядження голови районної адміністрації або спільного розпорядження голів адміністрацій відповідних районів.

3.7. Суб’єктами ініціації локальних громадських слухань можуть бути:

- міський голова;

- виконавчий орган міської ради (у сфері галузевої компетенції цього органу);

- голова відповідної районної адміністрації;

- Уповноважений міської громади з прав людини та Уповноважений міської громади з прав дітей;

- депутат міської ради;

- комунальне підприємство, яке надає житлово-комунальні послуги;

- орган самоорганізації населення, який діє на відповідній території;

- громадська організація, яка діє на відповідній території, відділення політичної партії (за умов підтримки їхньої ініціативи не менше як 50 підписами членів міської громади, які проживають на відповідній території і мають право участі у місцевих виборах);

- ініціативна група членів міської громади, які живуть на відповідній території (за умов підтримки їхньої ініціативи не менше як 50 підписами членів міської громади, які проживають на цій території і мають право участі у місцевих виборах за винятком багатоквартирного будинку або гуртожитку, в яких ця ініціатива повинна бути підтримана 20 відсотками мешканців, які на законних підставах проживають у цьому будинку або гуртожитку);

3.8. Суб’єктами прийняття рішення про проведення локальних громадських слухань може бути міський голова або голова районної адміністрації. У разі ініціації локальних громадських слухань міським головою, вони проводяться на підставі його розпорядження, у всіх інших випадках — на підставі розпорядження голови районної адміністрації.

3.9. Ініціатива щодо проведення громадських слухань стосується, як правило, тільки одного питання, яке виноситься на публічне обговорення.

3.10. Ініціативна заяву на проведення громадських слухань подається від імені міського голови або голови райадміністрації за підписом керівника органу, організації чи ініціативної групи членів міської громади. У заяві зазначаються питання, що виносяться на обговорення, бажаний час та місце проведення громадських слухань, склад депутатів та посадових осіб, які запрошуються на слухання.

Форма ініціативної заяви наведена у додатку А.

До ініціативної заяви можуть додаватися інформаційно-аналітичні матеріали, зокрема, проекти документів, пропонованих до винесення на громадські слухання.

3.11. Подання від суб’єкта ініціації громадських слухань має бути в такій формі:

- від постійної комісії міської ради — рішення комісії у вигляді витягу з протоколу її засідання, оформленого відповідно до норм Регламенту міської ради;

- від групи депутатів міської ради — колективне депутатське звернення, підписане всіма членами цієї групи;

- від виконавчого органу міської ради — лист керівника відповідного органу з обґрунтуванням необхідності проведення громадських слухань;

- від Уповноваженого міської громади з прав людини та Уповноваженого міської громади з прав дітей — відповідне обґрунтоване подання;

- від громадської організації, органу самоорганізації населення, відділення політичної партії — витяг з протоколу засідання відповідного керівного органу, який схвалив цю ініціативу, і копія свідоцтва про державну реєстрацію цього громадського утворення;

- від ініціативної групи членів міської громади — колективне звернення, підписане усіма її членами (в кількості не менше трьох осіб, які є мешканцями відповідної території) із зазначенням прізвища, імені та по батькові, року народження, домашньої адреси, серії та номера паспорта.

3.12. У випадку, якщо ініціація проведення громадських слухань не потребує збору підписів членів міської громади, ініціативне звернення про проведення громадських слухань вноситься не пізніше, ніж за 20 днів до запропонованої ініціаторами дати їх проведення, і реєструється в Книзі реєстрації громадських слухань у місті Запоріжжі.

3.13. У разі, якщо ініціація громадських слухань потребує збору підписів членів міської громади, ініціативна заява має бути подана не пізніше такого терміну до дня їх проведення:

- для загальноміських слухань — 60 днів;

- для районних слухань — 50 днів;

- для локальних слухань — 40 днів.

4. Збір підписів на підтримку ініціативи проведення

громадських слухань

 

4.1. Для забезпечення виконання функцій, пов’язаних з реалізацією права громадськості ініціювати громадські слухання через збір підписів на підтримку цієї ініціативи, розпорядженням міського голови і розпорядженнями голів відповідних райадміністрацій у складі органів міської ради та райадміністрацій призначаються уповноважені підрозділи міської ради та райадміністрацій з розгляду ініціатив щодо проведення громадських слухань (далі — уповноважені підрозділи).

Одночасно цими ж розпорядженнями утворюються спеціальні комісії міської ради та районних адміністрацій у складі не менше трьох осіб, які не є працівниками одного виконавчого органу міської ради або одного підрозділу райадміністрації.

4.2. Датою подання ініціативної заяви вважається дата її реєстрації уповноваженим підрозділом.

4.3. Протягом п’яти днів уповноважений підрозділ розглядає повідомлення про ініціювання громадських слухань, в письмовому вигляді повідомляє авторів ініціативної заяви про термін, відведений для збору підписів на підтримку ініціативи щодо проведення громадських слухань, дату його закінчення, наслідки недотримання цього терміну і порядок реєстрації ініціативи щодо проведення громадських слухань. До інформаційного листа додається форма підписного листа.

4.4. Підписний лист повинен містити:

- назву документа «Підписний лист»;

- номер підписного листа (нумерація всіх підписних листів має бути наскрізною);

- проблему (питання), яку пропонується розглянути на громадських слуханнях;

- прізвище, ім’я та по батькові членів міської громади, які підтримують ініціативу щодо проведення громадських слухань з певної проблеми;

- адресу проживання кожного підписанта;

- серію та номер паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;

- особистий підпис члена міської громади;

- дату підписання;

- підписи двох членів керівного органу відділення політичної партії, громадської організації, органу самоорганізації населення, ініціативної групи (уповноважених ними осіб).

Форма підписного листа на підтримку ініціативи проведення громадських слухань наведена у додатку до цього Порядку.

4.5. При зборі підписів ініціатори проведення громадських слухань зобов’язані попередити підписанта, що його (її) підпис на підтримку проведення громадських слухань з даної теми може бути поставлено лише на одному підписному листі.

4.6. Член міської громади, який підтримує проведення громадських слухань за запропонованою тематикою, вносить власноруч в підписний лист дату народження, адресу місця проживання та реквізити документа, що посвідчує особу, і завіряє ці дані своїм підписом. За згодою підписувача, технічну роботу щодо внесення до підписного листа відповідних даних (крім підпису) може виконати ініціатор громадських слухань (уповноважена ним особа).

4.7. Допущена помилка у підписному листі виправляється особою, що її припустилася, у спосіб, який дозволяє вважати попередній запис недійсним. Виправлення засвідчується окремим підписом особи, яка зробила виправлення.

4.8. Після заповнення кожного підписного листа ініціатор громадських слухань (уповноважена ним особа) робить запис про загальну кількість в ньому підписів членів міської громади.

4.9. Підписи на підтримку проведення громадських слухань можуть збирати члени міської громади, які на момент збору підписів мають право участі у місцевих виборах.

4.10. Правильність відомостей, занесених до підписного листа, засвідчується підписами не менше двох членів керівного органу відділення політичної партії, громадської організації, органу самоорганізації населення, ініціативної групи (уповноважених ними осіб), які організовують збір підписів.

4.11. Терміни збору підписів складають:

- для загальноміських слухань — 30 днів;

- для районних слухань — 20 днів;

- для локальних слухань — 10 днів.

При недотриманні цього терміну ініціатива щодо проведення громадських слухань вважається такою, що не відбулася.

4.12. По завершенні збору підписів, але не пізніше зазначеного терміну, ініціатор подає до міської ради або в райадміністрацію заповнені підписні листи з необхідною кількістю підписів членів міської громади разом із супровідним листом, на копії якого представник міської ради або райадміністрації ставить свій підпис і відмітку про дату і кількість отриманих підписних листів.

4.13. Уповноважений виконавчий орган міської ради або за його дорученням уповноважений підрозділ райадміністрації, визначений розпорядженням міського голови, протягом 10 календарних днів з дня отримання підписних листів проводить їх вибіркову або повну перевірку на відповідність вимогам даного Порядку.

4.14. При перевірці визнаються недійсними:

- підроблені підписи;

- підписи осіб, які не є членами міської громади або не мешкають на відповідній території (у разі ініціювання районних та локальних слухань);

- підписи, проставлені більше одного разу однією і тією ж особою;

- підписи, вчинені замість мешканця іншою особою;

- підписи, вчинені особою, яка на день вчинення підпису не була суб’єктом виборчого права.

- підписи, які містять неповну інформацію щодо передбаченої за формою підписного листа;

- підписи, що мають підчистки та виправлення без дотримання вимог, передбачених п. 4.7 цього Порядку;

- підписні листи, не засвідчені підписами двох членів керівного органу відділення політичної партії, громадської організації, органу самоорганізації населення, ініціативної групи (уповноважених ними осіб).

- підписні листи невстановленої форми.

4.15. Підсумки перевірки підписних листів оформляються у вигляді акта, де зазначаються допущені в них порушення з числа наведених у п. 4.14. Форма акта наведена у додатку В.

Акт оформляється у двох примірниках, один з яких передається ініціаторам, а другий залишається в уповноваженому органі.

4.16. В акті відображається кількість зібраних в підтримку проведення громадських слухань підписів, кількість підписів, визнаних недійсними, та кількість підписів, які фактично подані на підтримку ініціативи щодо проведення громадських слухань. Акт підписується всіма особами, які здійснювали перевірку підписних листів, і передається ініціаторам громадських слухань (уповноваженій особі).

4.17. Якщо в результаті визнання недійсними окремих підписних листів чи підписів окремих осіб кількість підписів для внесення ініціативи про проведення громадських слухань виявиться недостатньою, ініціаторам пропонується у триденний строк доповнити список членів міської громади, які підтримують проведення громадських слухань.

4.18. Ініціатори громадських слухань (уповноважені особи) можуть у дводенний термін оскаржити висновки осіб, що перевіряли підписні листи, у зверненні до міського голови або керівництву райадміністрації, а в разі незгоди з їх остаточними висновками — в суді. Термін оскарження та розгляду цього спірного питання не враховується у загальній тривалості процесу ініціації громадських слухань.

4.19. У разі, якщо у визначений термін ініціаторами громадських слухань не буде зібрано необхідну кількість підписів, міська рада, райадміністрація в особі відповідно секретаря ради та керуючого справами райадміністрації на підставі акта уповноваженого органу відмовляє у реєстрації ініціативи про проведення громадських слухань.

4.20. За результатами розгляду пакету документів та на підставі складеного акта перевірки секретар міської ради або керуючий справами райадміністрації реєструє ініціативу щодо проведення громадських слухань у Книзі реєстрації громадських слухань у місті Запоріжжі або відмовляє у її реєстрації.

4.21. Відмова в реєстрації можлива у разі:

- відсутності документів та відомостей, які передбачені в пункті 3.10 і 3.11 цього Порядку;

- недостатньої кількості підписів для підтримки ініціативи щодо проведення громадських слухань;

- недотримання терміну збору підписів, вказаного в пункті 4.11 цього Порядку.

4.22. Відмова в реєстрації може бути оскаржена ініціаторами громадських слухань в суді в порядку, передбаченому чинним законодавством.

5. Призначення громадських слухань

5.1. У разі реєстрації ініціативи щодо проведення громадських слухань міський голова або голова районної адміністрації не пізніше 5-денного терміну з дня отримання ініціативної пропозиції видає розпорядження про призначення громадських слухань. У розпорядженні зазначаються дата, місце, час проведення слухань, депутати та посадові особи, які запрошуються для участі, та питання, що винесені на обговорення, а також особа, відповідальна за їх організацію.

Термін призначення громадських слухань має бути не менше 10 і не більше 15 днів з моменту видання відповідного розпорядження.

5.2. Якщо протягом п’яти днів з моменту реєстрації ініціативи щодо проведення громадських слухань міський голова або голова районної адміністрації не призначили громадські слухання, право їх призначення та оголошення переходить до їх ініціатора, який остаточно визначається за всіма зазначеними вище питаннями громадських слухань і в письмовому вигляді повідомляє про це міському голові, голові райадміністрації та громадськості через комунальні засоби масової інформації, офіційний сайт мерії та у інший спосіб.

5.3. Громадські слухання призначаються у зручний для їх учасників час, як правило, у неробочі дні (субота, неділя) в приміщенні, місткість якого дозволяє провести певний вид громадських слухань, або на відкритому майданчику.

5.4. Міська громада не пізніше ніж за 7 днів оповіщається через засоби масової інформації або у інший спосіб про дату, місце і час проведення слухань, а також про питання, що винесені на обговорення, і запрошених осіб. Крім того, в оголошенні повинно бути вказано, де і коли можна отримати додаткову інформацію та матеріали з питань, які виносяться на обговорення.

5.5. До повідомлень про проведення громадських слухань у друкованих засобах масової інформації можуть додаватися й інші інформаційно-аналітичні матеріали та проекти документів, що виносяться на слухання.

5.6. У разі необхідності досконального вивчення питання, що виноситься на обговорення, громадські слухання за пропозицією міського голови, голови райадміністрації або ініціаторів громадських слухань, погодженою з зацікавленими суб’єктами, можуть бути проведені в більш пізній час, ніж попередньо було запропоновано їх ініціаторами, але не пізніше трьох місяців з дня реєстрації цієї ініціативи.

6. Порядок підготовки громадських слухань

6.1. Оголошення про проведення громадських слухань має бути оприлюднене шляхом його розміщення на офіційному веб-сайті мерії міста Запоріжжя, в офіційному виданні міської ради, інших засобах масової інформації та іншими можливими способами.

6.2. В оголошенні про проведення громадських слухань зазначається:

- вид громадських слухань;

- тема (питання) громадських слухань;

- дата, місце і час їх проведення;

- ініціатори та організатори проведення громадських слухань;

- інформація про те, де можна ознайомитися з матеріалами громадських слухань.

6.3. Організатори (ініціатори) громадських слухань запрошують шляхом письмового повідомлення посадових осіб, у віданні яких знаходяться питання, що виносяться на розгляд, а також експертів з цих питань.

6.4. Ініціатори та організатори громадських слухань можуть на них запросити:

депутатів міської ради, депутатів інших рад Запорізької області, народних депутатів України, посадових осіб органів міського самоврядування та центральних і місцевих органів виконавчої влади;

представників органів самоорганізації населення;

представників громадських організацій та осередків політичних партій;

представників трудових колективів, наукових працівників та інших осіб, діяльність яких пов’язана з темою, що виноситься на обговорення.

6.5. Ініціатори та організатори громадських слухань мають запросити на них представників різних точок зору на питання, що виноситься, якщо такі точки зору є.

6.6. При необхідності, на всіх стадіях підготовки, проведення та реалізації підсумків громадських слухань можуть залучатися експерти з питань, що виносяться на розгляд.

6.7. Якщо приміщення, в якому призначено проведення громадських слухань, не може вмістити всіх бажаючих учасників, або воно виявилося технічно непридатним, за рішенням учасників слухань з правом вирішального голосу місце і дата проведення цих громадських слухань можуть бути перенесені.

6.8. При прийнятті рішення щодо проведення громадських слухань міський голова, голова районної адміністрації за погодженням з суб’єктом ініціативи можуть затвердити план заходів з підготовки та проведення громадських слухань та створити організаційний комітет. Аналогічний план може приймати та ініціатор громадських слухань, який отримав право діяти самостійно (див. п. 5.2).

6.9. План заходів з підготовки та проведення громадських слухань має містити:

- створення організаційного комітету з підготовки та проведення громадських слухань;

- створення, в разі необхідності, експертної групи з питання, що розглядається на громадських слуханнях;

- календарний план заходів з підготовки та проведення громадських слухань.

6.10. Організаційний комітет, утворений за розпорядженням міського голови або голови районної адміністрації за погодженням з суб’єктом ініціативи, включає:

- посадову особу, призначену відповідальною за організацію громадських слухань;

- представників суб’єкта ініціативи проведення громадських слухань;

- депутатів міської ради (за згодою);

- представників громадських організацій, органів самоорганізації населення, експертів (за згодою).

Кількість членів організаційного комітету визначається з урахуванням особливостей питання, яке виноситься на розгляд, і масштабу цієї проблеми.

6.11. Організаційний комітет визначає регламент своєї роботи, забезпечує виконання календарного плану заходів з підготовки та проведення громадських слухань, здійснює підготовку матеріалів, які публікуються в ЗМІ та надаються учасникам громадських слухань перед їх початком, а також відповідає за вироблення рекомендацій з питань, які виносяться на громадські слухання, зокрема, підготовку проектів висновків, рекомендацій та резолюцій.

6.12. За рекомендацією організаційного комітету розпорядженням міського голови, голови районної адміністрації або безпосередньо самим організаційним комітетом можуть створюватися експертні групи, відповідальні за підготовку експертних висновків з питань, які виносяться на громадські слухання.

6.13. Виконавчий комітет міської ради, апарат районної адміністрації здійснює організаційно-технічне забезпечення роботи організаційного комітету та експертних груп з підготовки та проведення громадських слухань — як у разі призначення громадських слухань розпорядженням міського голови або голови районної адміністрації, так і у разі їх призначення іншим суб’єктом ініціативи в Відповідно до п. 5.2.

6.14. Органи і посадові особи міського самоврядування, депутати міської ради, адміністрація підприємств, установ та організацій комунальної власності сприяють проведенню громадських слухань і надають на вимогу організаційного комітету йому та експертам необхідні для підготовки слухань інформаційні матеріали.

6.15. Пропозиції організаційного комітету з питань громадських слухань за 5 днів до дня їх проведення публікуються в засобах масової інформації або іншим способом доводяться до відома населення і майбутніх учасників громадських слухань.

6.16. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення громадських слухань здійснюється за рахунок коштів, передбачених на ці цілі в спеціальному фонді бюджету міста.

7. Порядок проведення громадських слухань

7.1. Перед початком слухань проводиться реєстрація учасників на підставі паспорта або документа, який його замінює, з зазначенням прізвища, імені та по батькові, року народження, місця проживання і контактних даних (телефону, e-mail). Ці дані кожен учасник засвідчує власним підписом. Незареєстровані особи не можуть брати участі у слуханнях.

Форма листа реєстрації учасників громадських слухань наведена у додатку Г.

7.2. Учасники громадських слухань з правом вирішального голосу при реєстрації отримують кольорові мандати зі спеціальною відміткою організаторів у вигляді печатки, штампу тощо.

7.3. При реєстрації учасники отримують комплекти робочих матеріалів громадських слухань.

7.4. Головує на громадських слуханнях голова організаційного комітету чи ініціативної групи або інша особа, уповноважена організаційним комітетом чи ініціативною групою. Для ведення громадських слухань із числа учасників може обиратися робоча президія. Не може вести громадські слухання депутат чи посадова особа, звіт про роботу яких розглядається, або підпорядковані їй посадові (службові) особи.

7.5. Для ведення протоколу громадських слухань із числа їх учасників з правом ухвального голосу більшістю голосів обирається секретар (секретаріат) громадських слухань, який організовує стенографування, зокрема за допомогою диктофонного або відеозапису, і веде протокол громадських слухань.

7.6. Для підрахунку голосів учасників громадських слухань при голосуванні обирається лічильна комісія у складі не менше 3 осіб. Членами лічильної комісії не можуть бути голова, секретар або члени президії громадських слухань.

7.7. Усі рішення процедурного характеру та з питань, що розглядаються на громадських слуханнях, приймаються більшістю голосів від числа зареєстрованих учасників громадських слухань, які мають право вирішального голосу. Рішення на громадських слуханнях приймається шляхом відкритого голосування мандатами.

7.8. На початку громадських слухань головуючий на основі даних реєстрації повідомляє учасників про те, скільки всього учасників присутні на слуханнях, і скільки з них з правом вирішального голосу.

Далі приймається регламент слухань, яким визначається час на звіти, доповіді, виступи, запитання, відповіді тощо. Регламент слухань має передбачати основну доповідь особи, яка звітує або представляє позицію ініціаторів слухань, співдоповіді та виступи експертів, представників громадських утворень, фахівців підприємств, установ та організацій усіх форм власності, у сфері діяльності яких проводяться слухання.

Якщо учасники слухань не мають заперечень, діє регламент, встановлений пунктом 7.9 цього Порядку.

7.9. Рекомендується такий регламент громадських слухань:

- вступне слово голови — до 10 хвилин;

- основна доповідь — до 20 хвилин;

- кожна співдоповідь (не більше двох) — до 10 хвилин;

- відповіді на питання після доповіді та співдоповідей разом — до 30 хвилин;

- виступи експертів — до 10 хвилин;

- виступи в обговоренні — до 5 хвилин.

Загальний час громадських слухань встановлюється у кожному конкретному випадку залежно від значущості теми громадських слухань та кількості виступаючих.

7.10. На громадських слуханнях не допускаються розгляд та прийняття рішень з питань, які не є предметом громадських слухань, які не внесені до порядку денного і про які не були попередньо поінформовані учасники громадських слухань.

7.11. Виступи учасників громадських слухань не можуть перериватися, припинятися або скасовуватися інакше, як у порядку, визначеному цим Порядком. Під час проведення громадських слухань не можуть проводитися дії, що перешкоджають законній діяльності представників засобів масової інформації.

7.12. Громадські слухання відбуваються у відкритому режимі, при необхідності проводиться їх аудіо-та відеозапис. Що стосується міських громадських слухань, то при наявності належних умов комунальні засоби масової інформації ведуть їх пряму відео-або радіотрансляцію.

7.13. Охорону і порядок під час проведення громадських слухань забезпечують сили міліції або добровільних громадських формувань для охорони громадського порядку.

7.14. Голова відкриває громадські слухання, коротко інформує про суть питань, які повинні бути розглянуті, про порядок ведення слухань та склад учасників і запрошених. Голова веде слухання та стежить за дотриманням на них регламенту і порядку. Він по черзі надає слово для виступу учасникам слухань та запрошеним особам. Всі отримують слово тільки з дозволу голови. Голова може перервати виступаючого, тільки якщо його виступ не стосується теми слухань або перевищує встановлені норми регламенту.

7.15. Голова повинен надати слово представникам усіх основних точок зору з питань, що розглядаються.

7.16. Учасники громадських слухань повинні дотримуватися регламенту, не допускати вигуків, образ, інших дій, які заважають обговоренню винесених питань. У разі неодноразового порушення цієї вимоги на пропозицію голови громадські слухання більшістю голосів можуть прийняти рішення про видалення порушника чи порушників із приміщення, де проводяться громадські слухання. При невиконанні порушниками рішення громадських слухань покинути збори до них можуть бути застосовані примусові заходи відповідно до чинного законодавства у зв’язку з порушенням порядку в громадському місці.

7.17. Підсумкове рішення громадських слухань оформлюється у вигляді резолюції, до якої можуть бути включені звернення та рекомендації, а хід слухань фіксується в протоколі, де зазначається дата та місце проведення слухань, загальна кількість присутніх, в тому числі кількість учасників з правом ухвального голосу, питання, які обговорювалися, зміст виступів, внесені пропозиції, прийняті рішення та результати голосування по кожному рішенню. У протоколі також фіксуються питання та пропозиції, висловлені під час громадських слухань.

7.18. До протоколу, окрім іншого, додаються запитання, звернення та пропозиції, які були оголошені на слуханнях та / або подані учасниками до голови і секретаря слухань під час їх проведення. Внесення пропозицій до протоколу громадських слухань здійснюється за умови озвучення змісту пропозиції на громадських слуханнях або надання її секретарю громадських слухань в письмовій формі.

7.19. Під час громадських слухань їх учасники з правом вирішального голосу можуть оприлюднювати колективні звернення (петиції) з питань, які винесені на обговорення слухань. Ці матеріали також долучаються до протоколу слухань.

7.20. Протокол громадських слухань має бути досить детальним і містити всі основні аспекти питань, які розглядалися. До протоколу може додаватися звіт особи (осіб), запрошеної на слухання.

7.21. Протокол громадських слухань оформляється у чотирьох примірниках, кожен з яких підписується головою та секретарем.

Перший примірник у комплекті з резолюцією громадських слухань протягом п’яти робочих днів передається міському голові — за результатами загальноміських слухань і голові районної адміністрації — за результатами районних та локальних слухань. До протоколу додається копія списку реєстрації учасників.

Другий примірник передається службі інформації Запорізької міської ради, яка протягом трьох днів розміщує ці протоколи разом із резолюцією слухань на офіційному сайті мерії міста Запоріжжя.

Третій примірник протоколу в комплекті з резолюцією передається суб’єкту ініціативи з копією списку реєстрації учасників, четвертий — в комплекті з резолюцією вивішується на інформаційному стенді міської ради або районної адміністрації — залежно від виду громадських слухань.

У випадку, якщо предмет і сам факт громадських слухань може мати історичне значення, за рішенням учасників громадських слухань з правом вирішального голосу оформлюється п’ятий екземпляр протоколу, який через відповідні підрозділи міської ради та райадміністрацій здається в міський архів згідно з установленим порядком.

7.22. Про результати громадських слухань секретар міської ради, керуючий справами районної адміністрації, ініціатори громадських слухань у п’ятиденний строк інформують міську громаду через ЗМІ або іншим способом.

7.23. Протокол і резолюція громадських слухань, які надійшли до міської ради і районної адміністрації, оприлюднюються на офіційному веб-сайті міської ради і зберігаються в порядку, встановленому регламентом і інструкцією з діловодства міської ради та райадміністрації.

7.24. Питання, звернення і пропозиції, які надійшли в ході громадських слухань від їх учасників, окремо в письмовій формі направляються організаторами та ініціаторами громадських слухань на розгляд і реагування органам і посадовим особам, депутатам, яким вони були адресовані.

7.25. Рішення, прийняті на громадських слуханнях з порушенням встановленої процедури, можуть бути оскаржені у передбаченому законом порядку.

8. Порядок реалізації рекомендацій громадських слухань

8.1. Протягом п’яти днів з моменту надходження до міської ради резолюції загальноміських громадських слухань секретар ради:

- визначає профільну депутатську комісію або готує проект розпорядження міського голови щодо утворення робочої групи з підготовки певного питання на розгляд міської ради;

- супровідним листом з власним підписом направляє всі матеріали на попередній розгляд і підготовку пропозицій до відповідних постійних комісій міської ради та її виконавчих органів, в інші інстанції, які в двотижневий термін повинні розглянути ці матеріали і надати профільній комісії або робочій групі свої пропозиції щодо механізму реалізації підсумків громадських слухань.

8.2. Протягом п’яти днів від моменту надходження до районної адміністрації резолюції районних або локальних громадських слухань голова райадміністрації визначає базовий підрозділ райадміністрації, відповідальний за реалізацію підсумків громадських слухань, і направляє зі своєю резолюцією матеріали на опрацювання та підготовку необхідних актів до основного та інших підрозділів райадміністрації, а також до інших інстанцій, які мають відношення до реалізації результатів громадських слухань.

8.3. Остаточне рішення за рекомендаціями районних та локальних громадських слухань, які знаходяться в рамках повноважень районної адміністрації, приймається і втілюється в життя розпорядженням голови адміністрації. У випадку, якщо реалізація всіх або частини рекомендацій учасників районних та локальних громадських слухань знаходиться поза повноваженнями районних служб, райадміністрація направляє відповідні пропозиції секретарю міської ради або відповідному заступнику міського голови, які визначають виконавця з цього питання на своєму рівні.

8.4. У випадку, якщо всі або частина рекомендацій учасників загальноміських громадських слухань лежать поза повноваженнями міської ради та її органів, відповідний заступник міського голови готує від його імені аргументований запит (звернення) на адресу тієї інстанції, у сфері компетенції якої знаходиться вирішення певного питання.

8.5. За підсумками розгляду матеріалів загальноміських громадських слухань у постійних комісіях міської ради, її виконавчих органах та в інших інстанціях, профільна комісія або робоча група за участю ініціаторів громадських слухань розглядає вказані підсумки та готує один з трьох варіантів аргументованих висновків щодо упровадження рекомендацій громадських слухань у життя:

- реалізувати пропозиції громадських слухань у повному обсязі;

- реалізувати пропозиції громадських слухань частково (вказати, в якій частині);

- визнати неможливим або недоцільним реалізацію пропозицій громадських слухань на міському рівні і звернутися з цими пропозиціями до відповідних інстанцій для прийняття ними необхідних заходів.

8.6. За підсумками розгляду матеріалів районних та локальних громадських слухань у підрозділах райадміністрації та в інших інстанціях підрозділ райадміністрації, відповідальний за реалізацію підсумків громадських слухань за участю ініціаторів громадських слухань, розглядає вказані підсумки та готує один з трьох варіантів аргументованих висновків щодо упровадження рекомендацій громадських слухань у життя:

- реалізувати пропозиції громадських слухань у повному обсязі;

- реалізувати пропозиції громадських слухань частково (вказати, в якій частині);

- вважати неможливим або недоцільним реалізацію пропозицій громадських слухань на районному або локальному рівні та переадресувати ці пропозиції відповідним інстанціям міського або іншого рівня;

- вважати неможливим або недоцільним взагалі реалізацію пропозицій громадських слухань з обґрунтуванням прийняття такого рішення.

8.7. Про результати попереднього розгляду рекомендацій загальноміських громадських слухань їх ініціаторам офіційно повідомляється у письмовому вигляді за підписом міського голови або одного з його заступників (секретаря ради).

8.8. Про результати попереднього розгляду рекомендацій районних та локальних громадських слухань їх ініціаторам офіційно повідомляється листом за підписом голови райадміністрації.

8.9. Після опрацювання матеріалів загальноміських громадських слухань, за якими профільною комісією або робочою групою прийнято рішення щодо реалізації або часткової реалізації їх рекомендацій, профільною комісією або робочою групою, у разі потреби, за участі ініціаторів слухань готується проект рішення, що в установленому порядку виноситься на розгляд сесії міської ради, виконавчого комітету міської ради або інших органів, які компетентні у вирішенні відповідних питань.

8.10. При розгляді зазначених питань на засіданні міської ради або засіданні її виконавчого комітету запрошуються особи, уповноважені ініціаторами або учасниками проведення громадських слухань з правом доповіді та подання їх результатів.

8.11. У разі включення до порядку денного міської ради або виконавчого комітету питання, яке було предметом громадських слухань, до матеріалів, які готуються на засідання відповідного органу, обов’язково долучається протокол громадських слухань. Відповідальність за це несе автор проекту рішення з питання, що був предметом громадських слухань, а також організатор громадських слухань.

8.12. Рішення міської ради або виконавчого комітету з питання, що було предметом громадських слухань, підлягають обов’язковому доведенню до відома громадськості на офіційній WEB-сторінці міської ради і передаються уповноваженій особі ініціатора.

8.13. Ініціатори громадських слухань можуть оскаржити міському голові або голові райадміністрації відповідно рішення постійної комісії міської ради, спеціально створеної робочої групи або підрозділу райадміністрації, якими реалізація пропозицій громадських слухань була визнана неможливою або недоцільною.

8.14. Відповіді на запитання, звернення та результати розгляду пропозицій, що надійшли в ході громадських слухань від їх учасників, окремо направляються організаторами та ініціаторами громадських слухань органам і посадовим особам, депутатам, яким вони адресовані на розгляд і реагування, секретарю ради, головам райадміністрацій і безпосередньо авторам зазначених питань, пропозицій і звернень.

8.15. Відповіді на запитання і звернення, результати розгляду пропозицій, які за підсумками громадських слухань були окремо в письмовій формі спрямовані на розгляд і реагування відповідним органам і посадовим особам, депутатам, направляються організаторами та ініціаторами слухань авторам цих питань, звернень та пропозицій, також оприлюднюються у тому ж порядку, що й інформація про громадські слухання, та оголошуються на сесії міської ради, засіданні міськвиконкому, під час наступних слухань.

8.16. Рішення органів і посадових осіб місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, керівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності за результатами розгляду звернень та рекомендацій громадських слухань також підлягають обов’язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті мерії міста Запоріжжя, в засобах масової інформації міської ради, в інших засобах масової інформації і передаються ініціаторові їх проведення.

9. Прикінцеві положення

9.1. Легітимними є громадські слухання, скликані і проведені без порушення норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 13) та цього Порядку.

9.2. Чинний текст Порядку доводиться до відома членів міської громади, депутатів та посадових осіб виконавчих органів міської ради. З цією метою текст Порядку про проведення громадських слухань у м.Запоріжжя:

- розміщується на офіційному веб-сайті мерії міста Запоріжжя;

- розміщується у приміщеннях, де ведуть прийом депутати міської ради;

- розміщується у приміщеннях по роботі зі зверненнями громадян, приміщеннях, в яких проводиться прийом громадян посадовими особами ради, виконкому, райадміністрацій;

- надсилається електронною поштою місцевим осередкам громадських організацій, політичних партій та органам самоорганізації населення;

- видається у підрозділах виконавчих органів міської ради;

- видається депутатам ради на першій сесії ради нового скликання;

- постійно знаходиться в депутатській кімнаті;

- застосовуються інші заходи оприлюднення відповідно до потреб громадян і вимог міської громади.

9.3. Міська рада та під її методичним керівництвом усі районні адміністрації в місячний термін після прийняття цього Порядку виготовляють Книги реєстрації громадських слухань у відповідності з цим Порядком.

9.4. Секретар міської ради, керуючі справами районних адміністрацій є відповідальними за реєстрацію громадських слухань в Книгах реєстрації громадських слухань, в яких заносяться: теми громадських слухань, ініціатори, місце їх проведення, посада та прізвище голови на слуханнях та секретаря, загальна кількість учасників, кількість учасників з вирішальним голосом, прийняті рішення, адресати органів і посадових осіб, депутатів, яким направлено на розгляд та відповіді на запитання, рекомендації громадських слухань, отримані результати та інші дані.

Форма Книги реєстрації громадських слухань у місті Запоріжжя (в певному районі міста Запоріжжя) наведена у додатку Д.

9.5. До Книг реєстрації громадських слухань додаються протоколи громадських слухань, відповіді органів, посадових осіб, депутатів і результати розгляду пропозицій і звернень, які були подані під час громадських слухань.

9.6. Контроль за дотриманням процедури проведення громадських слухань здійснює управління внутрішньої політики міської ради, відповідна постійна депутатська комісія і в порядку громадського контролю в моніторинговому режимі — органи самоорганізації населення та громадські організації, які брали участь у розробці та впровадженні даного Порядку, та громадські організації, в статуті яких передбачена ця діяльність.

9.7. Питання щодо проведення громадських слухань, не врегульовані цим Порядком, регулюються відповідно до вимог чинного законодавства України.

9.8. Особи, винні в порушенні норм цього Порядку, несуть відповідальність, встановлену чинним законодавством України.

підготувала
Заболотна Н.А.

 

Оставить комментарий

  

  

  


− два = 5

Вы можете использовать эти HTML-тэги

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>