Логин

Май 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Апр   Июн »
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
180х68 YOUCONTROL
transparency_ua-01
ЦЕДЕМ
47887_original
banner_PRAVO-Z_180x68
banner_ZMINA_180x68
banner_UNCPD_180x68
banner_GURT_180x68
banner_GROM-PROS_180x68

Наша кнопка

Разместите нашу кнопку
у себя на сайте

Народная защита
Размер кнопки - 180x68px

код кнопки:
<a href="http://захист.zp.ua" > title="Народная защита" target="_blank"> <img src= "http://xn--80ane0bfp.zp.ua/wp-content/uploads/2012/03/nz-banner_180x68.gif" /></a>

Медики недоотримують: Зарплатні борги накопичуються в карантин

Вимушена зупинка поставила багато підприємств на грань виживання, що позначилося на їх можливості виплачувати зарплати. Вони почали активніше накопичувати борги. Аналітики YouControl проаналізували дані реєстру Держслужби з питань праці і виявили галузі з найбільшою заборгованістю. Особливу увагу приділили затримці зарплати медикам та презентували її динаміку у карантинний період.
Праця й життя медиків із березня цього року висвітлюються потужним прожектором суспільної уваги. Адже від їхньої роботи залежить життя українців, які хворіють на Covid-19. Епідемія цієї хвороби зупинила весь світ. Новини зі статистикою хворих з початку березня не вщухають. Але така напружена інформаційно-епідеміологічна ситуація не заважає накопичувати борги по зарплатах медикам в Україні. Президент ще 18 квітня заявляв, що заборгованості медикам будуть погашені впродовж тижня. А 30 квітня в Київській міській клінічній лікарні №8 Оболонського району в знак протесту медперсонал частини відділень не вийшов на роботу. Під час епідемії медики відмовлялися працювати за 3-5 тисяч гривень, які їм виплатили за квітень. YouControl дослідив дані реєстру Держслужби з питань праці та розібрався, скільки винні медикам та кому ще заборгували зарплату за час карантину.

Як змінювались борги по зарплаті?
З 2017 до 2019 року борги із виплати заробітної плати збільшились на 662 млн грн, або на 25% (до 2,55 млрд грн). За цей час змінилася і структура боргу. Так, якщо на кінець 2017-го найбільше це питання стосувалося приватного сектору ‒ 75% загального боргу (або 1,4 млрд грн), то на кінець 2019 приватний сектор заборгував працівникам 63%, а зарплатний борг державного сектору збільшився з 480 млн грн у 2017 до 932 млн грн у 2019. Станом на травень 2020-го року її обсяг за всіма галузями збільшився на 300 млн грн, що є значною тенденцією, адже рік ще не завершився.

Лідером такого рейтингу з великим відривом є переробна промисловість з боргом понад мільярд гривень. На другому місці підприємства добувної промисловості (260 млн грн), за ними науково-технічної діяльності (242 млн грн) та транспортного сектору (181 млн грн). Охорона здоров’я на дев’ятому місці (23 млн грн).

Велика частина заборгованості у переробній промисловості на підприємствах, що виробляють електрообладнання, включаючи кораблі, повітряні й космічні апарати, військову техніку, зброю та залізничні локомотиви. Сума боргу 129 підприємств із цієї галузі становить 1,26 млрд грн. Для порівняння: борг 94 підприємств, що працюють у харчовій промисловості, становить лише 116 млн грн.

Одну з найбільш сумних тенденцій у накопиченні боргів показали сфери туризму й харчування. За час карантину, а саме з 10 березня до 18 травня, заборгованість по зарплатах зросла в шість разів — з 263 тис. грн до 1,72 млн грн. Примітно, що сфера мистецтва, спорту й дозвілля показала найпозитивнішу динаміку скорочення боргу із зарплати в цей період. У травні він зменшився до 27,5 тис. грн, коли в березні становив майже 120 тис. грн.

У розрізі розміру заборгованостей по областях ситуація виглядає більш сумною. Найважчий борговий тягар лежить на Донеччині. На 18 травня сума боргу цієї області становила вражаючі 579 млн грн. Також серед лідерів областей-боржників Харківська, Дніпропетровська, Сумська область та Київ. Сума боргів цих областей разом зі столицею становить 80% загальної заборгованості та трішки перевищує 2 млрд грн.

Додамо, що інформація про заборгованість підприємств по галузях може включати відхилення, позаяк не всі компанії мають ідентифікаційний номер у реєстрі. Сума заборгованості непозначених підприємств становить майже 180 млн грн або шість відсотків від загальної суми боргу.

Як змінювався борг перед медиками?
На 10 березня борг по зарплатах перед медиками становив майже 15 млн грн, але дані за 18 травня свідчать про його зростання на 54% за час карантину. Найбільший приріст заборгованості спостерігається у таких областях: Львівська (борг збільшився на 6,33 млн грн), Тернопільська (на 1,79 млн грн), Сумська (на 0,39 млн грн) та Київська область (на 0,72 млн грн). Примітно, що загальний зарплатний борг по Україні трохи знизився за час карантину (з 2,93 до 2,85 млрд грн), а борг медикам лише ріс. За сумним збігом, серед лідерів антирейтингу боргів помітні ті області України, де епідемія коронавірусної інфекції розповсюдилась найпотужніше. Дані з реєстру Держслужби свідчать, що найбільша частка боргу припадає на заклади з основним КВЕДом “Діяльність лікарняних закладів” і становить більш ніж 60% загального боргу по медиках.

Хоча заборгованість перед медиками становить менше одного відсотка від загальної суми боргу по зарплатах усіх галузей, потрібно зауважити, що цей відсоток найважливіший під час епідемії. Згідно з інформацією, яку Національна служба здоров’я України (НСЗУ) надала YouControl, за період з 1 березня до 21 травня служба виплатила медичним закладам первинної медичної допомоги 4,43 млрд грн, спеціалізованим закладам та закладам екстреної допомоги ‒ 9,68 млрд грн, а за надання допомоги пацієнтам з COVID ‒ 247,94 млн грн. “Всі виплати закладам за надані послуги були здійснені вчасно та у повному обсязі”, ‒ запевняють у прес-службі НСЗУ. Установа займається фінансуванням медичних закладів, які уклали договір з нею, а це, за словами Лілії Гудзь, прес-секретарки Нацслужби, 1 620 комунальних медзакладів. Тобто практично всі лікарні України, що знаходяться у комунальній власності, 61 приватний медзаклад та чотири ФОП, що надають медичні послуги. Щодо механізму фінансування, то НСЗУ акцентує на тому, що перераховує кошти безпосередньо на рахунки медичних закладів. “Далі заклад самостійно розпоряджається цим бюджетом. У тому числі, виплачує заробітну плату працівникам. Механізм нарахування заробітної плати і премій та надбавок зазначається в колективному договорі, який підписують всі працівники”, ‒ розповіли в прес-службі НСЗУ.

YouControl перевірив наявність заборгованостей в реєстрі Держслужби з питань праці та виявив, що заклади, які мали борг на 18 травня, на 25 травня скоротили його сумарно лише на 10%.

Як борги по зарплатах позначаться на економіці?
На думку експертів, яких опитав YouControl, ситуація з наростанням боргів є природним наслідком карантину. Економіст Олег Пендзин вказує на падіння обсягів виробництва промислової продукції, яке за даними Держслужби статистики, у квітні цього року становило 16,2% проти квітня попереднього року. “Відтак зростають й обсяги масового звільнення працівників. Нагадаю, що ще впродовж січня-березня 2020 року роботодавці попередили про заплановане масове звільнення 85,6 тис. працівників, що у 2,2 рази або на 46 тисяч осіб більше, ніж у січні-березні минулого року”, ‒ говорить він.

Згідно з його аналізом накопиченої заборгованості, станом на травень 61,3% від загальної суми боргу – це затримка у виплаті працівникам економічно активних підприємств. “Найбільше заборгували працівникам державні підприємства – 35,5% від загальної суми боргу, другу і третю позицію за сумами заборгованості посідають акціонерні товариства (34%) та товариства з обмеженою відповідальністю (10,6%)”, ‒ наводить він дані свого аналізу.

Дарія Михайлишина, економістка Центру економічної стратегії, вважає, що підприємства зараз знаходяться у пастці невизначеності й у випадку розвитку найгіршого сценарію частина штату підпаде під скорочення. “Зростання заборгованості означає, що компаніям, які потрапили у важку ситуацію через карантин і погіршення економічної ситуації, не мають коштів, щоби виплачувати зарплати. З іншого боку, вони не можуть відразу звільнити своїх співробітників, якщо вони найняті на роботу офіційно. Також компанії можуть не хотіти звільняти велику кількість співробітників через невизначеність щодо розвитку епідеміологічної та економічної ситуації. Якщо відновлення економіки почнеться досить швидко, а вони звільнять більшу частину співробітників під час карантину, їм доведеться швидко шукати й навчати нових співробітників, що може бути досить витратним. Однак, зростання заборгованості також означає великі витрати для компаній під час виходу з кризи, оскільки їм доведеться виплачувати ці гроші. Тому якщо компанії побачать, що криза затягується, вони звільнять як мінімум частину своїх співробітників”, — говорить вона.

Матеріал аналітичної платформи Уoucontrol.com.ua
Детально: https://youcontrol.com.ua/data-research/zarplatni-borgy-mediciv/

Оставить комментарий

  

  

  


− два = 4

Вы можете использовать эти HTML-тэги

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>