Логин

Май 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Апр    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  
180х68 YOUCONTROL
transparency_ua-01
ЦЕДЕМ
47887_original
banner_PRAVO-Z_180x68
banner_ZMINA_180x68
banner_UNCPD_180x68
banner_GURT_180x68
banner_GROM-PROS_180x68

Наша кнопка

Разместите нашу кнопку
у себя на сайте

Народная защита
Размер кнопки - 180x68px

код кнопки:
<a href="http://захист.zp.ua" > title="Народная защита" target="_blank"> <img src= "http://xn--80ane0bfp.zp.ua/wp-content/uploads/2012/03/nz-banner_180x68.gif" /></a>

Хто ж таки погодив знос дерев в центрі міста і яке питання виноситься на громадські слухання?

Останнім часом в інформаційному просторі Запоріжжя з’являється велика кількість неперевіреної інформації, а також інформації яку подано без розуміння теми що висвітлюється, що призводить до надання громадянам недостовірної інформації, що формує у громадян хибну громадську думку і невірні очікування, а також працює на розпалення ворожнечі і агресії.

Разом з цим спостерігається нефахове тлумачення форм механізмів демократії участі представниками громадського сектору.

На прикладі кількох прикладів застосування механізмів громадської участі з юридичної точки зору розберемо чим же все є насправді і які ризики можуть бути.

Ми не розглядаємо емоціну сторону питання, а лише юридичну.

1.Доступ до публічної інформації
В інтернет виданнях широко розповсюджено інформацію про ненадання міською радою інформації про осіб, що прийняли рішення про знесення дерев.
Дослідження запитів, відповідей та отриманої за запитом інформації доводить, що ситуація подається без розуміння норм ЗУ Про доступ до публічної інформації та ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні.
Оскільки у відповідь на запит повідомлено що запитувана інформація не створена. Таким чином відмова є правомірною.
В цьому випадку питання можуть поставати до голови виконкому міськради або особи що його заміщала. Оскільки саме до їх компетенції входить питання створення протоколів. При цьому варто додатково вивчити локальну нормативно-правову базу.

При цьому рішення 157 від 13.04.2018 оприлюднено на веб-сайті та надано у відповідь на запит.
Підписав це рішення заступник міського голови Сергій Мішок. Тож всі запитання з приводу цього рішення мають ставитись саме до нього.
Кидається в очі визначення необхідності пересадження 33 дерев та 1810 кущів. Інформація, яка не має поширення.
Також в документі визначено кілька кроків для різних виконавців. І має місце порушення п.3.2 . Управління з питань екологічної безпеки мало видати ордер на видалення дерев наступного дня після після отримання підтвердження про сплату компенсації за видалені дерева, натомість видано його в той же день за підписом Сергія Мішка. Претензії мають пред’являтися Управлінню з питань екологічної безпеки і пану Мішку.
Рішення виконкому

1

2

Натомість, у відповідь на наш запит нам було надано інформацію, яка свідчіть про те, що рішення міськвиконкому було прийняте на підставі Актів обстеження зелених насаджень від 30.03.2018, що було складено комісійно.
При цьому комісією було виявлено що переважна більшість дерев знаходяться в задовільному (281) і хорошому стані (178), в не задовільному стані (78) і 27 дерев у аварійному стані. При цьому частина дерев і всі кустарники підлягають пересадженню.
На сьогодні дія рішення призупинена до вирішення питання по суті.
Натомість ніхто не підіймає питання про призупинення видалення аварійних дерев. І про те, що якщо якесь з них причинить шкоду якійсь особі, то відповідальність буде лежати на позивачі.

scan 2

scan 3

scan 4

scan 5

scan 6

scan 7

scan 8

scan 9

scan 10

scan 11

scan 12

При цьому в січні 2018 року видалення та кронування дерев погодила Районна державнв адміністрація по Вознесенівському району.
Погодження видалення та кронування

Тож інформація є. і вона свідчить про участь в прийнятті рішень великого кола осіб.

2.Мирні збори
Право на мирні зібрання регламентується Конституцією україни. Спецзакону в Україні не існує. Тож керуватися треба нормами міжнародного права.
Будь хто має право збиратися без зброї і висловлювати свою думку. Якщо це не порушує права інших людей. Органи влади мають сприяти захисту прав всіх сторін. А саме: забезпечити правопорядок, захист прав мітингарів, убезпечення їх від провокацій тощо. При цьому відповідальним за проведення мирних зборів, додержання правопорядку, всі порушення законодавства учасниками мирних зборів та порушення прав третіх осіб є особа/організація що подала заявку про проведення мирних зборів.
Оскільки в Україні діє повідомчий принцип, то погодження проведення мирних зібрань не потрібно.
Проте, проведення мирних зборів має відбуватися на землі державного призначення чи тієї що знаходиться у віданні органу місцевого самоврядування.
Якщо ж земельна ділянка, на якій проходять мирні збори знаходиться у власності або користуванні у третіх осіб, то проведення мирних зборів на такій ділянці не можливе, оскільки ці заходи будуть перешкоджати використанню приватної власності або користування нею. І тут вже вступає в дію Цивільний Кодекс. Ще гірша ситуація з орендованою ділянкою, оскільки орендар сплачуючи орендну плату має перешкоди в користуванні об’єктом оренди.
В такому випадку він може звернутися з позовом до суду з приводу усунення перешкод в користуванні та вимагати від осіб, що перешкоджають користуванню (і використання фактично не відбувається) відшкодування сплаченої ним орендної плати за час некористування з врахуванням неотриманої вигоди. Витрати в такому разі виставляються на особу/організацію що подала заявку на проведення мирних зборів на земельній ділянці, що не знаходиться в віданні органу місцевого самоврядування.

https://www.facebook.com/ekocenter.ngo/posts/2151615474855810

Тож досліджуючи подані заявки на проведення мирних зборів можна зробити висновок, що з кінця лютого 2018 року, а з 16.04.2018 у безстроковому режимі проходить акція на землі, що не знаходиться у віданні органу місцевого самоврядування, про що у встановленому законом порядку було повідомлено Запорізьку міську раду. Яка не повідомила заявника про це, чим сприяла порушенню прав орендаря, який має підстави подати позов до суду на міську раду і вимагати відшкодування з бюджету понесених втрат.
Таким чином через незнання законодавства окремими особами бюджет міста може понести суттєві втрати.
наметове містечко

Наметове містечко_відповідь

3.Громадські слухання
Форма безпосередньої участі громади в вирішенні питань місцевого самоврядування.
Стаття 13 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні декларує право територіальної громади на громадські слухання.
«1. Територіальна громада має право проводити громадські слухання — зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
2. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.
3. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування.
4. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.»
Тобто, територіальна громада має право порушувати питання та вносити пропозиції що належать до компетенції місцевого самоврядування.
При цьому на голосування ставиться питання в тому формулюванні, яке було зазначено в заяві на проведення громадських слухань і під яким стоять підписи членів територіальної громади.
Пропозиції громадян обов’язкові для розгляду (а не до прийняття) органами місцевого самоврядування.

В Статуті територіальної громади м.Запоріжжя трохи деталізовано задекларовані Законом норми.
Стаття 21. Громадські слухання
1. Громадськими слуханнями є зустрічі членів територіальної громади з міським головою, Тепличним селищним головою, депутатами міської ради, Тепличної селищної ради, посадовими особами виконавчих органів міської ради, Тепличної селищної ради, під час яких:
1) заслуховуються доповіді про роботу міського голови, міської ради, виконавчих органів міської ради та їх посадових осіб;
2) заслуховується інформація про вирішення окремих питань, які торкаються інтересів всіх членів територіальної громади або її окремих частин;
3) порушуються питання та вносяться пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування;
4) обговорюються та вносяться пропозиції до проектів рішень міської ради, селищної ради сел. Тепличне, їх виконавчих комітетів, розпоряджень міського голови, Тепличного селищного голови.
2. У громадських слуханнях на добровільних засадах беруть участь усі члени територіальної громади.
3. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.
4. Громадські слухання скликаються міським головою за власною ініціативою, за ініціативою міської ради або її постійної комісії, Тепличного селищного голови, Тепличної селищної ради, органів самоорганізації населення, членів територіальної громади у кількості не менш, ніж 250 осіб.
5. На громадські слухання можуть запрошуватись посадові особи органів місцевого самоврядування, депутати міської, Тепличної селищної рад, керівники органів самоорганізації населення, представники місцевих осередків політичних партій та громадських організацій, керівники підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов’язана з питаннями, що обговорюються. Склад запрошених на громадські слухання осіб визначається суб`єктом ініціативи.
6. Міський голова визначає місце та час проведення громадських слухань, але не пізніше 20 днів з дати надходження повідомлення від суб`єкта ініціативи. Виконавчий комітет міської ради забезпечує організацію громадських слухань та доведення до членів територіальної громади не пізніше, ніж за 10 днів інформації про місце та час їх проведення.
7. На громадських слуханнях головує представник від суб’єкта ініціативи, який вніс пропозиції щодо проведення громадських слухань. Для ведення протоколу громадських слухань обирається секретар громадських слухань. На громадських слуханнях ведеться протокол і підписується особою, яка їх проводить, та особою, яка веде протокол, і передається міському голові.
8. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду відповідними органами місцевого самоврядування. Результати їх розгляду міський голова або визначена ним особа доводить до відома територіальної громади не пізніше, ніж в 30 денний термін з дня розгляду”.
9. Витрати, пов’язані з підготовкою та проведенням громадських слухань, здійснюються за рахунок міського бюджету.

Громадські слухання можуть проводитись як за ініціативою органу місцевого самоврядування, так і 250 членів територіальної громади.
При цьому саме ініціатори формують у своїй заявці питання яке буде винено на голосування

При формуванні питання, що пропонується до винесення на обговорення громадських слухань варто чітко визначитись до якого пункту статті 21 воно віднесено.
Це буде заслуховування інформації чи внесення пропозицій. Яке рішення має прийняти орган місцевого самоврядування чи відзвітувати за якусь діяльність. Підготувати проект рішення, яке запропоноване для прийняття органом влади. І саме цей проект рішення виносити на обговорення. При цьому забезпечивши попереднє широке донесення до членів територіальної громади всіх матеріалів що будуть представлені під час обговорення на громадських слуханнях.

При цьому на громадських слуханнях головує ініціатор громадських слухань. Але не варто забувати що голова і секретар громадських слухань обираються на початку заходу.

Всі пропозиції виступаючих заносяться до протоколу і підлягають подальшому опрацюванню і прийняттю рішення впродовж невизначеного періоду часу (згідно Статуту). При встановленому обов’язку оприлюднення результатів розгляду впродовж 30 днів після їх прийняття.

Моніторинг за процедурою призначення та підготовки до останніх громадських слухань показує порушення з боку міського голови а також робочої групи.
При тому, що міським головою було у вірний спосіб призначено громадські слухання і створено робочу групу за участі ініціатора слухань, в своєму розпорядженні він поклав на робочу групу не властиві їй функції. А саме: в пункті 2.1 робочій групі доручено визначити формулювання питання, що буде винесене на громадські слухання. Натомість формулювання питання на громадські слухання компетенція виключно ініціатора, що закріплюється підписами 250 членів громади. Саме ці члени територіальної громади погоджують і формують питання. Тобто, на голосування повинно бути винесено питання як воно сформовано в заявці на проведення громадських слухань.

https://zp.gov.ua/upload/content/o_1cad27thipb8igghn41chh712m.pdf

https://zp.gov.ua/uk/documents/item/27604

В розпорядженні не визначена обов’язковість широкого завчасного оприлюднення матеріалів Що будуть обговорюватись під час громадських слухань. А також процедура подання узагальнених матеріалів і протоколів голові міськради. Не визначені строки і процедура прийняття рішення за результатами громадських слухань.

При цьому до цього часу не оприлюднено жодного протоколу засідання цієї робочої групи. Як і не надано широкому загалу матеріалів цих слухань. Розміщено лише у стрічці новинзагальну інформацію про засідання.

https://zp.gov.ua/uk/articles/item/2577

Таким чином, члени робочої групи і ініціатори громадських слухань в тому числі, вже не забезпечили донесення до громади матеріалів з питання, що буде обговорюватись. А це дає змогу застосування маніпуляцій через постанову учасників громадських слухань в умови прийняття рішення «в сліпу».
При цьому робоча група здійснювала свою діяльність в закритому режимі. Що є неприпустимим. Тим більше в умовах ініціатвиви з боку представників громади. Бо що можна вимагати від влади громадськості, яка сама працює в закритому режимі і виходить на непідготовлені заходи з можливістю маніпулювання громадською думкою?

Що стосується проведення громадських слухань з питань містобудівної діяльності.
Стаття 5 ЗУ Про містобудування Основні вимоги до містобудівної діяльності : «При здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені:
-розробка містобудівної документації, проектів конкретних об’єктів згідно з вихідними даними на проектування…;
-урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
- урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце
будівництва;
-участь громадян, об’єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об’єктів і внесення
відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Права громадян та громадських організацій закріплені в ст. 25 ЗУ Про архітектурну діяльність:
Громадяни та громадські організації, які не беруть безпосередньої участі у створенні об’єктів архітектури, мають
право:
-брати участь в обговоренні архітектурних рішень проектів у встановленому порядку;
-захищати свої інтереси під час проектування і будівництва нових та експлуатації існуючих об’єктів архітектури відповідно до
законодавства.

В Запоріжжі прийнятий Порядок проведення громадських слухань з питань містобудівної діяльності. При цьому метою і порядком проведення слухань визначено:
Порядок організації та проведення громадських обговорень з містобудівних питань під час здійснення містобудівної діяльності в місті Запоріжжі регламентує забезпечення врахування громадських та приватних інтересів при розробці містобудівної та проектної документації, а саме:
— змін до генерального плану міста Запоріжжя;
— детальних планів територій міста Запоріжжя та змін до них;
— проекту забудови території;
— містобудівного обґрунтування розміщення об’єктів містобудування.
2.1. Громадському обговоренню підлягають розроблені та погоджені у встановленому порядку проекти містобудівної документації, які пройшли державну експертизу.
2.2. Громадське обговорення містобудівної документації проводиться на наступних етапах планування і забудови території:
— на етапі початку розроблення містобудівної документації;
— після завершення розроблення містобудівної документації;
— внесення змін до існуючої містобудівної документації.
В статті 6 також визначаються питання, які виносяться на громадські слухання:
6.1. Громадське обговорення проекту нової або внесення змін до існуючої містобудівної документації проводиться у формі громадських слухань.

ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності також не оминув своєю увагою питання проведення громадських слухань.
Стаття 21. Громадські слухання щодо врахування громадських інтересів
1. Громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
2. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.
5. Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.
Таким чином, виходить що громадські слухання можуть проводитись під час внесення змін до Генплану ( 1 раз на 5 років). Відбулися навесні 2017 року.
Детальних планів територій міста Запоріжжя та змін до них та вже створених проектів забудови території. Тобто, якщо проекту немає, а громадські слухання з питання зонування ве відбулися, то відсутній предмет обговорення.

На сьогодні в Генплані міста призначенням спірної території визначено не реакреаційне, а під забудову об’єктами торгівлі. Громадські слухання з цього питання відбулися.
З питань зонування, зі слів представників міської влади також. Тож на сьогодні законодавство надає можливість виносити на обговорення готові проети або зміни до них.

Тож яке питання і в якому формулюванні має бути винесено зараз на обговорення громади, враховуючи що за свідченням юристів, юридичний шлях вирішення не можливий через збіг строку позовної давності?

4.Діяльність незареєстрованих громадських об’єднань.
Останнім часом у відкритому доступі з’являються звернення від громадських об’єднань, відомостей про які немає в державних реєстрах. Закон забороняє використання найменування організації до моменту її державної реєстрації і встановлює адміністративну відповідальність для осіб, що діють від імені незареєстрованих громадських об’єднань.
ч.9 ст.10 ЗУ Про громадські об’єднання: «Громадське об’єднання має право на використання свого найменування з моменту реєстрації.»
ч.9 ст.9 ЗУ Про громадські об’єднання зазначає, що «Дії від імені незареєстрованого громадського об’єднання, крім дій, пов’язаних з реєстрацією такого об’єднання, забороняються.»

Тож перед тим, як розпочати розгляд звернень органам влади варто пересвідчуватись у законності дій громадських об’єднань в частині їх легалізації, оскільки права на звернення, участь в консультаціях з громадськістю та застосуванні інших механізмів участі та громадського контролю громадські об’єднання отримують лише з моменту їх державної реєстрації.

Варто додати що законодавчо в Україні заборонана використання громадських об’єднань в політичній діяльності. Громадська і політична діяльності розділені.

Окремим постає питання додержання стандартів у висвітленні громадських процесів в Запоріжжі на протязі останніх 3 місяців.
Здебільшого спостерігалось надання недостовірної інформації, маніпулятивне подання інформації, не відділення фактів від оціночних суджень, надання неперевіреної інформації, а також нефахове висвітлення подій з нефаховими висновками. При повній відсутності рівноміності думок всіх сторін. Переважно була помічена «джинса» як у інтернет-виданнях, так і при висвітленні на ТВ. В результаті чого у громадян сформовано хибну думку відносто багатьох процесів.

Наприклад, публікуючи пост з Фейсбуку з копією документу, в якому зазначено що проведений захід є круглим столом, в заголовку чомусь зазначається що було проведено «псевдослухання», при цьому видаючи за факт очіночні судження людини з сумнівним рівнем фаховості. Позиція іншої сторони не подається. В коментарях люди звісно надали оцінку цій публікації. При цьому, ця стаття ніби то у форматі подання фактичної інформації, в подальшому подається в наступних публікаціях.

І таке помічено було неодноразово в різних інтернет-виданнях і в соціальних мережах. Оскільки спотворення інформації має консолідований і узгоджений характер, варто припустити що це не епізодичні розрізнені дії людей, що не розуміються на процесах. Або іде відверте використання окремих людей в темну.
Але очевидно що з усіх питань застосування механізмів громадської участі різними особами і в різний спосіб через незнання або з умислом надається недостовірна інформація, що формує хибну уяву про процеси що відбуваються в суспільстві.

Гра на незнанні громадян особливостей застосування механізмів громадської участі людьми, що також мають про ці механізми(як виявилось) дуже розмите уявлення, вже призвела до підняття градусу соціальної напруги, до чергового поділу громади (що на руку лише владі і бенефіціарам, що використовують її як інстркмент задля досягнення своїх бізнес-інтересів) і агресивно-образливої їх поведінки, а також до руйнування механізмів демократії участі через неправомірне використання своїх прав окромою групою громадськості, що формує у громади хибну уяву що все це і є насправді громадська діяльність.

Публічне нефахове і неправомірне використання своїх прав із порушенням прав інших людей, встановлює в Запоріжжі режим невірного розуміння суті громадської діяльності і дублювання неправомірної поведінки, що руйнує інститут громадянського суспільства в області.

В області, яка є стогнаційною в плані розвитку громадянського суспільства. В області, в якій завдяки наближеним до влади нефаховим активістам (в т.ч. і з політичного середовища) вже завдано нещівного удару розвитку громадянського суспільства. В області, яка на сьогодні через такий стан несе ризики втрати теріторіальної цілосності, бо руками тих, хто міг би стати на її захист з 2015 року руйнуються основи цивілізованого ведення громадської діяльності, що призвело до штучного (на гаслах і емоціях) розпорошування громадського активу області.

Що в прифронтовому регіоні є вкрай небезпечним.

Оставить комментарий

  

  

  


девять + = 10

Вы можете использовать эти HTML-тэги

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>