Логин

Сентябрь 2016
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Авг   Окт »
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
180х68 YOUCONTROL
transparency_ua-01
ЦЕДЕМ
47887_original
banner_PRAVO-Z_180x68
banner_ZMINA_180x68
banner_UNCPD_180x68
banner_GURT_180x68
banner_GROM-PROS_180x68

Наша кнопка

Разместите нашу кнопку
у себя на сайте

Народная защита
Размер кнопки - 180x68px

код кнопки:
<a href="http://захист.zp.ua" > title="Народная защита" target="_blank"> <img src= "http://xn--80ane0bfp.zp.ua/wp-content/uploads/2012/03/nz-banner_180x68.gif" /></a>

Як правильно громадським активістам робити фотофіксацію власних заходів.

Вероніка Ергашева – професійний портретний фотограф, ділиться із поціновувачами«Бази Знань» на Громадському Просторі секретами того

  як правильно громадським активістам робити фотофіксацію власних заходів

Загалом, нічого складного тут немає – потрібно знати кілька простих штук, які можна використовувати у будь-якій ситуації. Перше – знати, хто у тебе головний об’єкт. Друге – правильно використовувати світло. Третє – ніколи не нехтувати обробкою після зняття фотографій перед тим, як ти її викладаєш.

Що стосується першого пункту. Якщо ви знімаєте захід, на ньому обов’язково є виступаючий – це може бути якась прес-конференція, чи хтось дає інтерв’ю, можливо, відбувається парад чи флеш-моб: є щось головне, а є щось другорядне. Важливо заповнити кадр саме тим, що головне. Тобто якщо спікер сидить від вас дуже далеко, то не лінуйтеся підійти ближче, наблизитися до об’єкту. Звісно, можна використовувати зум, але так буде втрачатися якість фотографії. Тому найкращий зум – це ніжки, які підійшли і зробили правильний кадр. Варто відсікати все зайве – зайвих людей;  можливо, об’єкт стоїть на фоні будинку, а там ще п’ять кіосків і чотири собаки, то ракурс можна змінити так, щоб була саме потрібна людина.

Також треба пам’ятати про те, що ми всі звикли дивитися на світ із рівня своїх очей – як ми ходимо, так і бачимо. Тому, аби зацікавити глядача, можливо змінити ракурс погляду, тобто сісти нижче, стати вище, підійти з якогось іншого боку. Важливо не розташовувати предмет по центру. Це правило має виключення тільки, якщо ви робите якісь дзеркальні відображення або геометричні малюнки, що, думаю, не так часто можна зробити на прес-конференціях. Краще користуватися ось такою схемкою:

квадратики

Треба уявити собі, що ви граєте хрестики-нулики і поділити фотокартку на ось такі рисочки. Відповідно, розташовувати важливі об’єкти знизу, зверху, або тут і тут. Якщо ви зробите портрет людини в цю сторону, тут наприклад, буде око, відразу глядач буде тягнутися саме до цієї людини, саме в її очі, буде зрозуміло співвідношення цього предмету (який ви хочете винести на передній план) до всієї фотокартки (дивіться на відео).

Для того, щоб більше зацікавити, ввести людину у фотокартку можна використовувати таке поняття як ведучі лінії. Наприклад, людина сидить за столом – можливо, стіл, який в результаті веде до людини. Або флеш-моб відбувається на мосту, тоді до об’єкта може вести сам міст, чи річка – тобто дивитися за лініями – куди вони можуть привести.

Слід також пам’ятати, що найбільш світле місце завжди першим ловить увагу глядача. Тому якщо у вас головна людина, а не небо, то краще неба менше, а людини більше і зробити так, щоб вона була світліша. Можна також використовувати різницю між переднім і заднім планом, це дає глибину фотокартки. Для цього навіть не обов’язково близько підходити. Наприклад, тут хтось танцює, тут хтось розказує, а ви взагалі стоїте у самому кінці, то можна сфокусуватися на людині, яка розповідає, але використати всіх танцюючих як передній план. Тоді вийде так, що тут люди, які додають глибини тому, хто головніший виголошує свою промову. Треба краще тренуватися і пробувати різні штуки, це можна використовувати як на живих предметах, так і на неживих. Воно додає об’єму фотокартки.

Також можна використовувати порівняння. Наприклад, щось дуже маленьке-щось дуже велике, щось дуже близько-щось дуже далеко, щось яскраве-щось тускле. Знову ж таки – обов’язково потрібна практика.

Що стосується другого пункту – світло. Найголовніше у фотокартці – це саме світло, без нього не буде фото. Тут якраз дуже проблемні зони, особливо для тих, хто не займається фотографією. Треба пам’ятати про ISO – є така кнопочка у будь-якому фотоапараті і телефоні. Потрібно звертати увагу – якщо воно у вас на авто-режимі, це ще півбіди, але чим нижче ISO, тим чистіша буде фотокартка. Чим вище – 400, 700, 800 – ти воно буде зернистіше. Велика проблема, коли ви на вулиці і дуже світить сонце, фотоапарат не знає, на що звернути увагу. Ми дивимося на сонце, люди темні, сонце світле… Якщо у вас дуже-дуже яскраве сонце і ви не можете від цього піти, спробуйте знімати за променями – не проти них, а за ними, або хоча би під якимось кутом. Якщо ви не можете змінити ту ситуацію, то орієнтуйтеся саме на яскраве світло. Тому що фотоапарати зараз такі, що можна витягнути темні кольори, навіть з телефону, але для світлих – знайти інформацію, щоб потім у простпродакшині зробити гарну фотографію зараз неможливо. Тому орієнтуйтеся на світлоту, а знизу все буде добре. Або обов’язково носіть із собою додаткове освітлення. Тобто якщо тут все дуже темне, ви можете хоча би свій об’єкт висвітлити додатковим світлом. Це можна робити так само у дуже яскравий день. Але ідеально – поставте людину в тінь, включіть додаткове світло… Або взагалі о дванадцятій годині дня нічого не знімайте!

Так само на прес-конференціях у приміщеннях – нам дуже часто здається, що тут світло, білий день на дворі, лампи горять, але для фотоапарата цього може бути недостатньо. Якщо у вас стоїться авто-ISO, воно підкине його, все буде дуже зернисто, і якість знімків буде не дуже гарна. Тому теж краще із собою мати додаткове світло – або постійне, є такі спеціальні «ліхтарики», або спалахи, які краще не направляти рівно на людину. Дуже часто професійні фотографи направляють вверх або вбік – для того, щоб світло відбивалося від стелі, від стіни, це дає більший об’єм світла, і потрапляє на наш об’єкт, відповідно на ньому менше усіляких дивних тіней.

Останній пункт – це постпродакшн. Фразу про те, що раніше була плівка і ніхто нічого не ретушував і не змінював – говорять ліниві фотографи, тому що навіть у ті часи обов’язково щось “підтягували”, “витягували”, “перетягували”, носили в різні майстерні, адже хтось робив краще, хтось гірше. Обов’язково ретушували. Не обов’язково прибирати всі нерівності, до прикладу, обличчя, якщо це журналістська зйомка. Але після камери, яка дає досить пласкі зображення, варто принести у якісь програми – Photoshop або Lightroom – додати трохи світла, яскравих кольорів, можливо, змінити світлонаправлення на свій об’єкт, це додає дуже багато саме для того, як людина буде реагувати на те, що ви поширили.

Чи є якийсь фотоапарат, який може бути помічним навіть для непрофесіонала? 

Такого немає. Ти можеш придбати і за десять тисяч доларів техніку, і можеш купити телефон із камерою у три мегапікселі – потрібно розуміти, що ти із ним робиш. У кожного фотоапарату зараз є своє завдання. Наприклад, якщо знімати щось як відео-блог, де ти знімаєш себе, чи знімаєш якесь відео, потім робиш фотокартки, потім тобі треба записувати звук, потім ти знову себе знімаєш, – тут потрібна легкість, універсальність, швидкість – гарна лінійка у Canon – наприклад Canon PowerShot N2. Все залежить від вашого завдання. Звичайно, краще дзеркальні камери, тому що вони більш професійні, але все впирається в кошти. Якщо це громадські організації, то не завжди є сенс витрачати кошти саме на якусь дорогу техніку. Достатньо пам’ятати оці маленькі принципи і використовувати той самий телефон.

Як правильно громадським активістам робити фотофіксацію власних заходів. Частина 2

 

http://www.prostir.ua/?kb=yak-pravylno-hromadskym-diyacham-robyty-fotofiksatsiyu-vlasnyh-zahodiv-chastyna-1

Оставить комментарий

  

  

  


шесть × 4 =

Вы можете использовать эти HTML-тэги

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>