За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2014 рік становив 124,9 відсотків.
Враховуючи це, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті 289 ПК, станом на 1 січня 2015 року становить 1,249.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік — 1,703, 1997 рік — 1,059, 1998 рік — 1,006, 1999 рік — 1,127, 2000 рік — 1,182, 2001 рік — 1,02, 2005 рік — 1,035, 2007 рік — 1,028, 2008 рік -1,152, 2009 рік — 1,059, 2010 рік — 1,0, 2011 рік — 1,0, 2012 рік — 1,0, 2013 рік — 1,0 та за 2014 рік – 1,249. Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалась. Кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель з 1995 року станом на 1 січня 2015 року становить 3,997.
Зміни до Податкового кодексу України, в частині плати за землю
Водночас повідомляємо, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни, зокрема, в частині плати за землю.
Слід зауважити, що у розділі ХІІ «Податок на майно» статті 265 ПК визначено склад податку на майно, а саме: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок та плата за землю.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК встановлено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов’язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК).
Згідно з підпунктом 284.1 статті 284 ПК Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.
Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.
Таким чином, якщо органи місцевого самоврядування не оприлюднили та не надали у встановлені чинним законодавством терміни відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішень щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам, тоді плата за землю в 2015 році справляється відповідно до вимог підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК із застосуванням ставок земельного податку 2014 року, з урахуванням коефіцієнта індексації 1,249.
Особлива увага приділяється наданню права місцевим радам у межах повноважень, визначених ПК, прийняття рішень щодо встановлення ставок земельного податку.
Так, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (пункт 274.1 статті 274 ПК).
Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
Крім того, у статті 277 ПК викладені ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, і встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Також, відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Обов’язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено статтею 13 Закона України “Про оцінку земель”, а періодичність її проведення – не рідше ніж один раз на 5-7 років (повторна) нормативна грошова оцінка – статтею 18 цього Закону.
Своєчасне проведення (повторної) нормативної грошової оцінки земельних ділянок в населених пунктах України, в терміни визначені відповідно до діючого законодавства – запорука додаткових надходжень до місцевого бюджету з плати за землю.
Зміни у порядку обміну повідомленнями з державними реєстраторами
Законом №71 внесено зміни до Закону №755, якими виключено необхідність направлення поштовим відправленням повідомлень, котрими обмінюються державні реєстратори та контролюючі органи, якщо такі повідомлення направлено в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів Державної реєстраційної служби України та Державної фіскальної служби України. До таких повідомлень належать повідомлення, що формуються контролюючими органами при проведенні заходів, пов’язаних з припиненням юридичних осіб (повідомлення за формами №23-ОПП, №24-ОПП, №25-ОПП, №26-ОПП, №27-ОПП, №28-ОПП), та повідомлення про те, що з відповідної дати розпочинається процес проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації.
Також Законом №71 передбачено можливість направлення державному реєстратору в електронному вигляді повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП.
Отже, починаючи з 01.01.2015 р. не направляються державному реєстратору в паперовому вигляді повідомлення, що формуються контролюючими органами при проведенні заходів, пов’язаних з припиненням юридичних осіб, якщо такі повідомлення направлено в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією.
Такі зміни у законодавстві призведуть до економії бюджетних коштів, які спрямовувалися на відправлення повідомлень у паперовому вигляді, та прискорять процедури обміну повідомленнями між державними органами.
Збір на пенсійне страхування
З 01.01.2015 р. збір на обов’язкове державне пенсійне страхування при купівлі безготівкової валюти не сплачується.
Платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування визначено лише фізичних осіб, які здійснюють операції з купівлі іноземної валюти (крім фізичних осіб, що здійснюють операції з купівлі іноземної валюти для погашення кредитів).
Розмір збору підвищено з 0,5 до 2% від суми операції з купівлі іноземної валюти в готівковій формі.
Зазначені зміни внесено Законом №71 до Закону про збір на пенсійне страхування.
Організацію і контроль за сплатою (утриманням) зазначеного збору здійснює Нацбанк України.
Звіт про нарахування (утримання) та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти в готівковій формі банки подаватимуть до 20 числа місяця, що настає за звітним, до органів Пенсійного фонду України у порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Крім того, Законом №71 змінено порядок сплати збору фізичними особами та суб’єктами господарювання, які здійснювали торгівлю ювелірними виробами.
Платниками збору визначено фізичних осіб та суб’єктів господарювання, які подають ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю.
Зазначені платники сплачують збір у розмірі 10 % від вартості основного дорогоцінного металу (золото, срібло, платина, паладій) у перерахунку на вагу чистого металу, що міститься у сплаві, з якого виготовлено ювелірний чи побутовий виріб, яку визначено за офіційним курсом Нацбанку України на банківські метали на час подання платником збору ювелірних та побутових виробів на клеймування до казенного підприємства пробірного контролю.
Контроль за сплатою (утриманням) зазначеного збору при здійсненні казенними підприємствами пробірного контролю клеймування державним пробірним клеймом ювелірних та побутових виробів здійснює ДФС України.
Казенні підприємства пробірного контролю подають до 20 числа місяця, що настає за звітним, до органів Пенсійного фонду України звіт про нарахування (утримання) та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні клеймування виробів державним пробірним клеймом у порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.
На сьогодні Пенсійним фондом України опрацьовуються зміни до постанови №1740 в частині розробки нових форм звітності для платників збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Фінансові доходи та витрати держави
З 01.01.2015р. набрав чинності Закон України «Про державний бюджет України на 2015 рік».
Установлено у 2015р. розміри прожиткових мінімумів на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 01.01.2015р. – 1176грн., з 01.12.2015 – 1330грн., а для основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років: з 01.01.2015р. – 1032грн., з 01.12.2015 – 1167грн.;
- дітей віком з 6 до 18 років: з 01.01.2015р. -1286 грн., з 01.12.2015р. – 1455грн.;
- працездатних осіб: з 01.01.2015р. -1218 грн., з 01.12.2015р. – 1378грн.;
- осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2015р. — 949 грн., з 01.12.2015р. – 1074 грн.
У 2015р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 01.01.2015р. -1218 грн., з 01.12.2015р. – 1378грн.; у погодинному розмірі: з 01.01.2015р. -7,29 грн., з 01.12.2015р. – 8,25грн.
Податковий компроміс
З 17.01.2015 р. набрали чинності зміни, внесені до розділу XX податкового кодексу України з метою детінізації економіки, якими його доповнено підрозділом 9 щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та ПДВ у разі застосування податкового компромісу.
Установлено режим звільнення від юридично відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за будь-які податкові періоди до 01.04.2014р. з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, має право до 16.04.2015р. (включно) подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з цих податків за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. До затвердження форми такого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ з поясненням мотивів його подання для застосування податкового компромісу та з переліком (описом) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.
Процедура досягнення податкового компромісу триває не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.
Інформацію надано:
Інформаційно-комунікаційним сектором
ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя
Оставить комментарий